09 листопада 2021 року Справа № 915/764/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) у судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Фермерського господарства «Надія» (55401, Миколаївська область, Братський район, смт. Братське, вул. Молодіжна, 20; код ЄДРПОУ 24789050)
до відповідача: «Братське районне споживче товариство» (55401, Миколаївська область, Братський район, смт. Братське, вул. Миру, 121; код ЄДРПОУ 01760279)
про: визнання договору купівлі-продажу дійсним
Фермерське господарства «Надія» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 10.06.2021, в якій просить суд визнати договір купівлі-продажу 3/10 ідеальних частки комплексу будівель № 9, який розташований по вул. Промисловій в смт. Братське Миколаївської області, укладений між ФГ «Надія» та Братським районним споживчим товариством Миколаївської області, за №3-83 від 27.06.2001, дійсним.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 позовну заяву б/н від 10.06.2021 Фермерського господарства «Надія» залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Фермерське господарство «Надія» ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 отримало 24.06.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (трек № 55401 0474816 6).
05.07.2021 до суду засобами поштового зв'язку від позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заява б/н від 02.07.2021 про усунення недоліків позовної заяви з позовною заявою про вищнання договору купівлі-продажу дійсним (в новій редакції) та додатками до неї, направлення якої на адресу суду здійснено позивачем 03.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/764/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.08.2021.
Ухвалою суду від 10.08.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 11.10.2021.
23.09.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 03.09.2021, в якій останній просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує.
11.10.2021 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 03.09.2021, в якій просить підготовче засідання проводити у відсутність представника відповідача, та при винесенні рішення суду враховувати, що відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного 27.06.2001 за № 3-83 на універсальній товарній біржі «Ріко-Альянс» між ФГ «Надія» та Братським РАЙСТ.
У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному 11.10.2021, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою суду від 12.10.2021 підготовче засідання у справі призначено на 21.10.2021.
Ухвалою суду від 21.10.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.ст. 177,182, 185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2021.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
27.06.2001 між Братським районним споживчим товариством Миколаївської області (далі- продавець), та Фермерським господарством «Надія» (далі- покупець) на універсальній товарній біржі «Ріко-Альянс» було укладено Договір № 3-83 купівлі-продажу, згідно п.І.І. якого продавець продав, а покупець купив 3/10 ідеальних частки комплексу будівель № 9, який розташований по вул. Промисловій в смт. Братське Миколаївської області; зазначений комплекс будівель, який позначений на плані літерою -А-І, площею 591,6 кв.м., складу - Б-І, площею 803,9 кв.м., складу - В-І, площею 359,7 кв.м., балансовою вартістю 89652 грн.; за заявкою власника відчужується: Тарний склад В-І площею 359,7 кв.м., який складає 3/10 ідеальної частки комплексу будівель, інвентаризаційною вартістю 27674 грн., згідно довідки-характеристики № 1380 від 21.06.2001, виданої Вознесенським міжміським БТІ Миколаївської області.
Згідно п.2 Договору, відчужувані 3/10 ідеальної частки комплексу будівель належать: Братському районному споживчому товариству Миколаївської області на підставі «Свідоцтва про право власності на комплекс будівель», виданого виконкомом Братської селищної ради Миколаївської області від 02.11.1999 на підставі рішення № 160 від 01.10.1999, зареєстрованого Вознесенським ММБТІ за № 75 від 02.11.1999.
Відповідно до п.3 Договору ціна договору складає 5674 грн.
Пунктом 6 Договору передбачено, що покупець набуває права власності на 3/10 ідеальної частки на комплекс будівель з моменту підписання цього договору та реєстрації його на біржі.
Пунктом 9 Договору передбачено, що згідно ст. 227 Цивільного кодексу України договір підлягає реєстрації в Бюро технічної інвентаризації по місцю знаходження придбаної нерухомості.
Згідно п. 10 Договору, договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.
Договір купівлі-продажу відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» було зареєстровано товарною біржею «Ріко-Альянс» в журналі реєстрації біржових угод за № 3-83 від 27.06.2001.
Як вбачається з матеріалів справи, надалі право власності на 3/10 ідеальних частки комплексу ФГ «Надія» зареєстровано у Вознесенському МБТІ, про що свідчить реєстраційний напис на правовстановлюючому документі № 75 від 22.08.2001.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що зобов'язання за Договором № 3-83 купівлі-продажу від 27.06.2001 сторонами було виконано в повному обсязі: позивачем сплачено відповідачу оговорену суму в розмірі 5674 грн., а останній передав документи та нерухомість, а саме: 3/10 ідеальної частки комплексу будівель. Зазначає, що оскільки в п.10 Договору передбачено, що він подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, це свідчить про те, що при купівлі- продажу майна сторони не знали про необхідність нотаріального посвідчення договору. В даний час виникло питання щодо внесення відомостей про право власності на вказаний комплекс та земельну ділянку під ним до реєстру прав на нерухоме майно. Звернувшись у відповідні органи виявилось, що вказаний договір купівлі-продажу не оформлений нотаріально, не є документом, який засвідчує право власності на нерухомість, оскільки відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак вказує, що нотаріально посвідчити договір в нотаріальній конторі позивач не має можливості, оскільки відповідач відмовляється з'являтися до нотаріальної контори, вважаючи, що всі обов'язки за договором ним виконані ще у 2001 році.
В матеріалах справи міститься лист від 10.03.2021 Фермерського господарства «Надія», адресований голові правління Братського РАЙСТ, в якому зазначено, що ФГ «Надія» не може зареєструвати право власності на придбане нерухоме майно згідно Договору від 27.06.2001 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та просить Братське РАЙСТ з'явитися до нотаріуса (26.04.2021 об 10.00 год по вул. Миру, 139, кв.2, смт. Братське Миколаївська область) для підписання договору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 4, 5 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України передбачено, що до цивільних відносин які виникли до набуття чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Договір купівлі-продажу 3/10 ідеальних частки комплексу будівель № 9, який розташований по вул. Промисловій в смт. Братське Миколаївської області, про визнання дійсним якого просить позивач, укладено між сторонами у 2001 році, тому при вирішенні даного спору мають застосовуватися норми ЦК УРСР, в редакції 1963 року, що був чинним на час виникнення спірних відносин.
Згідно ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму.
Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Виходячи з положень ст. 227 ЦК УРСР, нотаріальна форма договору купівлі-продажу нерухомого майна є обов'язковою.
Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.
Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем за позовом не доведено та судом не встановлено факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 27.06.2001, оскільки як позивач, так і відповідач по справі володіють адресою місця знаходження один одного, засобами зв'язку та фактично жодних об'єктивних перешкод для нотаріального посвідчення договору (втрати будь-якого зв'язку з відповідачем чи інше) судом не встановлено. Також не встановлено втрату можливості посвідчення договору купівлі-продажу на момент розгляду справи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.13Постанови №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини 2 статті 220 ЦК України.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини та враховуючи, що позивачем не доведено безповоротного ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та втрату можливості з будь-яких причин його посвідчити, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 232, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.11.2021, після виходу судді з відпустки.
Суддя Н.О. Семенчук