Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-2911/10 Головуючий у 1 інстанції: Руднєв О.О.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
23 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Військового прокурора Запорізького гарнізону, що діє в інтересах держави - Міністерства оборони України, в особі військової частини А-1978 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості грошової компенсації замість продовольчого пайка,-
У жовтні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до військової частини А-1978 (далі ВЧ А-1978) про стягнення заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 23.07.1999 року по 25.09.2006 року він проходив військову службу у ВЧ А-1978, де знаходився на продовольчому забезпеченні. 16.09.2005 року звільнився з військової служби в запас за станом здоров'я та з того ж числа виключений зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення.
Однак, відповідач у період з 11.03.2000 року по 25.09.2006 року не виплатив йому грошову компенсацію замість продовольчого пайка на загальну суму 16 982,48 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з ВЧ А-1978 на його користь заборгованість на суму 16 982,48 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2006 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ВЧ А-1978 на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірі 16 982,48 грн. та в дохід держави судові витрати в сумі 199,82 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, Військовий прокурор Запорізького гарнізону, що діє в інтересах держави - Міністерства оборони України, в особі військової частини А-1978 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, при його ухваленні судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Військового прокурора Запорізького гарнізону, що діє в інтересах держави - Міністерства оборони України, в особі військової частини А-1978 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
10.03.2010 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»,.
Даним Законом внесені зміни до ч.1 ст. 15 ЦПК України щодо компетенції розгляду цивільних справ, та визначено, що суди у порядку цивільного судочинства розглядають справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, тому перегляд рішення провадиться за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні., оскільки він не відповідає обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права.
За змістом ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно ч.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що майор ОСОБА_5 проходив військову службу у військових частинах А-1392, 1498, та 16.09.2005 року у А-1978. 15.09.2006 року був звільнений в запас із Збройний Сил України (а.с.5)
Як зазначає позивач ОСОБА_5, із цього моменту був виключений із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, однак при звільнені йому не виплачено грошову компенсацію за не отримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року по 25.09.2006 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовець отримує за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за їхнім бажанням грошову компенсацію замість них. Ст..2 цього Закону визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України, однак дія ст.. 9 з 11.03.2000 року була призупинена. Як розтлумачив Конституційний Суд України своїм рішенням від 20.03.2002 року, виплата продовольчого пайку не є пільгою, а гарантією та іншими способами забезпечення професійної діяльності громадян даної категорії, тому відповідно до ст., 22 Конституції України звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або зміні в діючі закони не допускається.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації", яка не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Таким чином, грошова компенсація замість продовольчих пайків та речового майна були передбачені законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року. Крім того, позивачем не надано доказів тому, що він знаходився на продовольчому забезпечення, та підтвердження розрахунку компенсації замість продовольчого пайка.
Суд першої інстанції зазначене залишив поза увагою, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка за період з 11.03.2000 року по 25.09.2006 року у сумі 16.982.48 грн.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Військового прокурора Запорізького гарнізону, що діє в інтересах держави - Міністерства оборони України, в особі військової частини А- 1978 задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2006 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості грошової компенсації замість продовольчого пайка відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: