вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2021 р. Справа № 911/3448/21
Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГ-Транс" (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, код 39958625)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Альянс" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 2/8, код 42363215)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 8 591,76 грн заборгованості за договором № 646 поставки товару від 27.05.2021
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНГ-Транс" (далі - Заявник, Виконавець) звернулось до господарського суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Альянс" (далі - Боржник, Споживач) заборгованості у розмірі 8 591,76 грн за договором № 646 поставки товару від 27.05.2021.
В обґрунтування заяви про видачу судового наказу заявник зазначив, що відповідачем порушено умови вказаного договору в частині повної та своєчасної оплати за поставку товару.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України).
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частинами першою та другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНГ-Транс" просить суд видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Альянс" 8 591,76 грн заборгованості за договором № 646 поставки товару від 27.05.2021.
В обґрунтування заявленої до стягнення суми заявник зазначає, що між ним та ТОВ "Нафтотрейд Альянс" 27.05.2021 укладено договір поставки товару № 646, відповідно до умов якого, ТОВ "ІНГ-Транс", як постачальник продає та поставляє, а ТОВ "Нафтотрейд Альянс", як покупець купує і оплачує на умовах і в порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця (пункт 1.1 Договору).
На виконання умов договору, заявником було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 8 591,75 грн, що підтверджується видатковими накладними: № ВДС-023966 від 17.06.2021 на суму 4549,80 грн та № ВДС-025375 від 24.06.2021 на суму 4041,96 грн.
Заявник зазначає, що в порушення умов договору, боржник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання щодо оплати грошових коштів протягом 21 календарного дня з моменту отримання кожної партії товару, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 8 591,76 грн.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд встановив, що відповідно до положень умов договору поставки товару та поданих в обґрунтування заявлених вимог документів вбачається, що заявником не надано суду належних документів, які б підтверджували факт існування заборгованості ТОВ "Нафтотрейд Альянс" перед ним на заявлену суму заборгованості на підставі укладеного з боржником письмового договору.
Так, до заяви про видачу судового наказу заявником додано договір № 646 поставки товару від 27.05.2021 та видаткові накладні № ВДС-023966 від 17.06.2021, № ВДС-025375 від 24.06.2021.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із положеннями закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону).
Відповідно до частини другої вказаної статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
З аналізу вказаних положень вбачається, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Судом встановлено, що видаткові накладні № ВДС-023966 від 17.06.2021, № ВДС-025375 від 24.06.2021 містять всі обов'язкові реквізити, однак у графі отримувача містять відмітку про отримання товару - реквізит підпису та штамп юридичної особи "ТОВ "ЕКСОН ОІЛ", код 43969245 АЗС № 41".
Положення договору № 646 поставки товару від 27.05.2021, який укладено між ТОВ "ІНГ-Транс" та ТОВ "Нафтотрейд Альянс" не містять умов, які б визначали повноваження інших учасників господарських операцій на отримання товарно-матеріальних цінностей від заявника.
Заява про видачу судового наказу також не містить жодних пояснень щодо отримання товару за видатковими накладними № ВДС-023966 від 17.06.2021, № ВДС-025375 від 24.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСОН ОІЛ" за договором поставки товару, покупцем за яким є ТОВ "Нафтотрейд Альянс".
Суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 8 591,76 грн не є безспірною.
Відповідно до частини другої статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Водночас, суд роз'яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина перша статті 153 Господарського процесуального кодексу України), а також заявник має право на звернення до суду з тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження (частина друга статті 148 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 148, 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНГ-Транс" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Альянс" заборгованості за договором № 646 поставки товару від 27.05.2021 у розмірі 8 591,76 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Н.Г. Шевчук
Ухвалу підписано: 26.11.2021