Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
29 листопада 2021 р. Справа № 520/18933/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кандиба Ю.О.,
представника відповідача - Маслоша С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 314 о/с "По особовому складу";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 315 о/с "По особовому складу";
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції № З ГУНП в Харківській області з 07.07.2021;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.07.2021 по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № З ГУНП в Харківській області та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Одночасно з поданням позовної заяви, ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній та призначено підготовче судове засідання.
05.11.2021 від представника Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки обставини, що викладені позивачем в заяві про визнання причин пропуску строку звернення до суду не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Зокрема, відповідач стверджує, що із оскражуваними наказами позивача було ознайомлено 07.07.2021 в приміщенні ГУ НП в Харківській області, однак позивач відмовився проставити підпис про ознайомлення зі змістом наказів та отримати їх копії, про що складено відповідний акт.
У підготовче судове засідання 29.11.2021 прибув представник відповідача, який підтримав своє клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив його задовольнити.
Позивач, повідомлений судом належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не прибув, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи думку відповідача, суд вважає за можливе розглянути вказані клопотання за відсутності належно повідомленого позивача.
Надаючи оцінку клопотанню позивача про поновлення пропущеного строку та клопотанню відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області С. Чижова від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 07.07.2021 №314 "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінільної поліції відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з 09.07.2021 звільнено зі служби в поліції відповідно до наказу №565 від 07.07.2021.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 07.07.2021 №315 "По особовому складу" внесено зміни в наказ ГУ НП в Харківській області від 07.07.2021 №314 "По особовому складу", шляхом виключення слів "з 09.07.2021".
З матеріалів справи встановлено, що 07.07.2021 ОСОБА_1 уповноваженою особою ГУ НП в Харківській області запропоновано позивачу ознайомитись під підпис зі спірними наказами, однак останній відмовився письмово ознайомитись з даними наказами та усно зазначив, що не згоден зі своїм звільненням, про що старшим інспектором СКЗ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 07.07.2021 у присутності капітана поліції ОСОБА_3 , заступника начальника СКП відділу поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області та майора поліції ОСОБА_5 , оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області складено акт №2740/119-65/12/-21 про відмову ознайомлення під підпис з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 314 о/с "По особовому складу" та наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 315 о/с "По особовому складу".
Як вбачається з метріалів справи, 08.07.2021 об 01:50 ОСОБА_1 був затриманий в рамках кримінального провадження №62021170020000077 від 13.04.2021 та перебував у Ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУ НП в Харківській області.
Зважаючи на вказані обставини, 08.07.2021 відповідач направив до ІТТ №1 ГУ НП в Харківській області копії наказів №314 о/с та №315 о/с від 07.07.2021 та лист №5028/119-12/01-2021, в якому просив відповідальну особу ізолятора повідомити ОСОБА_1 про те, що відповідно до вказаних наказів його звільнено зі служби в поліції. Роз'яснити, що трудова книжка та інші документи, що видаються при звільненні, будуть зберігатися в УКЗ ГУ НП в Харківській області.
Вказана обставина не заперечується позивачем та додатково підтверджується наявними в матеріалах справи копіями спірних наказів, на яких міститься особистий підпис ОСОБА_1 та власноруч написана дата - 08.07.2021.
Тобто, фактично ОСОБА_1 08.07.2021 ознайомився зі спірними наказами №314 о/с та №315 о/с від 07.07.2021, які прийняті на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", про що безпосередньо випливає з їх змісту.
Крім того, позивач перебував в Ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУ НП в Харківській області до 19.07.2021, що не заперечується сторонами по справі.
Водночас, позивач, у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду стверджує, що тільки 09.09.2021 під час особистої присутності в приміщенні УКЗ ГУ НП в Харківській області та шляхом складання розписки, він ознайомився зі спірними наказами та отримав трудову книжку.
Відтак, перебіг строку звернення до суду з даним адмінстративним позовом, на думку позивача, повинен розпочинатися саме з 09.09.2021.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за змістом ст.122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Тобто системне тлумачення норм КАС та КЗпП дозволяє дійти висновку, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 9901/821/18.
Таким чином на відміну від інших трудових спорів, коли строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Початком перебігу місячного строку для звернення особи до суду з позовом про поновлення на роботі слід вважати день вручення наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.
Відтак, позивач помилково вважає, що тільки виключно за наслідком отримання трудової книжки розпочинається перебіг процесуального строку для оскарження наказів з приводу проходження публічної служби.
В даному адміністративному позові, позивачем оскаржується накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Як вже було встановлено судом, в матеріалах справи містяться надані позивачем копії спірних наказів №314 о/с та №315 о/с, на яких міститься особистий підпис ОСОБА_1 про те, що останній ознайомився з їх змістом саме 08.07.2021 та зі змісту яких випливає те, що вони прийняті на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області".
Отже, можна дійти висновку, що позивач починаючи з 08.07.2021 знав про порушення своїх прав, свобод та інтересів, проте до суду звернувся 29.09.2021, що підтверджується поштовим конвертом в якому надійшла позовна заява.
Також в матеріалах справи міститься Акт про лише відмову від ознайомлення зі спірними наказами, відповідно до якого ОСОБА_1 ознайомився зі спірними наказами 07.07.2021, однак підтвердити цей факт своїм підписом відмовився.
Вищезазначене дає підстави стверджувати, що позивач мав реальну можливість вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у строки передбачені ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо посилань ОСОБА_1 як на поважну причину пропуску звернення до суду, перебування останнього в період з 08.07.2021 по 19.07.2021 у Ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУ НП в Харківській області та подальшу участь у судових засіданнях щодо розгляду кримінального провадження №62021170020000077 від 13.04.2021, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що наявність кримінального провадження жодним чином не унеможливлювала звернення позивача в суд за захистом своїх прав у встановлений законом строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права, а саме з дня видання спірних наказів про існування яких позивач був обізнаний та мав об'єктивну можливість оскаржити їх у судовому порядку.
Позивач не довів, що наявність відкритого кримінального провадження створювало для нього перешкоди для вжиття необхідних, на його думку, юридичних заходів захисту трудових прав.
Позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних, істотних та непереборних причин, що заважали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду із даним позовом щодо оскарження спірного наказу, зважаючи на те, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень стосується проходження позивачем служби в правоохоронних органах, до якої законодавцем висунуто особливі вимоги, а Кодексом адміністративного судочинства України обмежено строк на подання адміністративних позовів щодо вказаної категорії справ.
За таких підстав, посилання позивача на дату отримання тільки 09.09.2021 копії спірних наказів та трудової книжки, як дату, з якої має відраховуватися строк на звернення до суду з позовом, до уваги судом не приймається.
Дана правова позиція узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом в постанові від 18.04.2018 року по справі за № 813/3695/17 (адміністративне провадження №К/9901/37715/18), від 04.03.2020 по справі №2040/5999/18 (адміністративне провадження №К/9901/34001/19).
Також, суд вважає, що вказані позивачем обставини не звільняють його від необхідності дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України стосовно врахування обмежених строків звернення до суду із адміністративним позовом, у разі якщо зацікавлена особа бажає та має намір оскаржити рішення суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд звертає увагу, що кожна особа повинна сумлінно користуватись наданими законодавцем правами та, водночас, уникати зловживання такими правами, усвідомлюючи необхідність дотримання принципу правової визначеності, який визначає зміст і спрямованість діяльності держави.
Позивачем не надано суду достатніх доказів щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного ч.5 ст. 122 КАС України.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд, з метою уникнення обмеження на захисту порушених прав, свобод чи інтересів особи, враховує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Водночас, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним строком. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до положень ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини другої статті 183 КАС України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином, обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. Позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені позивачем у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними, а відтак ним пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, з огляду на що, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для його повернення відсутні.
Керуючись статтями183, 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажною причину пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 03.12.2021.
Суддя О.О. Горшкова