вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
23 листопада 2021 рокуСправа № 912/2568/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006), в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135)
до Фізичної особи - підприємця Радзевила Олександра Григоровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 17 218,53 грн,
секретар судового засідання Безчасна Н.Г.
представники:
від прокуратури - Головіна Т.А., посвідчення №06249 від 05.04.2021;
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав;
в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи - підприємця Радзевила Олександра Григоровича про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 17 218,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач в порушення приписів ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" здійснив перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без оформлення дозволу, як наслідок йому нарахована вказана плата за такий проїзд, внесення якої відповідачем добровільно у встановлений чинним законодавством строк не здійснено, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою від 07.09.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2568/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.10.2021 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 05.10.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено прокурору та позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду інформації про ідентифікаційний код Фізичної особи - підприємця Радзевила Олександра Григоровича.
У межах строку встановленого судом, прокурором усунуто виявлені недоліки позовної заяви, про що 11.10.2021 до суду подано відповідні докази.
Згідно з ухвалою від 12.10.2021 суд продовжив розгляд справи №912/2568/21 та призначив підготовче засідання на 04.11.2021 о 15:30 год.
Ухвалою від 04.11.2021 суд закрив підготовче провадження у справі №912/2568/21 та призначив її до судового розгляду по суті на 23.11.2021 о 11:30 год.
23.11.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.
Позивач не брав участі в даному засіданні суду, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Присутній в судовому засіданні прокурор підтримав позов, наполягав на його задоволенні.
Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 23.11.2021 не скористався, уповноважених представників не направив.
Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 07.09.2021, який направлено судом на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органами поштового зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", поштовий штемпель містить дату - 22.09.2021.
Інших адрес відповідач суду не повідомляв та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою - 22.09.2021 вважається днем вручення судового рішення відповідачу.
До суду також повернуто органом поштового зв'язку конверт з ухвалою суду від 05.10.2021, який направлявся відповідачу за вказаною адресою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
При цьому, поштовий конверт з ухвалою суду від 12.10.2021 у даній справі отримано відповідачем 24.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 78).
Тому, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Так, тексти ухвал від 07.09.2021, від 05.10.2021, від 04.11.2021 у даній справі оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.09.2021, 07.10.2021, 09.11.2021, відповідно.
Тому, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з усіма процесуальними документами у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим до загального доступу.
Крім того, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3).
Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, суд зазначає, що інтереси держави в розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у сфері дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, полягають в отриманні визначених чинним законодавством грошових коштів шляхом зарахування їх до бюджету.
Надходження плати за проїзд автомобільними дорогами являє публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності її зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що в свою чергу надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов'язання перед народом.
Несплата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 №382, метою якої є відновлення і розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень, що в свою чергу, суттєво порушує економічні інтереси держави. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 та п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.
Згідно з п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до підп. 27 п. 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Кіровоградською місцевою прокуратурою направлено лист №78-3389-вих-19 від 10.05.2019 на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті з проханням надати інформацію: чи оскаржувався Радзевилою Олександром Григоровичем акт проведення перевірки №0010399 від 06.09.2018; чи сплачено заборгованість; чи зверталась Державна служба України з безпеки на транспорті з позовами до суду щодо стягнення боргу та які заходи вжито службою з метою стягнення боргу (а.с. 34-35). Також, аналогічний запит Кропивницькою окружною прокуратурою повторно скеровано 19.07.2021 за №12.51-78-3612вих-21 до Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с. 43-44).
Разом з цим, з відповіді Державної служби України з безпеки на транспорті №3391/05/15-19 від 24.05.2019 вбачається, що будь-які заходи цивільно-правового характеру не вживались, що свідчить про нездійснення ними захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку (а.с. 36-38).
Крім того, у листі №4835/7.3/15-21 від 22.07.2021 Державною службою України з безпеки на транспорті висловлено прохання звернутись до суду для представництва інтересів держави, зазначено про несплату відповідачем у добровільному порядку плати та вказано, що дана служба не має законодавчої можливості звернутися до суду з позовом, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.01.2020 (справа №814/1460/16) про те, що Укртрансбезпека відповідно до наданих їй повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком (а.с. 40-42).
Вказане свідчить про нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на зазначене вище порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказана позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Згідно з повідомлення №12.51-78-4337ВИХ-21 від 25.08.2021 прокурор довів до відома Державну службу України з безпеки на транспорті про подання позову до господарського суду (а.с. 48).
З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та наявність підстав для представництва інтересів.
Щодо суті спору господарським судом встановлено наступні обставини.
Щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області у період з 03.09.2018 по 09.09.2018, затвердженого начальником Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, а також графіком роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю на мережі доріг загального користування Харківської області на вересень 2018 року, затвердженим в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області та погодженим начальником ГУНП України в Харківській області, начальником Служби автомобільних доріг в Харківській області та директором ДП "Харківський облавтодор" визначено графік проведення рейдових перевірок на відповідних ділянках дороги, в тому числі й на 471 км а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський (а.с. 23-24).
Старшим державним інспекторам відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті 03.09.2018 видано направлення за №029367 для проведення рейдової перевірки перевізників транспортних засобів всіх форм власності, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів на автомобільній дорозі а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км щодо дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших нормативно - правових у сфері автомобільного транспорту з 03.09.2018 по 09.09.2018 (а.с. 22).
При проведенні рейдової перевірки 06.09.2018 на 471 км а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області здійснено заходи державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Так, за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM 320.18, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Фізичній особі - підприємцю Радзевило Олександру Григоровичу, складено акт №0010399 від 06.09.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 20).
В акті зазначено, що на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км вказаний автомобіль перевищив вагові обмеження на здвоєну вісь - замість допустимих 11 тонн (+-2% похибки) навантаження становило 12,250 тонн, відповідно на 1250 кг. Вказане підтверджується чеком про зважування транспортного засобу від 06.09.2018 (а.с. 18).
За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю за №0023400 від 06.09.2018 (а.с. 19).
Контрольне зважування здійснено за допомогою сертифікованого автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA, що підтверджується сертифікатом перевірки серії СТ №000438, який виданий 27.11.2017 та дійсний до 27.11.2027, а також сертифікатом відповідності від 20.12.2017 (а.с. 25-28).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 та акта №0010399 від 06.09.2018, уповноваженою особою Укртрансбезпеки здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яка склала 523,26 євро (а.с. 17).
Наведена сума еквівалентна 17 218,53 грн по курсу валют Національного Банку України, станом на 06.09.2018 (а.с. 30).
Листом від 19.09.2018 за №5912/36-18 повідомлено відповідача про виявлене порушення, зобов'язано здійснити оплату нарахованої плати у розмірі 17 218,53 грн в термін до 06.10.2018 (а.с. 15-16). До вказаного листа додано копії: акта №0010399 від 06.09.2018 про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів; розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування; довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0023400 від 06.09.2018.
Зазначений лист отриманий відповідачем 22.09.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).
Однак, відповідачем не здійснено оплату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 523,26 євро, що еквівалентна 17 218,53 грн.
Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем у добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, а Укртрансбезпекою України, як контролюючим органом, на якого покладено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, до теперішнього часу не здійснюється заходів щодо стягнення нарахованої відповідачу плати, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За змістом ст. 48 названого Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 "Про Правила дорожнього руху":
- за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м;
- рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється;
- забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Безпосередньо механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Зокрема, за основними положеннями Порядку №879, які впливають на вирішення спору:
- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (підпункт 2 пункту 2);
- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4 пункту 2);
- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3);
- за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється (пункт 18);
- у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21);
- кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (пункт 26);
- плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у ст. 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (пункт 27);
- плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається (пункт 28);
- плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (пункт 30);
- якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункт 31.1).
Таким чином, за вказаними правовими положеннями:
- у разі перевезення вантажів із перевищенням вагових обмежень обов'язковим документом для такого перевезення є дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів;
- за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів у разі, коли фактична маса складає понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т);
- визначення вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання у процесі відповідного контролю;
- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах здійснюється Укртрансбезпекою;
- за результатами контролю складається довідка результатів його здійснення;
- у разі виявлення факту перевищення вагового нормативного параметра більш як на 2 відсотки здійснюється плата за проїзд без відповідного дозволу;
- плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку;
- плата за проїзд вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень та за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В.
Судом враховано, що в матеріалах справи містяться затверджений щотижневий графік проведення рейдових перевірок з 03.09.2018 по 09.09.2018 та затверджений і погоджений графік роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю на вересень 2018 року на мережі доріг, в тому числі і на 471 км а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський (а.с. 23-24).
Таким чином, проведення рейдової перевірки відповідає положенням чинного законодавства, позивачем правомірно при здійсненні габаритно-вагового контролю у спірному випадку перевірялась у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.
Також пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (із змінами), передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Крім того, Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний (п. 2.3.): а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.
У товарно-транспортній накладній №Р246186 від 05.09.2018 автомобільним перевізником вказаний Фізична особа - підприємець Радзевило Олександр Григорович, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 є його власником (а.с. 29).
Згідно з п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Таким чином, саме відповідач (перевізник) має сплатити визначену позивачем суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.
У відповідності до п. 19 Порядку №879, методика на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу Мінекономрозвитку, не затверджена.
Проте, відсутність методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.
Результати вимірювання вагових параметрів зазначеного автомобіля підтверджуються чеком зважування від 06.09.2018, та наведені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0023400 від 06.09.2018, складеної за формою, передбаченою у додатку №1 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013.
З урахуванням вище наведених приписів чинного законодавства, а саме: ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", п. 3, 4 Правил №30, п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами, зокрема, у разі, коли навантаження на одиночну вісь перевищує 11 т.
Матеріалами справи підтверджено, що вага на одиничну вісь транспортного засобу перевізника (відповідача) становила 12,250 т при допустимих 11 т, що перевищує встановлену в п. 4 Правил №30 похибку більш як на 2 %, а саме - 11,36 %.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що працівниками позивача із дотриманням правових положень проведена перевірка додержання вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажу відповідачем, результати якої зафіксовані у складених документах, а саме: акті №0010399 від 06.09.2018, довідці №0023400 від 06.09.2018. При перевірці установлені допущені відповідачем порушення порядку проїзду автомобільними дорогами, а саме перевищення нормативних вагових параметрів, у зв'язку з чим правомірно нарахована плата у сумі 523,26 євро, що становить 17 218,53 грн по курсу валют Національного Банку України, станом на 06.09.2018.
Пунктами 37, 41 Порядку №879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Доказів оскарження дій уповноважених осіб Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача 06.09.2018 суду не подано.
Як встановлено судом, згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 06.09.2018 відповідачу нараховано таку плату на загальну суму 523,26 євро, що еквівалентна 17 218,53 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є шкода, вина та протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушено вимоги вказаних вище нормативних актів, що встановлено наведеними вище доказами.
Доказів отримання відповідачем у встановленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, загальна вага та навантаження на осі якого перевищували нормативні параметри, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідачем у визначений вище термін кошти добровільно не сплачені.
Несплачена перевізником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки плата за проїзд великогабаритного транспорту з перевищенням вагових параметрів - набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 17 218,53 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Радзевила Олександра Григоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) із зарахуванням до Державного бюджету України (отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, р/р UА218999980313111216000020649, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 17 218,53 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Радзевила Олександра Григоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. В.Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (електронною поштою: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), Кропивницькій окружній прокуратурі (електронною поштою: kirovograd@kir.gp.gov.ua), Державній службі України з безпеки на транспорті (електронною поштою: contact@dsbt.gov.ua), Фізичній особі - підприємцю Радзевилу Олександру Григоровичу ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 03.12.2021.
Суддя М.С. Глушков