вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1184/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227)
до
приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код 23243188)
про стягнення 1115708,98 гривень
за участю представників учасників справи:
від позивача: Буркова О.М.;
від відповідача: Гучок В.В.;
21.04.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі по тексту - позивач/НЕК «Укренерго») про стягнення з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі по тексту - відповідач/ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») 1115708,98 гривень боргу, з яких: 278496,93 гривень пеня, 526059,15 гривень штраф, 264062,17 гривень інфляційні втрати, 47090,73 гривень 3% річних.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору від 18.06.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії № 0533-02041 не здійснив своєчасно та у повному розмірі поетапну планову оплату платежів у період листопад-грудень 2019 року та лютий-травень, серпень-листопад 2020 року, чим допустив прострочення зобов'язання. Тому позивач у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1184/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2021.
На адресу суду 20.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечує пред'явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позову. До вказаного відзиву відповідачем долучено власний контррозрахунок штрафних санкцій.
До суду 31.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує наведені у відзиві доводи відповідача.
15.06.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
30.06.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та письмові пояснення щодо предмета та підстав позову.
05.07.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи контррозрахунку та додаткових доказів.
26.07.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
02.09.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій (пені) на 90%, а 07.09.2021 від позивача надійшли заперечення проти вказаного клопотання.
Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 08.09.2021 підготовче провадження закрито. За обопільною письмовою згодою обох сторін, на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 08.09.2021 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву у судовому засіданні до 06.10.2021.
В судове засідання 06.10.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.06.2019 державним підприємством «НЕК «Укренерго» (далі - Оператор системи передачі (ОСП) та приватним акціонерним товариством «Київобленерго» (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0533-02041, за умовами п. 1.1. якого (тут і надалі в редакції додаткової угоди до договору від 26.07.2019) ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно із п. 1.2. договору сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
Положеннями пункту 3.1. договору ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.
У пункті 4.1. договору передбачено, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється: для ОСР на підставі даних щодо технологічних витрат електричної енергії та її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку.
Згідно із пунктом 5.1. планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Розділом 6 договору встановлено порядок розрахунків.
Так, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 6.1. договору).
Пунктом 6.2. договору встановлено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.
Відповідно до пункту 6.3. договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
Згідно пункту 6.5. договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 6.7. договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.
Згідно із підпунктом 1 пункту 7.1. договору ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу. Цьому праву ОСП кореспондує встановлений підпунктом 3 пункту 9.3. договору обов'язок користувача здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу/електронному вигляді (пункт 10.4. договору).
У додатку до договору сторони: визначили перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передачі та зазначили, що віртуальні точки комерційного обліку (ТКО) на межі з ліцензіатами та/або іншими власниками мереж ідентифіковані в договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеному між оператором системи розподілу та користувачем відповідно до пунктів 11.1., 11.2. розділу XI Кодексу системи розподілу та пункту 2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії; визначили, що обсяг послуги з передачі електричної енергії розраховується згідно з фактичними показами засобів вимірювання за даними, що надаються адміністратором комерційного обліку. Визначення фактичного обсягу послуги здійснюється з використанням даних програмного комплексу оператора системи передачі Market Management System (MMS) за всіма зареєстрованими точками комерційного обліку відповідного користувача системи.
18.06.2019 сторони уклали додаткову угоду до договору, в якій погодили, що: (1) у випадку набуття чинності статей 66 - 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» та/або внесення зміни в Договір між членами оптового ринку України щодо закупівлі втрат електричної енергії в магістральних та міждержавних електромережах ДП «НЕК «Укренерго», права та зобов'язання сторін за договором в частині розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії є обов'язковими для виконання починаючи з наступного дня після настання одного з таких випадків; (2) в термін до 15.06.2019 укласти додаток до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії «Перелік точок комерційного обліку користувача» на підставі інформації, яка надається користувачем; (3) внести зміни до договору у разі внесення змін до нормативно-правових актів протягом 1 місяця від дати запровадження таких змін в нормативно-правових актах.
Додатковою угодою від 26.07.2019 до договору сторони з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2019 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою в тому числі внесено зміни до типової форми Договору про надання послуг з передачі електричної енергії), дійшли згоди викласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 18.06.2019 № 0533-02041 в новій редакції.
29.07.2019 внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» утворено приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке є правонаступником майна усіх прав та обов'язків державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Додатковою угодою від 23.09.2020 № 3 до договору сторони дійшли згоди внести зміни до договору та в преамбулі договору, додаткових угод до договору та по тексту договору слова приватне акціонерне товариство «Київобленерго» замінити словами приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні мережі».
Додатковою угодою від 04.11.2020 № 4 до договору сторонами погоджено Таблицю «Перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передачі» додатку 1 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 18.06.2019 № 0533-02041 викласти у новій редакції.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 24.10.2019 № 03/500/100/8728 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на листопад 2019 року становить 159461,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 30.11.2019 за листопад 2019 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 117423,277 МВт*год, ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год, на суму 16421410,44 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 19.12.2019. Згідно підписаного обома сторонами акту коригування від 18.05.2020 до акту від 30.11.2019 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору, фактичний обсяг наданої послуги у листопаді 2019 року становить 117306,310 МВт*год, на суму 16405052,84 гривень, в т.ч. ПДВ.
Листом від 23.07.2020 № 03/500/100/5298 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 16357,60 гривень, яка виникла на підставі Акта коригування від 18.05.2020 до акта приймання-передачі від 30.11.2019, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за травень 2020 року.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 14.11.2019 № 03/500/100/9484 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на грудень 2019 року становить 161826,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 31.12.2019 за грудень 2019 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 144455,038 МВт*год, ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год, на суму 20201748,16 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 17.01.2020. Згідно підписаного обома сторонами акту коригування від 19.06.2020 до акту від 31.12.2019 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору, фактичний обсяг наданої послуги у грудні 2019 року становить 144126,344 МВт*год, на суму 20155780,96 гривень, в т.ч. ПДВ.
Листом від 29.07.2020 № 03/500/100/5487 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 45967,20 гривень, яка виникла на підставі Акта коригування від 19.06.2020 до акта приймання-передачі від 31.12.2019, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за червень 2020 року.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 10.01.2020 № 03/500/100/262 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на лютий 2020 рік становить 99882,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 29.02.2020 за лютий 2020 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 99945,142 МВт*год, ставка тарифу 155,40 грн/МВт*год, на суму 18637770,08 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 19.03.2020. Згідно підписаного обома сторонами акту коригування від 23.09.2020 до акту від 29.02.2020 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору, фактичний обсяг наданої послуги у лютому 2020 року становить 100035,441 МВт*год, на суму 18654609,04 гривень, в т.ч. ПДВ.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 17.02.2020 № 03/500/100/1503 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на березень 2020 рік становить 114786,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 31.03.2020 за березень 2020 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 108882,487 МВт*год, ставка тарифу 155,40 грн/МВт*год, на суму 20304406,18 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 21.04.2020. Згідно підписаного обома сторонами акту коригування від 29.09.2020 до акту від 31.03.2020 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору, фактичний обсяг наданої послуги у березні 2020 року становить 109707,864 МВт*год, на суму 20458322,48 гривень, в т.ч. ПДВ.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 11.03.2020 № 03/500/100/2196 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на квітень 2020 рік становить 55732,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 30.04.2020 за квітень 2020 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 55585,881 МВт*год, ставка тарифу 155,40 грн/МВт*год, на суму 10365655,09 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 18.05.2020. Згідно підписаного обома сторонами акту коригування від 02.11.2020 до акту від 30.04.2020 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору, фактичний обсяг наданої послуги у квітні 2020 року становить 56047,128 МВт*год, на суму 10451668,43 гривень, в т.ч. ПДВ.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 14.04.2020 № 03/500/100/3049 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на травень 2020 рік становить 50895,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 31.05.2020 за травень 2020 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 55029,981 МВт*год, ставка тарифу 155,40 грн/МВт*год, на суму 10261990,86 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 22.06.2020. Згідно підписаного обома сторонами акту коригування від 17.11.2020 до акту від 31.05.2020 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору, фактичний обсяг наданої послуги у травні 2020 року становить 54429,476 МВт*год, на суму 10150008,68 гривень, в т.ч. ПДВ.
Листом від 18.11.2020 № 04/710/9728 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 111982,18 гривень, яка виникла на підставі Акта коригування від 17.11.2020 до акта приймання-передачі від 31.05.2020, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за листопад 2020 року.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 06.07.2020 № 03/500/100/4785 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на серпень 2020 рік становить 59201,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 31.08.2020 за серпень 2020 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 61271,701 МВт*год, ставка тарифу 240,23 грн/МВт*год, на суму 17663160,88 гривень (з ПДВ). Згідно підписаного обома сторонами акту коригування від 18.01.2021 до акту від 31.08.2020 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору, фактичний обсяг наданої послуги у серпні 2020 року становить 61162,806 МВт*год, на суму 17631769,07 гривень, в т.ч. ПДВ.
Листом від 18.01.2021 № 04/710/732 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 31391,81 гривень, яка виникла на підставі Акта коригування від 18.01.2021 до акта приймання-передачі від 31.08.2020, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за січень 2021 року.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 07.10.2020 № 7884 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на листопад 2020 рік становить 121590,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 30.11.2020 за листопад 2020 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 126725,756 МВт*год, ставка тарифу 240,23 грн/МВт*год, на суму 36531994,03 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 23.12.2020.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 11.11.2020 № 04/710/9463 повідомило НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на грудень 2020 року становить 154893,000 МВт*год. Згідно акту приймання-передачі послуги від 31.12.2020 за грудень 2020 року, ОСР надано Користувачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 162195,324 МВт*год, ставка тарифу 312,76 грн/МВт*год, на суму 60873851,44 гривень (з ПДВ). Акт отримано відповідачем 22.01.2021.
Листом від 20.08.2020 № 03/500/100/6222 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 793766,10 гривень, яка виникла на підставі Акта коригування від 18.08.2020 до акта приймання-передачі від 30.01.2020, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за серпень 2020 року.
Листом від 13.11.2020 № 04/710/9542 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 890485,42 гривень, яка виникла на підставі Акта приймання-передачі від 31.10.2020, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за листопад 2020 року.
Листом від 14.12.2020 № 04/710/10927 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 192567,82 гривень, яка виникла на підставі Акта коригування від 25.11.2020 до акта приймання-передачі від 30.06.2020, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за листопад 2020 року.
Листом від 24.12.2020 № 04/710/11567 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило НЕК «Укренерго» переплату у сумі 20143,20 гривень, яка виникла на підставі Акта коригування від 21.12.2020 до акта приймання-передачі від 31.07.2020, зарахувати як оплату за послуги з передачі електричної енергії за грудень 2020 року.
Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач формував та виставляв для оплати відповідачу рахунки-фактур.
Актом звірки розрахунків № 0533-02041/03/2019 за ІІІ квартал 2019 року, за результатами звіряння розрахунків станом на 30.09.2019 сторонами встановлено, що за даними ОСП дебет становить - 56561163,07 гривень, кредит становить - 36554445,81 гривень, у цьому ж акті зазначено, що станом на 30.09.2019 існувала заборгованість ПрАТ «ДТЕК Київобленерго» в сумі 20006717,26 гривень, яка станом на 18.11.2019 повністю погашена.
Актом звірки розрахунків № 0533-02041/01/2020 за І квартал 2020 року, за результатами звіряння розрахунків станом на 31.03.2020 сторонами встановлено, що за даними ОСП дебет становить - 0,00 гривень, кредит становить - 1233497,29 гривень.
Актом звірки розрахунків № 0533-02041/02/2020 за ІІ квартал 2020 року, за результатами звіряння розрахунків станом на 30.06.2020 сторонами встановлено, що за даними ОСП дебет становить - 175965,47 гривень, кредит становить - 0,00 гривень.
Актом звірки розрахунків № 0533-02041/03/2020 за ІІІ квартал 2020 року, за результатами звіряння розрахунків станом на 30.09.2020 сторонами встановлено, що за даними ОСП дебет становить - 252738,47 гривень, кредит становить - 0,00 гривень.
Актом звірки розрахунків № 0533-02041/04/2020 за IV квартал 2020 року, за результатами звіряння розрахунків станом на 31.12.2020 сторонами встановлено, що за даними ОСП дебет становить - 2706871,74 гривень, кредит становить - 0,00 гривень.
Звертаючись до суду позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору у період листопад-грудень 2019 року, лютий-травень та серпень-листопад 2020 року не здійснив повної та своєчасної поетапної планової оплати платежів.
Відтак, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з передачі електричної енергії, стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду та, відповідно, застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов'язань за договором.
З огляду на що позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 278496,93 гривень пені, 526059,15 гривень штрафу, 264062,17 гривень інфляційних втрат та 47090,73 гривень 3% річних, нарахованих за загальний період з 06.11.2019 по 31.12.2020.
Відповідач заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог посилається на те, що позивачем в порушення п. 6.7. договору не було враховано, що на кінець кожного місяця у спірний період за відповідачем обліковувались переплати, що підтверджується, зокрема, актами приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії, рахунками (в яких відображена переплата) та актами коригування до актів приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії за жовтень-грудень 2019 року, січень-березень 2020 року.
Відповідач вказує, що згідно акта коригування за січень від 18.08.2020 було враховано в 5 платіж, згідно акта коригування за жовтень від 31.10.2020 було враховано переплату попереднього місяця в 3 платіж листопада, згідно акта коригування за травень від 17.11.2020 було враховано в 4 платіж листопада та згідно акта коригування за липень від 21.12.2020 було враховано в 5 платіж грудня.
При цьому відповідач вказує, що направлення заяви користувача вимагається лише у разі повернення користувачу надлишкових коштів.
Тому, на переконання відповідача, здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій не відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору, у зв'язку з чим відповідачем здійснено власний контррозрахунок нарахованих позивачем сум, згідно якого належними до стягнення є сума пені у розмірі 273320,80 гривень, 3% річних у сумі 46385,51 гривень, інфляційних втрат у сумі 220901,53 гривень, штрафу у розмірі 526059,15 гривень.
Серед іншого, відповідач вказує, що з огляду на запровадження на території України з 18.03.2020 карантину знизився рівень надходження коштів від споживачів електричної енергії, що своєю чергою призвело до зниження рівня оплат електропостачальників за надані їм послуги з розподілу електричної енергії та станом на 01.04.2020 у ТОВ «Київська обласна енергопостачальна» наявна заборгованість перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у розмірі 191 млн гривень.
За доводами відповідача постановою НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» дозволено Операторам системи передачі не застосовувати до Операторів систем розподілу заходи передбачені підпунктами 1 - 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307, та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309. З огляду на що, відповідач листом від 09.04.2020 № 03/500/100/3966 повідомив позивача щодо здійснення ним усіх можливих заходів для своєчасного та повного виконання своїх обов'язків перед Оператором системи передачі та про можливість випадків несвоєчасного та/або неповного виконання обов'язків покладених на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», а також просив НЕК «Укренерго» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни не застосовувати до відповідача штрафні санкції передбачені умовами договору.
Відповідач посилаючись на наведені обставини, а також на те що на кінець 2020 року покладені на нього умовами договору обов'язки щодо оплати наданих позивачем послуг виконані у повному обсязі, стверджує про відсутність своєї вини у нездійснені повних розрахунків, що свою чергою свідчить про необґрунтованість застосованих до нього штрафних санкцій, а відтак і про відсутність підстав для їх стягнення.
Посилаючись на п. 8.1. ст. 8 та п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач вказує, що його зобов'язання виконанні належним чином, оскільки ним було сплачено кошти на рахунок позивача.
З наведених мотивів відповідачем також заявлено клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій (пені) на 90%.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно із приписами п. п. 5.1-5.2 Кодексу системи передачі Розділу XI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні експорту електричної енергії.
Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.
Як встановлено судом 18.06.2019 НЕК «Укренерго» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0533-02041, за умовами якого позивач як ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач як користувач відповідної послуги зобов'язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За приписами пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що умовами пунктів 6.2., 6.3., 6.5. договору сторони встановили, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед (п. 6.2.).
У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги (п. 6.3.). Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (п. 6.5.).
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наявними у матеріалах справи доказами, серед іншого довідкою АТ «Державний ощадний банк України» від 22.02.2021 № 16/2-10/957 щодо надходження грошових коштів на поточні рахунки НЕК «Укренерго» за період з 01.07.2019 по 31.12.2020 від контрагента ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору, яке полягає у допущенні відповідачем прострочення оплати послуг з передачі електричної енергії.
Вказані вище обставини в перебігу розгляду справи відповідачем не спростовані та не заперечувались.
Відтак, не виконавши зобов'язання у строк, встановлений розділом 6 договору, відповідач допустив порушення зобов'язання, що є підставою для притягнення останнього до відповідальності, встановленої договором та законодавством.
Посилання відповідача щодо наявності переплат за спірні періоди (відсутності порушень строків оплат), які мали враховуватися ОСП як оплата послуг наступних розрахункових періодів, що не ставиться у залежність від наявності заяви користувача про зарахування таких коштів, адже направлення заяви користувача вимагається лише у разі повернення користувачу надлишкових коштів оцінюються судом критично, адже умовами п. 6.7. договору встановлено, що у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. До того ж, вказаним пунктом передбачено відповідальність ОСП за невиконання або несвоєчасне виконання вказаного обов'язку.
Враховуючи те, що оплата за надані позивачем послуги здійснювалась відповідачем із зазначенням цільового призначення платежу (за конкретний місяць), переплатою за інші періоди ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» мав право розпоряджатись на власний розсуд, в тому числі, вимагати від ОСП повернення переплати протягом 5 днів з дня отримання заяви. Вказане свідчить про неможливість позивача самостійно розпоряджатись коштами у випадку наявності переплати, в тому числі, зараховувати їх як оплату послуг наступних розрахункових періодів або на погашення наявної заборгованості.
Безпідставним є також твердження відповідача на те, що з огляду на положення на п. 8.1. ст. 8 та п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» його зобов'язання виконанні належним чином, оскільки ним було сплачено кошти на рахунок позивача.
Так, згідно п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Згідно із п. 32.3 ст. 32 названого Закону банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.
У постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18, зазначено, що у випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Наведений вище алгоритм розподілу коштів урегульований в статті 534 Цивільного кодексу України, яка визначає правила виконання грошового зобов'язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. У такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості:
- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання. В даному випадку мова йде про судові витрати, витрати на сплату держмита та інших обов'язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо);
- у другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка, в разі їх нарахування на підставі договору або закону;
- і лише в третю чергу сплачується основна сума боргу. Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила тощо.
Можливість застосування положень статті 534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов'язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена статтею 534 цього Кодексу застосовуватися не може.
Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отримано без реквізиту «Призначення платежу» чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.
Відповідний порядок наведено у пункті 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 № 22 та пункті 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно з якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/12527/16, від 26.09.2019 у справі № 910/12934/18.
Отже, з наведеного слідує, що заповнення реквізиту призначення платежу платіжного доручення належить виключно платнику, водночас, отримувач коштів, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.
Таким чином, враховуючи наявність у платіжних документах чітко визначеного відповідачем призначення здійснюваного платежу, то НЕК «Укренерго» не мав права зараховувати грошові кошти в рахунок оплати будь-яких інших періодів, ніж ті що зазначені у платіжних документах.
Рахунки-фактури та акти коригування також не спростовують оплати відповідачем наданих позивачем послуг з порушенням порядку, визначеного розділом 6 договору.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 6.7. договору сторонами встановлено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У відповідності до положень ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
За змістом ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Відповідно до положень ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 по справі № 916/1777/19.
При цьому, у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців (постанова Верховного Суду від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20).
З огляду на зміст п. 6.7. договору, яким сторонами погоджено, що пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань, сторонами погоджено інший строк, ніж передбачений статтею 232 Господарського кодексу України, нарахування пені - до повної оплати.
Положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно правової позиції Верховного Суду наведеної у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що такий є необґрунтованим та здійснено арифметично невірно, адже позивачем при нарахуванні штрафних санкцій та додаткових нарахувань не вірно визначено базу для нарахування відповідних сум та не враховано, що у спірний період мало місце прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання протягом неповного місяця, що виключає можливість здійснення нарахування інфляційних втрат.
Так, здійснюючи розрахунок пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат на суму зобов'язань по п'ятому платежу за квітень 2020 позивачем базою для нарахування було визначено 2237215,65 гривень, коли як з матеріалів справи вбачається, що розмір зобов'язань становить 2032109,86 гривень, що відповідно має своїми наслідками відповідні коригування проведеного розрахунку пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за зазначений період.
Щодо інфляційних втрат, нарахованих позивачем, то додатково вбачається, що ним здійснено нарахування інфляційних втрат за періоди коли інфляція місця не мала, індекс інфляції становив менше одиниці, адже була дефляція. Так, з розрахунку позивача вбачається, що у період грудень 2019, коли індекс інфляції становив 99,8% позивач, тим не менш, здійснив нарахування інфляційних втрат за 4 та 5 платіж грудня з позитивним значенням, що є арифметично невірним. Так само позивач безпідставно здійснив нарахування інфляційних втрат за 2 платіж лютого 2020, адже індекс інфляції становив 99,7%.
Також вбачається судом безпідставним здійснення позивачем нарахувань пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості, що сформувалася у листопаді 2020 на суму 890485,42 гривень (3 платіж) та на суму 111982,18 гривень (4 платіж), адже з наявних в матеріалах справи вбачається, що щодо зазначених сум заборгованості відповідач листами від 13.11.2020 та від 18.11.2020 (направлених в межах строку платежу) просив зарахувати наявну переплату (узгоджену сторонами за попередні періоди) у розмірі відповідно 890485,42 гривень та 111982,18 гривень в рахунок непогашених зобов'язань по третьому та четвертому платежам листопада 2020 року. При цьому позивач проти факту отримання зазначених листів не заперечував та своїми подальшими розрахунками, зокрема, підтверджував здійснення фактичного зарахування зазначених сум, тобто бази для відповідних додаткових нарахувань у зазначені періоди не було.
А тому судом здійснено власний розрахунок заявлених до стягнення сум, з урахуванням приписів чинного законодавства та встановивши правильну базу для нарахування, належні періоди нарахування в межах періодів визначених позивачем, судом встановлено, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача пені становить 270507,18 гривень, штрафу 511701,74 гривень, 3% річних 45297,61 гривень та інфляційних втрат 22732,00 гривень.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у зазначеному вище розмірі.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %, суд дійшов наступних висновків.
Звертаючись до суду із клопотанням про зменшення розміру пені на 90% відповідач аргументував його, зокрема, тим, що на кінець 2020 року його обов'язок щодо оплати наданих позивачем послуг виконано у повному обсязі, та враховуючи зниження рівня надходження коштів від споживачів електричної енергії і, відповідно, зниження рівня оплат електропостачальників за надані їм послуги з розподілу електричної енергії, відсутність доказів понесених позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку по оплаті наданих послуг, тому, відповідач вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій має бути зменшена на 90%.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду та вирішується судом на підставі з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Поряд з тим, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі № 904/3526/20 зауважив, що закріплений у частині третій статті 551 Цивільного кодексу України законодавцем принцип фактично є можливістю обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності та може бути застосований і як норма прямої дії як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Дослідивши обставини справи, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги те, що відповідачем виконано свої зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг у повному обсязі, а також те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором або погіршення свого матеріального стану саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, значний розмір штрафних санкцій, аргументи відповідача щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, що в сукупності свідчить про можливість зменшення розміру пені та штрафу на 50% від суми, що визначена судом як така, що підлягає задоволенню у відповідній частині, адже у такому випадку буде дотриманий баланс інтересів сторін у вигляді відшкодування позивачу негативних наслідків від неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, а також не носитиме характер несправедливо непомірного тягаря для відповідача.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 135252,09 гривень та штрафу у розмірі 255850,87 гривень.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 135252,09 гривень пені, 255850,87 гривень штрафу, 22732,00 гривень інфляційних втрат та 45297,61 гривень 3% річних.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже витрати по сплаті судового збору у розмірі 12753,53 гривень, покладаються судом на відповідача.
При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру (п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код 23243188) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) 135252,09 гривень пені, 255850,87 гривень штрафу, 22732,00 гривень інфляційних втрат, 45297,61 гривень 3% річних та 12753,53 гривень судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2021.
Суддя Р.М. Колесник