Номер провадження: 22-ц/813/6654/21
Номер справи місцевого суду: 522/18056/20
Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.
Доповідач Громік Р. Д.
26.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення процентів за користування коштами,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення процентів за користування коштами на підставі ст. 1214 ЦК України в розмірі 20918,49 грн.
Так позивач зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року залишено без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2017 року у справі №522/13694/17в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування пенсі згідно Довідки про нараховане грошове забезпечення №447 від 13.05.2017 року, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні проведення АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які отримував він протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, в розмірі 14 234,26 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять чотири грн. 26 коп.) гривень. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 08.12.2016 року.
Рішення судів у справі № 522/13694/17 набрало законної сили 14 лютого 2018 року. У зв'язку з цим, позивач вказує, що у період з 14.02.2018 року по 25.05.2020 року відповідач безпідставно зберігав кошти відповідача у розмірі 53910 гривень 17 копійок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про стягнення процентів за користування коштами відмовлено в повному обсязі.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач зобов'язаний був виконати рішення судів у справі №522/13694/17 ще 14 лютого 2018 року, а не безпідставно утримувати кошти позивача, затягувати з виплатою та посилатись на постанову КМУ 2020 року.
Короткий зміст відзиву ГУ ПФУ України в Одеській області на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу вказано на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно із частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26 листопада 2021 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року залишено без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2017 року у справі №522/13694/17в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування пенсі згідно Довідки про нараховане грошове забезпечення No447 від 13.05.2017 року, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні проведення АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які отримував він протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, в розмірі 14 234,26 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять чотири грн. 26 коп.) гривень. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 08.12.2016 року.
Нарахована доплата пенсії за період з 08.12.2016 по 31.12.2017 в сумі 53910,17 грн зарахована на рахунок відповідача 25 травня 2020 року.
Позивач вказує, що у період з 14.02.2018 року по 25.05.2020 року відповідач безпідставно зберігав кошти відповідача у розмірі 53910 гривень 17 копійок, а тому повинен сплатити позивачу проценти за користування його коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
За змістом ст. 536 ЦK України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що проценти, зазначені у ст. 536 ЦК України - це плата за користування чужими коштами, у тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми.
Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.
Виділення коштів для виплати пенсії здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Доплата пенсії за період з 08.12.2016 по 31.12.2017 року в сумі 53910,17 грн. на виконання рішення суду зараховано на поточний рахунок ОСОБА_1 по додатковій відомості 25.05.2020 р. відповідно до протоколу від 19.05.2020 № 23 засідання Комісії Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Відповідно до наявних у відзиві копії документів, протокол Комісії Пенсійного фонду України від 19.05.2020 № 23, до Головного управління пенсійного фонду надійшов листом 2800-0502-9/16564 від 21.05.2020, а кошти перераховані Позивачу на рахунок 25.05.2020 року в Одеській області.
Позивачем не наведено доказів безпідставного користування відповідачем коштами позивача, так як відповідно до матеріалів справи, кошти були перераховані на рахунок позивача відповідно до протоколу від 19.05.2020 року № 23 засідання Комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, а сума доплати виплачена позивачу в межах покладених зобов'язань. Таким чином відповідач не є органом, який приймав рішення щодо часу виплати позивачу та не є користувачем коштів позивача, а тому не є належним відповідачем.
Також, суд першої інстанції правильно вбачав, що задоволення позову буде мати наслідком втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади, а це виходить за межі завдань цивільного судочинства. Так, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року по справі №817/1819/17
Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк