Справа № 156/1021/21
Провадження № 2/156/480/21
25 листопада 2021 року смт Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської областіФедечко М.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
І. Виклад обставин справи та рух такої
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позивачем у даній справі є фізична особа - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої у позовній заяві вказано: АДРЕСА_1 .
Відповідачем у даній справі є фізична особа - ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання якого у позовній заяві вказано: АДРЕСА_2 .
ІІ. Релевантні джерела правового регулювання
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України).
Пунктом 1 частиною 1статті 31 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
ІІІ. Оцінка та висновки суду
Встановлено, що між сторонами у справі виникли спірні правовідносини з приводу стягнення аліментів на утримання дітей. Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
У позовній заяві про стягнення аліментів позивачка ОСОБА_1 вказала фактичне місце її проживання: АДРЕСА_3 . Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що її зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 .
Останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , зідно відомостей позовної заяви, є: АДРЕСА_2 .
За змістом ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Відповідно до п.п. 3, 4, 7, 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в України, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Наявна у справі копія Акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 від 22.11.2021 року № 230, відповідно до якої позивачка проживає зі своїми дітьми - ОСОБА_3 , 2010 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, ОСОБА_5 , 2016 року народження, ОСОБА_6 , 2017 року народження та ОСОБА_3 , 2020 року народження в АДРЕСА_3 без реєстрації - не є належним та допустимим доказом реєстрації місця проживання/перебування позивачки.
Посилання позивачки на фактичне місце проживання у с. Заставне судом до уваги не береться, оскільки ч. 2 ст. 28 ЦПК України передбачає визначення підсудності саме за зареєстрованим, а не фактичним, місцем проживання особи.
Беручи до уваги відомості про зареєстровані місця проживання учасників даної цивільної справи, дана справа територіально не підсудна Іваничівському районному суду Волинської області згідно правил альтернативної підсудності, на які посилається позивач.
За таких обставин, дана справа не підсудна Іваничівському районному суду Волинської області, однак зважаючи на вибір позивача при зверненні з позовною заявою до суду (альтернативна підсудність), справа підлягає передачі до Маневицького районного суду Волинської області - за зареєстрованим місцезнаходженням позивачки.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 260, 353-354 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів передати за підсудністю на розгляд Маневицького районного суду Волинської області.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя М. О. Федечко