вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2021 р. Справа № 911/79/21
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Табула О. М. (самопредставництво - відомості з ЄДР);
від відповідача: Мілевська Я. І. (адвокат - ордер серії АІ № 1105474 від 14.04.2021 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна”, м. Бориспіль
про стягнення 10 731 087, 29 грн
ДП „Адміністрація морських портів України” звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Гідробуд Україна” про стягнення 3 881 217, 53 грн пені, 2 401 150, 81 грн штрафу, 4 448 718, 95 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2021 р. відкрито провадження у справі № 911/79/21 за позовом ДП „Адміністрація морських портів України” до ТОВ „Гідробуд Україна” про стягнення 10 731 087, 29 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 03.02.2021 р.
03.02.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 24.02.2021 р.
24.02.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 10.03.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 31.03.2021 р.
31.03.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 14.04.2021 р.
01.04.2021 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 30.03.2021 р. на позов, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, що прийнято судом та долучено до матеріалів справи.
13.04.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь № 804 від 09.04.2021 р. на відзив на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи.
14.04.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.05.2021 р.
05.05.2021 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 29.04.2021 р. на відповідь на відзив на позовну заяву, що долучені судом до матеріалів справи.
12.05.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 1002 від 11.05.2021 р., що долучено судом до матеріалів справи.
12.05.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.05.2021 р.
26.05.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 09.06.2021 р.
09.06.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.06.2021 р.
23.06.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.07.2021 р.
28.07.2021 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 28.07.2021 р. про зупинення провадження у справі, у якому він просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/3326/21 за позовом ТОВ „Гідробуд Україна” до ДП „Адміністрація морських портів України” про стягнення 22 062 899,89 грн.
28.07.2021 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки справа № 910/3326/21 за позовом ТОВ „Гідробуд Україна” до ДП „Адміністрація морських портів України” про стягнення 22 062 899,89 грн, що розглядається Господарським судом міста Києва, хоч і є пов'язаною із даною справою, але її вирішення не унеможливлює розгляд останньої і в межах даної справи суд на підставі зібраних та поданих доказів може встановити і оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
28.07.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 11.08.2021 р.
11.08.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.09.2021 р.
01.09.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.09.2021 р.
03.09.2021 р. на електронну пошту суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 2105/59-00-06/вих від 03.09.2021 р., що долучено судом до матеріалів справи.
06.09.2021 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
24.10.2019 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 301-В-ФДЛ-19, згідно з умовами п. 2.1.-2.4. якого виконавець зобов?язується надати замовнику послуги, зазначені в п. 2.2 цього договору, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в порядку, визначеному цим договором.
2.2. Найменування послуг: за кодом за ДК 021:2015 63720000-2 „Послуги з обслуговування водних видів транспорту” (Послуги з технічного обслуговування судноплавних каналів (Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу і Херсонського морського каналу) для підтримки у працездатному стані відповідно до паспортних характеристик шляхом днопоглиблення з транспортуванням вилученого ґрунту на звалище ґрунту (далі - послуги).
2.3. Кількість послуг визначається згідно з виданим замовником Технічним завданням в обсязі, що не перевищує 664 000,00 м.куб.
2.4. Надання послуг здійснюється виключно в межах витрат, передбачених фінансовим планом замовника за відповідний рік. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені в разі зменшення фактичного обсягу видатків та/або впровадження обмежень щодо дії дозволів на проведення днопоглиблення.
Відповідно до п. 1. договору днопоглиблення - вилучення, транспортування та складування ґрунту, яке виконується обладнанням виконавця (власним або залученим), для досягнення заданих габаритів ділянок днопоглиблення в обсягах та межах Технічних вимог (Додаток № 6 до Договору).
1.8. Обсяг днопоглиблення - кількість кубічних метрів ґрунту, яку вилучено, транспортовано та складовано у результаті днопоглиблення, яку визначено на підставі попередніх і виконавчих промірів на ділянці днопоглиблення, підтверджених (у разі необхідності) контрольними промірами Замовника відповідно до „Інструкції про порядок і процедуру виконання промірних робіт при визначенні глибин на морських і річкових акваторіях для будівельно-експлуатаційних цілей”, затвердженої наказом Мінтрансзв?язку України від 10.05.2005 року № 186.
1.15. Об?єкти днопоглиблення - Бузько-Дніпровсько-лиманський канал (БДЛК) та Херсонський морський канал (ХМК).
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.4. договору строк надання послуг за цим договором складає 82, 732 календарних днів. Дата початку надання послуг визначається відповідно до розділу 8 цього договору. У разі наявності зупинок, передбачених п. 3.4. цього договору, строк надання послуг за цим договором продовжується на відповідний період у порядку, встановленому цим договором.
3.2. Місце надання послуг: ділянка днопоглиблення, вказана в Технічному завданні, в межах БДЛК та/або ХМК.
3.4. Строк надання послуг може бути продовжений із внесенням відповідних змін у цей договір у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов?язань, що можуть вплинути на своєчасність виконання виконавцем своїх обов?язків за цим договором.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.4. договору ціна цього договору визначена у Додатку № 1, що є невід?ємною частиною цього договору, та становить 60 999 992, 00 грн без ПДВ, 73 199 990, 40 грн.
4.2. Ціна цього договору включає всі витрати виконавця, пов?язані із належ наданням послуг за цим договором, в тому числі, але не виключно: пов?язані з зупинками у наданні послуг, що викликані несприятливими гідрометеорологічними умовами; пов'язані із заходами по охороні навколишнього середовища (зняття з суден л?яльних, фанових вод та ТПВ); пов?язані з зупинками щодо пропуску суден на каналі; пов?язані з постачанням води та палива; вартість мобілізації обладнання; збори і плати у відповідності до чинного законодавства України (в т.ч. з оплати послуг із забезпечення лоцманського проведення суден тощо).
4.4. Не передбачені виконавцем або збільшені в ході виконання цього договору витрати окремих складових послуг замовником не відшкодовуються, а витрати на їх виконання вважаються врахованими у ціні цього договору.
Згідно п. 5.1. договору виконавець зобов?язався, зокрема: 5.1.1. Забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором; 5.1.2. Забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 17 цього договору; 5.1.3. Забезпечити необхідну кількість та комплектацію обладнання, що повинне забезпечувати вчасне та якісне надання послуг за цим договором, виробничі показники і працездатність обладнання в межах, заявлених в цьому договорі (продуктивність тощо); 5.1.5. Надавати послуги в межах загального обсягу надання послуг, визначеного в п. 2.3 цього договору. Обсяги послуг, що перевищують загальний обсяг надання послуг, визначений в п. 2.3. цього договору, замовником не приймаються і не оплачуються; 5.1.6. Надавати послуги в порядку та на умовах, встановлених цим договором; 5.1.14. Негайно повідомляти замовнику про усі зупинки, їх причини та перешкоди, що виникли під час надання послуг; 5.1.21. Скласти, відповідно до вимог Податкового кодексу України та своєчасно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної.
Відповідно до пунктів 8.1. - 8.4. договору перед початком надання послуг, але не пізніше ніж 10 (десять) робочих днів з дати підписання договору замовник зобов?язаний передати виконавцю затверджене Технічне завдання, дозволи Мінприроди, які отримані замовником для проведення днопоглиблення за цим договором, плани попередніх промірів глибин на перше по черговості надання послуг коліно БДЛК та/або ХМК (ділянку днопоглиблення) у 2 примірниках.
8.2. Виконавець зобов?язаний розпочати надання послуг протягом 5 (п?яти) календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі документації на перше по черговості надання послуг коліно БДЛК та/або ХМК (ділянку днопоглиблення).
8.3. Виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання акту приймання- передачі документації зобов'язаний розглянути та підписати подані Замовником документи. В разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання поданих Замовником для підписання документів, Виконавець не підписує та не надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання, акт приймання-передачі вважається підписаним а документи прийнятими,
8.4. За 5 (п'ять) календарних днів до орієнтовного завершення надання послуг на попередній ділянці днопоглиблення, Замовник передає Виконавцю затверджене Технічне завдання та плани попередніх промірів глибин на наступне по черговості надання Послуг коліно БДЛК та/або ХМК (ділянку днопоглиблення) у 2 примірниках.
Пунктами 15.1. - 15.5., 16.1. договору передбачено, що виконавець щомісячно до 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, визначає обсяги та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, та готує документи відповідно до п.п. 5.1.11., 5.1.17. цього договору і подає їх для підписання Замовнику. Приймання-здача Послуг виконується згідно з Технічним завданням, „Інструкцією про порядок і процедуру виконання промірних робіт при визначенні глибин на морських і річкових акваторіях для будівельно-експлуатаційних цілей”, затвердженої наказом Мінтрансзв'язку України від 10.05.2005 № 186.
15.2. Обсяги виконаного днопоглиблення (наданих Послуг) приймаються Замовником не рідше одного разу на місяць.
15.3. У випадку, якщо виконання виконавчих та контрольних промірів глибин через несприятливі гідрометеорологічні умови виявиться неможливим, приймання-здача обсягів Послуг для всіх типів днопоглиблювального обладнання буде здійснюватись у встановлені строки за оперативними даними. Подальше врахування різниці прийнятих таким чином обсягів від обсягів, визначених по промірах, здійснюється під час приймання-здачі обсягів Послуг за наступний період.
15.4. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дня одержання документів, що підтверджують надання Виконавцем Послуг, зобов'язаний розглянути та підписати подані Виконавцем документи, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання.
15.5. Приймання Замовником Послуг, наданих Виконавцем, підтверджується підписанням повноважними представниками Сторін Акту наданих Послуг та Довідки про вартість наданих Послуг.
16.1. Оплата наданих Послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Замовником належним чином оформленого рахунку на оплату та підписання Сторонами Акту наданих Послуг та Довідки про вартість наданих Послуг, в залежності від того, яка дата є більш пізньою.
Пунктом 20.1. договору визначено строк його дії, згідно з яким цей договір набуває чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов?язань.
Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 - Розрахунок загальної ціни догоовору, Додаток № 2 - Розрахунок вартості днопоглиблення 1 куб. м. - виїмки грунту з подальшим транспортуванням до місця звалища, Додаток № 3 - Розрахунок вартості добового утримання днопоглиблювального обладнання в режимі надання послуг, Додаток № 4 - Розрахунок вартості добового утримання днопоглиблювального обладнання в режимі надання послуг, Додаток № 5 - Обгрунтування виробничих показників земкаравану при виконанні днопоглиблення, Додаток № 6 - Технічні вимоги до договору.
12.11.2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р.
12.11.2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі документації, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв на виконання п. 8.1. договору документи згідно з переліком.
16.01.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р.
13.05.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р., згідно з умовами п. 1.1. якої сторони домовились продовжити строк надання послуг за договором на 5,195 календарних днів у зв??язку з настанням несприятливих гідрометеорологічних умов та виникнення невиробничих зупинок з пропуску суден, а пункт 3.1. договору сторони дійшли згоди викласти у наступній редакції: „3.1. Строк надання послуг за цим Договором складає 87, 927 календарних днів з урахуванням зупинок у зв'язку з наявністю несприятливих гідрометеорологічних умов та виникненням невиробничих зупинок з пропуску суден. Дата початку надання послуг визначається відповідно до розділу 8 цього Договору. У разі наявності зупинок, передбачених п. 3.4 цього Договору, строк надання послуг за цим Договором продовжується на відповідний період у порядку, встановленому цим Договором.”.
На виконання умов договору відповідачем у листопаді 2019 р. було виконано для позивача роботи на загальну суму 9 027 944, 28 грн, що підтверджується довідкою від 05.12.2019 р. про вартість наданих послуг за листопад 2019 р. на суму 9 027 944, 28 грн та актом № 1 від 05.12.2019 р. наданих послуг листопад 2019 р. на суму 9 027 944, 28 грн, наявними у матеріалах справи.
Як було зазначено вище, 16.01.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р., згідно з умовами якої виконавець погоджується та визнає, що зобов'язання замовника за договором, в частині оплати наданих послуг на суму 9 027 944, 28 грн з ПДВ згідно акту № 1 та довідки за листопад 2019 року припинені 03.01.2020 року відповідно до заяви ДП „АМПУ” про зарахування зустрічних однорідних вимог № 38/10-04-01/вих від 03.01.2020 року. Ця додаткова угода № 2 набирає чинності з моменту її укладення і вважається невід'ємною частиною договору від 24.10.2019 р. № 301-В-ФДЛ-19.
Після цього відповідач листом № 22-О від 22.01.2020 року направив на адресу позивача акт № 4 наданих послуг за грудень 2019 року - січень 2020 року на суму 4 881 419, 53 грн, відповідні довідку про вартість наданих послуг за грудень 2019 року - січень 2020 року, рахунок-фактуру № 3 та інші документи, які були отримані представником Філії „Дельта - Лоцман” ДП „АПМУ” 24.01.2020 року, про що свідчить особиста розписка останнього.
Листом від 06.02.2020 року № 331 позивач повідомив, що надані документи не можуть бути ним підписаними та повернув їх на доопрацювання із зазначенням причин: „У Довідці про вартість наданих послуг зазначено місяць надання послуг тільки січень 2020 р., зважаючи, що Актом наданих послуг враховано послуги, надані в грудні 2019 р., замовник вважав за доцільне період надання послуг зазначити „грудень 2019 - січень 2020”; вартість наданих послуг, зазначена у стовпчику „З початку року по звітний місяць включно”, не відповідала, на думку позивача, поточній вартості послуг.
Листом від 10.02.2020 року № 39-О відповідач надав позивачу на підписання документи з урахуванням зауважень, викладених у листі замовника від 06.02.2020 № 331, за результатами розгляду яких від Філії „Дельта - Лоцман” ДП „АМПУ” листом від 27.02.2020 року № 536 повернуто документи на доопрацювання з огляду на те, що вартість наданих послуг у стовпчику „З початку року по звітний місяць включно, за твердженням позивача, не відповідала поточній вартості послуг.
З урахуванням зауважень, наведених в листі Філії „Дельта - Лоцман” ДП „АМПУ”, відповідачем листом № 67-О від 02.03.2020 року повторно надіслано на адресу позивача доопрацьовані документи, зокрема, акт № 4, які також були повернуті непідписаними Філією „Дельта - Лоцман” ДП „АМПУ” листом від 16.03.2020 р. № 673, оскільки вартість наданих послуг у стовпчику „З початку року по звітний місяць включно” не відповідала поточній вартості послуг.
Листом № 95-0 від 18.03.2020 року відповідачем було надано позивачу документи на підписання, з урахуванням викладених у листі від 16.03.2020 року № 673 зауважень, та за наслідками розгляду листом Філії „Дельта - Лоцман” ДП „АМПУ” від 20.03.2020 року № 725/29 на адресу виконавця було надіслано Акт № 4 наданих послуг за грудень 2019 - січень 2020 р. на суму 4 822 067, 64 грн, Довідку про вартість наданих послуг на вказану суму та інші документи, підписані з боку замовника, при цьому вартість зазначених в Акті № 4 та довідці наданих послуг змінилася у зв'язку з обрахунком імпортної складової в гривневому еквіваленті.
В подальшому Акт наданих послуг № 5 на суму 4 698 794, 41 грн, відповідні Довідка про вартість наданих послуг та рахунок № 4 також були направлені відповідачем позивачу листом № 34-О від 03.02.2020 року та були повернуті замовником листом від 14.02.2020 року № 417 на доопрацювання із зазначенням:„1. У Довідці про вартість наданих послуг зазначено місяць надання послуг - січень 2020 року. Зважаючи, що Актом наданих послуг враховано послуги надані листопаді - грудні 2019 року, вважаємо за доцільне період надання послуг зазначити наступним чином: „листопад - грудень 2019 року”. 2. Вартість наданих послуг зазначена у стовпчику „З початку року по звітний місяць включно” не відповідає поточній вартості послуг”.
З урахуванням зауважень позивача, наведених у вищевказаному листі, відповідачем листом від 17.02.2020 року № 51-О було направлено передбачений умовами договору пакет документів, зокрема, Акт № 5, та отримано листом від 27.02.2020 року № 537 відповідь про повернення документів без підпису з причин не усунення зауважень, зазначених у листі Філії „Дельта - Лоцман” ДП „АМПУ” від 14.02.2020 року № 417.
Листом від 02.03.2020 року № 68-О відповідачем втретє направлено доопрацьовані документи позивачу, в тому числі Акт № 5, та отримано листом від 16.03.2020 року №674 на доопрацювання, оскільки „вартість наданих послуг, зазначена Довідкою про вартість наданих послуг у стовпчику „З початку року по звітний місяць включно” не відповідає поточній вартості послуг”.
Після усунення зауважень листом від 18.03.2020 року № 94-О відповідачем надано документи на підпис замовнику та листом Філії „Дельта - Лоцман” ДП „АМПУ” від 20.03.2020 року № 726/29 отримано Акт № 5 наданих послуг за листопад - грудень 2019 на суму 4 571 993, 09 грн, Довідку про вартість наданих послуг на вказану суму та інші документи, підписані з боку замовника, при цьому вартість наданих послуг змінилася у зв'язку з обрахунком імпортної,складової в гривневому еквіваленті.
Акт наданих послуг № 6 за січень-лютий 2020 року на суму 753 850, 10 ґрн, відповідні Довідка про вартість наданих послуг та рахунок № 5 були направлені позивачу листом відповідача № 61-О від 21.02.2020 року та листом позивача від 10.03.2020 року № 633 повернуті відповідачу на доопрацювання, оскільки: „вартість наданих послуг, зазначена Довідкою про вартість наданих послуг у стовпчику „З початку року по звітний місяць включно» не відповідає поточній вартості послуг.”
За наслідками усунення зауважень позивача листом № 87-О від 10.03.2020 року відповідачем було направлено позивачу пакет документів на підписання, в тому числі Акт № 6, а також листом № 96-О від 18.03.2020 року - додатково Довідку про вартість наданих послуг за січень-лютий 2020 року та за лютий 2020 року.
У відповідь на вказаний лист позивач листом від 20.03.2020 року № 723/29 надіслав на адресу відповідача підписані з боку замовника документи, серед яких Акт № 6 наданих послуг за січень - лютий 2020 року на суму 753 850, 10 грн, відповідна Довідка про вартість наданих послуг та інші документи.
Акт наданих послуг № 7 за лютий 2020 року на суму 3 625 877, 05 грн, відповідні Довідка про вартість наданих послуг та рахунок № 6 були направлені відповідачем позивачу на підписання листом № 62-О від 21.02.2020 року та листом Філії „Дельта - Лоцман” ДП „АМПУ” від 10.03.2020 року № 632 повернуті на доопрацювання виконавцю, оскільки: „вартість наданих послуг, зазначена Довідкою про вартість наданих послуг у стовпчику „З початку року по звітний місяць включно” не відповідає поточній вартості послуг”.
Листом № 88-О від 10.03.2020 року відповідач направив документи на підписання, в тому числі акт № 7, а також листом № 96-О від 18.03.2020 року надав додатково довідку про вартість наданих послуг за лютий 2020 року, які були повернуті підписаними ФДЛ ДП „АМПУ” листом від 20.03.2020 року № 724/29, зокрема, Акт наданих послуг № 7 на суму 3 625 877, 05 грн.
Акт наданих послуг № 8 за лютий 2020 року на суму 3 095 582, 52 грн та відповідні Довідка про вартість наданих послуг, рахунок № 7 були надані на підписання позивачу супровідним листом виконавця № 75-О від 06.03.2020 року та повернуті на адресу відповідача підписаними замовником листом № 722/29-01-01 від 20.03.2020 року, в тому числі Акт № 8 наданих послуг на суму 3 095 582, 52 грн.
Таким чином, на виконання умов договору відповідачем у період з листопада 2019 р. по лютий 2020 р. було виконано для позивача роботи на загальну суму 36 381 754, 58 грн, що підтверджується довідкою від 05.12.2019 р. про вартість наданих послуг за листопад 2019 р. на суму 9 027 944, 28 грн та актом № 1 від 05.12.2019 р. наданих послуг листопад 2019 р. на суму 9 027 944, 28 грн, довідкою від 16.01.2020 р. про вартість наданих послуг за грудень 2019 р. на суму 9 822 943, 32 грн та актом № 2 від 16.01.2020 р. наданих послуг грудень 2019 р. на суму 9 822 943, 32 грн, довідкою від 16.01.2020 р. про вартість наданих послуг за грудень 2019 р. на суму 664 496, 58 грн та актом № 3 від 16.01.2020 р. наданих послуг грудень 2019 р. на суму 664 496, 58 грн, довідкою від 20.03.2020 р. про вартість наданих послуг за грудень-2019 - січень 2020 р. на суму 4 822 067, 64 грн та актом № 4 від 20.03.2020 р. наданих послуг грудень-2019 - січень 2020 р. на суму 4 822 067, 64 грн, довідкою від 20.03.2020 р. про вартість наданих послуг за листопад - грудень 2019 р. на суму 4 571 993, 09 грн та актом № 5 від 20.03.2020 р. наданих послуг листопад - грудень 2019 р. на суму 4 571 993, 09 грн, довідкою від 20.03.2020 р. про вартість наданих послуг за січень - лютий 2020 р. на суму 753 850, 10 грн та актом № 6 від 20.03.2020 р. наданих послуг січень - лютий 2020 р. на суму 753 850, 10 грн, довідкою від 20.03.2020 р. про вартість наданих послуг за лютий 2020 р. на суму 3 625 877, 05 грн та актом № 7 від 20.03.2020 р. наданих послуг лютий 2020 р. на суму 3 625 877, 05 грн, довідкою від 20.03.2020 р. про вартість наданих послуг за лютий 2020 р. на суму 3 095 582, 52 грн та актом № 8 від 20.03.2020 р. наданих послуг лютий 2020 р. на суму 3 095 582, 52 грн, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання позивачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті виконаних робіт та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 10 484 939, 90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 353 від 17.01.2020 р. на суму 4 000 000, 00 грн, платіжним дорученням № 357 від 17.01.2020 р. на суму 5 822 943, 32 грн, платіжним дорученням № 363 від 17.01.2020 р. на суму 661 496, 58 грн, наявними у матеріалах справи.
У грудні 2019 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 172-К від 18.12.2019 р., у якому просив невідкладно провести розрахунок за надані послуги за договором по Акту № 1 у розмірі 9 027 944, 28 грн.
У січні 2020 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 1-О від 02.01.2020 р., у якому зазначив, що призупиняє надання послуг за договором у зв'язку із порушенням позивачем обов'язку по оплаті Акту № 1 на суму 9 027 944, 28 грн.
У січні 2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 38/10-04-01/вих від 03.01.2020 р. про зарахування зустрічних позовних вимог, у якій повідомив про припинення зобов'язань за договором по оплаті наданих послуг по Акту № 1 на суму 9 027 944, 28 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
У березні 2020 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 101-О від 25.03.2020 р., у якому зазначив, що станом на 25.03.2020 р. заборгованість по оплаті актів № 4-8 за договором становить 16 869 570, 40 грн та повідомив, що за таких умов не може продовжувати виконувати свої обов'язки за договором.
У березні 2020 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 104-О від 31.03.2020 р., у якому зазначив, що вимушено призупинив надання послуг за договором з 06.01.2020 р. по 31.01.2020 р. та з 28.02.2020 р. по теперішній час з причини неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а саме по оплаті Акту № 1 на суму 9 027 944, 28 грн у зв'язку із тим, що зарахування зустрічних грошових вимог у відповідності до додаткової угоди № 2 до договору не відбулось.
У квітні 2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 1248/10-04-01/вих від 13.04.2020 р. про зарахування зустрічних позовних вимог, у якій повідомив про припинення зобов'язань за договором по оплаті наданих послуг на суму 16 869 370, 40 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
У червні 2020 р. позивач звернувся до позивача із претензією № 1258 від 05.06.2020 р., у якій просив останнього сплатити суму нарахованих станом на 01.06.2020 р. штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором у розмірі 6 282 368, 34 грн.
У відповідь на претензію № 1258 від 05.06.2020 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 33-К від 22.06.2020 р., у якому зазначив, що акти № 4-8 наданих послуг за договором є неоплаченими, що він категорично не погоджується із заявою № 1248/10-04-01/Вих від 13.04.2020 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку із відсутністю будь-яких правових підстав, що вимушено призупинив надання послуг за договором з 06.01.2020 р. по 31.01.2020 р. та з 28.02.2020 р. по теперішній час з причини неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, і відсутні підстави для сплати будь-яких штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені у зв'язку із тим, щ сторона не несе відповідальності за порушення умов договору, якщо воно сталося не з її вини.
У липні 2020 р. позивач звернувся до позивача із листом № 1570 від 17.07.2020 р., у якому просив останнього сплатити суму нарахованих станом на 01.06.2020 р. штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором у розмірі 6 282 368, 34 грн, невідкладно продовжити надання послуг за договором, а також повідомив, що станом на 14.07.2020 р. позивач не зміг скористатися правом на податковий кредит у зв'язку із відсутністю реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 16.01.2020 р. та 20.03.2020 р. на загальну суму 4 448 718, 95 грн.
Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві позивач, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 881 217, 53 грн пені, 2 401 150, 81 грн штрафу у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р.
З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 839 цього ж кодексу передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
2. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до ст. 846 цього ж кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 850 цього ж кодексу передбачено, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
2. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Статтею 851 цього ж кодексу передбачено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Отже, виходячи із положень ст. 846 Цивільного кодексу України, пунктів 3.1., 8.2. договору № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р., додаткової угоди № 3 від 13.05.2020 р. до договору № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р. та дати (12.11.2019 р.) остаточного підписання сторонами акта приймання-передачі документації від 12.11.2019 р. - строк виконання відповідачем робіт за договором становив по 14.02.2020 року (включно).
Статтею 853 цього ж кодексу передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.
6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
Як вбачається із матеріалів справи та було зазначено вище, Акти наданих послуг № 2, № 3 було узгоджено та підписані сторонами, а спірні Акти наданих послуг 4, 5, 6, 7, 8 за договором були узгоджені сторонами за наслідками усунення відповідачем як виконавцем недоліків оформлення документів, на яких наголошував позивач як замовник, та за наслідками підписання актів наданих послуг та відповідних довідок про вартість наданих послуг за період листопад 2019 року - лютий 2020 року будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами в обсягах, зазначених у вказаних актах та довідках, відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано прийняті на себе зобов?язання по наданню послуг з днопоглиблення, обумовлених договором та в обсягах, зазначених в Актах наданих послуг №№ 1-8 та відповідних Довідках про вартість наданих послуг, а позивачем остаточно прийнято надання цих послуг у вказаних обсягах та без будь - яких зауважень, тобто надані відповідачем послуги з днопоглиблення, за відсутності будь-яких доказів наявності зауважень з боку замовника щодо обсягів та якості, зазначених в підписаних в остаточній редакції з боку останнього актах за Договором вважаються прийнятими позивачем.
Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 598 цього ж кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 цього ж кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх достатніх належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне та у повному обсязі виконання ним свого обов'язку щодо оплати виконаних відповідачем робіт за договором, а саме по Актам наданих послуг № 1, № 4-8.
Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненні в суд та надані ним у процесі розгляду справи і наявні у матеріалах справи, на підтвердження належного та у повному обсязі виконання ним свого обов'язку щодо оплати виконаних відповідачем робіт за договором за Актами наданих послуг № 1-8, а саме заява № 38/10-04-01/Вих про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.01.2020 року та заява № 1248/10-04/01/Вих про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.04.2020 року, складені та направлені позивачем відповідачу, не є належними та допустимими доказами, що підтверджують належне та у повному обсязі виконання позивачем свого обов'язку щодо оплати виконаних відповідач робіт за договором, а саме по Актам наданих послуг № 1, № 4-8, з огляду на те, що відповідачем листами № 104-О від 31.03.2020 року, № 33-К від 22.06.2020 року, № 36-К від 23.07.2020 року та № 54-К від 02.11.2020 року повідомив позивача про неможливість припинення зобов?язань зарахуванням зустрічних вимог згідно поданих замовником заяв і відповідно відповідачем не прийнято такі зарахування, здійснені позивачем, а тому такі зарахування зустрічних однорідних вимог є спірними та з огляду на відсутність у позивача відповідних грошових вимог, зазначених у заяві № 38/10-04-01/Вих про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.01.2020 року та заяві №1248/10-04/01/Вих про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.04.2020 року, на суму 2 072 040,38 грн по Акту № 1 наданих послуг за листопад 2019 року та, а також на суму 16 869 370, 40 грн по Актам №№ 4, 5, 6, 7, 8, що випливає із постанови Верховного Суду від 18.06.2021 року у справі № 910/16898/19 за позовом ДП „Адміністрація морських портів України” до Акціонерного товариства „Банк Альянс”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ГідроБуд Україна” про стягнення гарантії повернення авансового платежу у розмірі 43 410 276, 00 грн,
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Статтею 617 цього ж кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 18.4. договору види порушень та санкції за них, установлені цим Договором:
- за порушення строків надання послуг, Виконавець сплачує на користь Замовника пеню в розмірі 0, 1 відсотка вартості Послуг, з яких допущено прострочення надання Послуг, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Пунктом 18.2. договору передбачено, що сторона не несе відповідальності за порушення цього Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності).
Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення цього договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що позивачем безпідставно (з формально-технічних причин) не приймались виконані відповідачем роботи за договором по Актам № № 4-8 та до березня 2020 р. не підписувались вказані акти, а також позивачем неналежним чином із суттєвим простроченням виконувався обов?язок по оплаті виконаних відповідачем робіт за договором та не було у повному обсязі виконано обов'язок щодо оплати виконаних відповідачем робіт за договором, а саме по Актам наданих послуг № 1, № № 4-8 (по Актам № 4-8 повністю не оплачено), що підтверджується вищевказаними матеріалами справи, у зв?язку із чим відповідач був змушений призупиняти виконання робіт за договором з 06.01.2020 р. по 31.01.2020 р. та призупинити повністю їх виконання з 28.02.2020 р. по теперішній час у зв?язку із відсутністю фінансування вказаних робіт з боку позивача, про що відповідачем було належним чином повідомлено позивача, а тому суд дійшов висновку, що за таких обставин відсутня вина відповідача у простроченні свого обов?язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р. і у відповідності до ст. ст. 610, 611, 614, 617 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України, пунктів 18.1., 18.2, 18.4. договору відповідач не несе відповідальності за порушення виконанням ним свого обов'язку щодо своєчасного виконання у встановлений строк робіт згідно з договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р., у тому числі щодо сплати штрафних санкцій.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, за відсутності вини у відповідності до положень ст. ст. 610, 611, 614, 617 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України, пунктів 18.1., 18.2, 18.4. договору відповідач не несе відповідальності за порушення виконання ним свого обов'язку щодо своєчасного виконання у встановлений строк робіт згідно з договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р., у тому числі щодо сплати штрафних санкцій, а тому відповідно позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 3 881 217, 53 грн пені, 2 401 150, 81 грн штрафу, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 4 448 718, 95 грн збитків у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язків щодо своєчасного надання податкових накладних в електронній формі і реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних щодо фактично виконаних робіт згідно з договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин)
198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
198.7. Сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:
приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Пунктом 201.10. ст. 201 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає за необхідне зазначити, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Як вбачається із матеріалів справи, у встановлені договором порядку та строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо надання податкових накладних в електронній формі і реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних щодо вищевказаних виконаних робіт за договором у повному обсязі не виконав, що підтверджується відповідними витягами з Єдиного державному реєстрі податкових накладних, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх достатніх належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо надання всіх податкових накладних в електронній формі і реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно вищевказаних виконаних робіт за договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р.
Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Згідно з п. 5.1.21. договору виконавець зобов?язаний скласти, відповідно до вимог Податкового кодексу України та своєчасно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної.
Пунктом 18.5. договору передбачено, що крім сплати штрафних санкцій, Сторони компенсують один одному збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим Договором, та винними діями або бездіяльністю Сторін.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на час розгляду справи у позивача не сплив 1095-ти денний строк на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, станом на час розгляду справи у позивача не сплив 1095-ти денний строк на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому суд дійшов висновку, що позивач передчасно звернувся до відповідача в суд із даним позовом про стягнення збитків у розмірі недотриманого податкового кредиту за договором, завданих (понесених) у зв'язку простроченням відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасного надання податкових накладних в електронній формі і реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, так як для сторін не спливли вищевказані граничні строки складення, підписання, реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних щодо всіх вищевказаних виконаних робт за договором № 301-В-ФДЛ-19 від 24.10.2019 р. і формування податкового кредиту, а тому позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 4 448 718, 95 грн збитків, є передчасною та такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
19 листопада 2021 р.