Номер провадження: 22-ц/813/1417/21
Номер справи місцевого суду: 515/765/18
Головуючий у першій інстанції Тимошенко С. В.
Доповідач Громік Р. Д.
26.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті пожежі,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_2 пред'явила цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 19632 грн., завданої в результаті пожежі, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2013 р. вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 28 лютого поточного року у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач, сталася пожежа, в результаті якої постраждала належна їй квартира. Відповідно до акту про пожежу від 28.02.2018р., причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі. У добровільному порядку відповідач не бажає відшкодувати шкоду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті пожежі задоволено частково. Стягненои з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 збитки в розмірі 19632 грн., заподіяні внаслідок пожежі, що виникла в квартирі АДРЕСА_3 28.02.2018р. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704 грн.80 коп. та витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 12369 грн.20 коп.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
1) у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б доводили наявність шкоди, завданої квартирі АДРЕСА_2 саме внаслідок пожежі у квартирі АДРЕСА_1 ;
2) матеріали справи не містять доказів протиправної поведінки (дій або бездіяльності) відповідача, його вини у виникненні пожежі;
3) сторона позивача противилась проведенню додаткової судової будівельно-технічної експертизи та вказана експертиза не була проведена.
Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26 листопада 2021 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що копією договору купівлі-продажу квартири від 25.06.2013р. (а.с.7-8) підтверджується, що ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 . Право власності на зазначений об'єкт житлової нерухомості зареєстровано за позивачем, що видно з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 9).
Із звіту про причини виникнення пожежі, складеного головним інспектором міськрайонного сектору ГУ ДСНС України в Одеській області Івасенком С.О. 28.02.2018 р., який було оглянуто у судовому засіданні і копія якого є у справі (а.с.10-11), слідує, що «28.02.2018 р. о 10 год. виникла пожежа в квартирі гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . В квартирі в північно-західній частині останки згоряних меблів та особистих речей на площі 18 кв.м. В західній частині кімнати знаходиться вікно, через яке проведено електромережу до надвірної споруди. Електромережа увімкнена в електророзетку кімнати. Зі слів ОСОБА_1 він провів тимчасову електропроводку до надвірної споруди. Дані свідчать, що в надвірній споруді він увімкнув електрочайник та мікрохвильову. Після чого він побачив, що розпочалась пожежа в квартирі. Горіння спостерігалось в місці підключення тимчасової електромережі. Від куріння пожежа статися не могла так як в квартирі ніхто не курив. Висновок: найбільш ймовірною причиною пожежі є: порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі».
Відповідно до акту про пожежу від 28.02.2018 р., який було складено про пожежу, що виникла 28.02.2018р. о 10.00 год. на об'єкті - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_1 . Місце виникнення пожежі - житлова квартира. Пожежу виявлено о 10.00 год., а ліквідовано - об 11.50 год. Пожежею знищено меблі житлової кімнати на площі 18 кв. м, пошкоджено оздоблення квартири, залито водою перекриття будинку між другим та третім поверхом. Орієнтовні прямі збитки від пожежі - 100000 грн., орієнтовні побічні збитки - 142449 грн. Причина пожежі (ймовірна) - порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі.
Комісією виконавчого комітету Татарбунарської міської ради при обстеженні будинку по АДРЕСА_5 встановлено: в під'їзді наявні сліди пожежі, а саме: кіптява на стінах. На третьому поверсі в квартирі АДРЕСА_2 сталася пожежа 28.02.2018р. (власник ОСОБА_1 ). Квартира АДРЕСА_6 , яка розташована на третьому поверсі поряд з квартирою, в якій сталася пожежа. Над вхідними дверима в квартири АДРЕСА_6 пошкоджена перемичка внаслідок пожежі. В квартирі всі речі просякнуті чадним газом. В ході огляду наявні наслідки пожежі - в одній з кімнат наявна тріщина стелі, тріщина багету на стіні. Висновок комісії: в результаті пожежі в квартирі АДРЕСА_2 було пошкоджено вхідний отвір в квартиру АДРЕСА_6 , стеля в одній з кімнат, що видно з акту обстеження від 01.03.2018р. (а.с.13).
Згідно із висновку про розрахунок матеріального збитку в результаті пошкодження внутрішнього опорядження в результаті пожежі в квартирі АДРЕСА_2 однокімнатної квартири загальною площею 41,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_6 , виконаного ПП «БВКФ «КЛЕ КСПОБУД» (а.с.14-44), вартість матеріального збитку 1-кімнатної квартири загальною площею 41,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 складає 19632,00 грн.
Висновком експерта № 2 БЗ від 21.02.2019 р. (судова будівельно-технічна експертиза) (а.с.78107) підтверджується, що пошкодження квартири АДРЕСА_1 , що виникли внаслідок пожежі та подальшого її залиття під час гасіння пожежі, яка відбулась 28.02.2018 р., мають такий характер: стіни - на площі 9 кв.м наявні багато чисельні павутинні тріщини, відколи шпаклівки та штукатурки, сліди затікання; стеля - вздовж всієї кімнати довжиною 5,58 м наявні дві тріщини, часткове тріскання водоемульсійного фарбування, відколи фрагментів штукатурки та шпаклівки, відставання багету, забруднення поверхні, сліди затікання; підлога - ламіновані плити на стиках та в місцях кріплення плінтуса мають наявність усушки, щілини між плитами.
З аналізу показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідує, що близько 09 год. 28.02.2018р. до Татарбунарського МРС ГУ ДСНС, співробітниками якого вони є, надійшло повідомлення про пожежу у будинку по АДРЕСА_5 . Вони виїхали на місце бачили пожежу, що відбувалась у квартирі на 3 поверсі. Подали рукав для гасіння у вікно квартири, де відбувалась пожежа, і почали гасіння, яке тривало в межах однієї години. Пожежа відбувалась у кімнаті з двору, горів диван, книжки, згоріла постільна білизна. Не згоріла шафа з речами, стільці. Пожежа була середньої важкості, на її гасіння було використано 1-1,5 т води. Оскільки дах будинку не горів, то вона на дах не подавалась. Зі слів інспектора їм відомо, що пожежа могла виникнути від перевантаження електромережі.
Відповідно до положень ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В силу ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.2 постанови Пленуми Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно із ст. 10 ЖК України, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватися правил користування жилим приміщенням, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від № 572 від 08.10.1992 р., з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
За змістом ст.319 ЦК України, власність зобов'язує, тобто покладає не тільки права, але й обов'язки, в тому числі обов'язок належного утримання санітарно-технічних та інших приладів.
Як вбачається із звіту про причини виникнення пожежі, складеного головним інспектором міськрайонного сектору ГУ ДСНС України в Одеській області Івасенком С.О. та з акту про пожежу від 28. 02.2018 р., найбільш ймовірною причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі. На користь цього свідчать пояснення ОСОБА_1 , надані посадовій особі, про те, що він провів тимчасову електропроводку до надвірної споруди, де увімкнув електрочайник та мікрохвильову піч. Після чого він побачив, що розпочалась пожежа в квартирі. Горіння спостерігалось в місці підключення тимчасової електромережі.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вказані судом обставини стороною відповідача спростовано не було.
Суд першої інстанції правильно вважав, що пожежою, що виникла з вини відповідача в результаті порушення ним правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі (її перевантаження), позивачу завдано матеріального збитку у зв'язку з пошкодження внутрішнього опорядження в результаті пожежі в розмірі 19632, грн., який було визначено за висновком, виконаним ПП «БВКФ «КЛЕКСПОБУД» на замовлення позивача (а.с.14-44). Огляд пошкодженої в результаті пожежи квартири позивача було проведено виконавцем 26.04.2018р., коли ще наслідки такого пошкодження не були ліквідовані.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також є достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із висновку експерта №2 БЗ від 21.02.2019р. (судова будівельно-технічна експертиза) (а. с.78-107) вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне в квартирі позивача для усунення пошкоджень внаслідок пожежі та подальшого залиття під час гасіння пожежі "може складати 31534,00 грн."
Формулювання експерта "може складати" не є конкретним і допускає двозначне тлумачення розміру заподіяної шкоди, що є неприпустимим.
Так, відповідно до ч.3 розд. VІ Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 17.07.2017 р. № 591, формулювання відповідей повинні бути конкретними, такими, що не допускають двозначних тлумачень.
А тому суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги згаданий висновок експерта № 2БЗ від 21.02.2019р. в частині визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне в квартирі позивача для усунення пошкоджень внаслідок пожежі.
Крім того у судовому засіданні у суді першої інстанції встановлено, що під час гасіння зазначеної пожежі не мало безпосереднє місце залиття квартири позивача.
Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України за №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди», коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вважає позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в розмірі 19632, грн., який було визначено за висновком, виконаним ПП «БВКФ «КЛЕКСПОБУД» на замовлення позивача.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що в результаті розгляду справи позивачем понесено судові витрати на загальну суму в розмірі 12369,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність будь-яких доказыв, які б доводили наявність шкоди, завданої квартирі АДРЕСА_2 саме внаслідок пожежі у квартирі АДРЕСА_1 , то судова колегія зазначає, що пожежа відбулась у квартирі АДРЕСА_2 , а не у квартирі АДРЕСА_6 як зазначено стороною відповідача.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність вини та протиправної поведінки відповідача, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені частиною першою статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання деліктної відповідальності за статями 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
У частині першій статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.
Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини, згідно з якої особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування лише, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до статті 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи щодо причини пожежі є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі, то саме відповідач мав доводити у суді відсутність його вини у заподіянні шкоди майну позивача, спростувати розмір заподіяної майнової та моральної шкоди.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не надав до суду будь-яких доказів на спростування поданих ОСОБА_2 документів, під час розгляду справи не заявляв клопотання призначення судової пожежно-технічної експертизи для визначення причини пожежі суд першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що відповідач не спростував визначену статтею 1166 ЦК України презумпцію винного заподіяння шкоди, а відтак, обґрунтовано задовольнив позов.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів оплати додаткової судової будівельно-технічної експертизи та надання відповідних документів, які були необхідні експерту для проведення експертизи, у зв'язку із чим вона була не проведена, а тому посилання відповідача на те, що позивач противилась проведенню вказаної експертизи є неспроможними.
Наведені в апеляційних скаргах доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк