29 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6630/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОБОДІНО" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд
Позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОБОДІНО" (далі- СТОВ "ЛОБОДІНО") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області , Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування податкових рішень, зобов'язання вчинити певні дії, у якій просить:
- визнати протиправним та повністю скасувати податкове рішення, згідно листа №9460/6/16-31-18-08-19 від 22 березня 2021 року Головного управління ДПС у Полтавській області Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лободіно";
- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги №12660/6/99-00-18-04-03-06 від 4 червня 2021 року, видане Державною податковою службою України Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Лободіно";
- зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лободіно" в реєстрі платників єдиного податку Державної фіскальної служби України, як платника єди ного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року;
- зберегти статус платника єдиного податку четвертої групи на час вирішення оскарженого рішення, мотивуючи це настанням значних збитків для підприємства у разі переходу на загальну систему оподаткування.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що відмова Головного управління ДПС у Полтавській області у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році суперечить нормам чинного законодавства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.07.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував, зазначивши, що розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва № 9036614760 до контролюючого органу СТОВ "ЛОБОДІНО" подано 25.02.2021, чим порушено вимоги пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп. 298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України. У зв'язку з несвоєчасним поданням звітності ГУ ДПС у Полтавській області відмовило позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Ухвалою суду від 28.08.2021 року допущено заміну відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ВП 44057192).
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
СТОВ "ЛОБОДІНО" зареєстровано юридичною особою 06.03.2000. Основний вид діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Позивачем подано до податкового органу податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, а саме:
1) 18.02.2021 - загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік № 9029239877 з відомостям про наявність земельних ділянок № 9029239792 ;
2) 18.02.2021 - звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, з яких справляється податок на 2021 рік № 9029237659 з відомостями про наявність земельних ділянок № 9029238585;
3) 25.02.2021 - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника № 9036614760.
Листом від 22.03.2021 № 9460/6/16-31-18-10-19 відповідач повідомив позивача про те, що граничний термін подання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік - 22.02.2021 року. У зв'язку з несвоєчасним поданням звітності ГУ ДПС у Полтавській області відмовляє СТОВ "ЛОБОДІНО" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням у формі листа позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України.
За змістом пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пункт 291.3 статті 291 Кодексу визначає, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За визначенням пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Згідно підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Як встановлено судом, позивачем було подано до податкового органу 18.02.2021 - загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік № 9029239877 з відомостям про наявність земельних ділянок № 9029239792 ; 18.02.2021 - звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, з яких справляється податок на 2021 рік № 9029237659 з відомостями про наявність земельних ділянок № 9029238585; 25.02.2021 - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника № 9036614760 .
Разом із тим, як вбачається з листа від 22.03.2021 № 9453/6/16-31-18-08-11, враховуючи не своєчасне подання звітності, підприємству не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.
При цьому, єдиною підставою для не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік зазначено несвоєчасне подання звітності позивачем.
Відповідно до пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 99 Податкового кодексу України) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу (пункт 299.6 статті 299 Податкового кодексу України).
Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов'язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.
В даному випадку податковим органом не було встановлено фактів невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв'язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).
Водночас позиція податкового органу, яка зводиться до несвоєчасності подання звітності, як підстави для відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп. 298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України є помилковою, оскільки за змістом, внесених з 01 січня 2015 року у Податковий кодекс України змін, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %.
З урахуванням викладеного, відмова Головного управління ДПС у Полтавській області у підтвердженні СТОВ "ЛОБОДІНО" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, оформлена листом від 22.03.2021 № 9460/6/16-31-18-10-19 року, є протиправною, оскільки фактично позбавляє позивача права на реєстрацію платником єдиного податку 4 групи як сільськогосподарського товаровиробника.
Водночас, Податковий кодекс України визначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках (п. 299.10. ст. 299 Податкового кодексу України).
Отже, в разі, коли суб'єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб'єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, зокрема, у разі неподання податкової звітності.
Доказів прийняття такого рішення контролюючого органу суду не надано.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно до вимог частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
При цьому, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність відмови Головного управління ДПС у Полтавській області у підтвердженні СТОВ "ЛОБОДІНО" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, оформленої листом від 22.03.2021 № 9460/6/16-31-18-10-19 року, у зв'язку з чим належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача вчинити дії щодо підтвердження СТОВ "ЛОБОДІНО" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021, починаючи з 01.01.2021, та внести відповідні записи до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи.
Враховуючи вищенаведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОБОДІНО" ( вул. Першотравнева, 1, м. Гадяч, Полтавська область, ідентифікаційний код 13955730) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код ВП 44057192), Державної податкової служби України (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Полтавській області у підтвердженні Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОБОДІНО" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, оформлену листом від 22.03.2021 № 9460/6/16-31-18-10-19 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо підтвердження Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОБОДІНО" (ідентифікаційний код 13955730) статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021, починаючи з 01.01.2021, та внести відповідні записи до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОБОДІНО" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня cкладення судового рішення.
Cуддя К.І. Клочко