Справа № 640/13162/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Кармазін О.А.
Іменем України
01 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Федотова І.В.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу голови Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 у справі за адміністративним позовом голови Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови в частині, визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1) визнати протиправними дії голови ліквідаційної комісії Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо видання наказу від 10.02.2021 № 18/ОД «Про припинення діяльності Громадської ради», визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції «Про припинення діяльності Громадської ради» від 10.02.2021 № 18/ОД;
2) визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо ініціювання та розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України № 1252 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» та бездіяльності в частині підготовки та подання заінтересованим органам необхідних для прийняття рішення щодо погодження акту документів, проведення консультацій з громадськістю та профспілковими органами;
3) визнати протиправними дії Міністерства фінансів України в частині погодження проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» № 1252 та надання висновку Міністерства фінансів України до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 10.12.2020 №10040-18-5/38196 без наявності фінансово-економічних розрахунків;
4) визнати протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в частині погодження проекту постанови Кабінету Міністрів України № 1252 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» та видачі висновку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами опрацювання проектів актів на предмет впливу реалізації актів на показники економічного і соціального розвитку від 08.12.2020 №2412-06/72719 без наявності необхідної інформації;
5) визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 16.12.2020 № 1252;
6) визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про втрату чинності наказу Міністерства юстиції України від 23.07.2020 № 2336/к «Про затвердження штату Південного міжрегіонального управління з питань виконанню кримінальних покарань Міністерства юстиції» від 03.12.2020 №3983/к, а також наказу Міністерства юстиції України «Про реорганізацію територіального органу» від 21.12.2020 № 4390/5.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 позов повернуто.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, тобто, позивачем в одному (даному) позові заявлено одним позивачем до різних відповідачів та виходячи зі змісту позовних вимог, підстави позову відносно кожного з відповідачів є різними. Заявлені позивачем позовні вимоги підлягають розгляду за різними правилами позовного провадження, що виключає можливість їх заявлення (об'єднання) в одному позові.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позову були відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частини першої статті 160 КАС вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування позивач викладає у позовній заяві.
Згідно частини першої статті 21, частини першої, пункту 3 частини другої статті 172 КАС позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що норми КАС передбачають можливість подання позовної заяви та її розгляду в одному провадженні лише у тому випадку, якщо заявлені вимоги пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частинами шостою-сьомою статті 172 КАС передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказував на те, що позивачем заявлено позовні вимоги до різних відповідачів, які обґрунтовується різними фактичними та юридичними підставами, а тому повинні досліджуватись окремо в розрізі наявності підстав та дотримання процедур їх прийняття.
Суд першої інстанції вказав, що заявлені позивачем вимоги звернуті до різних відповідачів і мають різний предмет доказування та різні підстави обґрунтування кожної із заявлених позовних вимог:
- вимога (1) стосується дій ліквідаційної комісії Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо видання наказу від 10.02.2021 № 18/ОД «Про припинення діяльності Громадської ради»;
- вимога (2) стосується дії Міністерства юстиції України щодо ініціювання та розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України № 1252;
- вимога (3) стосується дії Міністерства фінансів України щодо погодження проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» № 1252 та надання висновку Міністерства фінансів України до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 10.12.2020 № 10040-18-5/38196;
- вимога (4) стосується дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо погодження проекту постанови Кабінету Міністрів України № 1252 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» та видачі висновку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами опрацювання проектів актів на предмет впливу реалізації актів на показники економічного і соціального розвитку від 08.12.2020 №2412-06/72719;
- вимога (5) стосується оскарження пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 16.12.2020 № 1252;
- вимога (6) стосується оскарження наказу Міністерства юстиції України «Про втрату чинності наказу Міністерства юстиції України від 23.07.2020 № 2336/к «Про затвердження штату Південного міжрегіонального управління з питань виконанню кримінальних покарань Міністерства юстиції» від 03.12.2020 №3983/к, а також наказу Міністерства юстиції України «Про реорганізацію територіального органу» від 21.12.2020 № 4390/5.
У зв'язку із цим, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем фактично заявлено декілька окремих позовів, що не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, що в свою чергу значною мірою ускладнить їх розгляд в одному провадженні.
Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наведені висновки суду фактично зводяться до підстав для роз'єднання позовних вимог в окремі провадження відповідно до частини шостої статті 172 КАС. У свою чергу, наявність підстав для застосування положень статті 172 КАС унеможливлює повернення позовної заяви за пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС, оскільки наведена норма містить відповідне виключення.
Колегією суддів враховується, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу не встановив об'єднання позивачем позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Мотиви суду про те, що позовні вимоги підлягають розгляду у різному складі суду та за правилами різного судочинства, у даному випадку не є перешкодою для застосування статті 172 КАС.
Таким чином, неправильним є висновок суду про повернення позовної заяви відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС, оскільки наведені в оскаржуваному рішенні мотиви, свідчать про можливість застосування положень частини шостої статті 172 КАС, якою передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Отже, не вирішуючи питання наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції наголошує, що підстави для повернення позову у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог у даному випадку були відсутні, оскільки суд мав можливість застосувати положення частини шостої статті 172 КАС та роз'єднати позовні вимоги, виділивши їх в самостійні провадження.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про повернення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу голови Громадської організації «Молодіжний центр розвитку» ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя А.Ю. Коротких