Ухвала
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 727/317/21
провадження № 61-19082ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група»), третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову зазначав, що 15 червня 2019 року приблизно о 04 год. 50 хв. на вул. Героїв Майдану в м. Чернівці, водій автомобіля марки «Ford Fiesta», литовський номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 допустив зіткнення з автомобілем марки «СНЕRY», державний номерний знак НОМЕР_2 (що належить на праві власності ОСОБА_4 ), який в подальшому зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 . У результаті зіткнення транспортних засобів автомобіль марки «СНЕRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав значні технічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 липня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Після дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Ford», литовський номерний знак НОМЕР_1 , надав страховий поліс «Зелена Карта» ІТ/03/ЕЕ0725475.
ОСОБА_5 , з метою отримати страхове відшкодування, 20 червня 2019 року звернувся з повідомлення про вказану пригоду до МТСБУ.
Вказував, що протягом 10 робочих днів МТСБУ не направило на огляд пошкодженого автомобіля марки «СНЕRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , свого представника чи аварійного комісара. Він звернувся до незалежного експерта, який оглянув автомобіль та надав йому висновок № 42-1918 від 07 серпня 2019 року, відповідно до якого вартість заподіяного майнового збитку склала 43 498,13 грн. Вартість послуг експерта становила 1 500,00 грн, а вартість послуг евакуатора за доставку авто - 1 200,00 грн.
14 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, після цього, за власні кошти провів ремонт автомобіля марки «СНЕRY», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Листом № 40355 від 04 грудня 2019 року МТСБУ повідомило ОСОБА_1 , що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Ford», литовський номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у страховій компанії «Глобус», права та обов'язки якої кореспондовані ПрАТ «СК «Українська страхова група».
Зазначав, що 13 грудня 2019 року звернувся до ПрАТ «СК «Українська страхова група». Представник ПрАТ «СК «Українська страхова група»» оглянув його автомобіль та встановив, що він відремонтований. У зв'язку із цим, 10 березня 2020 року він отримав лист від ПрАТ «СК «Українська страхова група» про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Вважав відмову ПрАТ «СК «Українська страхова група» необґрунтованою та такою, що порушує його законні права, як користувача транспортного засобу.
З урахуванням викладеного, просив суд стягнути із ПАТ «СК «Українська страхова група» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 43 498,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 942,26 грн, три відсотки річних у розмірі 1 887,78 грн, пеню у розмірі 12 052,48 грн, витрати за проведення експертизи у розмірі 1 500,00 грн, оплату евакуатора у розмірі 1 200,00 грн, а разом 62 080,65 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , виходили з того, що позивачем порушено порядок звернення до страховика з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про отримання страхового відшкодування, а також передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» обов'язок зберігати пошкоджене майно до його огляду представником страхової компанії. Оскільки позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування не підлягають задоволенню, суди дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, а також витрати за проведення експертизи та оплату евакуатора, є похідними і задоволенню також не підлягають.
17 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 62 080,65 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції у випадках, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України, не змінює характер і предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, та касаційна скарга не містить посилання на передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик