Номер провадження: 22-ц/813/1541/21
Номер справи місцевого суду: 522/18635/17
Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю.
Доповідач Громік Р. Д.
26.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
ПАТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з позовом, по якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 71407,49 грн. за кредитним договором № б/н від 20.11.2013 року та судові витрати в розмірі 1600.00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року Позовні вимоги ПАТ «КБ Приват Банк» задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 71407,49 грн. за кредитним договором №б/н від 20.11.2013 р., яка складається з наступного: 9983,49 грн. - заборгованість за кредитом; 54847,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 3376.55 грн. - штраф (процентна складова). Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" судові витрати у розмірі 1600.00 грн.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач заперечує факт укладання кредитного договору №б/н від 20.11.2013р., адже цей Договір вона не підписувала, його істотні умови їй не відомі та нею не узгоджувались.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26 листопада 2021 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції послався на те, що 20 листопада 2013 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 10300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 12.09.2017 року має заборгованість - 71407,49 грн., яка складається з наступного: 9983,49 грн. - заборгованість за кредитом; 54847,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 3376.55 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов'язання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Вимоги ст. 1049 ЦК України встановлюють, що боржник зобов'язаний повернути позивачеві гроші в строк та в порядку, встановленими договором.
Наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, що встановлено ст. 1050 ЦК України.
У порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує.
Через невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором банк був змушений звернутись до суду та сплатити судові витрати.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн, що підтверджуються квитанцією, наявною в матеріалах справи.
Розглянувши справу, суд першої інстанції вважав заявлені позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Анкета-заява позичальника від 23.11.2011р. не містить розміру процентної ставки, суми комісії, строку повернення кредиту, а також умов щодо відповідальності боржника за невиконання/прострочення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені, штрафів) та їх розміру.
Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк просив, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, комісію, а також пеню і штрафи за прострочення сплати кредиту та процентів, на обґрунтування яких посилався те, що відповідальність позичальника за порушення зобов'язань за кредитним договором передбачена Витягом з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», Умовами та правилами надання банківських послуг, в яких визначені пільговий період користування кредитними коштами, процентна ставка, розмір неустойки та порядок її нарахування, а також інші умови.
Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Тарифи, Умови і правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з якими був ознайомлений позичальник.
За відсутності підтвердження конкретно запропонованих відповідачу Умов та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися АТ КБ «ПриватБанк».
Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», а також Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», не визнаються відповідачем і не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 23 листопада 2011 року шляхом підписання анкети-заяви. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір та порядок зміни процентної ставки, підстав нарахування та розміру комісії, а також відповідальність боржника у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення виконання договірних зобов'язань.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
З урахуванням основних завдань та засад цивільного законодавства, апеляційний суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може вважатися належно проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які являють собою значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для їх розуміння.
Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного договору з ОСОБА_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо надання споживачеві всієї необхідної інформації щодо умов кредитування.
В анкеті-заяві позичальника від 23 листопада 2011 року не визначено строк повернення кредиту, а тому виходячи з положень частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, та з огляду на неповернення позичальником отриманої суми кредитних коштів, ПАТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту порушених прав, шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів, які підтверджуються випискою руху по карті (а.с. 122-129), а отже позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з позичальника заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9983,49 грн є законною та обґрунтованою.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового судового рішення по суті спору про часткове задоволення позову.
Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за подачу позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» сплатило судовий збір у розмірі 1921 гривень, а за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року сплатила 2881,50 гривень.
Позов та апеляційна скарга задоволена частково (стягнення заборгованості за тілом кредиту), що становить 13,98% (9983,49*100/71407,49) від загальної ціни позову, а отже, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 222,24 гривень, а за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року необхідно стягнути із АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 2066,64 гривень на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.11.2011р. у розмірі 9983,49 гривень (заборгованість за тілом кредитом).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму сплаченого судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 222,24 гривень.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2066,64 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк