ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/842/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.
за участю представників учасників справи:
від Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. - Коновалова Н.О., довіреність № 103-13/18, дата видачі: 01.09.21 року;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. - Комаха А.І., ордер АА №1082816.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне, Одеської обл.
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року, м. Одеса, суддя Д'яченко Т.Г., повний текст рішення складено та підписано 30.08.2021 року
у справі №916/842/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл.
до відповідача Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м.Южне, Одеської обл.
про стягнення 233 920, 68 грн.,-
та за зустрічним позовом Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне, Одеської обл.
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл.
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 375 920, 26 грн. -
Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. у якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 233 920 грн. 68 коп., з яких 200 499 грн. 60 коп. - сума забезпечення виконання договору, 13 633 грн. 97 коп. - пеня за порушення строків виконання грошового зобов'язання, 14 034 грн. 97 коп. - штраф за порушення строків виконання грошового зобов'язання, 1 120 грн. 60 коп. - 3% річних та 4 631 грн. 54 коп. - сума інфляційних збитків, а також вирішити питання про відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 3 508 грн. 81 коп. та витрат, понесених на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, всупереч укладеного між сторонами договору поставки дизельного палива від 08.12.2020 року №Т/БП-320/20, укладеного за результатами проведеного тендеру на закупівлю, належним чином зобов'язання, визначені умовами п. 5.3.3. щодо повернення постачальнику забезпечення виконання договору не виконано у встановлений договором строк, внаслідок чого позивачем нараховано пеню, штраф, 3% річних та інфляційні збитки у вищезазначеному розмірі. Крім того, позивач у позовній заяві вказав про попередній розрахунок понесених судових витрат та орієнтовний розрахунок розміру витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.04.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу №916/842/21 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
05.05.2021 року, поштою через канцелярію Господарського суду Одеської області від відповідача по справі №916/842/21 - Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. надійшла зустрічна позовна заява, у якій Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. (відповідач за первісним позовом) просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. (позивача за первісним позовом) штрафні санкції за прострочення строків виконання зобов'язання за договором поставки дизельного палива від 08.12.2020 року №Т/БП-320/20 у розмірі 2 375 920 грн. 26 коп., а також відшкодувати позивачу за зустрічним позовом за рахунок відповідача за зустрічним позовом судові витрати у розмірі 35 638 грн. 80 коп.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом, всупереч умовам укладеного між сторонами договору поставки від 08.12.2020 року №Т/БП-320/20, а саме п. 4.1., належним чином зобов'язання з поставки товару не виконано, внаслідок чого, на підставі п. 6.2. договору позивачем за зустрічним позовом за прострочення строків виконання зобов'язання нараховано штраф у зазначеному вище розмірі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2021 року прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/842/21.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 (суддя Д'яченко Т.Г.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. - задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с. Софіївська Борщагівка Київської обл., суму забезпечення виконання договору у розмірі 200 499 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 1120 грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 631 грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3093 грн. 78 коп.; в іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. відмовлено; у задоволенні зустрічних позовних вимог Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. відмовлено в повному обсязі; вирішено питання щодо стягнення судових витрат, в тому числі за надання правничої допомоги, а саме, призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія - Ойл», с. Софіївська Борщагівка Київської обл. та встановлено останньому строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - 5 днів після ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами по справі доведено невиконання Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” вимог п. 4.1. договору щодо належного скерування оригіналу письмової рознарядки (заявки) до постачальника, а отже порушення покупцем порядку направлення рознарядки (заявки) на отримання товару свідчить про відсутність у постачальника обов'язку щодо поставки товару, оскільки, як зазначив суд першої інстанції, обов'язок первісного позивача щодо здійснення поставки товару у кількості 150 т не можна вважати таким, що виник, з огляду на те, що первісним відповідачем порушено умови договору щодо порядку направлення рознарядки та фактично в односторонньому порядку відмовлено у проведенні виконання та досягнення згоди з істотних умов договору. Відтак, Господарський суд Одеської області при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. про стягнення суми забезпечення виконання договору у розмірі 200 499 грн. 60 коп., а також нарахованих позивачем за первісним позовом 3% річних та інфляційних втрат.
