вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" листопада 2021 р. Справа№ 910/15576/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптала Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Cалій І.О.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 30.11.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 27.09.2021
у справі №910/15576/21 (суддя Ломака В.С.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Л."
про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису приватного нотаріуса
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." про:
- визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав № 495/К від 17.05.2018, укладеного між відповідачами;
- визнання недійсним з моменту укладення Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного між відповідачами, посвідченого 17.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим № 579 та зареєстрований державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В.;
- скасування рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41149943 від 17.05.2018 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар'ї Володимирівни щодо реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасування запису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва Пономарьової Дар'ї Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41149943 від 17.05.2018, щодо заборони на нерухоме майно, обтяжувач (іпотекодержатель) ТОВ "А.В.Л." (код ЄДРПОУ 41105929), іпотекодавець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) адреса АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення її прав та охоронюваних законом інтересів у спірних правоідносинах.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису приватного нотаріуса.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту та підстав поданого позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, спір у цій справі виник з правовідносин, що стосуються правочинів, укладених для виконання зобов'язання за кредитним договором, однією зі сторін яких є фізична особа, тому суд дійшов висновку, що спір у даній справі не відноситься до предметної юрисдикції господарських судів.
Враховуючи вищевикладене, що спір у даній справі не є корпоративним, не є спором, що виник з господарських правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а виник з цивільних правовідносин між фізичними особами, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.Л.", тому розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів і відповідно має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 , звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21 та ухвалити нове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Скаржник посилався на те, що суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, стосовно того, що спір за позовною заявою стосується майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, однією зі сторін якого є фізичні особи, але натомість сторонами за спірними правочинами є юридичні особи, тому даний спір підпадає під юрисдикцію господарських судів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21 - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази: надсилання апеляційної скарги учаснику справи - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" за адресою юридичного місцезнаходження останнього: "01133, місто Київ, ВУЛ. ЩОРСА, будинок 36-Б, листом з описом вкладеного та звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку або вказати інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21.
08.11.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 27.09.2021 про відмову у відкритті провадження у справі, до якого долучено:
- докази надсилання апеляційної скарги учаснику справи - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" за адресою юридичного місцезнаходження останнього: "01133, місто Київ, ВУЛ. ЩОРСА , будинок 36-Б, листом з описом вкладення;
- заява про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21, відкрито апеляційне провадження у справі №910/15576/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2021, а розгляд справи за апеляційною скаргою призначено в судовому засіданні 30.11.2021, встановлено учасникам справи процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв та клопотань.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 30.11.2021 з'явився представник позивача (Султанової Дарини Вікторівни), а відповідач - 1 (Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"), відповідач-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.Л.") представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник позивача (Султанової Дарини Вікторівни) підтримав доводи викладені в матеріалах апеляційної скарги, якій просив скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідачі (Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.Л.") у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України своїм правом не скористались, відзивів на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду не подали.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 направлена Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" згідно рекомендованого поштового повідомлення 0411636112100, Товариству з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." згідно рекомендованого поштового повідомлення 0411636112127.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим неявка представника скаржника, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги (ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд апеляційної інстанції, звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." про:
- визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав № 495/К від 17.05.2018, укладеного між відповідачами;
- визнання недійсним з моменту укладення Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного між відповідачами, посвідченого 17.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим № 579 та зареєстрований державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В.;
- скасування рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41149943 від 17.05.2018 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар'ї Володимирівни щодо реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасування запису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва Пономарьової Дар'ї Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41149943 від 17.05.2018, щодо заборони на нерухоме майно, обтяжувач (іпотекодержатель) ТОВ "А.В.Л." ( код ЄДРПОУ 41105929), іпотекодавець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) адреса АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладений між відповідачами спірний договір купівлі-продажу майнових прав № 495/К від 17.05.2018 за своєю юридичною природою є договором факторингу, в якому стороною фактора може бути лише спеціальний суб'єкт (банк або інша фінансова установа), а відповідач-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.Л.") ніколи не мав статусу фінансової установи і не може здійснювати факторингові операції, укладення відповідачами спірного договору купівлі-продажу майнових прав № 495/К від 17.05.2018 та спірного договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 17.05.2018 прямо суперечить нормам чинного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.
Крім того, позивач вказує на наявність підстав скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесених на підставі спірних договорів.
З матеріалами позовної заяви підтверджується, що 26 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 150102035930005 від 26.04.2012 року, виконання зобов'язань за яким забезпечене Іпотечним договором від 26.04.2012 року, укладеним між ПАТ "Астра Банк" та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А. за реєстровим номером № 1164.
Предметом іпотеки за вказаним Іпотечним договором є двокімнатна квартира АДРЕСА_3 .
02.12.2013 між ПАТ "Астра Банк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги від 02.04.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О. за реєстровим номером № 1533, за яким ПАТ "Астра Банк" передало, а ПАТ "Дельта Банк" прийняло право вимоги виконання зобов'язань за кредитним договором № 150102035930005 від 26.04.2012 та Іпотеечним договором від 26.04.2012.
04.05.2018 року відбувся аукціон на електронному майданчику ProZorro.Sale, на якому право вимоги за кредитним договором № 150102035930005 від 26.04.2012 року та Іпотечним договором від 26.04.2012 року було продане Товариству з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." за ціною 104 669,44 грн., що підтверджується протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2018-03-07-000241-а.
На підставі вищезазначеного протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2018-03-07-000241-а, 17 травня 2018 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "А.В.Л." було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 495/К від 17.05.2018 та договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений 17.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим № 579.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу майнових прав № 495/К від 17.05.2018 ПАТ "Дельта Банк" передало у власність ТОВ "А.В.Л." право вимоги за кредитним договором № 150102035930005 від 26.04.2012 та право вимоги за Іпотечним договором від 26.04.2012, а на підставі договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 17.05.2018 ПАТ "Дельта Банк" передало ТОВ "А.В.Л." право вимоги погашення заборгованості за кредитним договором № 150102035930005 від 26.04.2012 за рахунок звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_4 , яка є предметом Іпотечного договору від 26.04.2012.
Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. внесено запис про обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , обтяжувачем нерухомого майна є ТОВ "А.В.Л.", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 124333779 від 17.05.2018.
На думку позивача, аукціон стосовно продажу права вимоги за кредитним договором № 150102035930005 від 26.04.2012 є протиправними, а укладені за наслідками такого аукціону оскаржувані договори суперечать вимогам чинного законодавства України, а рішення про державну реєстрацію та записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є незаконними, що стало підставою для звернення позивачів до суду з даним позовом.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 випливають із кредитного договору № 150102035930005 від 26.04.2012, що є основним зобов'язанням, та Іпотечного договору від 26.04.2012.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису приватного нотаріуса.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту та підстав поданого позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, спір у цій справі виник з правовідносин, що стосуються правочинів, укладених для виконання зобов'язання за кредитним договором, однією зі сторін яких є фізична особа, тому суд дійшов висновку, що спір у даній справі не відноситься до предметної юрисдикції господарських судів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно, наведена норма свідчить, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову в справі № 910/15576/21 визнання недійсними Договору купівлі-продажу майнових прав № 495/К від 17.05.2018, Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого 17.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим № 579, укладеного між відповідачами, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." набув право вимоги за Кредитним договором №150102035930005 від 24.04.2012 у розмірі 209 287, 43 грн., тому відповідно сторонами оспорюваних правочинів є юридичні особи.
Враховуючи вищевикладене, між позивачами та відповідачами існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України (правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2529/18).
Зазначений спір виник з іпотечних та кредитних правовідносин за участю юридичних осіб.
Відповідно, доводи скаржника про те, що суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, що спір за позовною заявою стосується майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, однією зі сторін якого є фізичні особи, але натомість сторонами за спірними правочинами є юридичні особи, тому даний спір підпадає під юрисдикцію господарських судів, знайшли своє підтвердження матеріалами справи і суд апеляційної інстанції бере їх до уваги.
Згідно частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями.
Випадки, коли справи у спорах, стороною, яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18).
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що положення пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України не зумовлюють належність до господарської юрисдикції справ виключно необхідністю здійснення господарської діяльності всіма учасниками справи, оскільки передбачають, що у спорах, які виникають з кредитних та іпотечних правовідносин, цілком достатнім для їх належності до господарської юрисдикції є те, що сторонами основного зобов'язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва для захисту свого права та охоронюваного законом інтересу, що є його конституційним правом на захист.
З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису приватного нотаріуса, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21 підлягає скасуванню на підставі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, наведених у даній постанові та повернення матеріалів справи №910/15576/21 до Господарського суду м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, оскільки при її постановленні судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а матеріали справи №910/15576/21 повертаються до Господарського суду м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Розподіл судових витрат
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 у справі №910/15576/21- скасувати.
3. Матеріали справи №910/15576/21 повернути до Господарського суду м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано: 02.12.2021.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала