14 червня 2010 року 16:06 Справа № 2а-2833/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Нестеренко Л.О., суддів - Матяш О.В., Стрельнікової Н.В., при секретарі Щербині Л.М., за участю представника позивача - Куриленко Н.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор - Гарант»
до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
про визнання нечинною постанови про застосування штрафу №СК-421/09-1307 від 15.12.2009.
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор - Гарант» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинною постанови про застосування штрафу №СК-421/09-1307 від 15.12.2009 в якому зазначило, що інспекційною групою відповідача була проведена планова перевірка додержання вимог чинного законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом ТВД «СК «Мотор Гарант». За результатами перевірки складено акт №1222/42/6-п-ФМ від 03.12.2009, яким встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. На підставі вищевказаного акту відповідачем була винесена постанова про застосування штрафу за невиконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» №СК-421/09-1307 від 15.12.2009, якою на ТВД «СК «Мотор Гарант» накладено штраф у розмірі 8 500 грн.. Позивач вважає, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства та просить суд визнати недійсною постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №СК-421/09-1307 від 15.12.2009.
Представник позивача у судовому засіданні на позові наполягає, просить суд визнати недійсною постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №СК-421/09-1307 від 15.12.2009 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», оскільки сплинув передбачений ст.. 250 Господарського Кодексу України термін притягнення до відповідальності суб»єкта підприємницької діяльності за порушення у сфері господарювання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що позовні вимоги Позивача не визнає, вважає їх безпідставними та такими, що не аргументовані положеннями чинного законодавства.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Інспекційною групою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на підставі посвідчення на проведення інспекції № 1222/42/6-п від 22.10.2009 було проведено планову інспекцію щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом ТДВ „СК „Мотор-Гарант" за період 01.01.2008 по 01.11.2009.
За результатами інспекції було складено акт від 03.12.2009 № 1222/42/6-п-ФМ, яким встановлено, що відповідно до банківської виписки по рахунку № 2650500100002, відкритому у ВАТ „Мотор-банк", 29.09.2008 ТДВ „СК „Мотор-Гарант" отримало страхову премію від ВАТ „Мотор-банк", за договором страхування КР-07/08 від 11.09.2008, у розмірі 160 200 грн. 00 коп.
Дана фінансова операція підлягала фінансовому моніторингу, проте не була зареєстрована Позивачем у реєстрі фінансових операцій, що свідчить про порушення додержання вимог чинного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме: ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 №249-ІV (далі - Закон №249-ІV), пп. 4.4. п.4 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.2003 №25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №715/8036 від 15.08.2003 (далі - Положення №715/8036), п.п. 4, 7 Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2604.2003 №644 (далі - Порядок №644), в частині не реєстрації фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня після її здійснення та подання до Держфінмоніторингу інформації по неї.
Так відповідно до пп. 4.4. п.4 Положення №715/8036, реєстрація фінансових операцій та їх подання до Держфінмоніторингу України здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
Згідно п.4 Порядку №644, перед здійсненням фінансової операції або не пізніше наступного робочого дня після її здійснення працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу, що забезпечує здійснення фінансової операції або є відповідальним за проведення фінансового моніторингу, з'ясовує можливість віднесення її до такої, що відповідно до Закону підлягає фінансовому моніторингу, та у разі виявлення такої фінансової операції того ж дня проводить її реєстрацію.
Пунктом 7 зазначеного порядку передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний подавати Держфінмоніторингу інформацію про фінансову операцію, що відповідно до ст. 11 Закону №249-ІV підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.
Так в порушення вищевказаних норм, позивачем фінансову операцію, яка підлягає фінансовому моніторингу на суму 160 200 грн. 00 коп., проведено 29.09.2008.
За розглядом матеріалів справи щодо виявлених порушень, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України винесено постанову про накладення штрафу від 15.12.2009 № СК-421/09-1307.
Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом від 05.08.2003 № 26, за наслідками перевірки складається акт у трьох примірниках, який підписується особою, що проводила перевірку, керівником та працівником, відповідальним за проведення фінансового моніторингу установи. У разі виявлення порушення до акта додаються документи, що підтверджують факт порушення.
Відповідно до ст.10 Закону №249-ІV, до суб'єктів державного фінансового моніторингу (за винятком Уповноваженого органу), які відповідно до законодавства виконують функції регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, відносяться Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Згідно ст. 17 Закону №249-ІV, у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.
Твердження позивача про те, що сплинув термін притягнення його до відповідальності та накладення на нього адміністративно-господарських санкцій, передбачений ст. 250 ГК України, суд вважає помилковим, оскільки відносини Держфінмоніторингу як суб»єкта державного фінансового моніторингу та фінансових установ як суб»єкітв первинного фінансового моніторингу, не є предметом регулювання Господарського кодексу України, отже, норма ст.. 250 цього кодексу щодо строку, протягом якого до суб»єкта господарювання можуть застосовуватись адміністративно-господарські санкції, не застосовується для притягнення до відповідальності суб»єктів первинного фінансового моніторингу за порушення вимог Закону України про запобігання легалізації.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова від 15.12.2009 № СК-421/09-1307 про накладення штрафу на Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор - Гарант», винесена Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, є обґрунтованою та винесена з додержанням норм діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України; ст.ст. 5, 10, 11, 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 №249-ІV; пп. 4 п.4 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.2003 №25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №715/8036 від 15.08.2003; п.п. 4, 7 Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2604.2003 №644, суд -
В задоволенні адміністративного позову Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор - Гарант» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинною постанови про застосування штрафу №СК-421/09-1307 від 15.12.2009 - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанову виготовлено у повному обсязі 18.06.2010.
Головуючий суддя Л.О.Нестеренко
Суддя О.В.Матяш
Суддя Н.В.Стрельнікова