вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
24.06.10Справа №2а-5131/10/4/0170
о 14:35
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:
від позивача - Болдирєва О.А.;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - Крисько С.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест"
до Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Євпаторійського міського центру зайнятості
про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування акту № 89/ш від 19.08.2009 року,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингова компанія «Укрросінвест» (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо застосування до позивача економічних санкцій - штрафу за порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника - 6600,00 грн.; визнання протиправним і скасування акту №89/ш про порушення законодавства про зайнятість населення, складеного відповідачем 19.08.2009 року щодо позивача.
Позов мотивовано тим, що позивач направив дані про заплановане і фактичне звільнення працівників за встановленою формою і у передбачені Законом України «Про зайнятість населення» строки, що підтверджується квитанціями і записами у книзі реєстрації вихідної кореспонденції, проте при проведенні перевірки відповідач вказав, що таку звітність не надано.
Ухвалами суду від 19.04.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Євпаторійський міський центр зайнятості (далі - третя особа).
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в судове засідання 24.06.2010 року не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, в судовому засіданні 07.06.2010 року проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що дані про заплановане та фактичне звільнення ОСОБА_3 відповідач не отримував, а належних доказів відправлення таких даних позивачем не надано.
Представник третьої особи в судовому засіданні 24.06.2010 року проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, вказаних у запереченнях представника відповідача.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -
Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32057421, зареєстрований як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно із п. 1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року №47 (далі - Положення №47) інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.
Інспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями, забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями (пп. «а», пп. «б» п. 6 Положення №47).
Інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення» і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону (пп. «г» п. 7 Положення №47).
Таким чином, відповідач у справі, у відносинах з позивачем здійснює владні, управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Посадовою особою відповідача проведено перевірку додержання законодавства України про зайнятість населення стосовно позивача, за її наслідками складено акт від 18.08.2009 року №89 та акт про виявлене порушення №89/ш (а.с. 13, 14).
Згідно із даними актами встановлено порушення позивачем приписів ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Вказаною нормою передбачено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України (ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону).
Згідно із наказом позивача від 06.04.2009 року звільнено головного бухгалтера, ОСОБА_3, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
За твердженням представника позивача, на адресу відповідача 05.02.2009 року направлено звіт про заплановане вивільнення працівників за формою 4-ПН (план), а 09.04.2009 року - звіт про фактичне вивільнення працівників за формою 4-ПН (факт), що підтверджується квитанціями органу поштового зв'язку (а.с. 11) і записами в журналі обліку вихідної кореспонденції позивача (а.с. 9, 10).
Оцінюючи зазначені докази, суд зазначає, що вони не є такими, що беззаперечно підтверджують факти направлення позивачем звітів про заплановане і фактичне вивільнення працівників.
Більш того, квитанція, що підтверджує передачу відділенню поштового зв'язку поштового відправлення 05.02.2009 року у будь-якому разі не є доказом своєчасного письмового повідомлення державної служби зайнятості про заплановане на 06.04.2009 року звільнення.
В судове засідання представником третьої особи надано журнал обліку вихідної кореспонденції Євпаторійського міського центру зайнятості (копії сторінок якого долучено до матеріалів справи), з якого вбачається, що у період з 05.01.2009 року по 16.02.2009 року та з 25.03.2009 року по 13.05.2009 року Євпаторійський міський центр зайнятості звітних документів про заплановане і фактичне звільнення працівників від позивача не отримував.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, позивачем не надано належних доказів дотримання приписів ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», що є підставою для відмови у задоволенні позову.
В судовому засіданні 24.06.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 28.06.2010 року.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Циганова Г.Ю.