вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" листопада 2021 р. Справа № 911/1198/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
до Приватного підприємства «Євро Глас»
про стягнення 1150113,45 грн
за участю представників
позивача: Кожуховська О.Л. - предст. за дов. № 386/19 від 04.11.2019;
відповідача: не з'явився.
До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач, банк, АТ «Райффайзен Банк Аваль») з позовною заявою за вих. № 188/2/221 від 20.04.2021 до Приватного підприємства «Євро Глас» (далі - відповідач, ПП «Євро Глас») про стягнення 1150113,45 грн, з яких: 1141195,92 грн заборгованості за кредитом та 8917,53 грн заборгованості за відсотками.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між 29.10.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль», як кредитором, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як позичальником, укладено кредитний договір № 011/3187/00674798, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1500000,00 грн, а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користуванням кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені Договором.
За твердженнями позивача, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 29.10.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль», як кредитором, та ПП «Євро Глас», як поручителем, укладено договір поруки № 011/3187/00674798П, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.
Як зазначає АТ «Райффайзен Банк Аваль», 08.10.2020 позивачу стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_1 , з огляду на що АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до нотаріуса з претензією/вимогою кредитора спадкодавця ОСОБА_1 , у відповідь на яку нотаріусом повідомлено АТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема, про наявність спадкоємців.
Посилаючись на наявність у договорі поруки умови щодо відповідальності поручителя за зобов'язаннями нового боржника у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов'язанням (правонаступництвом), наявність у позичальника правонаступників, які прийняли спадщину, позивач вважає, що порука за договором поруки в силу ст. 559 Цивільного кодексу України не припинилась, а відповідач зобов'язаний виконати кредитне зобов'язання та погасити заборгованість за кредитним договором № 011/3187/00674798 від 29.10.2019 як поручитель за договором поруки № 011/3187/00674798/п від 29.10.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2021 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 12.07.2021.
На підставі ухвали суду від 12.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2021.
На електронну пошту суду 02.08.2021 від позивача надійшла заява за вих. № 188/2/428 від 30.07.2021 про зміну найменування учасника справи та направлення процесуальних документів за його належною адресою, у які повідомляється, що згідно з протоколом загальних зборів акціонерів № 3б-62 від 23.04.2021 назву банку змінено з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та відповідні зміни зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд взяв до уваги вказаний факт та врахував, що зміна найменування учасника справи не є реорганізацією, у зв'язку з чим відсутня необхідність здійснення заміни учасника у справі правонаступником в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
На електронну пошту суду 02.08.2021 від представника ПП «Євро Глас» надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, у яких відповідач виклав заперечення проти позовних вимог.
Відповідно до змісту зазначених пояснень, наразі відсутні відомості про те, що спадкоємці одержали майно в порядку спадкування, але не виконали свого обов'язку щодо сплати заборгованості позичальника (спадкодавця). На думку відповідача, лише після одержання у спадщину майна у спадкоємців виникне обов'язок задовольнити вимоги кредитора.
Відповідач також зазначив, що якщо в майбутньому спадкоємці не виконають свого обов'язку щодо задоволення вимог АТ «Райффайзен Банк» про погашення заборгованості за кредитним договором № 011/3187/00674798 від 29.10.2019, кредитор буде мати право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки або пред'явити вимогу ПП «Євро Глас», як до поручителя.
Крім того, на переконання відповідача, здійснений АТ «Райффайзен Банк» розрахунок заборгованості за кредитним договором є необґрунтованим та з метою встановлення дійсної суми заборгованості за померлого позичальника необхідно провести судово-економічну експертизу фінансово-кредитних операції за кредитним договором.
Водночас відповідач зауважує на те, що виконання договору поруки пов'язано з моментом порушення основного договору боржником, тобто з моментом невиконання чи неналежного виконання по закінченню строку за основним зобов'язанням. На думку відповідача, позивач не зазначив коли настав момент порушення основного договору позичальником, у даному випадку - спадкоємцями позичальника, що б зумовило виникнення права на пред'явлення позову до поручителя.
На електронну пошту суду 02.08.2021 від представника ПП «Євро Глас» надійшло клопотання про призначення експертизи, у якому відповідач заявив про поновлення строку на подання відповідного клопотання та призначення у справі судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій.
Вказане клопотання розглянуто в судовому засіданні 02.08.2021 та залишено без розгляду з підстав, викладених в ухвалі суду від 02.08.2021.
У судовому засіданні 02.08.2021, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, суд, з огляду на усне клопотання представника позивача про необхідність часу для ознайомлення з поясненнями відповідача щодо позову, постановив увалу про відкладення розгляду справи на 13.09.2021.
На електронну пошту суду 09.09.2021 від представника АТ «Райффайзен Банк» надійшли пояснення, які за своїм змістом є відповіддю на пояснення відповідача щодо позову.
Позивач, зокрема, звертає увагу на те, що оскільки станом на дату подання позовної заяви (так само як і на дату подання пояснень) спірна заборгованість за кредитним договором не погашена, а вимоги позивача до спадкоємців останніми не задоволені, між спадкоємцями та позивачем не досягнуто домовленості про сплату заборгованості за кредитним договором інакше ніж одноразовим платежем (з розстроченням), то, відповідно, правонаступники позичальника за кредитним договором станом на час розгляду цієї справи вже мають обов'язок виконати зобов'язання за кредитним договором.
На думку позивача, твердження відповідача про те, що лише після одержання у спадщину майна у спадкоємців виникне обов'язок задовольнити вимоги кредиторів, не відповідає нормам Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (у даному випадку - з 02.10.2020). Таким чином, як зазначає позивач, двом спадкоємцям вже належить спадкове майно померлого ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що при вирішенні даного спору має значення наявність у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згода поручителя відповідати за нового боржника, зафіксована в тому числі й у договорі поруки, як згода відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов'язанням.
Також, з метою спростування тверджень відповідача щодо необґрунтованості здійсненого АТ «Райффайзен Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором та необхідності проведення судово-економічної експертизи фінансово-кредитних операції за кредитним договором, позивач надав детальні пояснення щодо виконання банком такого розрахунку з посиланням на умови кредитного договору та додані до позовної заяви виписки по рахунку позичальника.
У судовому засіданні 13.09.2021, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, суд, з огляду на усне клопотання представника відповідача про необхідність часу для ознайомлення з поясненнями позивача, оголосив перерву в судовому засіданні до 04.10.2021.
У судовому засіданні 04.10.2021 судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову. У зв'язку з неможливістю вирішення спору в даному судовому засіданні, судом оголошено перерву до 01.11.2021.
Через електронну пошту суду 05.10.2021 від представника АТ «Райффайзен Банк» надійшли додаткові пояснення до позиції, озвученої в судовому засіданні.
На електронну пошту суду 01.11.2021 від представника ПП «Євро Глас» надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване неможливістю прибуття в призначене судове засідання з огляду на карантинні обмеження.
Згідно із частиною 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Таким чином відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судом також враховано, що відповідачем у даній справі є юридична особа, яка на власний розсуд обирає представників для захисту та представництва її інтересів. Крім того, в силу ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення може брати участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідачем не доведено суду неможливості заміни представника, а також неможливості розгляду справи без участі його представника на підставі письмових доказів у справі.
З огляду на те, що наявних у матеріалах справи доказів є достатньо для розгляду справи по суті, клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання судом відхилено та розгляд справи вирішено здійснити без участі уповноваженого представника ПП «Євро Глас», за наявними у ній матеріалами.
На електронну пошту суду 01.11.2021 від представника АТ «Райффайзен Банк» надійшла заява за вих. № 188/2/588 від 01.11.2021 про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 300000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору та ухвалення рішення про стягнення з ПП «Євро Глас» на користь АТ «Райффайзен Банк» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 850113,45 грн. Також позивач заявив про повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 4499,24 грн.
У судовому засіданні 01.11.2021 представник позивача в усній формі виклала стислий зміст заяви за вих. № 188/2/588 від 01.11.2021, після чого суд зазначив про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Представник позивача виступила із заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 01.11.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) 29.10.2019 укладено кредитний договір № 011/3187/00674798 (далі - кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1500000,00 грн (надалі - ліміт), а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (далі - Графік) та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з Додатком 1 до Договору. Під «Невідновлювальною кредитною лінією» сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.
За умовами п. 1.3 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 29.10.2022, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).
Пунктом 2.1 кредитного договору обумовлено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 22% річних, в т.ч. за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору.
Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі (п. 2.3 кредитного договору).
Згідно з п. 4.1 кредитного договору виконання зобов'язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором і Приватним підприємством «Євро Глас» (надалі за текстом - «поручитель»). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті, оформлюється відповідним договором поруки, який за текстом договору згадуються як «договір(-ори) забезпечення».
За змістом п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Під поняттям «погашення заборгованості» сторони розуміють повернення позичальником кредитору суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафу та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору.
Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком (п. 5.2 кредитного договору).
Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 20 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у Графіку, не є банківським днем, позичальник зобов'язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у Графіку (п. 5.3 кредитного договору).
Згідно з п. 5.6 кредитного договору підписанням договору позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання з рахунків позичальника (у т.ч. з рахунків його структурних підрозділів), зокрема, з поточного рахунку № НОМЕР_1 , (код банку 380805) (після зміни на формат IBAN НОМЕР_2 ) АТ «Райффайзен Банк Аваль», який за текстом договору згадується як «поточний рахунок», а також з рахунків, що будуть відкриті позичальнику у кредитора у майбутньому, будь-яких сум, належних до сплати позичальником за договором, в тому числі з метою повернення кредиту, сплати процентів, комісій, відшкодування витрат, сплати пені штрафів та інших платежів, передбачених договором. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором на підставі договору будь-яку кількість разів з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов'язання (включно) до повного погашення заборгованості позичальника перед кредитором. Кредитор є отримувачем коштів по договірному списанню.
Пунктом 5.9 кредитного договору передбачено, що вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені, за неналежне виконання зобов'язань за договором; сплата прострочених нарахованих процентів; погашення простроченої основної заборгованості за кредитом; сплата штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором; сплата нарахованих процентів; погашення основної заборгованості за кредитом; сплата інших платежів, передбачених договором або договорами забезпечення. При цьому кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі наявності. Позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) за договором.
За умовами п. 5.11 кредитного договору на підставах та з наслідками, що визначені статтею 528 Цивільного кодексу України, зобов'язання позичальника за договором не є нерозривно пов'язаними з особою позичальника та можуть бути виконані як самим позичальником, його правонаступниками, так і будь-якою третьою особою. Таке виконання повинно здійснюватись в порядку, строки та на умовах визначених договором або за окремою домовленістю кредитора та третьої особи.
Відповідно до п. 12.1 кредитного договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до договору.
Між кредитором та позичальником підписано та скріплено печатками додаток № 1 до кредитного договору, у якому сторони погодили Графік погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та ПП «Євро Глас» (поручитель) 29.10.2019 укладено договір поруки № 011/3187/00674798/П (далі - договір поруки), у якому сторони визначили, зокрема, такі терміни:
- позичальник (боржник) - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- забезпечені зобов'язання - всі та окремі зобов'язання позичальника перед кредитором, що випливають з умов кредитного договору, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафів та інших платежів, у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з виконанням або неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору;
- кредитний договір - кредитний договір № 011/3187/00674798 від 29.10.2019, який укладений між позичальником та кредитором, із змінами і доповненнями до нього, що внесені та можуть бути внесені у майбутньому;
- вимога - письмовий документ, який направляється кредитором поручителю та містить вимогу про виконання поручителем порушених забезпечених зобов'язань, їх зміст, розмір та валюту на дату складання вимоги, а також платіжні реквізити для перерахування поручителем грошових коштів з метою виконання забезпечених зобов'язань. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний, зокрема: повернути кредит в розмірі 1500000,00 грн (далі - кредит), в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 29.10.2022 або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 22% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (п. 1.2 договору поруки).
У пункті 1.5 договору поруки сторони погодили, що поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов'язань правонаступниками позичальника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за забезпеченими зобов'язаннями.
Пунктом 2.1 договору поруки обумовлено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.
Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.
Згідно з п. 7.2 договору поруки останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитор надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 1500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № bn від 31.10.2019 та виписками по рахунку № НОМЕР_4 за період з 31.10.2019 по 31.10.2020 та за період з 31.10.2020 по 13.04.2021.
Відповідно до змісту вказаних виписок по рахунку ОСОБА_1 позичальник в рамках виконання кредитного договору в період з 21.11.2019 по 20.09.2020 здійснив платежі на загальну суму в розмірі 620375,86 грн, а саме: 21.11.2019 - 47430,47 грн; 20.12.2019 - 57303,32 грн; 20.01.2020 - 57285,68 грн; 20.02.2020 - 57285,68 грн; 21.03.2020 - 7123,14 грн; 24.03.2020 - 50162,54 грн; 20.04.2020 - 57356,63 грн; 20.05.2020 - 57285,68 грн; 20.06.2020 - 57285,68 грн; 20.07.2020 - 57285,68 грн; 20.08.2020 - 57285,68 грн; 20.09.2020 - 57285,68 грн.
Грошові кошти в сумі 358804,08 грн, які позичальник сплатив на користь кредитора в період з 21.11.2019 по 20.09.2020, банк зарахував у погашення кредитної заборгованості таким чином: 21.11.2019 - 29258,28 грн; 20.12.2019 - 30691,45 грн; 20.01.2020 - 30423,50 грн; 20.02.2020 - 31018,86 грн; 24.03.2020 - 33254,21 грн; 20.04.2020 - 32216,52 грн; 20.05.2020 - 33606,16 грн; 20.06.2020 - 33443,05 грн; 20.07.2020 - 34815,24 грн; 20.08.2020 - 34714,97 грн; 20.09.2020 - 35361,84 грн. Решту сплачених позичальником грошових коштів у сумі 261571,78 грн банк зарахував у погашення заборгованості за відсотками.
Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану 06.10.2020 видав свідоцтво серії НОМЕР_5 про смерть ОСОБА_1 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
АТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. 09.03.2021 надіслало претензію/вимогу за вих. № 188/2/140 від 05.03.2021 кредитора спадкодавця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (в порядку ст. 1281 Цивільного кодексу України), у якій повідомило про існування невиконаних боргових зобов'язань за кредитним договором в сумі 1150113,45 грн, з яких: 1141195,92 грн заборгованості за кредитом та 8917,53 грн заборгованості за відсотками (нараховані до 02.10.2020).
У зазначеній претензії/вимозі банк просив, зокрема, завести спадкову справу, вжити заходів до повідомлення спадкоємців ОСОБА_1 про пред'явлення до них вимоги кредитором за кредитним договором і повідомити АТ «Райффайзен Банк Аваль» про наявність спадкоємців ОСОБА_1 та про прийняття ними спадщини.
У відповідь на вказану претензію/вимогу приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. листом за вих. № 92 від 30.03.2021 повідомила АТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що 06.10.2020 за заявами спадкоємців заведено спадкову справу № 40/2020 після смерті ОСОБА_1 . Також, за повідомленням приватного нотаріуса, станом на 29.03.2021 по спадковій справі № 40/2020 є двоє спадкоємців, які подали заяви про прийняття спадщини.
АТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу ПП «Євро Глас» 09.03.2021 надіслало вимогу за вих. № 188/2/142 від 09.03.2021 про погашення заборгованості, у якій вимагало виконати порушене зобов'язання у строк, що не перевищує 10 банківських днів з дати отримання цієї вимоги, а саме погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 1150113,45 грн, з яких: 1141195,92 грн заборгованості за кредитом та 8917,53 грн заборгованості за відсотками (нараховані до 02.10.2020).
З огляду на те, що вимогу АТ «Райффайзен Банк Аваль» за вих. № 188/2/142 від 09.03.2021 про погашення заборгованості відповідач не виконав, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Також під час розгляду справи судом установлено, що 29.10.2021 між АТ «Райффайзен Банк» (кредитор), ОСОБА_2 (третя особа) та ОСОБА_3 (спадкоємець-1) укладено договір про виконання зобов'язання третьою особою, відповідно до підпункту 1.12 пункту 1 якого сторони стверджують, підтверджують і свідчать про існування і достовірність наступних обставин, зокрема того, що спадкоємець-1 та спадкоємець-2 ( ОСОБА_4 ) мають перед кредитором обов'язок задовольнити його вимоги з погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 11150113,45 грн, в т.ч.: спадкоємець-1 - 862585,09 грн - заборгованість за кредитом та відсотками; спадкоємець-2 - 287528,36 грн - заборгованість за кредитом та відсотками. Станом на дату укладення цього договору домовленості між кредитором та спадкоємцями щодо порядку задоволення зазначених вимог кредитора не досягнуто, заборгованість за кредитним договором спадкоємцями не погашена.
За умовами підпункту 1.16 договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021 з врахуванням п. 1.12-1.14 цього договору, третя особа має право задовольнити вимогу кредитора до спадкоємця-1 щодо погашення 862585,09 грн заборгованості за кредитним договором та вимогу кредитора до спадкоємця-2 щодо погашення 287528,36 грн заборгованості за кредитним договором.
Згідно з п. 2 договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021 підписанням цього договору спадкоємець-1 додатково до викладеного у п. 1.16 договору зазначає, що не заперечує проти виконання третьою особою його обов'язку порядку ст. 528 ЦК України.
У пунктах 3.1, 3.2 пункту 3 вказаного договору сторони погодили, що кредитор і третя особа встановлюють, що виконання зобов'язання спадкоємців перед кредитором, що випливають з кредитного договору, буде здійснюватись третьою особою на таких умовах: 300000,00 грн мають бути перераховані третьою особою кредитору в день укладення цього договору; 850113,45 грн мають бути перераховані третьою особою кредитору не пізніше 10 (десяти) днів після винесення рішення по справі № 357/4148/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун Каріна Анатоліївна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ «Райффайзен Банк» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюби, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна.
Пунктом 5 договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021 обумовлено, що погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється третьою особою шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України - гривні, згідно п. 3 договору, за наступними реквізитами: рахунок № НОМЕР_6 (МФО 380805, код за ЄДРПОУ 14305909), призначення платежу: погашення заборгованості за кредитним договором № 011/3187/00674798 від 29.10.2020; або інші повідомлені кредитором рахунки.
Відповідно до п. 12 договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021 після виконання зобов'язань третьою особою за договором в повному обсязі, а саме погашення заборгованості в порядку, передбаченому пп. 3.1, 3.2 цього договору, кредитор має право подати до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 357/4878/21 (зазначена в п. 1.13 цього договору) та до Господарського суду Київської області по справі № 911/1198/21 (зазначена в п. 1.17 цього договору) заяву/клопотання про відсутність предмета спору та здійснити дії з повернення судового збору в порядку, передбаченому чинним законодавством.
За умовами п. 13 договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021 зобов'язання спадкоємців перед кредитором за кредитним договором припиняється в частині виконаній третьою особою.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 16 договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021).
Платіжним дорученням № 111681669 від 29.10.2021 підтверджується перерахування 300000,00 грн на рахунок, вказаний у пункті 5 договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , який був позичальником за кредитним договором, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 06.10.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
За своєю природою зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не є такими, що нерозривно пов'язані з особою позичальника. Такі зобов'язання можуть бути виконані за позичальника іншою особою, що також передбачено пунктом 5.11 кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ч. 3 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
Аналогічне правило міститься також у частині першій ст. 523 Цивільного кодексу України, згідно з якою порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.
Відповідно до п. 1.5 договору поруки ПП «Євро Глас» погодилось та зобов'язалось солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов'язань правонаступниками позичальника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за забезпеченими зобов'язаннями.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Статтею 1282 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
На поручителів може бути покладено обов'язок щодо належного виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, зафіксованої в тому числі й у договорі поруки як згоди відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов'язанням.
У матеріалах справи наявні копії заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 06.10.2020 про прийняття спадщини, які подано в рамках спадкової справи № 40/2020.
Як вже зазначалось вище, 09.03.2021 банк надіслав на адресу ПП «Євро Глас» вимогу про виконання порушеного зобов'язання зі сплати заборгованості за кредитним договором в розмірі 1150113,45 грн, з яких: 1141195,92 грн заборгованості за кредитом та 8917,53 грн заборгованості за відсотками (нараховані до 02.10.2020), посилаючись при цьому на п. 2.1, 2.2 договору поруки.
За змістом пунктів 2.1, 2.2 договору поруки кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями, здійснити виконання яких поручитель зобов'язався протягом десяти банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.
Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Законодавчі формулювання «поручитель поручається за виконання боржником свого обов'язку» (абзац перший ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України) та «поручитель відповідає за порушення зобов'язання боржником» (абзац другий ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України) у взаємозв'язку з положеннями статей 509, 526, 554 Цивільного кодексу України слід розуміти так, що за законом поручитель зобов'язується нести відповідальність перед кредитором боржника в тому разі, якщо основний боржник порушить основне зобов'язання, незалежно від виду цього основного зобов'язання та незалежно від того, який спосіб виконання основного забезпеченого зобов'язання саме для боржника передбачений у договорі про основне зобов'язання.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 Цивільного кодексу України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Отже у даному випадку слід з'ясувати факт порушення спадкоємцями позичальника зобов'язання перед кредитором щодо погашення заборгованості за кредитним договором в порядку ст. 1282 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 1282 Цивільного кодексу України не визначає в який строк спадкоємці, які прийняли спадщину, зобов'язані задовольнити вимоги кредитора позичальника, проте з огляду на положення ст. 530 Цивільного кодексу України така вимога підлягала виконанню спадкоємцями позичальника в семиденний строк від дня пред'явлення їм відповідної вимоги.
Наведене вище в сукупності свідчить про те, що у разі невиконання спадкоємцями позичальника вимоги кредитора спадкодавця щодо погашення кредитної заборгованості у семиденний строк від дня пред'явлення їм вимоги таке зобов'язання вважається порушеним з боку спадкоємців, які є правонаступника позичальника за кредитним договором, у зв'язку з чим кредитор набуває права пред'явити вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.
Судом установлено, що з вимогами щодо погашення заборгованості за кредитним договором АТ «Райффайзен Банк» звернулось до спадкоємців позичальника через приватного нотаріуса та до поручителя одночасно - 09.03.2021. Зазначене свідчить про те, що на момент звернення кредитора до поручителя з вимогою про погашення заборгованості відповідне зобов'язання з боку спадкоємців порушене не було, з огляду на що відповідальність поручителя перед кредитором щодо виконання порушеного забезпеченого зобов'язання, як це визначено п. 2.1 договору поруки, не настала.
Слід також зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідне зобов'язання було порушене з боку спадкоємців і на момент пред'явлення позову до поручителя.
Окремо судом враховано факт укладення між АТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_2 (третя особа) та ОСОБА_3 (спадкоємець-1) договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021, у якому спадкоємці позичальника за кредитним договором визнали спірну заборгованість перед банком в розмірі 11150113,45 грн. При цьому сторони погодили виконання зобов'язання зі сплати вказаної заборгованості третьою особою двома платежами: 300000,00 грн - у день укладення договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021; 850113,45 грн - не пізніше 10 днів після ухвалення рішення у цивільній справі № 357/1148/21.
Відповідно до ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.
З укладенням вказаного договору АТ «Райффайзен Банк», як кредитор, фактично погодилось прийняти належне виконання зобов'язання, яке існує у спадкоємців перед кредитором, третьою особою на умовах та у строк, які визначено цим договором. Прийняття кредитором у даному випадку належно виконаного третьою особою зобов'язання зумовить припинення первинного зобов'язання між кредитором та спадкоємцями.
У разі ж невиконання третьою особою зобов'язання з погашення заборгованості за кредитним договором на умовах, визначених договором про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021, таке зобов'язання буде вважатись порушеним і підлягатиме виконанню солідарно спадкоємцями позичальника за кредитним договором та поручителем.
Зі змісту договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021 вбачається, що строк виконання сплати заборгованості за кредитним договором, забезпеченого порукою, у повному обсязі наразі не настав, тобто не є порушеним, що додатково свідчить про передчасність звернення кредитора до поручителя з вимогою про сплату заборгованості
Виходячи з наведеного вище в сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, з огляду на що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Водночас, як вже було зазначено вище, АТ «Райффайзен Банк» заявило про закриття провадження у цій справі в частині стягнення з ПП «Євро Глас» заборгованості за договором поруки в розмірі 300000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Зважаючи на те, що в рамках виконання договору про виконання зобов'язання третьою особою від 29.10.2021 ОСОБА_2 виконано зобов'язання спадкоємців позичальника перед кредитором в частині погашення забезпеченого порукою за кредитним договором, в сумі 300000,00 грн, суд вважає, що предмет спору між кредитором та поручителем в цій частині припинив своє існування отже провадження у справі в частині стягнення з ПП «Євро Глас» на користь АТ «Райффазен Банк» 300000,00 грн слід закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У заяві за вих. № 188/2/588 від 01.11.2021 АТ «Райффазен Банк» заявило клопотання про повернення позивачу з Державного бюджету України 4499,24 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 12171 від 16.04.2021.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення з відповідача 300000,00 грн, сплачений платіжним дорученням № 12171 від 16.04.2021 судовий збір в розмірі 4499,24 грн за клопотанням позивача підлягає поверненню з бюджету на користь АТ «Райффафзен Банк».
Решта судових витрат, понесених АТ «Райффайзен Банк», у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «Євро Глас» на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» 300000,00 грн заборгованості за кредитним договором № 011/3187/00674798 від 29.10.2019.
2. В решті позовних вимог відмовити повністю.
3. Повернути Акціонерному товариству «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; код ЄДРПОУ 14305909) з Державного бюджету України 4499 (чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн 24 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 12171 від 16.04.2021 на суму 17251,70 грн, оригінал якого знаходиться у матеріалах господарської справи № 911/1198/21.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.12.2021.
Суддя О.В. Щоткін