15 листопада 2021 р. Справа № 480/1772/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 (суддя Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 04.07.21) по справі № 480/1772/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області , Головне управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 22 січня 2019 року №0001081303 про збільшення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання за платежем: компенсаційне мито у розмірі 158414 (сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп., та № 0001071303 про збільшення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 31682 ( тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 88 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (відокремленого підрозділу) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 1900,10 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 по справі № 480/1772/21 року заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області ( відокремленого підрозділу ) (код ЄДРПОУ ВП 43995469, вул. Іллінська, 13. м.Суми, 4009) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 5800 (п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодилось із таким додатковим рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення заяви позивача та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, додаткове рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 07 червня 2021року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн. В обгрунтування заяви зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року задоволені його позовні вимоги до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області (відокремленого підрозділу) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано договір про надання професійної правничої, додаткову угоду до договору, акт наданих послуг, квитанції про сплату коштів.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, виходив з оцінки рівня витрат позивача на правничу допомогу, критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, а також з їх співмірністю зі складністю предмета спору.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 4 статті 134 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Биковою Р.Ю. 04.01.2021 укладений договір про надання професійної правничої допомоги, а 01.03.2021 додаткова угода до договору, відповідно до якої сторонами визначена вартість робіт та загальний розмір гонорару.
Зі змісту договору та акту наданих послуг вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу складається із: 3000,00 грн. - вартість підготовки та направлення однієї позовної заяви до суду із розрахунку 600.00 гривень за 1 годину роботи адвоката; 250,00 грн. - вартість підготовки та направлення одного адвокатського запиту; 300,00 грн. - вартість представництва інтересів Клієнта в одному судовому засіданні у суді першої інстанції тривалістю 1 година. У випадку, якщо тривалість судового засідання триває менше, ніж 1 годину, розрахунок між сторонами здійснюється як за 1 годину; 600,00 грн. - вартість 1 години роботи адвоката при написанні відповіді на відзив та інших процесуальних документів.
На підтвердження оплати надано розрахункові квитанції на загальну суму 7200 грн.
При цьому суд не має право змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Колегія суддів звертає увагу , що адвокатом дійсно надані послуги, які включали в себе підготовчий процес для розгляду даної справи в суді для вироблення правової позиції, складення та подачу адміністративного позову, витребування та надання доказів. При цьому розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі.
Проте, колегія суддів зазначає, що роботи, виконані адвокатом в межах підготовки позову, а саме адвокатські запити до митного органу та до відповідачів є ідентичними , так само і відповідь на відзив Головного управління ДПС у Сумській області (відокремленого підрозділу) за своїм змістом повністю дублює відповідь на відзив Головного управління ДПС у Сумській області, що не потребувало додаткових зусиль для їх підготовки.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5800,00 грн.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 по справі № 480/1772/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 25.11.21.