Ухвала
Іменем України
26 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 754/6955/21
провадження № 61-18722ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Столиця», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання недійсним правочину, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації права власності,
У квітні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Столиця» (далі - ТОВ «ФК «Столиця»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С. про визнання недійсним правочину, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрацію права власності.
У травні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначала, що 26 січня 2021 року ОСОБА_4 без її згоди уклав договір відступлення права вимоги до договору № 125 про участь у фінансуванні будівництва від 30 серпня 2018 року на користь ОСОБА_1 .
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 253564471 від 20 квітня2021 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності на ім'я ОСОБА_1 .
Зазначала, що ОСОБА_4 , отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 703 760,00 грн, діяв умисно на шкоду інтересам всіх членів його сім'ї. Вказані дії мають місце у період розгляду Деснянським районним судом м. Києва позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, а також справи про поділ спільного майна подружжя, до обсягу якого квартира АДРЕСА_1 або еквівалент ринкової вартості квартири не було включено.
Вважала, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, оскільки відповідач ОСОБА_1 вправі розпорядитися квартирою АДРЕСА_1 шляхом подальшого відчуження добросовісному набувачу.
Ураховуючи вищевикладене, просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 46,3 кв. м, житлова площа 18 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2308976680000, що зареєстроване на ім'я ОСОБА_1 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року у задоволені заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що заявницею не доведено того, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. Крім того, місцевим судом зазначено, що посилання заявника на те, що відповідач може відчужити спірне майно на користь третіх осіб, є лише припущеннями та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 46,3 кв. м, житлова площа 18 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2308976680000, що зареєстроване на ім'я ОСОБА_1 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С.
Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 , на яку заявниця просила накласти арешт, є предметом спору, зміст позовних вимог та їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову наявні достатні підстави, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальше відчуження відповідачем, правомірність набуття якого оскаржується, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.
17 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішенняі рішення та залишити в силі ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову апеляційним судом не було враховано відсутність доказів існування реального спору між сторонами, неспівмірність заявлених позовних вимог заходу забезпечення позову, у результаті чого ухвалено рішення на підставі припущення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою та правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України видами забезпечення позову є: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Судами встановлено, що ОСОБА_5 у період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 уклав договір № 125 про участь у фінансуванні будівництва від 30 серпня 2018 року, що стосується 1-кімнатної квартири АДРЕСА_2 . Невід'ємний додаток № 1 до договору № 125, план квартири, свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 125.1 від 30 серпня 2018 року, характеристики будинку за підписом архітектора, платіжне доручення № 3 на суму 705 432,00 грн. від 30 серпня 2018 року, що має призначення платежу - участь у ФФБ згідно договору - 125, платіжне доручення № 4 на суму 21 162,96 грн. від 30 серпня 2018 року, що має призначення платежу - винагорода за управління коштами.
26 січня 2021 року ОСОБА_4 уклав договір відступлення прав вимоги за договором № 125 про участь у ФФБ від 30 серпня 2018 року на користь ОСОБА_1 ..
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 253564471 від 20 квітня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 на даний час зареєстровано на ім'я ОСОБА_1 .
У цій справі позивачем порушується питання про визнання недійсним правочину, припинення права власності та скасування рішення про державну реєстрацію прав, яке зареєстровано за ОСОБА_1 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, апеляційний суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин, апеляційний суд, встановивши, що між сторонами виник спір та врахувавши співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими вимогами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - квартиру АДРЕСА_1 , оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому, відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно залишається в його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час.
Посилання в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 953/16805/19 є безпідставними, оскільки питання щодо забезпечення позову вирішується судом з урахуванням обставин конкретної кожної справи та доводів заявника.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 400 ЦПК України.
Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із правильним застосуванням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні, що підтверджує висновок суду про необґрунтованість касаційної скарги.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Столиця», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання недійсним правочину, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації права власності відмовити.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик