Постанова
Іменем України
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 689/1769/18
провадження № 61-11828св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_5 , внаслідок чого відкрилася спадщина на земельні ділянки, розташовані на території Ясенівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, та інше рухоме і нерухоме майно.
За життя ОСОБА_5 заповіла все своє майно своєму внукові ОСОБА_3 , однак він, як особа з інвалідністю І групи, має право на обов'язкову частку у спадщині.
Після смерті ОСОБА_5 її дочка ОСОБА_2 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, на підставі якої була відкрита спадкова справа.
В установлений законом строк він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через хворобу, тобто з поважних причин, а тому суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи наведене просив суд визначити йому додатковий строк у три місяця для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2019 року у складі судді Кульбаби А. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці, який обчислюється з дати набрання рішенням законної сили.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 з поважних причин протягом шестимісячного строку не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а отже наявні підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які йому перешкоджали звернутися до нотаріуса у період з 12 травня 2017 року по 12 листопада 2017 року для реалізації свого права на спадкування, а отже відсутні підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року касаційне провадження у вказаній справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника (правонаступників) ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року поновлено касаційне провадження у вказаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги мотивовано тим, що шестимісячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 перебував у важкому психофізичному стані та має серйозні проблеми зі здоров'ям, тому що має психологічні розлади, а тому був фактично позбавлений можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини.
Заявник вказує, що судом апеляційної інстанції було перекручено усі факти та скасовано законне рішення суду місцевого суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 від ОСОБА_3 , у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є дітьми, а ОСОБА_3 - внуком ОСОБА_5
21 серпня 2012 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла належну їй на підставі державного акта на право власності на землю серії Р2 № 884106 земельну ділянку (пай) площею 3,02 га, розташовану на території Ясенівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, ОСОБА_2 , а все інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, яке належатиме їй на день смерті, і на що вона матиме право за законом, - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. На час смерті вона проживала одна в с. Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області.
Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємці за заповітом прийняли в установленому законом порядку, звернувшись протягом шести місяців з часу відкриття спадщини до нотаріуса з відповідними заявами.
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Ярмолинецького районного нотаріального округу Хмельницької області Динько Г. А. з заявою про оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_5 , однак нотаріус відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії через сплив шестимісячного строку для прийняття спадщини.
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов лист приватного нотаріуса Ярмолинецького районного нотаріального округу Хмельницької області Стожик Н. В., у якому вказано, що 16 жовтня 2019 року було заведено спадкову справу № 93-2019 після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцями, які прийняли спадщину є: син ОСОБА_3 , сестра ОСОБА_2 . Від інших спадкоємців заяв про прийняття спадщини не надходило.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За змістом частини першої статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Частинами першою, третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судами встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право на спадщину мають ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як особи, визначені у заповіті, та ОСОБА_1 як повнолітній непрацездатний син спадкодавця, що має право на обов'язкову частку.
Отже, враховуючи те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1 проживав окремо від ОСОБА_5 , тому він мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в період з 12 травня до 12 листопада 2017 року включно.
Звертаючись до суду із вказаною позовною заявою, ОСОБА_1 вказував, що причиною пропуску встановленого строку для прийняття спадщини є хвороба.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд виходив із того, що медична документація (а. с. 10-14, 18-20) вказує на те, що 18 червня 2008 року ОСОБА_1 переніс ішемічний інсульт та лікувався в амбулаторії Ярмолинецької центральної районної лікарні до 8 жовтня 2008 року.
З 25 березня до 2 квітня 2010 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Ярмолинецькій центральній районній лікарні після перенесеного ішемічного інсульту.
З 3 до 12 квітня 2013 року та з 11 до 19 березня 2015 року ОСОБА_1 знову перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з захворюванням головного мозку та гіпертонічною хворобою.
З 27 листопада до 4 грудня 2015 року ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування в Хмельницькій обласній лікарні з аналогічним діагнозом.
З 28 березня до 6 квітня 2017 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Хмельницькому військовому госпіталі (Військова частина НОМЕР_1 ) через хворобу головного мозку.
Згідно довідки Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 від 23 січня 2018 року № 19 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в указаному медичному закладі з 15 до 23 січня 2018 року.
Із матеріалів медико-соціальної експертної комісії (а. с. 15, 16), пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а. с. 17), довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 1084883 (а. с. 23) слідує, що в 2011 році ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання довічно, а 22 січня 2018 року - особою з інвалідністю І групи загального захворювання довічно.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем докази достовірно не підтверджують наявність обставин, які б у період з 12 травня до 12 листопада 2017 року включно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до нотаріуса чи уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування з відповідною заявою для реалізації свого права на спадкування.
Крім того, під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом було враховано показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які вказували, що протягом 2017-2018 років ОСОБА_1 хворів, однак, при цьому він самостійно пересувався, був контактний.
Таким чином, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно частини третьої статті 414 ЦПК України, якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може буту підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
При цьому колегією суддів враховано, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до листа приватного нотаріуса Ярмолинецького районного нотаріального округу Хмельницької області Стожик Н. В. спадкоємцями ОСОБА_1 є: син ОСОБА_3 , сестра ОСОБА_2 , тобто особи, визначені співвідповідачами у вказаній справі.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,- ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян