15 листопада 2021 р. Справа № 520/11336/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 (суддя Сліденко А.В., м. Харків) по справі № 520/11336/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Омібілік-Агро», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 000/5752/0728 від 23.04.2021р.
Позовні вимоги позивач мотивує відсутністю вчинення податкового правопорушення у вигляді недоплати грошових зобов'язань з ПДВ та протиправністю рішення податкового органу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №000/5752/0728 від 23.04.2021р.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" зареєстроване в якості юридичної особи приватного права-резидента України, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 34473765, у якості платника податків (у тому числі і ПДВ) перебуває на обліку в установі відповідача.
За твердженням позивача, між позивачем (у якості покупця) та контрагентами - постачальниками (ТОВ «Торгуз», ТОВ «ВП Житомир Агрохім», ТОВ «Екологія Плюс») були укладені договори поставки. Ці договори відповідають закону за усіма параметрами, зобов'язання сторін були виконані у повному обсязі, предмет договорів у подальшому був частково реалізований іншому суб'єкту господарювання, а частково знаходиться в розпорядженні Товариства з метою використання у власній господарській діяльності.
17.03.2021р. контролюючим органом було видано наказ № 1795-п щодо призначення позапланової виїзної документальної перевірки заявника за період 01.10.2019р.-31.12.2020р.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 02.04.2021р. № 5606/20-40-07-28-09/34476765 (далі за текстом - Акт).
У Акті контролюючий орган посилається на вчинення особою низки податкових правопорушень, а саме: пп. «а» п. 198.1, абз. 1, 2 п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України за рахунок відображення у податковому обліку показників виданих контрагентами - постачальниками (ТОВ «Торгуз», ТОВ «ВП Житомир Агрохім», ТОВ «Екологія Плюс») первинних документів за нереальними господарськими операціями, що призвело до заниження (недоплати) грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі - 2.954.738,64 грн.
23.04.2021р. з посиланням на Акт контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 000/5752/0728 від 23.04.2021р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 3.693.422,5 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 2.954.738 грн., штрафні санкції у сумі - 738. 684,50 грн.
Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням, винесеними за результатами перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" звернулося до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з обґрунтованості позовних вимог та протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.
Так, згідно з п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).
Водночас із цим, процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена нормами наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017р. за №753/30621) і відповідно нормами Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, нормами Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №566, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017р. за №752/30620; далі за текстом - Порядок №566), нормами Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 04.07.2017р. №485; далі за текстом - Порядок №485).
З 31.03.2017р. процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була визначена приписами постанови КМУ від 29.03.2017р. №190.
З 22.03.2018р. в Україні процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була визначена приписами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 21.02.2018р. №117 (далі за текстом - Порядок зупинення №117).
З 01.02.2020р. в Україні процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).
Зокрема, пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Отже, відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість виключає як правомірність виписування податкової накладної контрагентом - постачальником, так і легальність включення такої податкової накладної покупцем до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За правилом абз.1 п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Окрім того, аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України (а саме: ст.ст.185, 187, 188, 198, 201) у кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату (тобто відповідність стандарту розумної та обачливої поведінки комерсанта); 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрація контрагентом-постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вимоги до змісту та форми первинних документів визначені ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", де передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
До того ж у силу вимог абз.2 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Таким чином, і за приписами ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", і за приписами абз.2 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна у якості первинного документа повинна містити відомості, котрі містять зміст та обсяг господарської операції і є достовірними.
Колегія суддів враховує висновки постанови Верховного Суду від 20.12.2019р. по справі №826/16776/18 (адміністративне провадження №К/9901/29228/19) "Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.
Наявність у платника ПДВ первинних документів, які складені для оформлення операції з постачання, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов'язковою умовою є достовірність цих документів.".
При цьому, колегія суддів зазначає, що за визначенням ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.09.2020р. у справі №819/1250/17 "Норми Податкового кодексу України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.".
Колегія суддів зазначає, що обставини наявності у контрагента позивача статусу платника ПДВ і реєстрації виписаних таким контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнаються учасниками справи.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що претензій до форми, змісту або підстави складання податкових накладних контролюючого органу матеріали справи не містять. Сама лише незгода контролюючого органу із існуванням такої події як поставка товару не може бути визнана доведеним фактом відсутності підстав для виписування податкової накладної.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ВКП «Екологія Плюс», колегія суддів зазначає наступне.
12.06.2019 року між позивачем - ТОВ «Омбілік-Агро» (в якості покупця) та ТОВ "ВКП «Екологія Плюс" було укладено договір поставки № 20/12-06, предметом якого є постачання добрива, а саме органічні добрива марки Б в біг бегах.
У межах договору були проведені господарські операції з поставки позивачу органічного добрива марки Б в біг бегах, які оформлені: - видатковими накладними: № 152 від 16.06.2020р. на суму 454578 грн. (в т.ч. ПДВ 75763 грн.); № 153 від 17.06.2020р. на суму 449790 грн. (в т.ч. ПДВ 74965 грн.); № 154 від 18.06.2020р. на суму 456600 грн. (в т.ч. ПДВ 76100 грн.); № 155 від 19.06.2020р. на суму 455616 грн. (в т.ч. ПДВ 75936 грн.); № 156 від 22.06.2020р. на суму 449826 грн. (в т.ч. ПДВ 74971 грн.); № 157 від 23.06.2020р. на суму 457278 грн. (в т.ч. ПДВ 76213 грн.); № 158 від 24.06.2020р. на суму 457116 грн. (в т.ч. ПДВ 76186 грн.); № 166 від 25.06.2020р. на суму 458526 грн. (в т.ч. ПДВ 76421 грн.); № 168 від 26.06.2020р. на суму 457584 грн. (в т.ч. ПДВ 76264 грн.); № 170 від 27.06.2020р. на суму 455850 грн. (в т.ч. ПДВ 75975 грн.); № 172 від 30.06.2020р. на суму 447636 грн. (в т.ч. ПДВ 74606 грн.); загальною сумою 5 000 400.00 грн., в т.ч. ПДВ 833 400 грн.); належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними № 108 від 16.06.2020р. на суму 454578 грн., № 109 від 17.06.2020р. на суму 449790 грн., № 110 від 18.06.2020р. на суму 456600 грн., № 111 від 19.06.2020р., на суму 455616 грн., № 112 від 22.06.2020р. на суму 449826 грн., № 113 від 23.06.2020р. на суму 457278 грн., № 114 від 24.06.2020р. на суму 457116 грн., № 115 від 25.06.2020р. на суму 458526 грн., № 116 від 26.06.2020р. на суму 457584 грн., № 117 від 27.06.2020р. на суму 455850 грн., № 118 від 30.06.2020р. на суму 447636 грн.; фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 140 від 16.06.2020р.; № 140/1 від 16.06.2020р.; № 141 від 16.06.2020р.; № 141/1 від 16.06.2020р.; № 142 від 17.06.2020р.; № 142/1 від 17.06.2020р.; № 143 від 17.06.2020р.; № 143/1 від 17.06.2020р.; № 144 від 18.06.2020р.; № 144/1 від 18.06.2020р.; № 145 від 18.06.2020р.; № 145/1 від 18.06.2020р.; № 146 від 19.06.2020р.; № 146/1 від 19.06.2020р.; № 147 від 19.06.2020р.; № 147/1 від 19.06.2020р.; № 148 від 22.06.2020р.; № 148/1 від 22.06.2020р.; № 149 від 22.06.2020р.; № 149/1 від 22.06.2020р.; № 150 від 23.06.2020р.; № 150/1 від 23.06.2020р.; № 151 від 23.06.2020р.; № 151/1 від 23.06.2020р.; № 152 від 24.06.2020р.; № 152/1 від 24.06.2020р.; № 153 від 24.06.2020р.; № 153/1 від 24.06.2020р.; № 154 від 25.06.2020р.; № 154/1 від 25.06.2020р.; № 155 від 25.06.2020р.; № 155/1 від 25.06.2020р.; № 156 від 26.06.2020р.; № 156/1 від 26.06.2020р.; № 157 від 26.06.2020р.; № 157/1 від 26.06.2020р.; № 158 від 27.06.2020р.; № 158/1 від 27.06.2020р.; № 159 від 27.06.2020р.; № 159/1 від 27.06.2020р.; № 160 від 30.06.2020р.; № 160/1 від 30.06.2020р.; № 161 від 30.06.2020р.; № 161/1 від 30.06.2020р.; зобов'язання з оплати вартості отриманого товару перед ТОВ «ВКП «Екологія Плюс» виконані шляхом укладення договорів уступки права вимоги від 10.07.2020р., відповідно до якого новий кредитор - ТОВ «Мані Експрес» має право вимагати борг в сумі 4 168 350 грн.; від 10.07.2020р., відповідно до якого новий кредитор - ТОВ «Делюкс Конслатинг» має право вимагати борг в сумі 832050,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 10.07.2020р. № 2216 заборгованість перед ТОВ «Делюкс Консалтинг» погашена в повному обсязі.
Згодом придбаний товар був реалізований ТОВ «Валківський Агрохім» відповідно до договору поставки № 01/03 від 01.03.2021р. та видаткової накладної № 4 від 01.03.2021р.
З приєднаних до матеріалів справи копій документів не вбачається доказів, котрі б свідчили про наявність перешкоди виконання постачальником позивача зобов'язань за правочином з відчуження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ВП «Житомир Агрохім», колегія суддів зазначає наступне.
23.06.2020 року між позивачем - ТОВ «Омбілік-Агро» (в якості покупця) та ТОВ «ВП «Житомир Агрохім» було укладено договір поставки № 23/06, предметом якого є постачання добрива, а саме селітри аміачної, карбаміду, нітроамофоски.
Відповідно до договору були проведені господарські операції з поставки позивачу селітри аміачної, карбаміду, нітроамофоски, які оформлені: - видатковими накладними: № 231/1 від 23.06.2020р. на суму 3000027,72 грн. (в т.ч. ПДВ 500004,62 грн.); № 231/2 від 23.06.2020р. на суму 2000250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 333375,00 грн.); № 232/1 від 23.06.2020р. на суму 1400090,58 грн. (в т.ч. ПДВ 233348,43 грн.); № 232/2 від 23.06.2020р. на суму 600494,82 грн. (в т.ч. ПДВ 100082,47 грн.), загальною сумою 7 000 863,12 грн., в т.ч. ПДВ 1 166 810.52 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними № 1 від 23.06.2020р. на суму 3 000 027,72 грн., № 2 від 23.06.2020р. на суму 2 000 250,00 грн., № 3 від 23.06.2020р. на суму 1 400 090,58 грн., № 7 від 23.06.2020р. на суму 600 494,82 грн.; зобов'язання з оплати вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом укладення договору уступки права вимоги від 06.07.2020р., відповідно до якого Новий кредитор - ТОВ «Мані Експрес» має право вимагати борг в сумі 7000863,12 грн.
Окрім того, між заявником (у якості покупця) та ТОВ «ВП «Житомир Агрохім» (у якості постачальника) було укладено також і договір № 11/09 від 11.09.2020 р.
Згідно з договором № 11/09 від 11.09.2020 р. були проведені господарські операції з поставки позивачу селітри аміачної, карбаміду, нітроамофоски, які оформлені: - видатковою накладною № 139 від 13.09.2020р. на суму 2820168,73 грн. (в т.ч. ПДВ 470028,12 грн.); належним чином зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною № 2 від 13.09.2020р. нам суму 2 820 168,73 грн.; зобов'язання з оплати вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом укладення договору уступки права вимоги від 22.09.2020р., відповідно до якого Новий кредитор - ТОВ «Мані Експрес» має право вимагати борг в сумі 2820168,73 грн.
Згодом придбаний за обома договорами поставки товар, а саме: селітра аміачна в кількості 509,55 тон; НПК нітроамофоска в кількості 105,27 тон, були в подальшому продані ТОВ «Валківський Агрохім» відповідно до договору поставки № 01/03 від 01.03.2021р. та видаткової накладної № 4 від 01.03.2021р. Залишок аміачної селітри в кількості 256,2 тони: карбамід в кількості 266,7 тон; НПК карбамід в кількості 57,7 тон; нітроамофоска в кількості 62 тони знаходяться на складі позивача з метою внесення на посівні площі для вирощування.
З приєднаних до матеріалів справи копій документів не виявлено об'єктивних даних, котрі б свідчили про реальну перешкоду виконанню постачальником заявника зобов'язань за правочином з відчуження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Торгуз», колегія суддів зазначає наступне.
12.10.2020 року між позивачем - ТОВ «Омбілік-Агро» (в якості покупця) та ТОВ " Торгуз " (в якості постачальника) було укладено договір поставки без номера, предметом якого є постачання добрива, а саме карбаміду марки «Б».
Відповідно до договору були проведені господарські операції з поставки позивачу карбаміду марки «Б», які оформлені: видатковою накладною № 38 від 15.10.2020р. на суму 2.907.000,00грн. (в т.ч. ПДВ 484500 грн.); належним чином зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною № 2 від 15.10.2020р. на суму 2. 907.000,00грн.; зобов'язання з оплати вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом укладення договору уступки права вимоги від 26.03.2021р., відповідно до якого Новий кредитор - ПП «Грандбуд» має право вимагати борг в сумі 2.907.000,00грн.
Придбані ТМЦ - карбамід марки Б упаковка Біг-Беги в кількості 285 тон знаходиться на складі позивача з метою внесення на посівні площі для вирощування.
З приєднаних до матеріалів справи копій документів та доводів контролюючого органу, не вбачається підстав для перешкоди виконанню постачальником позивача зобов'язань за правочином з відчуження товару.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність контролюючим органом вчинення позивачем податкового правопорушення у вигляді заниження (недоплати) грошових зобов'язань з ПДВ.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність існування наміру на безпідставне одержання позивачем податкової вигоди і доводять правильність та достовірність даних податкового обліку заявника з податку на прибуток та з ПДВ.
Доводи контролюючого органу з приводу нездатності контрагента - постачальника виконати власні господарські зобов'язання за правочином поставки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки контролюючим органом не були опитані керівники та засновники контрагентів - постачальників, що призводить до істотного недоліку у результатах реалізації контролю за дотриманням податкової дисципліни. До того ж контролюючим органом не були виявлені та зафіксовані в акті перевірки (а відтак, і не брались до уваги при винесенні оскаржених податкових повідомлень - рішень) істотні дефекти у процедурі створення контрагентів заявника та суттєві недоліки у процесі поточного функціонування цих суб'єктів господарювання.
Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що у спірних правовідносинах контролюючим органом не були ініційовані процедури зустрічної звірки контрагентів - постачальників.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до змісту Акту, єдиним доказом вчинення позивачем податкового правопорушення - заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначено податкову інформацію інших контролюючих органів.
А саме: відносно ТОВ «ВКП «Екологія Плюс» було використано узагальнену податкову інформацію ГУ ДПС у Миколаївській області за звітний період декларування ПДВ лютий-червень 2020 року; відносно ТОВ «ВП Житомир Агрохім» було використано узагальнену податкову інформацію ГУ ДПС у Житомирській області за звітний період декларування ПДВ червень 2020 року; відносно ТОВ «Торгуз» взагалі до уваги були взяті лише дані Єдиного реєстру податкових накладних.
З приводу відповідності закону складеного контролюючим органом Узагальнення податкової інформації як доказу наявності податкового правопорушення, колегія суддів зазначає, що створення цього документа відбувається поза межами ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки згідно з приписами ст.ст.20, 62, 75-86 Податкового кодексу України способами здійснення податкового контролю є перевірки та звірки. Відтак, відсутні правові підстави для кваліфікації такого документа контролюючого органу як доказу вчинення податкового правопорушення.
З приводу посилання контролюючого органу на відомості даних Єдиного реєстру податкових накладних та відомостей автоматизованих інформаційних систем - баз даних контролюючих органів, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки у зв'язку з незазначенням в Акті конкретного часового періоду дослідження, що не виключає можливості придбання контрагентом товару у попередні звітні податкові періоди з початку здійснення діяльності, придбання товару у неплатників ПДВ, тощо.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000/5752/0728 від 23.04.2021р, прийняте Головним Управлінням ДПС у Харківській області за результатами позапланової виїзної документальної перевірки заявника за період 01.10.2019р.-31.12.2020р., яка оформлена актом від 02.04.2021р. № 5606/20-40-07-28-09/34476765.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі № 520/11336/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 25.11.21.