вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1592/21
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу
За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 335 732 590 грн. 01 коп.
Представники сторін:
позивача - Бернацька О.В.;
відповідача - Самелюк Т.А.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 335 732 590 грн. 01 коп., з яких: 229 494 006 грн. 27 коп. - борг; 75 482 052 грн. 68 коп. - пеня; 13 387 440 грн. 64 коп. - 3% річних; 17 369 090 грн. 42 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином обов'язку по оплаті поставленого газу за договором про постачання природного газу № 1003/1819 від 01.10.2018 року.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову та зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, у зв'язку збитковістю підприємства та скрутним матеріальним становищем .
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
01.10.2018 року між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" було укладено договір № 1003/1819-ЕЕ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2018 р. природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Позивач передав у власність відповідача природний газ у період з жовтня 2018 р. по вересень 2019 р. що підтверджується актами приймання - передачі Природного газу .
До договору були укладенні додаткові угоди № 1-17 якими змінювалися п. 1-12 договору періоди постачання природного газу, обсяги газу, порядок та умови передачі природного газу, ціна розмір пені, тощо.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов договору Позивач передав Відповідачу природний газ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, за отриманий природний газ не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 229 494 006 грн. 27 коп.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 229 494 006 грн. 27 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 13 387 440 грн. 64 коп. 3% річних та 17 369 090 грн. 42 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті поставленого газу, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 13 387 440 грн. 64 коп. 3% річних та 17 369 090 грн. 42 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. договору він зобов'язується сплатити постачальнику крім заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просив суд зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з скрутним фінансовим станом підприємства.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого газу нараховано 75 482 052 грн. 68 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону, проте враховуючи фінансовий стан відповідача та ступінь виконання обов'язку по сплаті боргу суд вважає за необхідне зменшити стягувану пеню до 37 741 026 грн. 34 коп., з огляду на таке:
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за від-сутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в частково, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 361, код 30664834) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720) - 229 494 006 (двісті двадцять девять мільйонів чотириста дев'яносто чотири тисячі шість) грн. 27 коп. боргу, 17 369 090 (сімнадцять мільйонів триста шістдесят дев'ять тисяч дев'яносто) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 13 387 440 (тринадцять мільйонів триста вісімдесят сім тисяч чотириста сорок) грн. 64 коп. 3% річних, 37 741 026 (тридцять сім мільйонів сімсот сорок одна тисяча двадцять шість) грн. 34 коп. пені, судовий збір в сумі 794 500 (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 02.12.2021 року.
Суддя Л.Я. Мальована