29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/17578/2020
адміністративне провадження № К/9901/42431/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі №520/17578/2020 за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність 93 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) (військову частину НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України в частині не виплати позивачу компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення;
зобов'язати 93 прикордонний загін (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) (військову частину НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення;
визнати протиправною бездіяльність 93 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) (військову частину НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України в частині не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку 01 серпня 2017 року по 13 листопада 2020 рік;
зобов'язати 93 прикордонний загін (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) (військову частину НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 серпня 2017 року по 13 листопада 2020 рік.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року, рішення суду першої інстанції змінено, викладено четвертий та п'ятий абзаци резолютивної частини постанови у наступній редакцій:
«Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02 серпня 2017 року по 12 листопада 2020 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02 серпня 2017 року по 12 листопада 2020 рік у розмірі 35903 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот три ) грн 49 коп».
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №520/17578/2020 залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно із пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги спір виник щодо проведення повного розрахунку при звільненні позивача з публічної служби.
З ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року вбачається, що зазначену справу судом першої інстанції призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі №520/17578/2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак А.В. Жук О.В. Калашнікова