У той же час, щодо нарахування позивачем за первісним позовом суми нарахованої пені та штрафу, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки відповідачем за первісним позовом допущено прострочення виконання саме грошового зобов'язання, та такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як штраф та пеня, сторонами не було забезпечено в укладеному між ними договорі, вказані позивачем за первісним позовом вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.
Щодо зустрічного позову суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що судом, за час розгляду справи встановлено про те, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. щодо здійснення поставки товару у кількості 150 т не виник, оскільки зустрічним позивачем порушено умови договору щодо порядку направлення рознарядки, а отже, підстави для застосування п. 6.2. договору, яким встановлено, що за порушення постачальником строку виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків вказаної вартості - відсутні, оскільки фактично таке зобов'язання у зустрічного відповідача за час дії укладеного між сторонами договору не виникло, що і стало підставою для відмови позивачу за зустрічним позовом у його позовних вимогах.
22.06.2021 року до суду первісним позивачем було подано заяву щодо уточнення розміру понесення витрат на правову допомогу (вх. №16692/21) у якій останній просив суд першої інстанції стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м.Южне Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. понесені витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. за розгляд первісної позовної заяви; а також витрати на правову допомогу у розмірі 118 796 грн. 01 коп. за зустрічною позовною заявою.
17.08.2021 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. надійшла заява про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу (вх. №2-1057/21), у якій первісний позивач просив суд долучити до матеріалів справи №916/842/21 докази понесених судових витрат на правничу допомогу, що визначені у додатках до вказаної заяви; ухвалити по справі №916/842/21 додаткове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі; стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. понесені витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. за розгляд первісної позовної заяви; а також витрати на правову допомогу у розмірі 118 796 грн. 01 коп. за зустрічною позовною заявою.
Зокрема, у вказаній вище заяві, первісний позивач, посилаючись на вимоги ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та позицію Верховного Суду у справі №922/376/20, зазначив, що на підтвердження факту реального понесення заявлених витрат на правову допомогу надає відповідні документи, в тому числі платіжні доручення та акти про надання послуг у справі №916/842/21.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі № 916/842/21 (суддя Д'яченко Т.Г.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. по справі №916/842/21 - задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 26451 грн. 50 коп. у справі за розгляд первісної позовної заяви; стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, Одеська обл., м. Южне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 39598 грн. 67 коп. за зустрічною позовною заявою; в іншій частині заяви відмовлено.
У додатковому рішенні суд першої інстанції зазначив, що для належного представлення інтересів відповідача у цій справі, заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським об'єднанням послуг та їх вартісну оцінку, а також необхідність всіх вказаних в актах виконаних робіт/наданих послуг витрат відповідача.
Разом з тим, посилаючись на принципи дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, місцевий господарський суд в оскаржуваному додатковому рішенні дійшов висновку, що оскільки рішенням суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської області про стягнення 233920 грн. 68 коп. задоволено частково, на правову допомогу за розгляд первісної позовної заяви належить відшкодувати позивачу 26451 грн. 50 коп., які вирахувані пропорційно розміру задоволених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка.
При цьому, у зв'язку із тим, що у зустрічному позові Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської області відмовлено у повному обсязі, а заявлений зустрічним відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 118796 грн. 01 коп., який підлягає відшкодуванню за рахунок зустрічного позивача, є завищеним та неспівмірним, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської області з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню в сумі 39598 грн. 67 коп., яка, на думку суду першої інстанції, може вважатись розумною, співмірною та справедливою за розгляд даної справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської області з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі № 916/842/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с.Софіївська Борщагівка про розподіл витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
Так, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що у разі скасування первісного судового рішення, за результатами розгляду даної апеляційної скарги Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської області, така обставина буде самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення.
