вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
03 грудня 2021 рокуСправа № 912/2882/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/2882/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС", 02222, м. Київ, вул. Закревського, 16
до: Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича, АДРЕСА_1
про стягнення 24 452,47 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" (далі - ТОВ "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС", позивач), яка містить вимоги до Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича (далі - ФОП Біленко Д.В., відповідач) про стягнення 24 452,47 грн, з яких: 23 007,66 грн сума основного боргу, 827,37 грн пені за прострочення строку виконання зобов'язання за Договором, 617,44 грн 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №14490-12/2018 від 28.12.2018 в частині оплати за отриманий товар.
Ухвалою від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/2882/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Органом поштового зв'язку повернуто конверт з вкладеннями (ухвала від 06.10.2021 про відкриття провадження у справі) з відміткою "За зазначеною адресою не проживає", яка направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, в матеріалах справи міститься телефонограма від 18.10.2021 №4151, відповідно до якої судом було здійснено спробу повідомити ФОП Біленко Д.В. про розгляд справи.
Таким чином, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), суд розглядає справу за наявними матеріалами.
04.11.2021 суд розпочав розгляд справи та 03.12.2021 продовжив розгляд справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.
28.12.2021 між ТОВ "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" (Постачальник) та ФОП Біленко Дмитром Віталійовичем (Покупець) укладено договір за № 14490-12/2018 (далі - Договір, а.с. 21-23), згідно з п. 1.1. якого Постачальник, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю запчастини, експлуатаційні матеріали та автомобільні шини (далі - Товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги (далі - Послуги), а Покупець, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати Товар та оплачувати його.
За умовами пунктів 1.2., 1.3. та 1.4. Договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальна кількість, ціна за одиницю Товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару. Загальна сума договору складається із вартості переданого Товару що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного Договору.
Розділом 12 сторони погодили порядок та умови постачання і надання послуг.
Так, поставка Товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах пункту 2.3. Договору:
1) EXW (франко завод; назва місця: склад Постачальника (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року) - Товар переходить у власність Покупця з моменту його передачі Покупцю на складі постачальника. Доказом передачі Товару Постачальником у власність Покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна;
2) FCA (франко-перевізник) (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року) - Товар переходить у власність покупця з моменту передачі Товару Постачальником перевізнику на складі Постачальника. Вибір перевізника здійснюється Покупцем на власний розсуд. З моменту передачі Товару перевізнику обов'язки Постачальника перед Покупцем вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати пошкодження або знищення Товару переходять до Покупця. Доказом передачі Товару Перевізнику є належним чином оформлених товарної (видаткової) накладної та товарно-транспортної накладної, що разом засвідчують факт передачі Постачальником Товару Покупцю.
Згідно з пунктом 2.4., 2.5. Договору, погодження Сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних і рахунках на оплату, що являються невід'ємними складовими даного Договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, Виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися що уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від Постачальника, у тому числі Перевізника, Покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на Товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
За домовленістю Сторін датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника (пункт 2.6. Договору).
Розділом 3 Договору Сторони визначили порядок розрахунків. Так, ціни та Товар і Послуги погоджується сторонами у кожному окремому випадку і вказуються у товарних (видаткових) накладних, товарно-транспортних накладних, замовленнях-нарядах та Актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.3.1. Договору).
Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом вважається сума, на яку Постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. Договору). У випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. Договору). Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. Договору). Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику (пункт 3.6. Договору) Зобов'язання Покупця за цим Договором щодо оплати поставленого Товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункт 3.7. Договору). Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження на його адресу до отримання повної оплати за відвантаженими, але не оплаченими в строк партіями Товару, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.8 Договору)
За умовами пункту 4.3. Договору Покупець зобов'язаний прийняти Товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного Договору
Пунктами 6.2. та 6.3. Договору визначено, що повернення, або обмін Товару належної якості проводяться Постачальником за зверненням Покупця тільки при наявності накладної про повернення товару від Покупця із зазначенням номеру і дати видаткової накладної постачальника, за якою був поставлений Товар. Повернення, або обмін товару належної якості можуть бути проведені Покупцем за повну відпускну вартість протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки Товару. Рішення про можливість повернення, або обміну товару більше ніж 14 календарних днів від дати поставки товару приймає Постачальник в односторонньому порядку
Згідно з пунктами 8.2. та 8.4. Сторони домовились, що Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2018 року з можливістю його пролонгації, оскільки якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, Договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.
Даний Договір скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох Сторін.
На виконання зобов'язань за Договором позивачем за видатковими накладними: від 23.06.2021 № SI00029Н47650 на суму 7 713,24 грн, від 29.06.2021 № SI0002956681 на суму 8 921,40 грн, від 30.06.2021 №№ SI0002958962 та SI0002959359 на суму 3 496,50 грн та відповідно на суму 3 302,40 грн поставлено відповідачу Товар на загальну суму 23 433,54 грн на умовах відтермінування строку його оплати (а.с. 26-28).
Як вбачається із змісту видаткових накладних, строк відтермінування оплати Товару був визначений: до 23.07.2021 - по ВН № SI0002947650 від 23.06.2021; до 06.07.2021 - по ВН № SI0002956681 від 29.06.2021; до 07.07.2021 - по ВН №№ SI0002958962 та SI0002959359 від 30.06.2021.
Також відповідачеві виставлено рахунки на оплату отриманого Товару: від 23.06.2021 № S0006104175; від 29.06.2021 № S0006123027; від 30.06.2021 № S0006126558 та S0006127000 (а.с. 24-26).
Позивач вказує, що відвантажений ним Товар було прийнято відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні підписані уповноваженою особою, підпис якої скріплено печаткою Відповідача.
06.07.2021 відповідач повернув частину Товару придбаного за видатковою накладною № SI0002947650 від 23.06.2021 на суму 425,88 грн, про що було складено Акт повернення постачальнику № SR0000286493 від 06.07.2021 (а.с. 28 на звороті).
Оскільки не здійснення оплати поставленого Товару у визначений вище строк, з огляду на положення пункту 5.2. Договору щодо наслідків прострочення оплати більше 3-х календарних днів), визначає момент настання відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань за Договором, то обумовлений строками відтермінування оплати Товару період з 23.06.2021 до 23.07.2021 включно позивачем був поставлений на контроль.
Однак, у вказаний період відповідач оплату Товару не здійснив, чим порушив грошове зобов'язання за Договором, відповідальність за яке наступила з дати, зазначеної у згаданих вище видаткових накладних як останній строк оплати.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача з оплати вартості поставленого товару, з урахуванням суми повернутого товару, становить 23 007,66 грн (23 433,54 грн - 425,88 грн).
Наведені вище обставини стали підставою для звернення ТОВ "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" до суду з позовом про стягнення суми основного боргу в розмір 23 007,66 грн та нарахованих пені в сумі 827,37 грн та 12 % річних в сумі 617,44 грн.
Норми права, застосовані судом.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).
В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Натомість, покупець, згідно ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.
Оформленими між сторонами видатковими накладними від 23.06.2021 № SI00029Н47650, від 29.06.2021 № SI0002956681, від 30.06.2021 №№ SI0002958962 та SI0002959359 підтверджено отримання ФОП Біленко Д.В. від ТОВ "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" за Договором № 14490-12/2018 від 28.12.2018 товару на загальну суму 23 433,54 грн.
Зазначені документи скріплено підписами та печатками позивача і відповідача, заперечень щодо отримання товару відповідачем під час розгляду справи в суді не висловлено.
Як зазначено вище, поставка Товару здійснювалась на умовах відтермінування строку його оплати.
Із змісту видаткових накладних вбачається, що строк відтермінування оплати Товару був визначений: до 23.07.2021 - по ВН № SI0002947650 від 23.06.2021; до 06.07.2021 - по ВН № SI0002956681 від 29.06.2021; до 07.07.2021 - по ВН №№ SI0002958962 та SI0002959359 від 30.06.2021.
Таким чином, строк виконання зобов'язання з оплати вартості отриманого товару є таким, що настав.
06.07.2021 відповідач повернув частину Товару придбаного за видатковою накладною № SI0002947650 від 23.06.2021 на суму 425,88 грн, про що було складено Акт повернення постачальнику № SR0000286493 від 06.07.2021.
Під час розгляду справи відповідач повідомлені позивачем обставини щодо розрахунку не заперечив та доказів оплати вартості товару не надав.
З підстав викладеного є доведеними позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23 007,66 грн.
Відсутність повної оплати вартості товару в установлений строк є порушенням зобов'язання в розумінні наведених вище норм законодавства та що дає підстави для застосування штрафних санкцій за вказане порушення у розмірі, визначеному Договором, а також для нарахування річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.
За розрахунком позивача, останній нараховує 12% річних та пеню на суму прострочених платежів за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням встановлених у них строків оплати.
Щодо процентів річних суд враховує, що приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про три проценти річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 Цивільного кодексу України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.
Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором винна Сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.
Таким чином, є правомірним нарахування позивачем за період прострочення оплати відповідачем вартості поставленого товару процентів річних у розмірі 12%.
Відповідальність Покупця у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення грошового зобов'язання встановлена п. 5.2. Договору.
Суд перевіривши розрахунок позивача нарахованих пені та 12% річних зазначає, що в межах періоду розрахунку позивача правильним є наступний розрахунок вказаних нарахувань:
- за видатковою накладною № SI0002947650 від 23.06.2021 на суму 7 713,24 грн (з урахуванням повернення товару на суму 425,88 грн) за період з 24.07.2021 по 01.10.2021 на суму боргу 7 287,36 грн пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить - 228,00 грн, 12% річних - 167,71 грн;
- за видатковою накладною № SI0002956681 від 29.06.2021 на суму 8 921,40 грн за період з 07.07.2021 по 01.10.2021 на суму боргу 8 921,40 грн пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить - 341,70 грн, 12% річних - 255,18 грн;
- за видатковою накладною № SI0002958962 від 30.06.2021 на суму 3 496,50 грн за період з 08.07.2021 по 01.10.2021 на суму боргу 3 496,50 грн пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить - 132,48 грн, 12% річних - 98,86 грн;
- за видатковою накладною № SI0002959359 від 30.06.2021 на суму 3 302,40 грн за період з 08.07.2021 по 01.10.2021 на суму боргу 3 302,40 грн пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить - 125,13 грн, 12% річних - 93,37 грн.
Всього пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить 827,31 грн, 12% річних, які підлягають стягненню з відповідача становлять 615,12 грн. У задоволенні позову про стягнення пені та 12% річних в іншій частині господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 24 450,09 грн, з яких: 23 007,66 грн основного боргу, 827,31 грн пені та 615,12 грн 12% річних. В іншій частині позову суд відмовляє в задоволенні.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача підлягає стягненню 2 269,77 грн судового збору, що складає 99,99 % суми задоволених позовних вимог.
Суд враховує, що при поданні позову позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, згідно якого зазначено, що позивачем фактично понесено судові витрати в сумі 2 270,00 грн на сплату судового збору та 5 200,00 грн на професійну (правничу) допомогу та очікується понести ще 4 800,00 грн.
За положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи, які свідчать про такі обставини.
27.09.2021 між ТОВ "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" (далі - Клієнт) та Адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем (далі - Адвокат), Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001709 від 08.11.2019 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір, а.с.29-30).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору 1.1. Адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати необхідну правову допомогу Клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Кіровоградської області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича щодо стягнення з останнього на користь Клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а КЛІЄНТ зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.
Відповідно до п. 1.2. Договору визначено, що правова допомога включає:
• вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах КЛІЄНТА, а також підготовку та подання до Господарського суду Кіровоградської області заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України;
• від імені КЛІЄНТА здійснювати представництво його процесуальних прав та обов'язків в процесуальному статусі позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв'язку із зверненням з позовною заявою до Господарського суду Кіровоградської області за захистом порушених прав та інтересів КЛІЄНТА.
Згідно п. 4.1. Договору, за правову допомогу, передбачену пунктом 1.2. Договору КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ винагороду в розмірі, визначену в додатковій угоді до цього Договору за розрахунковою ставкою 1 600,00 гривень за 1 годину витраченого часу АДВОКАТА.
Договір підписано повноважними представниками сторін.
Також у справу подано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № №001709 від 08.11.2019 та копію довіреності від 27.09.2021 на ім'я адвоката Спиридонова Олега Володимировича. (а.с. 29, 30).
Відповідно до Додаткової угоди від 27.09.2021 до укладеного договору про надання правової допомоги, зокрема п. 1, сторони погодили, що розмір винагороди за надання послуг за основним Договором становить:
1.1. за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах КЛІЄНТА, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду Кіровоградської області позовної заяви - 5 200 (п'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок (згідно опису наданих послуг, що додається);
1.2. за представництво КЛІЄНТА та ведення справи у Господарському суді Кіровоградської області в процесуальному статусі позивача, тому числі участь у судових засіданнях - 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за 1 годину витраченого часу АДВОКАТА.
Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що винагорода, згідно з пунктом 1.1. Додаткової угоди сплачується КЛІЄНТОМ на умовах 100% попередньої оплати. А винагорода, що передбачена пунктом 1.2. Додаткової угоди, сплачується КЛІЄНТОМ після виконання всіх умов основного Договору на підставі акту приймання-передачі.
Додаткову угоду до Договору підписано повноважними представниками сторін.
На підтвердження факту надання послуг з правової допомоги сторонами складено та підписано Опис наданих послуг від 01.10.2021 (а.с 32), відповідно до якого вбачається, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги:
- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору - 400,00 грн
- вивчення та аналіз чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі, збір доказів - 240,00 грн;
- вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносин - 400,00 грн;
- опрацювання стратегії захисту інтересів КЛІЄНТА і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; сформування матеріалів позовної заяви,
підготовка та подання до суду позовної заяви з розрахунками (на 12 аркушах) і додатками (17 найменувань), а також направлення копій матеріалів позовної заяви на адресу ФОП Біленко Д.В. - 4 160,00 грн, всього на суму 5 200,00 грн.
ТОВ "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" оплачено за послуги Адвоката 5 200,00 грн згідно платіжного доручення № 732 від 01.10.2021 (а.с. 32).
Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає підтвердженими понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 200,00 грн.
При цьому суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Вказаного правового висновку додержується Об'єднана Палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.
Водночас, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, витрати позивача на правову допомогу в розмірі 5 200,00 грн є підтвердженими.
Поряд з цим, згідно даного рішення суду позовні вимоги задоволено частково, а отже судові витрати у відповідності до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вказаних обставин з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5 199,48 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, ідентифікаційний код 37141112) 24 450,09 грн, з яких: 23 007,66 грн основного боргу, 827,31 грн пені та 615,12 грн 12% річних, а також 2 269,77 грн судового збору та 5 199,48 грн витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" за адресою: 02222, м. Київ, вул. Закревського, 16; Фізичній особі - підприємцю Біленко Дмитру Віталійовичу за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 03.12.2021.
Суддя В.В.Тимошевська