Справа № 580/145/21 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
01 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О.
за участю секретаря Ковтун К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс плюс" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2597 від 26.03.2020, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»; зобов'язання відповідача виключити позивача із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Імпульс Плюс» (код ЄДРПРОУ 34150627) критеріям ризиковості платника податку від 26 березня 2020 року №2597. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Виробниче підприємство Імпульс плюс» є юридичною особою, основний вид діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, вантажний автомобільний транспорт та інші види діяльності, які відносяться до змішаного сільського господарства.
Згідно звітів про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року посівні площі становлять:
-у с. Стецівка Звенигородського району Черкаської області складають сільськогосподарські угіддя орендовані у кількості 332,30 га.;
- у м. Тальне сільськогосподарські угіддя орендовані у кількості 1 483,39 га.;
Також, згідно довідок у користуванні позивача станом на 01.01.2020 згідно договорів оренди укладених із сільськими радами, знаходяться наступні земельні ділянки (рілля):
-Романівська сільська рада Тальнівського району Черкаської області - площею 20,8671 га.
-Зеленьківська сільська рада Тальнівського району Черкаської області - площею 457,9188 га.
-Стецівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області - площею 332,3025 га.
-Заліська сільська рада Тальнівського району Черкаської області - земельні паї громадян (рілля) площею 11,68 га.
-Мошурівська сільська рада Тальнівського району Черкаської області - площею 3,5964 га.
-Легедзинська сільська рада Тальнівського району Черкаської області від 02.03.2020 №54 у користуванні позивача станом на 30.01.2019 знаходяться земельні ділянки (рілля) площею 243,5739 га.
-Кобриново-Гребельська сільська рада Тальнівського району Черкаської області -площею 194,9219 га.
- Маслівська сільська рада Миронівського району Київської області - площею 89,5413 га.
- Кобринівська сільська рада Тальнівського району Черкаської області - площею 521,6081 га.
- Вишнопільська сільська рада Тальнівського району Черкаської області - паї (рілля) площею 106,0652 га, землі приватної власності (для ведення особистого селянського господарства) - 2,5233 га.
- Гулівська сільська рада Барського району Вінницької області - площею 1704 га.
Обставини щодо оренди земельних ділянок позивачем підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №257873651 від 24.05.2021.
Згідно з оборотною відомістю по рахунку 271 за період липень 2019-березень 2020 позивач здійснював реалізацію зерна гороху, кукурудзи, проса, пшениці, ріпаку, соняшника, ярого ячменю.
Згідно картки рахунку 631 за жовтень 2017 - березень 2021 позивач з 07.02.2019 по 06.07.2020 здійснював попередню оплату вартості борошна згідно договору поставки №117 від 07.02.2019, укладеного з ТОВ «Українська мукомельна компанія», яке фактично не було поставлене та ТОВ «Українська мукомельна компанія» здійснювало повернення попередньої оплати позивачу.
26.03.2020 комісією Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення (протокол засідання) №2597 про відповідність ТОВ «Виробниче підприємство Імпульс плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: відповідно даних ЄРПН виявлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції.
В листі від 01.07.2020 позивач просив відповідача розглянути та вирішити позитивно питання зняття ознаки ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та виключити з журналу ризикових платників.
Цього ж дня позивач направив відповідачу засобами електронного зв'язку повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, яким просив зняти з нього ознаку ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Для цього надав в додатках до повідомлення інформацію щодо успішної багаторічної господарської діяльності, позитивної історії платника, підтвердження наявності власної нерухомості, сільськогосподарської техніки, орендованих земель, найманих працівників.
Згідно з протоколом від 07.07.2020 №73 на засіданні Комісії були розглянуті копії первинних документів на підтвердження проведених господарських операцій та наявних основних засобів та встановлено, що платником не надано документів по взаємодії з підприємствами, що включені до Журналу ризикових операцій.
За результатами розгляду документів ухвалено залишити без змін рішення щодо відповідності ТОВ «ВП Імпульс Плюс» критеріям ризиковості.
Листом від 23.07.2020 №15300/23-00-06-017 відповідач повідомив позивача про те, що підставою включення до переліку ризикових платників стала податкова інформація, а саме: відповідно даних ЄРПН виявлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції. Згідно даних ЄРПН позивачем за 2019-2020 роки придбано борошно пшеничне на суму 14,5 млн грн, ПДВ. Реалізовано зернові та послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарської продукції.
Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.
Згідно п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165)
Згідно п. 43 Порядку № 1165 матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника також випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
В даному випадку 26.03.2020 комісією Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення (протокол засідання) №2597 про відповідність ТОВ «Виробниче підприємство Імпульс плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: відповідно даних ЄРПН виявлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції.
Колегія суддів зазначає, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
- у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності
- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Таким чином оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що ні у протоколах від 26.03.2020 №21 та від 07.07.2020 №73, ні у судовому засіданні відповідачем не зазначені підприємства, включені до Журналу ризикових платників податків, з якими позивач мав господарські відносини.
З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з судом першої інстанції який дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
У листі №15300/23-00-06-017 від 23.07.2020 відповідач зазначив, що підставою включення позивача до переліку ризикових платників стала податкова інформація, а саме: відповідно даних ЄРПН виявлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції. Згідно даних ЄРПН позивачем за 2019-2020 роки придбано борошно пшеничне на суму 14,5 млн грн, Реалізовано зернові та послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарської продукції.
Проте згідно наявних у справі доказів у користуванні позивача знаходяться земельні ділянки площею 332,30 га та 1 483,39 га; згідно з оборотною відомістю по рахунку 271 за період липень-2019-березень 2020 позивач здійснював реалізацію зерна гороху, кукурудзи, проса, пшениці, ріпаку, соняшника, ярого ячменю. Отже реалізована сільськогосподарська продукція вирощена позивачем, а не придбана у інших платників податку, що свідчить про відповідність вирощеної та реалізованої сільськогосподарської продукції.
За придбання у ТОВ "Українська мукомельна компанія" борошна пшеничного на суму 14,5 млн, позивач здійснював лише його попередню оплату та відповідно реалізацію борошна не здійснював.
Враховуючи викладене у сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від №2597 від 26.03.2020, є необґрунтованим, тобто прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
З огляду на вищевказане, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від №2597 від 26.03.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
В частині відмовлених позовних вимог апеляційна скарга не містить жодних доводів, а тому суд не вважає за потрібне надавати оцінку рішенню суду в цій частині позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: І.В. Федотов
Є.О. Сорочко