Справа № 495/9542/21
№ провадження 1-кс/495/2805/2021
19 листопада 2021 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 поданого в рамках кримінального провадження №12021162240001376 від 18 листопада 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
19.11.2021 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням, погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1 - Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
На початку жовтня 2021 (точну дату досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_4 в мессенджері «Телеграм» (назву сайту досудовим розслідуванням не встановлено) виявив об'яву про оплачуванні послуги щодо розповсюдження наркотичних засобів на території м. Білгород-Дністровський Одеської області, шляхом отримання в попередньо обумовлених місця наркотичних засобів з подальшим фасуванням на окремі дози, та розповсюдження наркотичних засобів, шляхом залишення окремих доз в обумовлених місцях, які зазначить особа в телефонній переписці, з подальшим отримання грошових коштів, які будуть залежати від кількості реалізованих наркотичних засобів.
В цей момент у ОСОБА_4 виник прямий умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, тому за вказаним в об'яві телефонним номером мобільного оператора (номер телефону досудовим розслідуванням не встановлено) в мессенджері «Телеграм», повідомив про свою згоду в отриманні наркотичних засобів з подальшим фасуванням на окремі дози, та розповсюдження наркотичних засобів, шляхом залишення окремих доз в обумовлених місцях, які зазначить особа в телефонній переписці, з подальшим отримання грошових коштів, яка буде залежати від кількості реалізованих наркотичних засобів.
Реалізуючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, ОСОБА_4 , вступивши у злочинну змову із групою осіб, попередньо отримавши в мессенджері «Телеграм» від невідомої особи повідомлення з номером накладної відправлення та з найменуванням та адресою відділення ТОВ «Нова Пошта», умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 18.11.2021 приблизно о 12:30 годині прибув до відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване по вул. Тімчишина, 8 в м. Білгород-Дністровський Одеської області, де достовірно знаючи, що в посилці, яка відправлена його ім'я знаходяться наркотичні засоби, з метою подальшого фасування на окремі дози, та розповсюдження наркотичних засобів, шляхом залишення окремих доз в обумовлених місцях, які зазначить особа в телефонній переписці, представив оператору цього ж відділення ТОВ «Нова Пошта» повідомлення про посилку, отримав посилку за накладною: 20450469952767 для подальшого зберігання з метою збуту, чим здійснив придбання та зберігання наркотичних засобів з метою їх збуту.
Під час проведення огляду посилки за номером: 20450469952767 в паперовій коробці виявлено та вилучено наркотичну речовину вагою, яка зберігалась у 20 поліетиленових згортках та в 1 поліетиленовому пакеті із замком «Zip-Lock».
В рамках вказаного кримінального провадження 18.11.2021 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного, беручі до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, повноту та достатність зібраних доказів, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
2 - Доводи сторін.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
3 - Мотивація суду.
Білгород-Дністровським міськрайонним судом розглядається клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021162240001376 від 18 листопада 2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
18.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України).
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, а саме: протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколами проведення слідчого експерименту.
Отже, на підставі наведеного слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину та надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.2 ст.307 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає, що існують підстави вважати, що ОСОБА_4 :
- особа, може переховуватись від слідства та суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання;
- незаконно впливати на свідків, які наразі не допитані в повному обсязі по кримінальному провадженню з метою викривлення їх показань;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення перебуваючи на свободі, навіть при покладенні на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (наприклад з метою впливу чи залякування свідків).
Адвокатом підозрюваного в судовому засіданні було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 навчається на відділенні будівництва, архітектури та заочної форми навчання у Білгород-Дністровському коледжі природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій; проживає разом з матір'ю ОСОБА_8 та братом ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
Досліджуючи зазначені ризики слідчий суддя, ґрунтуючись на положеннях ст.8 КПК України, зазначає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Ймовірність переховування ОСОБА_4 значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його причетність до зазначеного злочину, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України»
(Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід зазначити, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших, більш тяжких кримінальних правопорушень та не зможе запобігти вчиненню підозрюваним інших кримінальних правопорушень, адже зазначені запобіжні заходи передбачають обов'язки, які не пов'язані із обмеженням свободи особи.
Застосування міри запобіжного заходу у вигляді не вбачається доцільним, оскільки ОСОБА_4 є студентом денної форми навчання, офіційно не працює, особисто не зможе внести заставу, яка буде визначена судом а внесення застави іншими особами та покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не зможе забезпечити запобіганню ризиків щодо можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та (або) суду та здійснення впливу на свідків правопорушень.
Міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можна вважати доцільною, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, може призвести до вчинення підозрюваним інших, більш тяжких кримінальних правопорушень, а також, як і випадку зазначеному вище, не зможе запобігти ризикам щодо незаконного впливу на свідків, з метою викривлення їхніх показів або іншого незаконного впливу та може послугувати наслідком проведення не повного, не об'єктивного, та не всебічного досудового розслідування, проведення якого є обов'язком органу досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведені ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування, а отже доведена необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики є «достатніми» та «відповідними».
Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, тобто з 18.11.2021 року.
3.4 - Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 липня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2379 гривень.
Частиною четвертою ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також обставин, що характеризують підозрюваного, користуючись правом на збільшення розміру застави слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження задовольнити клопотання та визначити розмір застави понад встановлений законодавцем граничний розмір для зазначеної категорії злочинів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021162240001376 від 18 листопада 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 16.01.2022 включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 вираховувати з моменту затримання, тобто з 18.11.2021 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_10 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 19.11.2021 складає 95 160,00 (дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- не відлучатись за межі Одеської області;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого проживання;
- здати слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- з'являтися до слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області за його викликом;
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1