Справа № 2-2176 /10
І М " Я М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
Головуючого: Запорожченко О.О.
при секретарі: Макаровій Ю.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - Луганська міська рада, ДП „Фемілі Фуд Луганськ”, про заборону експлуатації об'єкта нерухомості-,
В серпні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких зазначив, що при проведені позапланової перевірки законності виконаних робіт та дотримання вимог діючого законодавства в сфері містобудування за адресою: м. Луганська, вул.Титова, 13 було встановлено, що на момент перевірки будівництво об'єкту було закінчено та передано в оренду ДП „Фемелі Фуд Луганськ” під розміщення кафе та пивоварні проте, було встановлено, що об'єкт експлуатується без акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. Відповідно до рішення третейського суду за відповідачами було визнано право власності на в рівних частках на приміщення № 37, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 право власності зареєстровано в БТІ. Позивач вважає, що визнання права власності на об'єкт за відповідачами не дає їм права на його експлуатацію без прийняття об'єкта в експлуатацію. Просить суд винести рішення яким заборонити експлуатацію об'єкта нерухомості за адресою : вул.. Титова, 13 шляхом його закриття до введення його до експлуатації.
В судове засідання представник позивача не зявився про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідачі в судове засідання не зявились, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, надали суду заву про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, Судом встановлено, що відповідно до рішення постійно діючого третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області „Інвентаризація” визнано за відповідачами право власності по 1/2 частці від приміщення № 37-1, розташоване за адресою: м. Луганська, вул. Тітова, 13, яке складається з: прибудованого нежитлового приміщення літ.37-1 з підвалом загальною площею 1170, 9 кв.м., вхідними ганками, приямками, прибудовою, вентиляційними камерами за відповідачами.
Рішення третейського суду не оскаржено, на підставі вказаного рішення за відповідачами зареєстровано у БТІ право спільної часткової власності на прибудоване не житлове приміщення №37-1 розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Тітова, 13 відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", що підтверджується письмовими доказами (а.с.9. 10, 132).
Відповідно ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Відповідно до ч.2 вказаної статті право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, які діють відповідно до Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 253 із змінами внесеними постановою кабінету Міністрів України від 22.-9.2004 року мають право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів.
Законом України «Про планування і забудову територій», Законом України «Про архітектурну діяльність», Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 253 не передбачено право інспекції державного архітектурно-будівельного контролю забороняти експлуатацію об'єкта нерухомості шляхом його закриття до введення його до експлуатації.
Судом встановлено, що відповідачі на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області „Інвентаризація” від 10.06.2008 року зареєстрували право власності на об'єкт нерухомості і таким чином на були право власності на об'єкт нерухомості відповідно до ст.331 ЦК України. Реєстрація права власності в судовому порядку не скасована. Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали в оренду ДП «Фемелі Фуд Луганськ» частину нежитлового приміщення розташованого за адресою м. Луганськ вул. Тітова, 13, яке отримало дозволи на розміщення об'єкту торгівлі стаціонарної мережі (ресторан), що підтверджується письмовими доказами.
Позивачем не надано суду доказів того, що під час будівництва (переобладнання) спірного об'єкту позивачем провадилися перевірки дотримання будівельних норм під час яких було встановлено порушення норми будівництва, та, що позивач зупиняв будівельні роботи, які провадили відповідачі, позивач не надав суду підстав для закриття об'єкту нерухомості. На підставі вищевикладеного суд вважає, що вимоги позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.331 ЦК України, Законом України «Про планування і забудову територій», Законом України «Про архітектурну діяльність», Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 253, статтями 10, 11, 15, 60,88, 213-215 ЦПК України, суд-
У задоволенні заявлених вимог інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий суддя: О.О. Запорожченко