вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" вересня 2021 р. Справа № 911/631/21
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О.Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом): Приходько Я. М. (адвокат - довіреність № 01-2217-59 від 04.01.2021 р.);
від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом): Дзюбенко С. М. (адвокат - довіреність № 01-16-27 від 29.12.2020 р.);
від третьої особи: Желяк А. А. (самопредставництво - відомості з ЄДР);
розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора, Бориспільський район, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг», Бориспіль-7, Бориспільський район, Київська область
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ
про стягнення 28 095, 45 грн
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг», Бориспіль-7, Бориспільський район, Київська область
до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора, Бориспільський район, Київська область
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ
про стягнення 24 331, 99 грн
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про стягнення 22 057, 17 грн основної заборгованості, 2 234, 02 грн пені, 540, 17 грн 3% річних, 1 058, 37 грн інфляційних збитків та 2 205, 72 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором № 2112 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг», що розміщене за адресою: Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2021 р. відкрито провадження у справі № 911/631/21 за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про стягнення 28 095, 45 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
29.03.2021 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 26.03.2021 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
29.03.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (відповідач по справі за первісним позовом) у строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 911/631/21 звернулось в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 13 326, 37 грн переплати з орендної плати за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) сплатою (переплатою) ним у більшому (надмірному) обсязі орендної плати за договором № 2112 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Аерохендлінг», що розміщене за адресою: Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
30.03.2021 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення № 52-04.01-1400 від 26.03.2021 р., що долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2021 р. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (відповідача по справі за первісним позовом) до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 13 326, 37 грн переплати з орендної плати для спільного розгляду з первісним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у справі № 911/631/21, визначено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 21.04.2021 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі в частині матеріалів за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 13 326, 37 грн переплати з орендної плати третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
12.04.2021 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив № 35-22/1-189 від 08.04.2021 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних за зустрічним позовом у повному обсязі.
21.04.2021 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшла відповідь б/н від 19.04.2021 р. на відзив, що долучена судом до матеріалів справи.
21.04.2021 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшла заява б/н від 20.04.2021 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) 24 331, 99 грн переплати з орендної плати за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р.
21.04.2021 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 19.05.2021 р.
Заява відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) б/н від 20.04.2021 р. про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
27.04.2021 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли заперечення № 35-22/1-219 від 26.04.2021 р. на відповідь на відзив, що долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 02.06.2021 р.
02.06.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.06.2021 р.
16.06.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 28.07.2021 р.
28.07.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.08.2021 р.
11.08.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.09.2021 р.
07.09.2021 р. до канцелярії суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення б/н від 07.09.2021 р., що долучені судом до матеріалів справи.
08.09.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 14.09.2021 р.
14.09.2021 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх первісних позовних вимог, первісні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в первісній позовній заяві. Також, представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов, інших заявах по суті спору.
Представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві, інших заяв по суті спору. Також, представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх зустрічних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.
Представник третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
30.05.2018 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (надалі - Орендар) було укладено договір оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, згідно умов п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення № 101, 102 на 2-му поверсі будівлі надземних перонних бригад (інв. № 47468) площею 21,00 кв. м (надалі - Майно), що розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (скорочено - ДП «МА Бориспіль»), код ЄДРПОУ 20572069 (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.01.2018 р. і становить за незалежною оцінкою 855 900, 00 грн (вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот грн 00 коп.) без врахування ПДВ.
Відповідно до п. 1.2. Договору Майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень, крім офісних приміщень операторів телекомунікацій, які надають послуги рухомого (мобільного) зв'язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернет.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2018 року 12 838, 50 грн. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 50 коп.).
Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахування пені розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати, за весь період невиконання зобов'язання включно.
Пунктом 3.8. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Пунктом 3.9. Договору передбачено, зокрема, що надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає у встановленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю.
Відповідно до п. 3.10. Договору зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж потрійна орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди.
Пунктом 3.11. Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує оренду плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Відповідно до п. 5.3. Договору Орендар зобов'язується протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором. Завдаток стягується до державного бюджету і Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього Договору. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і Балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення Договору за згодою Сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені Договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (див. п. 3.9 цього Договору).
Згідно з п. 10.1. Договору цей Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 30 травня 2018 р. до 29 квітня 2021 р. включно.
30.05.2018 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та відповідачем (за первісним позовом) був підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення № 101, 102 на 2-му поверсі будівлі надземних перонних бригад (інв. № 47468) площею 21,00 кв. м., що розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069.
14.01.2021 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та відповідачем (за первісним позовом) було підписано додатковий договір № 1 до договору оренди від 30.05.2018 р. № 2112, положеннями якого передбачено, зокрема, що Сторони домовились припинити дію Договору у зв'язку з передачею орендованого майна на підставі Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна. До цього Додаткового договору додається Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, складений 29.12.2020 р.
14.01.2021 між від позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) - позивачем (за зустрічним позовом) був підписаний Акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до положень якого 29.12.2020 р. Орендар здав, а Балансоутримувач прийняв державне нерухоме майно - приміщення № 101, № 102 на другому поверсі будівлі надземних перонних бригад (інв. № 47468), загальною площею 21,00 кв. м., що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Як зазначає позивач (за первісним позовом), ним було складено акти прийому-здачі наданих послуг та виставлено відповідачу (за первісним позовом) рахунки-фактури для сплати орендної плати за користування орендованим майном за договором за періоди з березня по червень 2020 р., з жовтня по грудень 2020 р. на загальну суму 123 276, 40 грн, з яких 51 365, 17 грн підлягало сплаті Балансоутримувачу.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (за первісним позовом) своїх обов'язків щодо своєчасної сплати у повному обсязі орендної плати, позивач (за первісним позовом) у грудні 2020 р. звернувся до нього з претензією № 35-28/5-288 від 29.12.2020 р., у якій повідомив про наявність заборгованості по сплаті орендної плати за березень-червень 2020 р., жовтень-листопад 2020 р. у розмірі 34 219, 45 грн та вимагав у місячний строк з дня одержання вказаної претензії сплатити існуючу заборгованість за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р.
Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) у своїй первісній позовній заяві, крім інших позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) на свою користь основну заборгованість з орендної плати за періоди користування відповідачем (за первісним позовом) орендованим майном з березня по червень 2020 р. та з жовтня по грудень 2020 р. за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р. у загальному розмірі 22 057, 17 грн.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача (за первісним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем (за первісним позовом) було складено акти прийому-здачі наданих послуг та наступні рахунки-фактури для сплати відповідачем (за первісним позовом) орендної плати за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р. за періоди користування майном з березня по червень 2020 р. та з жовтня 2020 р. по грудень 2020 р.:
- № 76/556 від 31.03.2020 р. за берзень 2020 р. на загальну суму 17 459, 11 грн, з якої 7 274, 63 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу;
- № 76/655 від 30.04.2020 р. за квітень 2020 р. на загальну суму 17 598, 79 грн, з якої 7 332, 83 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу;
- № 76/877 від 31.05.2020 р. за травень 2020 р. на загальну суму 17 651, 59 грн, з якої 7 354, 83 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу;
- № 76/1160 від 30.06.2020 р. за червень 2020 р. на загальну суму 17 686, 90 грн, з якої 7 369, 54 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу;
- № 76/1955 від 31.10.2020 р. за жовтень 2020 р. на загальну суму 17 809, 67 грн, з якої 7 420, 70 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу;
- № 76/2127 від 30.11.2020 р. за листопад 2020 р. на загальну суму 18 041, 20 грн, з якої 7 517, 17 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу;
- № 76/2357 від 31.12.2020 р. за грудень 2020 р. на загальну суму 18 203, 57 грн, з якої 7 584, 82 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу;
- № 76/265 від 31.01.2021 р. за грудень 2020 р. (скорегований) на загальну суму - 1 174, 43 грн, з якої - 489, 35 грн підлягає сплаті Балансоутримувачу.
Вказані рахунки-фактури та відповідні акти-прийому здачі наданих послуг були отримані відповідачем (за первісним позовом) у бухгалтерії позивача (за первісним позовом), що підтверджується реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів за період з 01.03.2020 р. по 31.03.2020 р., з 01.04.2020 р. по 30.04.2020 р., з 01.05.2020 р. по 31.05.2020 р., з 01.06.2020 р. по 30.06.2020 р., з 01.10.2020 р. по 31.10.2020 р., з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р., з 01.12.2020 р. по 31.12.2020 р., з 31.01.2021 р. по 31.01.2021 р., наявними у матеріалах справи.
Як зазначає відповідач (за первісним позовом) він не міг використовувати орендоване нерухоме майно у своїй підприємницькій діяльності у повному обсязі у зв'язку з установленням з 12 березня 2020 р. на всій території України карантину, протягом якого вводились заборони і обмеження, в тому числі щодо здійснення пасажирських повітряних перевезень, а саме відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 287-р від 14.03.2020 р. тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення; тимчасово заборонено з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 р. до 22 червня 2020 р. перетинання державного кордону на в'їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства. При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 р. № 228 заборонено з 12 год. 00 хв. 24 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою; прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а тому, на думку відповідача (за первісним позовом) наявні підстави для застосування приписів ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо звільнення від орендної плати та зменшення її розміру.
З приводу вказаних тверджень відповідача (за первісним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Пунктами 1, 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 287-р від 14.03.2020 р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено тимчасово закрити з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв'язку з виконанням міжнародних зобов'язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.
Тимчасово заборонити з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 р. до 22 червня 2020 р. перетинання державного кордону на в'їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства, (крім тих, що мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, є подружжям або дітьми громадян України, працівників іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, а також водіїв та членів екіпажів вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад держав, що не обмежують перетинання власного державного кордону такими особами з України). До водіїв та членів екіпажів вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад держав, що встановили обмеження, можуть застосовуватися відповідні заходи на засадах взаємності. В'їзд в Україну інших категорій іноземців та осіб без громадянства здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 23.03.2020 р. «Питання перевезень авіаційним транспортом» заборонено з 12 год. 00 хв. 24 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.:
прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою;
прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» або у разі неможливості прийняття та відправлення повітряних суден державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» - через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» як резервне.
Положеннями п. 14. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (за наступними змінами і доповненнями) визначено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов'язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Ця норма не поширюється на суб'єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
Приписи ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України визначають в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
Отже, для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
Подібна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 Цивільного кодексу України узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечення відповідача (за первісним позовом) щодо неможливості використання орендованого приміщення у спірний період, є безпідставними і необґрунтованими, оскільки закриття регулярних пасажирських перевезень, враховуючи діяльність та послуги які надає відповідач (за первісним позовом) (забезпечення обслуговування пасажирів та багажу; обслуговування повітряних суден на пероні та місцях стоянок; наземне адміністрування в аеропорту тощо) не позбавляє відповідача (за первісним позовом) права доступу до орендованих приміщень та їх використання як орендарем і такий доступ не пов'язаний з фактичним веденням господарської діяльності, а тому як наслідок не є безумовною підставою для звільнення від сплати орендної плати у спірний період
Крім того, у матеріалах справи відсутній розрахунок розміру, до якого підлягає зменшенню плата за користування орендованим майном з урахуванням положень п. 14. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, та не надано доказів, які б підтверджували такий розрахунок.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення чи звільнення від сплати орендної пати відповідача (за первісним позовом) за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р., у заявлений ним період з 17.03.2020 р. по 22.06.2020 р.
Водночас, відповідач (за первісним позовом) зазначає, що у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р. «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» нарахування орендної плати за користування орендованим майном за період з 12.03.2020 р. по 29.12.2020 р. мало здійснюватись у розмірі 50 %.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:
50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
2. Орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
Відповідно до п. 1.2. Договору Майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень, крім офісних приміщень операторів телекомунікацій, які надають послуги рухомого (мобільного) зв'язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернет.
Відповідно до Додатку № 2 «Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків*» включено, зокрема, орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення: офісних приміщень (зокрема в аеропортах).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у своєму листі № 50-02.02-4802 від 30.11.2020 р. «Щодо нарахування орендної плати на період дії карантину» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про те, що на період дії карантину, встановленого Кабінету Міністрів України, враховуючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» № 01-12/1344 від 20.10.2020 р., нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції їх розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати.
Таким чином, враховуючи умови п. 1.2. договору оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р. та положення додатку № 2 до постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р. «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», суд дійшов висновку, що відповідач (за первісним позовом) має право на зниження орендної плати на 50 відсотків за користування орендованим приміщенням, яке передано для розміщення офісних приміщень.
Заперечення позивача (за первісним позовом), що зменшення розміру орендної плати у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р. є зміною істотної умови договору оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р. та передбачає внесення відповідних змін до умов такого договору, є безпідставними і необґрунтованими, оскільки постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.08.2021 р. у справі № 910/13397/20.
Отже, належною до нарахування та стягнення з відповідача (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом) як балансоутримувача є орендна плата у розмірі 50% від нарахованої за період користування орендованим майном за договором за період з 12.03.2020 р. (дата початку карантинних обмежень) по 29.12.2020 р. (дата повернення орендованого майна).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, загальний розмір орендної плати, частина якої підлягає сплаті орендарем балансоутримувачу, за користування орендованим майном за період з березня по червень 2020 р. та за період з жовтня 2020 р. по грудень 2020 р., складає 26 973, 27 грн, в тому числі по місяцях:
за березень 2020 р. (з урахуванням 11 днів користування майном до встановлення карантинних обмежень) - 4 927, 98 грн;
за квітень 2020 р. - 3 666, 42 грн;
за травень 2020 р. - 3 677, 42 грн;
за червень 2020 р. - 3 684, 77 грн;
за жовтень 2020 р. - 3 710, 35 грн;
за листопад 2020 р. - 3 758, 59 грн;
за грудень 2020 р. - 3 547, 74 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, за період дії договору та на його виконання відповідачем було перераховано позивачу (за первісним позовом) грошові кошти за користування орендованим майном за період з березня по жовтень 2020 р. та за період з жовтня по грудень 2020 р. у загальному розмірі 10 050, 25 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 24.11.2020 р. на суму 2 581, 32 грн, платіжним дорученням № 3 від 13.11.2020 р. на суму 3 710, 35 грн, платіжним дорученням № 50 від 14.12.2020 р. на суму 3 758, 58 грн, наявними у матеріалах справи.
Також, відповідачем (за первісним позовом) було перераховано позивачу (за первісним позовом) грошові кошти за користування орендованим майном за період з липня 2020 р. по вересень 2020 р. (без урахування зменшення орендної плати на 50 %, у повному обсязі) у загальному розмірі 21 983, 21 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 124 від 13.08.2020 р. на суму 7 325, 32 грн, платіжним дорученням № 81 від 14.09.2020 р. на суму 7 310, 67 грн, платіжним дорученням № 63 від 13.10.2020 р. на суму 7 347, 22 грн, наявними у матеріалах справи.
При цьому, судом встановлено, що розмір переплати за вказаний період з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р., складає 10 991, 61 грн.
Крім того, відповідачем (за первісним позовом) на виконання положень 3.10 Договору було перераховано балансоутримувачу суму завдатку у розмірі 19 257, 75 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 747 від 15.06.2018 р. на суму 19 257, 75 грн.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що загальний розмір орендної плати, що підлягав сплаті орендарем балансоутримувачу за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р. за період з березня по червень 2020 р. та за період з жовтня 2020 р. по грудень 2020 р. складає 26 973, 27 грн, а також враховуючи здійснені відповідачем (за первісним позовом) оплати за у розмірі 2 581, 32 грн, 3 710, 35 грн, 3 758, 58 грн; наявність переплати за період користування орендованим майном за період з липня по вересень 2020 р. у загальному розмірі 10 991, 61 грн та внесення частини завдатку належної позивачу (за первісним позовом) у розмірі 19 257, 75 грн, суд дійшов висновку, що станом на часом розгляду справи у відповідача (за первісним позовом) відсутня заборгованість з орендної плати за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р., а тому вимоги позивача (за первісним позовом) в частині стягнення з відповідача (за первісним позовом) 22 057, 17 грн основної заборгованості з орендної плати є такими, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову в цій частині.
Як було зазначено вище позивач (за зустрічним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 24 331, 99 грн переплати з орендної плати за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р.
З огляду на те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи у відповідача (за первісним позовом) станом на час розгляду справи відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди № 2112 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р. за період з березня по червень 2020 р. та з жовтня по грудень 2020 р., що стало підставою для відмови у стягненні 22 057, 17 грн основної заборгованості за первісним позовом і наявна переплата у розмірі 13 326, 34 грн, яка утворилася наступним чином: 26 973, 27 грн (сума орендної плати, належної до сплати у спірний період) - 19 257, 75 грн (сума завдатку, сплачена на користь балансоутримувача) - 10 050, 25 грн (сума оплати за спірний період) - 10 991, 61 грн (переплата з орендної плати за період з липня по вересень 2020 р.), суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог зустрічного позову щодо стягнення із відповідача (за зустрічним позовом) надмірно сплаченої орендної плати за договором у розмірі 13 326, 34 грн.
Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) пеню, передбачену договором № 2112 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р., за періоди прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обов'язку по сплаті орендної плати з 16.04.2020 р. по 23.02.2021 р. всього на загальну суму 2 234, 02 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати, за весь період невиконання зобов'язання включно.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є невірним.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості (з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р.) за договором наступний :
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
4927.9816.04.2020 - 23.04.2020810.0000 %0.055 %*21.54
4927.9824.04.2020 - 11.06.2020498.0000 %0.044 %*105.56
4927.9812.06.2020 - 22.07.2020416.0000 %0.033 %*66.24
4927.9823.07.2020 - 12.08.2020216.0000 %0.033 %*33.74
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3666.4216.05.2020 - 11.06.2020278.0000 %0.044 %*43.28
3666.4212.06.2020 - 22.07.2020416.0000 %0.033 %*49.29
3666.4223.07.2020 - 12.08.2020216.0000 %0.033 %*25.24
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
4931.7413.08.2020 - 03.09.2020226.0000 %0.033 %*35.57
4931.7404.09.2020 - 13.09.2020106.0000 %0.033 %*16.17
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3677.4216.06.2020 - 22.07.2020376.0000 %0.033 %*44.61
3677.4223.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 %*51.85
3677.4204.09.2020 - 13.09.2020106.0000 %0.033 %*12.06
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
4953.8214.09.2020 - 30.09.2020176.0000 %0.033 %*27.49
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3684.7717.07.2020 - 22.07.202066.0000 %0.033 %*7.25
3684.7723.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 %*51.95
3684.7704.09.2020 - 30.09.2020276.0000 %0.033 %*32.62
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період становить 624, 45 грн.
Заперечення відповідача (за первісним позовом) про те, що позивач (за первісним позовом) не є стороною договору оренди і у нього відсутній договір із відповідачем (за первісним позовом) про встановлення розміру неустойки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положеннями п. 3.7 договору передбачено, що орендна плата у разі несвоєчасно перерахування або сплати не у повному обсязі стягується в тому числі на користь балансоутримувача з урахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) пені за договором від суми основної заборгованості у вищевказаний період у розмірі 624, 45 грн.
Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) штраф, передбачений договором № 2112 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.05.2018 р., за наявність у відповідача (за первісним позовом) заборгованості по орендній платі на дату її сплати не менше трьох місяців всього на загальну суму 2 205, 72 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.8. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є невірним.
Правильний розрахунок штрафу від суми основної заборгованості (з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р.) за договором наступний :
За березень 2020 р. - 4 927, 98 грн х 10/100 = 492, 80 грн;
За квітень 2020 р. - 3 666, 42 грн х 10/100 = 366, 64 грн;
За травень 2020 р. - 3 677, 42 грн х 10/100 = 367, 74 грн.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 1 227, 18 грн.
Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) 1 058, 37 грн інфляційних збитків та 540, 17 грн 3% річних за періоди прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обов'язку по сплаті орендної плати з 16.04.2020 р. по 23.02.2021 р., у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості (з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р.) за договором наступний:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
16.04.2020 - 12.08.20204927.980.999-5.054922.93
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
16.05.2020 - 12.08.20203666.420.996-14.713651.71
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
13.08.2020 - 13.09.20204931.740.998-9.864921.88
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
16.06.2020 - 13.09.20203677.420.992-29.383648.04
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
14.09.2020 - 30.09.20204953.821.00524.664978.59
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
17.07.2020 - 30.09.20203684.771.00311.023695.79
Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період становить 35, 68 грн.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 35, 68 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є невірним.
Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості (з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р.) за договором наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
4927.9816.04.2020 - 12.08.20201193 %48.07
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3666.4216.05.2020 - 12.08.2020893 %26.75
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
4931.7413.08.2020 - 13.09.2020323 %12.94
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3677.4216.06.2020 - 13.09.2020903 %27.13
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
4953.8214.09.2020 - 30.09.2020173 %6.90
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3684.7717.07.2020 - 30.09.2020763 %22.95
Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 144, 71 грн.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 144, 71 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково.
Судові витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.
Судові витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.
Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Як було зазначено вище, позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом) 624, 45 грн пені, 1 227, 18 грн штрафу, 35, 68 грн інфляційних збитків, 144, 71 грн 3 % річних, що у загальному розмірі складає 2 032, 00 грн, а позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) на користь позивача (за зустрічним позовом) 13 326, 34 грн переплати з орендної плати.
З таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зустрічного зарахування вищезазначених грошових сум і відповідних сум судового збору та стягнення різниці між ними у розмірі 11 294, 32 грн та 1 079, 07 грн судового збору відповідно, з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг».
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт; ідентифікаційний код 32614518) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 624 (шістсот двадцять чотири) грн 45 (сорок п'ять) коп. пені, 1 227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн 18 (вісімнадцять) коп. штрафу, 35 (тридцять п'ять) грн 68 (шістдесят вісім) коп. інфляційних збитків, 144 (сто сорок чотири) грн 71 (сімдесят одна) коп. 3 % річних та судові витрати 164 (сто шістдесят чотири) грн 18 (вісімнадцять) коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог первісного позову.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт; ідентифікаційний код 32614518) 13 326 (тринадцять тисяч триста двадцять шість) грн 34 (тридцять чотири) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 243 (одна тисяча двісті сорок три) грн 25 (двадцять п'ять) коп. судового збору.
6. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог зустрічного позову.
7. Провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути різницю між ними.
8. Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт; ідентифікаційний код 32614518) 11 294 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн 32 (тридцять дві) коп. заборгованості та судові витрати 1 079 (одна тисяча сімдесят дев'ять) грн 07 (сім) коп. судового збору.
9. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
24 листопада 2021 р.