Крім того, скаржник, посилаючись на правову позицію Верховного суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі №910/906/18, зазначив що суд з власної ініціативи або за клопотанням сторони може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Заперечуючи проти стягнення з нього витрат на правову допомогу, первісний відповідач в апеляційній скарзі звернув увагу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду на ту обставину, що заявлені до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка суми витрат на правову допомогу є необґрунтованими та невідповідними справі, оскільки, зокрема, у Додатку №3 до договору про надання правової допомоги від 05.01.2021 року вказані послуги, що не можуть бути визначені як окремі. Зокрема, на думку скаржника, дії адвоката щодо написання та підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості до подання до суду, формування примірників позовної заяви, розрахунок суми судового збору та формування реквізитів для оплати - відноситься до роботи, пов'язаної з написанням та підготовкою позовної заяви; аналіз та розробка правової позиції щодо стягнення заборгованості, що виникла між клієнтом та відповідачем по первісному позову - неможливі без зазначеної окремо послуги - проведення правового опрацювання наявних первинних документів та договору.
Крім того, скаржник вказав, що заява первісного позивача про зміну позовних вимог, підготовку якої включено до переліку виконаних адвокатом робіт, взагалі не була прийнята Господарським судом Одеської області, як і заява про витребування доказів. На думку апелянта, крім наведеного вище, не відповідає вимогам і поданий адвокатом первісного позивача адвокатський запит, а отже, відшкодування витрат за вказаний вище перелік робіт є неправомірним.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі № 916/842/21, справу призначено до судового розгляду.
13.10.2021 року поштою, через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. надійшов відзив (вх. №3722/21/Д1) у якому позивач просив суд апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 - без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.
Зокрема, позивач у відзиві вказав, що ухвалене судом першої інстанції оскаржуване додаткове рішення є правомірним, з додержанням норм матеріального та процесуального права, при цьому доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі є необґрунтованими.
Так, на думку позивача, місцевий господарський суд при ухваленні додаткового рішення виходив з критерію реальності адвокатських витрат, а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
01.11.2021 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м.Южне Одеської обл. надійшли додаткові пояснення з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу (вх. №3722/21/Д4), у яких скаржник просив суд апеляційної інстанції додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка про розподіл витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі. Письмові пояснення скаржника колегією суддів долучено до матеріалів справи.
17.11.2021 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. надійшли письмові пояснення (вх. №3722/21/Д5), у яких позивач просив суд апеляційної інстанції прийняти вiдповiдь на апеляційну скаргу до розгляду та врахувати при розглядi справи №916/842/21; залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення від 20.08.2021 року у справi №916/842/21 - без змін. Пояснення колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та встановлені судом першої інстанції під час розгляду справи, позивач вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено матеріали справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, належним чином здійснено оцінку наявних доказів, що ґрунтується на повному, всебічному i об'єктивному розгляді в судовому засiданнi всiх обставин справи в їх сукупності.
В судовому засіданні, у якому раніше було оголошено перерву та яке проводилося в режимі відеоконференції представник скаржника підтримав свої доводи щодо апеляційної скарги, викладені письмово та надав колегії суддів усні пояснення до поданої ним апеляційної скарги, у яких повторив мотивування своїх заперечень на заяви позивача, надані в суді першої інстанції.
Представник позивача за первісним позовом також підтримав свою правову позицію, викладену письмово у відзиві на апеляційну скаргу, зазначив про безпідставність доводів апелянта щодо неправомірності додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2020 року у справі №916/842/21.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши сторін по справі, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської області не потребує задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 є правомірним, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. у якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 233 920 грн. 68 коп., з яких 200 499 грн. 60 коп. - сума забезпечення виконання договору, 13 633 грн. 97 коп. - пеня за порушення строків виконання грошового зобов'язання, 14 034 грн. 97 коп. - штраф за порушення строків виконання грошового зобов'язання, 1 120 грн. 60 коп. - 3% річних та 4 631 грн. 54 коп. - сума інфляційних збитків, а також вирішити питання про відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 3 508 грн. 81 коп. та витрат, понесених на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
При цьому, вимоги щодо відшкодування понесених судових витрат та орієнтовний розрахунок розміру витрат на правову допомогу позивачем було обґрунтовано тим, що розмір витрат на правову допомогу згідно договору та додатку №53 до нього від 05.01.2021 року визначений сторонами у фіксованого розмірі, що склав 30 000 грн. При цьому, заявник, посилаючись на позицію Верховного Суду у справі №640/18402/19 від 28.12.2020 року, зазначив, що додаткове подання позивачем детального опису робіт та кількості годин витрачених на підготовку документів у такому випадку не потребується.
На підтвердження своєї позиції щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, позивачем до суду першої інстанції було надано договір про надання правової допомоги від 05.01.2021 року №050121, за умовами п. 1.1. якого, адвокат бере на себе зобов'язання здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги другій стороні в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором або додатках до цього Договору, а клієнт зобов'язаний оплатити послуги у порядку та строки обумовлені сторонами. Договір набирає чинності згідно п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України і діє до 31.12.2022 року, з можливістю пролонгації на новий строк шляхом підписання додаткової угоди до нього не пізніше дати закінчення його дії (п. 2.1. договору).
За умовами п. 3.1. договору, сторони погодили, що за правову допомогу, п. 1.1. договору клієнт сплачує адвокату винагороду, розмір якої визначається у додатку до договору.
Оплата за договором здійснюється протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, якщо інший порядок оплати не обумовлений сторонами у додатку до договору (п. 4.1. договору). Договір підписано між адвокатом та клієнтом та містить печатку Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл.
З п. 1. додатку №3 від 05.01.2021 року до договору про надання правової допомоги №050121 вбачається, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області) у процесі щодо стягнення заборгованості з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” за Договором поставки №Т/БП-320/20 від 08.12.2020 року.
При цьому, сторони погодили перелік робіт та послуг, які мають надаватися адвокатом під час надання ним правничої допомоги.
З п. 2. додатку №3 від 05.01.2021 року до Договору про надання правової допомоги №050121 вбачається, що винагорода за послуги визначені п. 1 додатку №3 до Договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року визначається сторонами у фіксованому розмірі, незалежно від кількості наданих послуг та кількості витраченого на надання послуг часу у суді першої інстанції та складає 30000 грн. Оплата послуг здійснюється клієнтом до 30.06.2021 року, але в будь-якому разі не пізніше дати винесення Господарським судом Одеської області рішення по справі.
На підтвердження повноважень на надання правничої допомоги, адвокатом Комахою Анастасією Ігорівною Господарському суду Одеської області було надано копію ордера від 22.02.2021 року АА №108816 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.06.2018 року КВ №000217.
Разом з поданням позовної заяви до суду, позивачем було долучено Акт №1 від 23.03.2021 року про часткове надання послуг та деталізації до Договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року та до Додатку №3, за умовами якого, адвокат частково надав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 05.01.2021 року по 23.03.2021 року за договором та отримав належним чином надані послуги: аналіз та розробка правової позиції щодо стягнення заборгованості, що виникла між клієнтом та Державним підприємством „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл.; проведення правового опрацювання первинних документів та договору; підготовка тексту листів та відповідей щодо виконання спірного договору поставки; написання та підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості до подання до суду; аналіз актуальної практики; розрахунок суми судового збору та формування реквізитів для оплати; формування примірників позовної заяви. Вказаний вище акт підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта.
05.05.2021 року, поштою через канцелярію Господарського суду Одеської області від відповідача по справі №916/842/21 - Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. надійшла зустрічна позовна заява, у якій Державне підприємство „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. (відповідач за первісним позовом) просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. (позивача за первісним позовом) штрафні санкції за прострочення строків виконання зобов'язання за договором поставки дизельного палива від 08.12.2020 року №Т/БП-320/20 у розмірі 2 375 920 грн. 26 коп., а також відшкодувати позивачу за зустрічним позовом за рахунок відповідача за зустрічним позовом судові витрати у розмірі 35 638 грн. 80 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2021 року прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/842/21.
22.06.2021 року до суду первісним позивачем було подано заяву щодо уточнення розміру понесення витрат на правову допомогу (вх. №16692/21) у якій останній просив суд першої інстанції стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. понесені витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. за розгляд первісної позовної заяви; а також витрати на правову допомогу у розмірі 118 796 грн. 01 коп. за зустрічною позовною заявою.
На підтвердження своєї позиції, первісним позивачем до вказаної вище заяви щодо уточнення розміру понесених витрат на правову допомогу, було додано додаток №3-1 від 11.05.2021 року до договору про надання правової допомоги №050121 у відповідності до якого, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області) у процесі по справі №916/842/21 щодо розгляду зустрічної позовної заяви Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” про стягнення з клієнта штрафних санкцій у сумі 2375920 грн. 26 коп. за договором поставки №Т/БП-320/20 від 08.12.2020 року.
При цьому, сторони погодили між собою перелік робіт та послуг, які повинен надати адвокат в рамках надання клієнту правничої допомоги по справі.
Крім того, вказаним вище додатком до договору про надання правової допомоги №050121 визначено, що винагорода за послуги визначені п. 1 додатку №3-1 визначається сторонами у фіксованому розмірі, незалежно від кількості наданих послуг та кількості витраченого на надання послуг часу у суді першої інстанції під час розгляду зустрічної позовної заяви Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл.. про стягнення штрафних санкцій у сумі 2375920 грн. 26 коп. і складає 118796 грн. 01 коп.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 (суддя Д'яченко Т.Г.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. - задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с. Софіївська Борщагівка Київської обл., суму забезпечення виконання договору у розмірі 200 499 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 1120 грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 631 грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3093 грн. 78 коп.; в іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. відмовлено; у задоволенні зустрічних позовних вимог Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. відмовлено в повному обсязі; вирішено питання щодо стягнення судових витрат, в тому числі за надання правничої допомоги, а саме, призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія - Ойл», с. Софіївська Борщагівка Київської обл. та встановлено останньому строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - 5 днів після ухвалення рішення суду.
17.08.2021 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. надійшла заява про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу (вх. №2-1057/21), у якій первісний позивач просив суд долучити до матеріалів справи №916/842/21 докази понесених судових витрат на правничу допомогу, що визначені у додатках до вказаної заяви; ухвалити по справі №916/842/21 додаткове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі; стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. понесені витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. за розгляд первісної позовної заяви; а також витрати на правову допомогу у розмірі 118 796 грн. 01 коп. за зустрічною позовною заявою.
Вказана вище заява ґрунтується на вимогах ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, заявник вказав, що розмір витрат на правову допомогу згідно договору та додатків №3, №3-1 до договору про надання правничої допомоги від 05.01.2021 року визначений сторонами у фіксованому розмірі, склав 30 000 грн. за первісним позовом та 118 796 грн. 01 коп. за зустрічним позовом.
На підтвердження факту реального понесення вказаних витрат на правову допомогу, позивач за первісним позовом надав суду першої інстанції додаткову угоду №1 до додатку №3 від 29.09.2021 року до договору про надання правової допомоги №050121, за умовами якої сторони вирішили викласти п. 3 додатку №3 в наступній редакції « 3. Оплата послуг здійснюється клієнтом до 31.07.2021 року, але в будь-якому разі не пізніше 5 календарних днів з дати винесення Господарським судом Одеської області рішення по справі»; додаткову угоду №1 до додатку №3-1 від 29.09.2021 року до договору про надання правової допомоги №050121, за умовами якої також між сторонами було узгоджено строки оплати послуг адвоката за надання ним у справі, яка переглядається правничої допомоги.
Поряд з цим, первісним позивачем також було додано до матеріалів справи акт №1 від 16.08.2021 року про надання послуг та деталізації до договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року та до Додатку №3-1 та акт №2 від 16.08.2021 року про часткове надання послуг та деталізації до договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року та до Додатку №3, відповідно до яких сторони погодили, що загальна вартість послуг згідно додатку №3 склала 30000 грн., додатку №3-1 - 118 796 грн. 01 коп. відповідно. Вказані вище акти підписано як адвокатом, так і клієнтом та скріплено печаткою останнього.
За умовами вказаних вище актів вбачається, зокрема за актом №2 від 16.08.2021 року, що адвокат надав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 23.03.2021 року по 16.08.2021 року за договором та отримав належним чином надані послуги: підготовка та направлення клопотань, у тому числі клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, клопотання про долучення документів до матеріалів справи; аналіз поданих відповідачем процесуальних документів, вивчення судової практики та підготовка (направлення) відповіді на відзив, письмових пояснень; підготовка заяви про збільшення розміру позовних вимог, заяви про витребування доказів, заяви про відкладення розгляду справи;представництво інтересів у судових засіданнях, що відбулися 12.05.2021 року, 25.05.2021 року, 09.06.2021 року, 22.06.2021 року, 11.08.2021 року, 12.08.2021 року.
За актом №1 від 16.08.2021 року також сторони дійшли згоди, що адвокат надав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 11.05.2021 року по 16.08.2021 року за договором та отримав належним чином надані послуги: проведення правового опрацювання зустрічної позовної заяви, аналіз первинних документів, наданих позивачем за зустрічною позовною заявою; підготовка та направлення відзиву на зустрічну позовну заяву; підготовка заперечень щодо зустрічної позовної заяви; підготовка адвокатських запитів щодо отримання інформації про повноваження підписантів рознарядок та отримання інформації про внутрішні документи відповідача, якими визначається порядок документообігу на підприємстві, порядок використання печаток; підготовка заяви щодо уточнення розміру понесених витрат на правову допомогу; представництво інтересів у судових засіданнях, що відбулися 12.05.2021 року, 25.05.2021 року, 09.06.2021 року, 22.06.2021 року, 11.08.2021 року, 12.08.2021 року.
Разом з тим, у матеріалах справи наявні платіжні доручення від 16.08.2021 року №4947 на суму 30000 грн. та платіжне доручення від 16.08.2021 року №4948 на суму 118796 грн. 01 коп.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі № 916/842/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. по справі №916/842/21 - задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне, Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 26451 грн. 50 коп. у справі за розгляд первісної позовної заяви; стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, Одеська обл., м. Южне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 39598 грн. 67 коп. за зустрічною позовною заявою; в іншій частині заяви відмовлено.
При цьому, судова колегія зазначає, що Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл., окрім вищевказаного додаткового рішення у справі, також оскаржило основне рішення, за результатами апеляційного перегляду якого постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 року, апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 залишено без змін.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Надалі об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Отже, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 922/2749/19.
З матеріалів справи вбачається, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. в суді була адвокат Комаха Анастасія Ігорівна, яка діяла як представник позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову на підставі ордера про надання правничої допомоги від 22.02.2021 року АА №108816 та копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.06.2018 року КВ №000217.
Так, 05.01.2021 року між адвокатом Комахою А.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №050121, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги другій стороні в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором або додатках до цього Договору, а клієнт зобов'язаний оплатити послуги у порядку та строки обумовлені сторонами.
За умовами п. 3.1. договору, сторони погодили, що за правову допомогу, п. 1.1. договору клієнт сплачує адвокату винагороду, розмір якої визначається у додатку до договору.
Оплата за договором здійснюється протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, якщо інший порядок оплати не обумовлений сторонами у додатку до договору (п. 4.1. договору). Договір підписано між адвокатом та клієнтом та містить печатку Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл.
З п. 1. додатку №3 від 05.01.2021 року до договору про надання правової допомоги №050121 вбачається, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області) у процесі щодо стягнення заборгованості з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” за Договором поставки №Т/БП-320/20 від 08.12.2020 року.
При цьому, сторони погодили перелік робіт та послуг, які мають надаватися адвокатом під час надання ним правничої допомоги.
З п. 2. додатку №3 від 05.01.2021 року до Договору про надання правової допомоги №050121 вбачається, що винагорода за послуги визначені п. 1 додатку №3 до Договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року визначається сторонами у фіксованому розмірі, незалежно від кількості наданих послуг та кількості витраченого на надання послуг часу у суді першої інстанції та складає 30000 грн. Оплата послуг здійснюється клієнтом до 30.06.2021 року, але в будь-якому разі не пізніше дати винесення Господарським судом Одеської області рішення по справі.
За фактом надання адвокатом правничої допомоги, Разом з поданням позовної заяви до суду, позивачем було долучено Акт №1 від 23.03.2021 року про часткове надання послуг та деталізації до Договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року та до Додатку №3, за умовами якого, адвокат частково надав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 05.01.2021 року по 23.03.2021 року за договором та отримав належним чином надані послуги: аналіз та розробка правової позиції щодо стягнення заборгованості, що виникла між клієнтом та Державним підприємством „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл.; проведення правового опрацювання первинних документів та договору; підготовка тексту листів та відповідей щодо виконання спірного договору поставки; написання та підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості до подання до суду; аналіз актуальної практики; розрахунок суми судового збору та формування реквізитів для оплати; формування примірників позовної заяви. Вказаний вище акт підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта.
В подальшому, у зв'язку із поданням Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, 22.06.2021 року до суду первісним позивачем було подано заяву щодо уточнення розміру понесення витрат на правову допомогу (вх. №16692/21) у якій останній просив суд першої інстанції стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. понесені витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. за розгляд первісної позовної заяви; а також витрати на правову допомогу у розмірі 118 796 грн. 01 коп. за зустрічною позовною заявою.
На підтвердження своєї позиції, первісним позивачем до вказаної вище заяви щодо уточнення розміру понесених витрат на правову допомогу, було додано додаток №3-1 від 11.05.2021 року до договору про надання правової допомоги №050121 у відповідності до якого, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області) у процесі по справі №916/842/21 щодо розгляду зустрічної позовної заяви Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” про стягнення з клієнта штрафних санкцій у сумі 2375920 грн. 26 коп. за договором поставки №Т/БП-320/20 від 08.12.2020 року.
При цьому, сторони погодили між собою перелік робіт та послуг, які повинен надати адвокат в рамках надання клієнту правничої допомоги по справі.
Крім того, вказаним вище додатком до договору про надання правової допомоги №050121 визначено, що винагорода за послуги визначені п. 1 додатку №3-1 визначається сторонами у фіксованому розмірі, незалежно від кількості наданих послуг та кількості витраченого на надання послуг часу у суді першої інстанції під час розгляду зустрічної позовної заяви Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл.. про стягнення штрафних санкцій у сумі 2375920 грн. 26 коп. і складає 118796 грн. 01 коп.
За фактами надання правничої допомоги щодо представництва інтересів первісного позивача в суді при розгляді даної справи 16.08.2021 року між адвокатом Комахою А.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. було укладено акт №1 від 16.08.2021 року про надання послуг та деталізації до договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року та до Додатку №3-1 та акт №2 від 16.08.2021 року про надання послуг та деталізації до договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021 року та до Додатку №3, відповідно до яких сторони погодили, що загальна вартість послуг згідно додатку №3 склала 30000 грн., додатку №3-1 - 118 796 грн. 01 коп. відповідно.
Із зазначених вище актів вбачається, зокрема з акту №2 від 16.08.2021 року, що адвокат надав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 23.03.2021 року по 16.08.2021 року за договором та отримав належним чином надані послуги: підготовка та направлення клопотань, у тому числі клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, клопотання про долучення документів до матеріалів справи; аналіз поданих відповідачем процесуальних документів, вивчення судової практики та підготовка (направлення) відповіді на відзив, письмових пояснень; підготовка заяви про збільшення розміру позовних вимог, заяви про витребування доказів, заяви про відкладення розгляду справи;представництво інтересів у судових засіданнях, що відбулися 12.05.2021 року, 25.05.2021 року, 09.06.2021 року, 22.06.2021 року, 11.08.2021 року, 12.08.2021 року.
За актом №1 від 16.08.2021 року також сторони дійшли згоди, що адвокат надав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 11.05.2021 року по 16.08.2021 року за договором та отримав належним чином надані послуги: проведення правового опрацювання зустрічної позовної заяви, аналіз первинних документів, наданих позивачем за зустрічною позовною заявою; підготовка та направлення відзиву на зустрічну позовну заяву; підготовка заперечень щодо зустрічної позовної заяви; підготовка адвокатських запитів щодо отримання інформації про повноваження підписантів рознарядок та отримання інформації про внутрішні документи відповідача, якими визначається порядок документообігу на підприємстві, порядок використання печаток; підготовка заяви щодо уточнення розміру понесених витрат на правову допомогу; представництво інтересів у судових засіданнях, що відбулися 12.05.2021 року, 25.05.2021 року, 09.06.2021 року, 22.06.2021 року, 11.08.2021 року, 12.08.2021 року.
Також матеріли справи містять копії платіжних доручень від 16.08.2021 року №4947 на суму 30000 грн. та від 16.08.2021 року №4948 на суму 118796 грн. 01 коп., за якими Товариство з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. перерахувало адвокату Комасі А.І. вказані вище суми гонорару.
Отже, у зв'язку із розглядом даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги, та додатків до нього, фактично понесло витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 148 796 грн. 01 коп.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно визначив, що встановлений у договорі фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді вартості погодинної роботи адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі.
Також, суд першої інстанції правомірно зазначив, що кожна справа має свою специфіку, з огляду на що, для належного представлення інтересів відповідача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським об'єднанням послуг та їх вартісну оцінку, а також необхідність всіх вказаних в актах виконаних робіт/наданих послуг витрат відповідача.
З урахуванням вказаних обставин, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд першої інстанції, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл”, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. про розподіл судових витрат частково та стягнув з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. на користь позивача за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 451 грн. 50 коп. у справі за розгляд первісного позову, а також 39598 грн. 67 коп. - за розгляд зустрічного позову.
Дослідивши вищевказані докази, заперечення відповідача по первісному позову щодо заяви первісного позивача про розподіл судових витрат у справі, а також мотиви за якими суд частково задовольнив відповідну заяву, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції вірно, з урахуванням процесуальних норм, надано оцінку усім доказам у справі та зроблено висновки щодо наявності підстав для часткового задоволення клопотання первісного позивача про стягнення на його користь з первісного відповідача сум понесених ним витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду первісних позовних вимог, а також під час розгляду зустрічних позовних вимог.
Разом з тим, апеляційна скарга не містить будь-яких нових доводів щодо неправильності висновку суду при прийнятті додаткового рішення у справі, окрім посилань позивача на ті самі обставини, викладені у відзиві на позовну заяву від 05.05.2021 року вх. №12241/21.
Таким чином, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі фактично зводяться до незгоди останнього з правильним по суті рішенням суду першої інстанції, що не є безумовною підставою для його скасування.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 року, апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, м. Южне Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 залишено без змін, тобто правомірність висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення первісних позовних вимог та відмови у зустрічному позові підтвердила колегія суддів апеляційного суду, з огляду на що доводи апеляційної скарги про те, що у разі скасування апеляційним судом первісного судового рішення, таке скасування буде самостійною підставою для скасування і додаткового рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та такими, що спростовуються висновками суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. не потребує задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 відповідає вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування з доводів та мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 02.12.2021 року.
Повний текст постанови складено 03 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош