ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/16531.05.10
За позовомЗакритого акціонерного товариства “Київський завод шампанських вин “Столичний”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд”
Простягнення 312 590,11 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивачаСич Є.О.-представник за довіреністю від 01.12.2009 р.
Від відповідача не з'явився
31.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У квітні 2010 року Закрите акціонерне товариство “Київський завод шампанських вин “Столичний” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд” 286 157,76 грн. заборгованості з оплати вартості товару, поставленого за договором № 10203 від 11.03.2008 р., 10 587,84 грн. інфляційної складової боргу, 13 821,81 грн. пені та 2 022,70 грн. 3 % річних.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/165 від 14.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 07.05.2010 р.
Ухвалою від 07.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 31.05.2010 р. зважаючи на неявку представника відповідача та неподання сторонами витребуваних судом документів, а також з огляду на заявлене представником позивача усне клопотання.
У судове засідання, призначене на 31.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/165 від 14.04.2010 р. та від 07.05.2010 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Представник позивача надав заяву про зменшення ціни позову, відповідно до якої просить суд, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем у сумі 200 000,00 грн., стягнути з нього 86 157,76 грн. основного боргу, 10 587,84 грн. інфляційної складової боргу, 13 821,81 грн. пені та 2 022,70 грн. 3 % річних. Крім того, позивач подав письмові пояснення, якими повідомив про допущення описки в позовній заяві щодо номеру договору поставки (замість № 40203 помилково вказано № 10203).
Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, відповідно до заяви про зменшення ціни позову, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на порушення відповідачем умов договору щодо строків та повноти розрахунків за отриманий у власність товар.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11.03.2008 р. Закрите акціонерне товариство “Київський завод шампанських вин “Столичний” в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд” в якості покупця уклали договір № 40203 (надалі -договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити товар у стоки, встановлені даним договором, згідно замовлення покупця, що є невід'ємною частиною договору, а покупець -прийняти та оплатити на умовах, обумовлених у додатку № 4 до цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору асортимент та ціна товару вказуються у специфікації до договору.
Постачальник здійснює поставку товару в пункт призначення згідно з замовленням покупця своїми транспортом та за свій рахунок (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. п. 8.1, 8.2 договору загальна сума договору складається з суми товару, отриманого за всіма накладними. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 додатку № 4 до даного договору.
Відповідно до п. 6 додатку № 4 до договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів з моменту поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз умов договору від 11.03.2008 р. № 40203 дає підстави стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача (постачальника) та відповідача (покупця) фактично являє собою договір поставки, оскільки за його умовами позивач зобов'язався передати, а відповідач -прийняти у власність та оплатити належну позивачеві продукцію.
Як вбачається з матеріалів справи в рамках укладеного договору за накладними № 121860 від 16.11.2009 р., № 121849 від 16.11.2009 р., № 121891 від 17.11.2009 р., № 121884 від 17.11.2009 р., № 132299 від 23.11.2009 р., № 132354 від 25.11.2009 р., № 132355 від 25.11.2009 р., № 132492 від 30.11.2009 р., № 084812 від 02.12.2009 р., № 084841 від 03.12.2009 р., № 069252 від 09.12.2009 р, № 069292 від 10.12.2009 р відповідачеві було поставлено товар загальною вартістю 323 373,60 грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково, заборгувавши 286 157,76 грн.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Після порушення провадження у даній справі, відповідач частково погасив заборгованість у сумі 200 000,00 грн., таким чином, сума основного боргу склала 86 157,76 грн.
Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 323 373,60 грн. та частково оплатив його заборгувавши 286 157,76 грн., крім того, після порушення провадження у справі відповідач оплатив ще 200 000,00 грн., чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 86 157,76 грн.
Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 86 157,76 грн. за договором від 11.03.2008 р. № 40203 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 10 587,84 грн. інфляційної складової боргу, 13 821,81 грн. пені та 2 022,70 грн. 3 % річних.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 9.11 договору у випадку прострочення покупцем строків оплати товару, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого в строк товару, за кожен день прострочення.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позивачем був зменшений період нарахування штрафних санкцій, але враховуючи що таке зменшення періоду не порушує права відповідача, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 587,84 грн. інфляційної складової боргу, 13 821,81 грн. пені та 2 022,70 грн. 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, А, ідентифікаційний код 35250305) на користь Закритого акціонерного товариства “Київський завод шампанських вин “Столичний” (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27, ідентифікаційний код 30373419) 86 157 (вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 76 коп. основного боргу, 13 821 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 81 коп. пені, 10 587 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 84 коп. інфляційних витрат, 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 70 коп. 3 % річних, 3 125 (три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Л.В. Омельченко
Дата підписання: 29.06.2010 р.