25 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3872/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні справу №440/3872/19 за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - інженер землевпорядник про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №440/3872/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - інженер землевпорядник про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення дев'ятнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 06.06.2019 про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,27 га, розташованою в АДРЕСА_1 ; зобов'язано Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 від 20.05.2019 №8 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,37 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
15.11.2021 до суду надійшла заява представника позивача про розподіл судових витрат у справі, у якій просить суд:
- стягнути з Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 суму витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, у розмірі 15825,60 грн та суму витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 28991,55 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 заяву представника позивача про розподіл судових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2021.
З огляду на положення частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 цього Кодексу суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підтвердження витрат з проведення судової земельно-технічної експертизи у межах цієї справи позивачем сплачено суму у розмірі 15700,00 грн, що підтверджується квитанцією № ПН183 від 31.01.2020.
Згідно з частинами першою, третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Приписи частин третьої, п'ятої-восьмої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої, сьомої та дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За правилами частин першої-третьої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з частинами першою, шостою, сьомою статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.
Отже, норми процесуального закону передбачають проведення експертизи на замовлення учасника справи та відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися виключно в межах судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
При цьому, суд враховує, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, якою задоволено клопотання позивача і призначено судову земельно-технічну експертизу у цій справі, витрати про проведенню експертизи покладено на позивача. Указана ухвала учасниками справи в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Також рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 зазначено наступне.
Стосовно висновку експертів №52/53 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, виданого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (Полтавське відділення), складеного 31.08.2020, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Дослідивши у судових засіданнях цей висновок експертів, заслухавши експертів, суд, користуючись наведеними приписами процесуального законодавства, відхиляє висновок експертів через неповноту дослідження, а саме: не точність дослідження координат технічної документації, що має вплив на зміну конфігурації земельної ділянки. У зв'язку з чим цей доказ не є достовірним та не може бути прийнятий судом.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат у частині витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Також відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
У цій справі позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.
На підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.09.2019 №24/09; додаткової угоди №1 від 20.09.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.09.2019 №24/09; акт приймання передачі послуг №1 від 27.11.2019; акт приймання передачі №2 від 05.11.2020; акт приймання передачі послуг (робіт) №3 від 02.08.2021; акт виконаних робіт/послуг №4 від 09.11.2021; квитанція № ПН10276 від 24.09.2019 на суму 985,00 грн; квитанція на підставі акта №1 від 06.12.2019 на суму 10715,00 грн; квитанція на підставі акта №2 від 12.11.2020 на суму 5000,00 грн; квитанція на підставі акта №3 від 12.08.2021 на суму 6750,00 грн.
Дослідивши надані документи, суд враховує такі обставини.
Відповідно до акта приймання-передачі послуг №1 від 27.11.2019 адвокатом надані клієнту такі послуги: аналіз та вивчення документів, пов'язаних із земельною ділянкою та розташованих на ній об'єктів; моніторинг законодавства та аналіз судової практики на предмет земельних правовідносин; підготовка та складання адміністративного позову; підготовка та складання клопотання від 11.10.2019 про забезпечення позову; підготовка та складання клопотання від 15.10.2019 про забезпечення позову; збір доказів; підготовка та складання відповіді на відзив; участь у судовому засіданні 19.11.2019, що загалом зайняло 26 годин, вартістю 11700,00 грн.
Відповідно до квитанції №ПН10276 від 24.09.2019 та квитанції від 06.12.2019 адвокатом прийнято від позивача відшкодування витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 11700,00 грн.
Водночас, суд відхиляє витрати стосовно підготовки та складанні клопотань від 11.10.2019 про забезпечення позову та від 15.10.2019 (450,00 грн та 450,00 грн) у зв'язку з відмовою у задоволенні зазначених клопотань; а також щодо судового засідання 19.11.2019, яке призначено на 12:00, закінчилося згідно з протоколом судового засідання 12:19:26, тобто підлягає задоволенню 20 хвилин, а не 1 час, як заявлено представником позивача (450 грн/60 хвилин х 20 хвилин = 150 грн) /а.с.54-55 том 2/.
Відповідно до акта приймання-передачі послуг №2 від 05.11.2020 адвокатом надані клієнту такі послуги: участь у судовому засіданні 04.12.2019 (15 хв.); підготовка, складання та подання клопотання від 16.12.2019 про витребування додаткових доказів та про призначення земельно-технічної експертизи ( 3 год. - 1350,00 грн); участь в судовому засіданні 16.12.2019 (15 хв.); підготовка та складання додаткових пояснень від 11.01.2020; підготовка та складання клопотання від 11.01.2020 про збільшення позовних вимог; участь у судовому засіданні 13.01.2020 (35 хв.); виїзд на експертизу 29.07.2020 (2 год. - 900,00 грн); підготовка та складання заяви від 26.10.2020 про збільшення позовних вимог; участь у судовому засіданні 27.10.2020 (20 хв.); участь у судовому засіданні 05.11.2020 (35 хв.), що загалом зайняло 11 годин 10 хвилин, вартістю 5000,00 грн.
Згідно з квитанцією від 12.11.2020 адвокатом прийнято від позивача відшкодування витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 5000,00 грн.
При цьому, суд відхиляє участь у судовому засіданні 27.10.2020 (20 хв. - 150 грн), оскільки представник позивача не був присутній у даному судовому засіданні, був присутній особисто позивач /а.с.16 том 3/, а також 50 грн, оскільки сумарна сума за актом визначена помилково: загальний розрахунок за актом не 5000,00 грн, а 4950,00 грн.
Відповідно до акта приймання передачі послуг №3 від 02.08.2021 адвокатом надані клієнту такі послуги: підготовка та складання апеляційної скарги; підготовка та складання письмових пояснень від 11.03.2021; підготовка та складання заяви від 23.04.2021 про зміну позовних вимог; підготовка та складання письмових пояснень від 24.04.2021; підготовка та складання письмових пояснень від 24.04.2021 у частині заперечень на клопотання про призначення експертизи (2 год. - 900,00 грн); підготовка та складання відповіді на пояснення третьої особи від 02.08.2021, що загалом зайняло 15 годин, вартістю 6750,00 грн.
Згідно з квитанцією від 12.08.2021 адвокатом прийнято від позивача відшкодування витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 6750,00 грн.
З урахуванням вищенаведеного щодо відмови у стягненні з відповідача витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, суд відхиляє також усі витрати, пов'язані з проведенням експертизи тощо, а саме: підготовка, складання та подання клопотання від 16.12.2019 про витребування додаткових доказів та про призначення земельно-технічної експертизи ( 3 год. - 1350,00 грн), виїзд на експертизу 29.07.2020 (2 год. - 900,00 грн), підготовка та складання письмових пояснень від 24.04.2021 у частині заперечень на клопотання про призначення експертизи (2 год. - 900,00 грн).
Відповідно до акта приймання-передачі послуг №4 від 09.11.2021 адвокатом надані клієнту такі послуги: підготовка, складання та подання до суду клопотання від 28.09.2021; підготовка, складання та подання до суду письмових пояснень від 28.09.2021; участь у судовому засіданні 29.09.2021 (3 год. 20 хв.); підготовка та складання супровідного листа від 27.10.2021; участь у судовому засіданні 27.10.2021 (1 год. 30 хв.); підготовка, складання та подання до суду письмових пояснень від 08.11.2021; участь у судовому засіданні 09.11.2021 (1 год. 30 хв.) , що загалом зайняло 11 годин 5 хвилин, вартістю 5541,55,00 грн.
Суд відхиляє участь у судовому засіданні 29.09.2021 (3 год. 20 хв.), яке призначено на 11:45, закінчилося 12:52:29 /а.с. 204 том 4/, тобто задоволенню підлягає 1 год. 8 хв. (500 грн/60 хвилин х 68 хвилин = 566,67 грн) /а.с.54-55 том 2/; участь у судовому засіданні 09.11.2021 (1 год. 30 хв.), яке призначене на 11:00, закінчилося 11:59:48 (суд видалився до нарадчої кімнати), після нарадчої кімнати початок в 14:29:04, кінець 14:31:20, тобто задоволенню підлягає 1 год. 2 хв. (500 грн/60 хвилин х 62 хвилин = 516,67 грн) /а.с.8 том 5/.
Суд зазначає, що на виконання акта приймання передачі послуг №4 від 09.11.2021 представником позивача не надано доказів фактичної сплати зазначених послуг.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №160/6899/20.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо необхідності ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 23108,29 грн (28991,55 грн - 450 грн - 450 грн- 300 грн - 150 грн - 50 грн - 1099,93 грн - 233,33 грн - 1350,00 грн - 900,00 грн - 900,00 грн) за рахунок бюджетних асигнувань Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд.2, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 24565876) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23108,29 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення додаткового судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна