Постанова від 25.11.2021 по справі 911/3316/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 року м.Дніпро Справа № 911/3316/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),

судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.20211 року (суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 911/3316/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця Абдіна Ваджика, смт. Велика Димерка

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 у загальному розмірі 42 056 грн. 05 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" звернувся до Фізичної особи-підприємця Абдіна Ваджика із позовом про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 в загальному розмірі 42 056 грн. 05 коп.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" до Фізичної особи-підприємця Абдіна Ваджика про стягнення заборгованості разом з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 справу № 911/3316/29 було прийнято до свого провадження, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 року у справі № 911/3316/20 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" до Фізичної особи-підприємця Абдіна Ваджика про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 у загальному розмірі 42 056 грн. 05 коп. - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 року у справі № 911/3316/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, рішення суду ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ'єктивного з 'ясування всіх дійсних обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що суд визнав менш вірогідними докази, надані позивачем, в той час, як відповідач взагалі не надав жодного доказу на спростування заявлених до нього вимог.

Апелянт посилається на те, що суд не врахував умови договору, якими визначено, що акти здачі-прийняття виконаних робіт підлягають поверненню відповідачем підписаними, або із запереченнями, чого не було зроблено відповідачем, а тому послуги за цими актами, вважаються наданими належним чином.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 року у справі № 911/3316/20 і прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),уддів Антонік С.Г., Дармін М.О. від 30.08.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі 911/3316/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

22.09.2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача - ТОВ « Екоспецтранс» про долучення до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт у кількості 26 аркушів.

Розглянувши дану заяву, колегія суддів вважає, що надані акти є фактично новими доказами, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 269 ГПК України, докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

З заяви позивача не вбачається доказів неможливості подання відповідних актів до суду першої інстанції, а тому заява позивача разом з наданими до неї доказами, залишається без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - виконавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Абдіна Ваджик (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 (далі - договір, а.с. 9-11, 65-67), за умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (далі - послуги).

У пунктах 10.1. та 10.3. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.08.2018 до 31.07.2019, та визначається відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Сторонами не надано суду доказів та не повідомлено про факт наявності заяв про відмову від договору, отже договір є автоматично пролонгованим у відповідності до умов пункту 10.3. договору.

Відповідно до умов пункту 3.5. договору виконавець має право в односторонньому порядку вносити зміни у договір, що впливають на обсяг вивезення (збирання та перевезення) та захоронення ТПВ, на підставі рішень виконкому Криворізької міської ради, при цьому вони вважаються погодженими сторонами з моменту вступу в дію таких рішень та не потребують обов'язкового письмового узгодження.

Доказів зміни, припинення, розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Звертаючись до Фізичної особи-підприємця Абдіна Ваджика із позовом про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 у загальному розмірі 42 056 грн. 05 коп., яка складається з :

- 40 230 грн. 19 коп. - основний борг;

- 413 грн. 76 коп. - пеня;

- 522 грн. 22 коп. - інфляційні втрати;

- 889 грн. 88 коп. - 3% річних, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, а тому, з урахуванням такого стандарту доказування як «вірогідність доказів», суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 у загальному розмірі 42 056 грн. 05 коп. є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, спеціального закону - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", інших нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, у відповідності до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Згідно з пунктами 2.1., 2.2 договору виконавець надає споживачу послуги з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів. Послуги з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих відходів надаються за контейнерною або без контейнерною схемою.

У пунктах 3.1., 3.3. та 3.4. договору сторони визначили, що об'єктом споживача є магазин непродовольчих товарів "Мода на вагу", вулиця Едуарда Фукса, 38. Загальний обсяг вивезення ТПВ за весь термін дії договору становить 176,8 кубічних метрів. Адреса надання послуг (місце знаходження контейнерів): вул. Едуарда Фукса, 34 а.

