Справа № 640/13659/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Шевченко Н.М.
29 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Білоцької Таїсії Василівни на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року (розглянута в письмовому порядку, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом заяву представника ОСОБА_1 - Білоцької Таїсії Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року позові вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпні 2021 року замінено відповідача на правонаступника - Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут.
Через канцелярію до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 930,00 гривень.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року заяву задоволено частково.
Стягнено на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут у розмірі 3 982, 50 грн.
У задоволенні розподілу решти суми відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним додатковим судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове яким задоволити заяву про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Ухвалюючи додаткове судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3 982, 50 грн.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України).
На підтвердження понесених судових витрат до матеріалів справи додано додаткову угоду №2 від 01.06.2020 до договору від 08.11.2019 №62FE-TB/08-11-2019 про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.06.2020, рахунок №62FE-TB/08-11-2019-2 від 01.06.2020 на суму 15 930,00 грн та квитанцію № К017-9082-КН80-71А8 від 19.05.2021 на аналогічну суму.
Зі змісту акту приймання-передачі робіт від 04.06.2020 убачається наступна деталізація наданої правничої допомоги:
- підготовка попереднього правового аналізу, аналітика судової практики- 2 год (2655,00 грн);
- підготовка вимоги про виплату грошової компенсації - 2 год (2655,00 грн);
- підготовка адміністративного позову та додатків до нього, відповідної кількості копій - 8 год (10620,00 грн);
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 134 КАС України Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. ч. 5 - 7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є обставиною, яка підлягає доведенню та яку належить оцінити за формою та змістом.
За формальним критерієм, про що йдеться у ч. 3 ст. 134 КАС України, на сторону, яка заявляє про розподіл, покладається тягар надання відповідних первинних документів, які дають можливість зробити висновок про наявність договірних відносин між адвокатом та стороною у справі (1) з приводу надання останньому правничих послуг, які стосуються такої справи, (2) за результатом яких такі послуги були реально надані, а їх вартість сплачена.
Змістовий аналіз обставини понесення судових витрат полягає у наданні оцінки їх співмірності, при цьому, обов'язок доведення співмірності та неспівмірності покладається відповідно на сторону, яка заявляє про розподіл та яка заперечує щодо такого.
Про необхідність надати оцінку як формальному, так і змістовому критеріям обставини понесення судових витрат наголосив також Верховний Суд у постанові від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а. Скасовуючи судове рішення апеляційної інстанції, яким задоволено вимогу стягнути витрати на професійну правничу допомогу виключно за формальним критерієм, Верховний Суд дійшов до висновку про його ухвалення без повної та всебічної оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.
Резюмуючи викладене, навіть за відсутності заперечень іншої сторони щодо розміру судових витрат, суд зобов'язаний повно та всебічно надати оцінку співмірності понесених витрат придбаним послугам з точки зору складності справи, витраченого часу, обсягу виконаних робіт, ціни та значення справи для сторони на підставі наявних у матеріалах справи документів.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, з урахуванням доводів представників позивача та відповідача, судом враховано наступне:
- предмет спору стосується нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що є типовою категорією справ зі сталою судовою практикою його вирішення із застосуванням правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у зразковій справі 640/4218/18;
- мотивувальна частина позову полягає у цитуванні згаданої постанови Верховного Суду від 21.08.2019 у зразковій справі 640/4218/18;
- з огляду на вищевказане, представником позивача не пояснюється:
1. необхідність двогодинного аналізу судової практики
2. необхідність двох годин та підготовку вимоги, обсяг якої займає півтори сторінки;
3. співмірність витрачених восьми годин на підготовку позову, який повторює проект Постанови Верховного Суду .
Представником позивача формально доведено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 930, 00 грн, проте за змістом наданих послуг убачається порушення принципу співмірності, яка жодним чином не пояснюється в контексті необхідності надання саме такого їх обсягу, та з урахуванням незначної складності даної справи.
За висновком суду співмірним зі складністю справи обсягом наданої правничої допомоги є три години роботи адвоката.
Таким чином правнича допомога, за погодженою із позивачем ставкою, складає 150 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України за курсом НБУ на дату виставлення рахунку становить 3982,50 грн (150 дол. США * 26,55 грн).
Оскільки спір виник внаслідок протиправних дій військової частини НОМЕР_1 , зважаючи, що Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут є правонаступником відповідача, всі судові витрати, що підлягають розподілу слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут.
На підставі вище зазначеного, колегія судів погоджується із висновком судупршої інстанції, що належною до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут сумою судових витрат на професійну правничу допомогу є 3 982, 50 гривень.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Білоцької Таїсії Василівни - залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль