Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" червня 2010 р. Справа № 60/151-10
вх. № 4347/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Червенка А.Г., посвідчення №276 від 24.12.2008р.
позивача - Ремінного В.І., доручення №13-01-34/5117 від 17.05.2010р.
1-го відповідача - Протасової І.П., довіреність №01-01-23/219 від 02.06.2010р.
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Прокурора Близнюківського району Харківської області, смт. Близнюки в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків
до 1. Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Близнюки
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро", с. Алісівка
про визнання недійсним договору
Прокурор Близнюківського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Харківській області (позивач) до відповідачів - Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (1-ий відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (2-ий відповідач) про визнання недійсним договору оренди землі від 13.04.2009р. про надання Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області Товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" в оренду земельної ділянки загальною площею 257,52 умовних кадастрових гектарів, які розміщені в межах земельних ділянок №№ 225-520 згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) членів колишнього СВК "Харківська овочева фабрика" єдиними масивами, не виділених в натурі на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населеного пункту.
В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що проведеною перевіркою додержання вимог земельного законодавства встановлено, що 13.04.2009р. між відповідачами було укладено договір оренди землі в порушення вимог ст. 123, ч.2 ст. 124, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004р., даний договір укладено без виготовлення землевпорядної документації, встановлення меж земельної ділянки в натурі та державної реєстрації спірного договору у районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", а також без проведення земельних торгів з урахуванням чого прокурор просить суд визнати недійсним вищенаведений договір відповідно до ч.1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07 червня 2010 року о 10:20 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 року розгляд справи було відкладено на 21 червня 2010 року о 10:40.
Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги прокурора, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених прокурором у позовній заяві. Надав 21 червня 2010 року пояснення по справі, відповідно до яких зазначає про недотримання відповідачами при укладенні спірного договору приписів ст.ст. 116, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 4, 14, 15, 18 Закону України "Про оренду землі", що є підставами для визнання такого договору недійсним.
Суд дані пояснення приймає та долучає до матеріалів справи.
2-й відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію господарського суду Харківської області 21 червня 2010 року надав супровідним листом копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію наказу №01-К від 02.10.2006р. та копію статуту 2-го відповідача.
Суд надані документи долучає до матеріалів справи.
Представник 1-го відповідача у судовому засіданні заперечує проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме посилається на те, що ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено право 1-го відповідача надавати земельні частки (паї) в оренду та земельна ділянка, що була передана за спірним договором оренди є власністю окремих громадян, а не державною власністю, отже до спірних правовідносин не застосовуються положення ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою прокурора за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, позивача та 1-го відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Перевіркою, проведеною Прокуратурою Близнюківського району Харківської області, встановлено, що 13.04.2010 між 2-м та 1-м відповідачем було укладено типовий договір оренди земельної частки (паю), відповідно до п.1. якого 1-й відповідач передає 2-му відповідачу в оренду 296 земельних часток (паїв) на території Алісівської сільської ради загальною площею 257,52 умовних кадастрових гектарів, які розміщені в межах земельних ділянок №№225-520 згідно проекту землеустрою щодо організації території земельної часток (паїв) членів колишнього СВК "Харківська овочева фабрика", погодженого розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації від 31.01.2008р. №53 із земель колективної власності колишнього СВК "Харківська овочева фабрика" двома єдиними масивами, відповідно, не виділених в натурі.
Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачений розмір орендної плати за користування земельними частками (паями) в розмірі 150,00 грн. за один умовний кадастровий гектар на один рік.
Актом приймання - передачі земельної ділянки від 13 квітня 2009 року 1-м відповідачем було передано 2-му відповідачу вищезазначену земельну ділянку площею 257,52 умовних кадастрових гектарів.
Відповідно до п.2.3. договору відповідачі визначили термін його дії до 31.12.2009 року.
Розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 14 грудня 2009 року №941 "Про продовження на 2010 рік для ТОВ "Краєвид - Агро" терміну дії договору невитребуваних земельних ділянок (паїв) із земель колективної власності колишнього СВК "Харківська овочева фабрика" продовжено на 2010 року для 2-го відповідача термін дії спірного договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) (ділянки №225-520).
15 грудня 2009 року між 1-им та 2-им відповідачами укладено додаткову угоду, за умовами якої продовжено термін дії договору до 31.12.2010 р., внесено зміни в п.2.2. договору та визначено, що розмір орендної плати за 1 гектар ріллі становить 300 грн. на рік.
Ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень наданих прокурором та позивачем, документація з землеустрою на вказану у договорі земельну ділянку не виготовлена, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлені.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Земельна ділянка є державною власністю і перебуває у розпорядженні держави відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади).
Відповідно ч.2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Згідно ст. 17 Земельного кодексу України, п.2 ч.1 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до повноважень місцевої державної адміністрації належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Тобто, викладені вище обставини відповідно п.1 ст.203, ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України означають недійсність відповідного правочину - договору короткострокового користування земельною ділянкою від 13.04.2009р. як такої, що не відповідає вимогам Закону.
Приходячи до такого висновку суд враховує також наступне.
При укладенні 2-им відповідачем з 1-им відповідачем договору оренди без його державної реєстрації, за відсутності належним чином виготовленої та погодженої землевпорядної документації та без встановлення нормативної грошової оцінки землі порушено встановлений Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” порядок надання в користування на умовах оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Тобто нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки можуть бути передані в оренду з урахуванням вимог, встановлених законом України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України, оскільки порядку надання в оренду таких земельних ділянок Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та процедури передачі не існує.
Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 26.05.2004 р. передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.
Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди підлягає державній реєстрації.
Згідно ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Статтею 20 цього ж закону зазначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
В пункті 1 Указу Президента України “Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17.02.2003р. № 134/203 із змінами, внесеними згідно Указу Президента України № 1039/203 від 15.09.2003р. зазначено про необхідність покласти на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.
Крім того, суду зазначає, що у відповідності до положень ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі є визначення орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 Закону України “Про оренду землі” визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки. Однак із змісту тексту спірного договору оренди та з пояснень прокурора та представника позивача вбачається, що сторони передбачили розмір орендної плати без визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є порушенням приписів ст. 21 Закону України “Про оренду землі”.
Крім того, суд зазначає, що умовні кадастрові гектари як одиниця виміру розміру земельної ділянки не передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали жодних доказів, які спростовували обставини, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачами, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідачів в рівних частках.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 17, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 15, 18, 20, 21 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди землі від 13 квітня 2009 року, укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області (64800, Харківська область, смт. Близнюки, вул. Комсомольська, 39, ідентифікаційний код 04059533) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка, ідентифікаційний код 34174009) про надання Близнюківською районною державною адміністрацією ТОВ "Краєвид Агро" в оренду земельної ділянки загальною площею 257,52 умовних кадастрових гектарів, які розміщені в межах земельних ділянок №№225-520 згідно проекту землеустрою щодо організації території земельної часток (паїв) членів колишнього СВК "Харківська овочева фабрика" єдиними масивами, не виділених в натурі на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населеного пункту.
Стягнути з Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64800, Харківська область, смт. Близнюки, вул. Комсомольська, 39, р/р №35210001000603 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, ВДК у Близнюківському районі, ідентифікаційний код 04059533) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 42,50 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64800, Харківська область, смт. Близнюки, вул. Комсомольська, 39, р/р №35210001000603 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, ВДК у Близнюківському районі, ідентифікаційний код 04059533) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка, ідентифікаційний код 34174009) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 42,50 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка, ідентифікаційний код 34174009) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення по справі №60/151-10 підписано 24 червня 2010 року.