При цьому, у розділі 3 сторонами були визначені умови щодо вимірювання обсягу та визначення якості послуг, зокрема:

- сторони домовились, що претензії щодо надання послуг можуть бути надані тільки протягом 24 годин із моменту коли виконане, або мало бути виконане зобов'язання по вивезенню (збирання та перевезення) та захороненню ТПВ. У випадку, якщо претензії в такий строк не були заявлені , послуги за договором автоматично вважаються виконані в повному обсязі та якісно (пункт 3.6. договору);

- акти виконаних робіт підписуються споживачем до 10 числа місяця, що слідує за місяцем в якому надавались послуги, або протягом 10 календарних днів із моменту його отримання, і повертається виконавцю або надається обґрунтована відмова від його підписання (пункт 3.8. договору);

- якщо потягом 10 днів, після зазначеного в пункті 3.8. договору терміну споживач не підписав, не повернув акт виконаних робіт і не надав мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються такими що надані якісно та в повному обсязі, а акт виконаних робіт таким, що підписаний споживачем (пункт 3.10. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання послуг у спірний період на суму 40 230 грн. 19 коп. з серпня 2018 року по вересень 2020 року, позивачем були долучені до матеріалів справи підписані лише з боку позивача такі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 6 054 грн. 04 коп.:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000027864 від 29.09.2018 на суму 1 315 грн. 90 коп. (а.с.14, 70);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000030943 від 30.10.2018 на суму 1 579 грн. 38 коп. (а.с.15, 71);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000039039 від 30.12.2018 на суму 1 579 грн. 38 коп. (а.с.13, 69);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000000095 від 30.01.2019 на суму 1 579 грн. 38 коп. (а.с.12, 68).

Разом з цим, у розрахунку до позовної заяви у графі "Документ" позивач зазначає про наявність актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) у кожному окремому місяці в період з серпня 2018 року по вересень 2020 року, всього згідно з розрахунком кількість актів у спірному періоді становить 28 штук; позивач зазначає № та дату кожного акту, місяць складання, вартість послуг (а.с.16-17), проте до матеріалів справи були долучені лише 4 з 28 актів; інші 24 акти надані суду не були.

Як зазначає позивач, у спірному періоді відповідачем були здійснені часткові оплати, докази проведення яких, як вказав позивач у позовній заяві, він надати не має можливості через технічні проблеми (а.с.6).

Таким чином, відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують загальну суму таких оплат, а також місяці, за які відповідачем були проведені такі оплати, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про неможливість встановити наявність або відсутність заборгованості за переліченими вище чотирма актами на загальну суму 6 054 грн. 04 коп.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, обґрунтовуючи позовні вимоги, у розрахунку заборгованості (а.с.16-17) позивач посилається на номери та дати актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з серпня 2018 року по вересень 2020 року на загальну суму 44 178 грн. 09 коп. (28 штук), проте на підтвердження вказаних вимог позивачем були долучені до матеріалів справи підписані лише з боку позивача чотири акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 6 054 грн. 04 коп. (а.с.12-15, 68-71).

При цьому, позивач не надав доказів направлення відповідачу актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з серпня 2018 року по вересень 2020 року на загальну суму 44 178 грн. 09 коп.; підписання чи не підписання таких актів відповідачем; причин не підписання, у випадку такої обставини, а також наявність чи відсутність обґрунтованої відмови від підписання акту/ів з боку відповідача (пункт 3.9. договору).

Оскільки судом встановлена необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення основного боргу - заборгованості за надані за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 послуги на суму 40 230 грн. 19 коп., відповідно не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 413 грн. 76 коп. пені, 522 грн. 22 коп. інфляційних втрат та 889 грн. 88 коп. 3% річних, які є й похідними від цієї суми.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції визнав менш вірогідними докази, надані позивачем, в той час, як відповідач взагалі не надав жодного доказу на спростування заявлених до нього вимог, не спростовують факт недоведеності позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд першої інстанції, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з чим погоджується колегія суддів.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 року у справі №911/3316/20 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.11.2021.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя М.О.Дармін

Попередній документ
101400224
Наступний документ
101400226
Інформація про рішення:
№ рішення: 101400225
№ справи: 911/3316/20
Дата рішення: 25.11.2021
Дата публікації: 29.11.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.08.2021)
Дата надходження: 25.08.2021
Предмет позову: стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення (збирання та перевезення) та захоронення твердих побутових відходів № 5903 від 09.08.2018 у загальному розмірі 42 056 грн. 05 коп.