вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" листопада 2021 р. Справа№ 911/2207/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Cалій І.О.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 30.11.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 14.09.2021
у справі № 911/2207/21 (суддя Шевчук Н.Г. )
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до 1) Бучанської міської ради,
2) Приватного підприємства "Будівельна компанія "Секера
3) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
4) Бородянської селищної ради
5) Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Білоконь Світлани Іванівни,
6) Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз"
про визнання незаконними та скасування рішень Бучанської міської ради, визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Бучанської міської ради, Приватного підприємства "Будівельна компанія "Секера", Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Бородянської селищної ради, Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Білоконь Світлани Іванівни та Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення Бучанської міської ради, визнати недійсним договір купівлі-продажу, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Бучанською міською радою Київської області всупереч п. б ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України було прийнято незаконні оскаржувані рішення, спрямовані на підготовку до продажу та подальший продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3210800000:01:143:0005, право користування якою внесено до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця», та на якій розташовані об'єкти рухомого та нерухомого майна, у тому числі залізничні колії.
За твердженням позивача, укладений між Бучанською міською радою та ПП «Будівельна компанія «Секера» договір купівлі-продажу земельної ділянки суперечить, зокрема, положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про залізничний транспорт» та інтересам держави, що є підставами для визнання його недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.
Крім того, 13.09.2021 позивачем (Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця") подано заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2207/21 (б/н від 03.09.2021), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом:
- заборони Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiп спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108;
- накладення арешту на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108.
При цьому, заявник зазначив про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник обґрунтовує існуванням ризиків відчуження Приватним підприємством "Будівельна компанія "Секера" земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:143:0005 на користь третіх осіб, що унеможливить виконання рішення суду.
Також скаржник стверджує, що предметом спору у даній справі є земельна ділянка розташована в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га на якій знаходиться вантажний двір станції Буча Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", де знаходиться ряд об'єктів рухомого та нерухомого майна АТ "Українська залізниця", а також потужності Виробничого підрозділу Жмеринської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".
Вказана земельна ділянка, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Бучанською міською радою та ПП "Будівельна компанія "Секера" була відчужена на користь ПП "Будівельна компанія "Секера". Вказаний договір посвідчено 25.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Білоконь Світланою Іванівною та зареєстровано за номером 492.
Як зазначає скаржник, договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,767 га кадастровий номер 3210800000:01:143:0005 підлягає визнанню недійсним в судовому порядку у зв'язку з відсутністю в Бучанської міської ради прав на укладання договору, предметом якого є відчуження земельної ділянки залізничного транспорту, окрім того, вважає незаконними і рішення, які прийняті Бучанською міською радою, що передували укладанню договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме: від 23.07.2020 № 5147-81-VII, від 28.01.2021 № 440-7-VIIІ та від 25.02.2021 № 727-8-VIIІ.
Також звертає увагу суду, що станом на момент звернення з даною заявою, ПП "Будівельна компанія "Секера" є власником земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, що підтверджується роздруківкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2021.
Відповідно, скаржник просить вжити заходи забезпечення позову, оскільки у випадку відчуження ПП "Будівельна компанія "Секера" земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га на користь третіх осіб, буде унеможливлено виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів АТ "Українська залізниця".
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/2207/21 відмовлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" в заяві про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2207/21.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі; порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, скаржник звертаючись з вказаною заявою до суду, просить суд накласти арешт на земельну ділянку та заборонити Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дії спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання щодо земельної ділянки, проте як підтверджується матеріалами позовної заяви, фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями заявника про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення та можливістю відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб.
Однак, предметом позову є визнання незаконними та скасування рішень Бучанської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а не як стверджує заявник - земельна ділянка розташована в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га., тому такий захід забезпечення позову, як то накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, не відповідає заявленим позовним вимогам в позові, оскільки у разі задоволення судом позову, таке рішення не підлягає примусовому виконанню.
Відповідно, заявлений захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, який скаржник просить суд вжити, не є адекватним заявленим вимогам, а підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку та заборони ПП "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову, відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з постановленою ухвалою, Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 29.09.2021 звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/2207/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову, а саме:
- заборонити Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiп спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108;
- накласти арешт на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108..
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Скаржник посилався на те, що не погоджується із висновком судом першої інстанції, що заявлений захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, який заявник просить вжити суд, не відповідає заявленим вимогам.
Також зазначав, що у випадку відчуження земельної ділянки на якій розташовваний вантажний двір, рухоме та нерухоме майно Акціонерного товариства "Українська залізниця" буде позбавлена можливості вільного використання майна.
Короткий зміст заперечень на апеляційну скаргу
27.10.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Будівельна компанія "Секера" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій подано відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. 263, в якому відповідач-2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Також відповідач-2 зазначав, що скаржником не надано на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі, а Київська обласна державна адміністрація не вносила розпоряджень про затвердження проекту землеустрою щодо відведенням у постійне користування Акціонерному товариству "Українська залізниця"земельної ділянки площею 55 га., таким чином земельна ділянка передана позивачу в лише межах міста Буча повністю сформована і складає 32,6467 га.
04.11.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Бучанської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що посилання позивача, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210800000:01:143:0005 перебуває у статутному капіталі та належить позивачу не відповідає дійсності, оскільки на даній земельній ділянці знаходиться лише верхня будова колії ст. Буча у напрямку "Київ-Тетерів", даний шлях поїзду у межах земельної ділянки, що задається відповідальним працівником залізниці, а не земельна ділянка.
Відповідно, відповідач- 1 (Бучанська міська рада) просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021 для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/2207/21 - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" має право усунути недоліки, а саме подати докази сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн.
08.10.2021 від скаржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про приєднання платіжного доручення до матеріалів справи №911/2207/21.
18.10.2021 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 у справі №911/2207/21.
Також, 18.10.2021 від скаржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла аналогічна заява про приєднання платіжного доручення до матеріалів справи №911/2207/21, до якої долучено платіжне доручення №4132671 від 06.10.2021 щодо сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/2207/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 поновлено Акціонерному товариству"Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/2207/21, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи за апеляційною скаргою призначено в судовому засіданні 04.11.2021, встановлено учасникам справи процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв та клопотань.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/2207/21 на 18.11.2021 та витребувано з Господарського суду Київської області копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, а саме: позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", з усіма додатками та поясненнями, з додатками, по суті спору, заперечення відповідачів проти позову, з усіма додатками до поданих заперечень.
18.11.2021 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді з колегії суддів Шаптали Є.Ю. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 справу №911/2207/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2021 .
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 30.11.2021 з'явився представник скаржника (Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"), відповідача- 1 (Бучанської міської ради), відповідача-2 (Приватного підприємства "Будівельна компанія "Секера").
Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Бородянська селищна рада, Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Білоконь Світлана Іванівна, Приватне підприємство "Фірма "Сомгіз" - представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник скаржника (Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця") в судовому засіданні 30.11.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Представники відповідачів (Бучанської міської ради, Приватного підприємства "Будівельна компанія "Секера") просили залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/2207/21 - без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як таку що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим неявка представника скаржника, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги (ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується матеріалами оскарження, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до до Бучанської міської ради, Приватного підприємства "Будівельна компанія "Секера", Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Бородянської селищної ради, Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Білоконь Світлани Іванівни та Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", в якому позивач просить визнати незаконними та скасувати рішення Бучанської міської ради, визнати недійсним договір купівлі-продажу, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №911/2207/21, а розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
13.09.2021 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2207/21 (б/н від 03.09.2021), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом:
- заборони Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiп спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108;
- накладення арешту на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/2207/21 відмовлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" в заяві про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2207/21.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржник звертаючись з вказаною заявою до суду, просить суд накласти арешт на земельну ділянку та заборонити Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiї спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання щодо земельної ділянки, проте як підтверджується матеріалами позовної заяви, фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями заявника про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення та можливістю відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб.
Однак, предметом позову є визнання незаконними та скасування рішень Бучанської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а не як стверджує заявник - земельна ділянка розташована в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га., тому такий захід забезпечення позову, як то накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, не відповідає заявленим позовним вимогам в позові, оскільки у разі задоволення судом позову, таке рішення не підлягає примусовому виконанню.
Суд першої інстанції зазначив, що заявлений захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, який скаржник просить суд вжити, не є адекватним заявленим вимогам, а підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку та заборони ПП "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову, відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстацнії з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Пунктом 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.
Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011).
Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками дій, вчинених у забезпечення позову, у даному випадку заборони Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiї спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108 та накладення арешту на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108.
Оскільки, позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію наведено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, враховуючи положення ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (у даному випадку - заборони Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiї спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108, накласти арешт на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору/
Суд апеляційної інстанції враховує, що у поданій заяві про забезпечення позову заявник не навів належних доводів, які б свідчили про наявність зв'язку між запропонованим ним заходом забезпечення позову (заборони Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiї спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108, накласти арешт на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108) та предметом позовної вимоги (є визнання незаконними та скасування рішень Бучанської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а не як стверджує заявник - земельна ділянка розташована в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га.) тому такий захід забезпечення позову, як то накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, не відповідає заявленим позовним вимогам в позові, оскільки у разі задоволення судом позову, таке рішення не підлягає примусовому виконанню.
При цьому, скаржником не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин щодо вчинення відповідачами дій щодо позбавлення можливості вільного використання майна Акціонерного товариства "Українська залізниця", а встановленян правового статусу спірного майна має відбуватися виключно під час розгляду справи по суті, а на стадції розгляду зави про вжиття заходів забезпечення позову вказані ообставини встановенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доводи скаржника стосовно того, що заявлений захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, який заявник просить вжити відповідає наведеним обгрунтуванням у заяві, - суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставний та необгрунтований.
Водночас, жоднихналежних та допустимих доказів щодо існування обставин для накладення заборони Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiї спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108, накладення арешту на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108 крім витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна- заявником в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову - не надано.
Крім того, заява не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення позову у визначений заявником спосіб. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не обґрунтував своїх доводів належними засобами доказування, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах даного судового провадження.
Також, суд апеляційної інстанції враховує, що заявник просив накласти арешт на земельну ділянку та заборонити Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiї спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання щодо земельної ділянки, проте як підтверджується матеріалами позовної заяви, фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями заявника про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення та можливістю відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб.
Також суд першої інстанції вірно зазначив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що заявлений захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, який скаржник просить суд вжити, не є адекватним заявленим вимогам, а підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку та заборони ПП "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову - відсутні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає заявнику, про що постановляє ухвалу.
Ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у заяві про забезпечення позову також не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що для застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству "Будівельна компанія "Секера" вчиняти будь-якi дiп спрямовані на відчуження, в тому числі поділ, об'єднання земельної ділянки розташованої в місті Буча Київської області по вулиці Заводській, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108, накладення арешту на земельну ділянку розташовану в місті Буча Київської області по вулиці Заводськiй, б/н, кадастровий номер: 3210800000:01:143:0005, площею 2,767 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2291691932108 - відсутні обумовлені законом підстави, а отже, відсутні і підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заходи є неспівмірними.
З урахуванням викладеного, матеріалами оскарження підтверджується, що позивачем на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову визначеним позивачем шляхом істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі, порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені ст. 136 Господарського процесуального кодексу України підстави для вжиття заходів забезпечення позову - відсутні за наведених позивачем доводів та обґрунтувань, у зв'язку з чим заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2207/21 (б/н від 03.09.2021) - задоволенню не підлягає та обґрунтовано відхилена судом першої інстанції шляхом постановлення оскаржуваної ухвали, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/2207/21 про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/2207/21 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/2207/21 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".
4. Матеріали оскарження № 911/2207/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано: 03.12.2021.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала