15 листопада 2021 р. Справа № 480/1772/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 (суддя Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 14.06.21) по справі № 480/1772/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Сумській області , Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі акту документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2018 №7387/18-28-13-03/2924420790/349 Головним управлінням ДФС у Сумській області 22 січня 2019 року винесені податкові повідомлення-рішення №0001081303 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: компенсаційне мито у розмірі 158414 (сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп., та № 0001071303 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 31682 ( тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 88 коп.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та просить скасувати, зазначаючи, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 9 статті 280 Митного кодексу України, статті 19 Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.1998 № 331 - XIV, Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № АС- 344/2015/4411-06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» не відповідає фактичним обставинами справи та не грунтується на вимогах закону.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 22 січня 2019 року №0001081303 про збільшення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання за платежем: компенсаційне мито у розмірі 158414 (сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп., та № 0001071303 про збільшення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 31682 ( тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 88 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (відокремленого підрозділу) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 1900,10 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі акту документальної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2018 №7387/18-28-13-03/2924420790/349 ( а.с. 30-32) Головним управлінням ДФС у Сумській області 22 січня 2019 року винесені податкові повідомлення-рішення №0001081303 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: компенсаційне мито у розмірі 158414 ( сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп., та № 0001071303 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 31682 ( тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 88 коп. ( а.с.34,35)
Так, актом встановлено, що
- декларантом ФОП “ ОСОБА_1 ”, який представляв власника товару - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при поданні до митного оформлення у митному режимі “імпорт” митної декларації від 13.07.2018 №UA805180/2018/013407 Сумській митниці ДФС не надавався сертифікат про походження товару на товар “Автомобіль легковий, новий - 1 шт. Модель Land Rover. Марка Discovery Sport, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 . Календарний рік виготовлення 2017. Тип двигуна - дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1999 см куб. Тип кузова седан. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x4”. Код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8703321900 (графа 38 МД).
- у графі 44 МД відсутня інформація щодо реквізитів сертифікату про походження товару, на який встановлено компенсаційне мито, у графі 47 МД відсутні відомості про нарахування компенсаційного мита (вид митного платежу 025), у графі “В” МД відсутні відомості про сплату компенсаційного мита (вид митного платежу 025).
- рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № АС- 344/2015/4411-06 визначено, що імпорт на митну територію України товару походженням з Російської Федерації з описом «автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (категорія МІ-транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше 8ми сидячих місць, крім сидіння водія), нові, з двигуном внутрішнього згоряння із іскровим запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або оснащені електричними двигунами...» без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення цього походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 %.
В подальшому податковий орган дійшов до висновку про те, що у зв'язку з ненаданням позивачем сертифікату про походження товару при митному оформленні МД від 13.07.2018 №805180/2018/01340, задекларований у ній товар підпадає під дію остаточних компенсаційних заходів згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № АС-344/2015/4411-06 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації».
Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями, винесеними за результатами акту перевірки № №7387/18-28-13-03/2924420790/349 від 10.12.2018, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з обґрунтованості позовних вимог та протиправності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 36 МК України (в редакції, чинній на момент митного оформлення товару) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Відповідно до частин 1, 3, 5 та 8 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Тобто, вказаними нормами статті 43 МК України встановлено перелік документів, які можуть підтвердити країну походження товару, і сертифікат про походження товару являється лише одним із них, а не єдиним документом для таких цілей.
У свою чергу, частиною 3 статті 44 МК України передбачалося, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково у таких трьох виключних випадках:
на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;
на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність";
якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, згідно з частиною 5 статті 275 МК України компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до ч.9 ст.280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2018 року позивачем в інтересах громадянки України ОСОБА_2 подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA805180/2018/013407 (далі - МД), на підставі якої 13.07.2018 року оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг легковий автомобіль, моделі Land Rover, марки Discovery Sport, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2017, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна 1999 см куб., тип кузова - седан, колір білий ( а.с.41). Відповідно до графи 47 «Нарахування платежів» МД до державного бюджету сплачено 71761,90 грн. мита, 20066,98 грн. акцизного збору та 161889,58 грн. ПДВ.
При заповненні митної декларації країною походження задекларованого товару вказано країну - Велика Британія, відомості про яку визначено на підставі сертифікату відповідності від 10.07.2018 UA.009.30143-18, органом із сертифікації встановлено та задокументовано, що задекларований Позивачем автомобіль виготовлений компанією JAGUAR LAND ROVER LTD, місцезнаходженням якої являється Велика Британія ( а.с.43).
В ході перевірки було встановлено, що при поданні до митного оформлення у митному режимі «імпорт» митної декларації від 13.07.2018 №UA805180/2018/013407 Сумській митниці ДФС позивачем, як декларантом ОСОБА_2 , не надавався сертифікат про походження товару на товар «Автомобіль легковий, новий - 1 шт. Модель Land Rover. Марка Discovery Sport.
У графі 44 цієї МД відсутня інформація щодо реквізитів сертифікату про походження товару, на який встановлено компенсаційне мито, у графі 47 МД відсутні відомості про нарахування компенсаційного мита (вид митного платежу 025), у графі «В» МД відсутні відомості про сплату компенсаційного мита (вид митного платежу 025), чим порушено вимоги ст. 19 Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту".
Враховуючи вищевикладене та в зв'язку з ненаданням сертифікату про походження товару при митному оформленні за МД від 13.07.2018 №UA805180/2018/01340,відповідач прийшов до висновку, що даний товар за описом і за класифікацією згідно з УКТ ЗЕД підпадає під дію остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № AC- 344/2015/4411-06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації».
З цього приводу колегія суддів зазначає таке. Так, відповідно до роз'яснень Держмитслужби України, викладених у листі від 15.07.2008 року №14/922-ЕП «Щодо окремих питань з визначення країни походження автотранспортних засобів» надавалося роз'яснення з приводу того, що «VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро- цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.
Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державнім стандартом України ДСТУ 3524-97 обов'язкового застосування в Україні. Структура VIN-коду складається із трьох частин: міжнародний код виробника транспортного засобу (World Manufacturers Identification) - перші три позиції; описова частина ( ОСОБА_3 ) - з 4 по 9 позицію; розпізнавальна частина (Vehicle Identification Section) - з 10 по 17 позицію. Перші три символи VIN-коду (World Manufacturers Identification) визначають географічну зону, коди країни і виробника автотранспортного засобу: 1-й символ VIN-коду "Країна виробник": S - Великобританія». Тобто, виходячи зі змісту VIN-коду контролюючий орган мав змогу перевірити країну походження ввезеного на митну територію України автомобіля.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що компенсаційне мито сплачується за умови наявності одночасно двох умов: відсутності сертифікату та неможливості визначення походження товару. У Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2018 року № АС-344/2015/4411- 06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» визначається, що «імпорт на митну територію Україну товару, відповідно до наведеного у цьому Рішенні опису, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 відсотків». Позивачем при заповненні та поданні до митного оформлення МД на вказаний автомобіль в її графі 34 «Код країни походження» було вказано його країну «GB» (Велика Британія).
При цьому, викладені в акті перевірки висновки про те, що лише наявність сертифікату походження товару впливає на порядок обчислення компенсаційного мита та формування податкового зобов'язання, не узгоджуються із вимогами наведених вище нормативних актів, оскільки компенсаційне мито сплачується за умови наявності одночасно двох умов: відсутності сертифікату та неможливості визначення походження товару.
Крім того, визначаючи розмір остаточного компенсаційного мита і застосовуючи ставку 17,66%, податковий орган вирішив, що країною походження товару є Російська Федерація. Однак, матеріали справи не містять доказів походження автомобіля із Росії, тобто висновок посадової особи, яка проводила перевірку не відповідає змісту досліджених нею ж документів, перелік яких вказаний в п.1.9 акту перевірки.
В той же час, Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2018 року № АС-344/2015/4411- 06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації», на яке посилається відповідач, поширюється на легкові автомобілі походженням саме з Російської Федерації.
Також, відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до підпункту 3 п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Як свідчать відомості графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» МД, платником податків з операції ввезення автомобіля на митну територію України була його власник (імпортер) - ОСОБА_2 , а не позивач - ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, відповідачем невірно визначений і суб'єкт спірних правовідносин.
Щодо пояснень позивача про порушення відповідачем порядку повідомлення платника податків про проведення перевірки та її наслідки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як вбачається з матеріалів справи, Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.12.2018 №7387/18-28-13-03/2924420790/349 направлено ФОП ОСОБА_1 листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 10.12.2018. Разом з тим, лист, яким було відправлено акт перевірки, повернувся до Головного управлення ДФС у Сумській області із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну», про що поштовою службою проставлено відмітку 15.01.2019 року. Таким чином, твердження позивача щодо порушення порядку повідомлення спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що у акті перевірки не міститься відомостей з приводу того, з яких підстав відповідач дійшов висновку про здійснення імпорту в Україну легкового автомобіля саме походженням з Російської Федерації, в той час як компенсаційне мито згідно з положеннями наведеного Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі встановлено виключно для таких випадків.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень рішень №0001081303 та 0001071303.
Згідно із приписами ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності спірних рішень.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 по справі № 480/1772/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 25.11.21.