Справа № 640/4633/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Кузьменко В.А.
29 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДВТОРЛОМ» - Майструка Євгенія Сергійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДВТОРЛОМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року №0003300409, -
У лютому 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДВТОРЛОМ» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва, з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року №0003300409.
Позовні вимоги мотивує тим, що вважає протиправним застосування до нього штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, у зв'язку із тим, що податкові накладні від 31 грудня 2018 року №5, від 31 липня 2018 року №4 та від 30 червня 2019 року №29 фактично не надавалися отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування. Тому ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» не може бути притягнуто до відповідальності за реєстрацію податкових накладних на підставі пункту 1201 статті 1201 Податкового кодексу України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 08 січня 2020 року №0003300409 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 1201 статті 1201 Податкового кодексу України до ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 158 264,66 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 15 826,46 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 27 грудня 2019 року №12372/26-15-09-2/39460216 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, зазначеному в акті перевірки. Відповідальність платника передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, а саме:
податкова накладна від 31 грудня 2018 року №25 зареєстрована 24 січня 2019 року з порушенням на 9 календарних днів;
податкова накладна від 31 липня 2018 року №4 зареєстрована 20 серпня 2018 року з порушенням на 5 календарних днів;
податкова накладна від 30 червня 2019 року №29 зареєстрована 22 липня 2019 року з порушенням на 7 календарних днів;
податкова накладна від 30 червня 2019 року №28 зареєстрована 30 червня 2019 року з порушенням на 1 календарний день.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як зафіксовано перевіркою, позивач порушив граничний строк реєстрації податкових накладних згідно переліку, зазначеному в акті перевірки, тривалість затримки до 10 днів.
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Системний аналіз статті 201 та пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України вказує, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов'язкових умов: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17, від 03 березня 2020 року у справі №280/1039/19.
Згідно з пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.
Позивач вважає, що податкові накладні, відображені в акті перевірки фактично не надавалися отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.
Колегія суддів на підставі наявних у справі доказів встановила наступні обставини:
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 грудня 2018 року №25, до зведеної податкової накладної з ознакою « 1» та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини за ознакою « 09»; згідно з квитанцією №1 цей розрахунок прийнято та доставлено 24 січня 2019 року;
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 липня 2018 року №4, до зведеної податкової накладної без ознаки та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини за ознакою « 09»; згідно з квитанцією №1 цей розрахунок прийнято та доставлено 28 серпня 2018 року;
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало податкову накладну від 30 червня 2019 року №29, зведена податкова накладна з ознакою « 1» та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини за ознакою « 09»; згідно з квитанцією №1 ця податкова накладна прийнята та доставлена 22 липня 2019 року;
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало податкову накладну від 30 червня 2019 року №28, без будь-яких позначень та ознак; згідно з квитанцією №1 ця податкова накладна прийнята та доставлена 16 липня 2019 року.
Разом із тим, як свідчить зміст вказаних документів, вони не містять інформації про здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, зокрема у податкових накладних у графі 9 не зазначений код відповідної пільги з податку на додану вартість.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та приходить ловисновку, що позивач не довів, що згадані вище розрахунки коригування та податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Таким чином, приходить висновку, що ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, а тому вважає накладення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 січня 2020 року №0003300409 правомірним.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку адміністративний позов ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДВТОРЛОМ» - Майструка Євгенія Сергійовича - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль