печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31296/15-ц
11 жовтня 2021 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань - Самолюк Ю.Ю.,
за участю:
приватного виконавця: Авторгова А.М.,
боржника: не з'явився,
представника стягувача: не з'явився,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа боржника, -
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Авторгов Андрій Миколайович (далі - заявник, Приватний виконавець Авторгов А.М.) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ) без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування подання Приватний виконавець Авторгов А.М. зазначає, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження № 66023070 з виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 17.02.2021 року у справі № 757/31296/15-ц, про спонукання ОСОБА_1 до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2010 року у справі № 2-3520-1/10, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» (далі - ПАТ «Родовід банк»): процентів у розмірі 2 993 393,83 грн., а саме 898 454,47 грн. та 261 867,42 доларів США; а також пені у розмірі 2 924 291,84 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк»: 517 160,19 грн. - три проценти річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 261 867,42 доларів США; 53 586,06 грн. - три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн.; 685 520,78 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк» 3 530,13 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду першої інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог, та 5 648,21 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог.
Постановою Приватного виконавця Авторгова А.М. від 07.07.2021 року відкрито виконавче провадження № 66023070 з виконання вказаного виконавчого листа; зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копію постанови направлено на вказану у виконавчому документі адресу - АДРЕСА_1 .
Постановою Приватного виконавця Авторгова А.М. від 07.07.2021 року накладено арешт на кошти боржника; постанову направлено до 75 банківських установ.
Станом на 07.09.2021 року приватним виконавцем стягнуто з рахунків боржника грошові кошти в розмірі 11 450,87 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомості щодо належного боржнику майна відсутні.
Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 07.07.2021 року інформація щодо джерел отримання боржником доходів в ДРФО відсутня.
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру МВС від 21.07.2021 року за боржником зареєстровано транспортний засіб Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1996 року випуску, сірого кольору.
Постановами Приватного виконавця Авторгова А.М. від 30.07.2021 року накладено арешт на майно боржника та оголошено в розшук майно боржника: Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1996 року випуску, сірого кольору.
Рішення суду боржником не виконано, залишок заборгованості за виконавчим провадженням № 66023070 станом на 07.09.2021 року становить 5 077 844,52 грн. та 261 867,42 доларів США.
Приватний виконавець Авторгов А.М. вважає, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов'язань, про що свідчить невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
За повідомленням Державної міграційної служби України від 19.07.2021 року ОСОБА_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 24.12.2010 року органом видачі 8099, та другим діючим паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 27.05.2019 року.
За повідомленням Державної прикордонної служби України від 08.07.2021 року ОСОБА_1 за період з 25.02.2021 року по 11.06.2021 року шість разів виїжджав за кордон України.
З огляду на зазначене, Приватний виконавець Авторгов А.М. вважає, що обмеження боржника у праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить його виконати свої зобов'язання з виконання судового рішення, яке фактично не виконується з часу набрання ним законної сили.
Ураховуючи наведене, Приватний виконавець Авторгов А.М. звернувся до суду з поданням, у якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), до виконання зобов'язань, покладених на нього на підставі виконавчого листа № 757/31296/15-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 17.02.2021 року, про спонукання ОСОБА_1 до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2010 року у справі № 2-3520-1/10, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк»: процентів у розмірі 2 993 393,83 грн., а саме 898 454,47 грн. та 261 867,42 доларів США; а також пені у розмірі 2 924 291,84 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк»: 517 160,19 грн. - три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 261 867,42 доларів США; 53 586,06 грн. - три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн.; 685 520,78 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк» 3 530,13 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду першої інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог, та 5 648,21 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2021 року судове засідання, призначене на 22.09.2021 року, відкладено на 11.10.2021 року у зв'язку з клопотанням Приватного виконавця Авторгова А.М. про відкладення розгляду справи.
07.10.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» (далі - стягувач, ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс») подано до суду письмові пояснення щодо подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, у яких стягувач просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього на підставі виконавчого листа № 757/31296/15-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 17.02.2021 року.
У поясненнях стягувач зазначає, що ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс» набуло право вимоги заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк» згідно з постановою Київського апеляційного суду від 23.05.2019 у справі №757/31296/15-ц, на підставі якої 17.02.2021 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист.
ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс» вважає, що тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України в рамках виконавчого провадження є необхідною та обов'язковою мірою, яка змусить боржника виконати вказане судове рішення, яке фактично не виконується з часу набрання ним законної сили.
Свідоме та умисне ухилення від виконання зобов'язань боржником підтверджується тим фактом, що з моменту затвердження ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2010 року у справі № 2-3520-1/10 мирової угоди, боржник почав відчужувати належне йому нерухоме майно.
Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві власності з 04.04.2012 року належала квартира АДРЕСА_2 .
30.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбаль Н.О. посвідчено договір купівлі-продажу вказаної квартири та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 12794260 від 30.04.2014 року, власником квартири зазначено ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).
05.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. посвідчено договір купівлі-продажу зазначеної квартири та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 43863370 від 05.11.2018 року, власником квартири зазначений ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).
З наведеного вбачається, що з метою уникнення сплати заборгованості за кредитом ОСОБА_1 умисно та цілеспрямовано відчужив належне йому на праві власності нерухоме майно.
У зв'язку з цим 24.05.2021 року ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс» звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання вищевказаних правочинів недійсними.
Ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2021 року у справі № 757/27520/21-ц відкрито провадження у справі за вказаним позовом та задоволено заяву про забезпечення позову: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 .
Проте, як стало відомо стягувачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на цю квартиру перереєстроване за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.06.2021 року.
Вказані обставини, на думку стягувача, підтверджують факт ухилення боржника від виконання судового рішення.
Приватний виконавець Авторгов А.М. в судовому засіданні вимоги подання підтримав у повному обсязі з викладених у ньому підстав, просив задовольнити подання.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Враховуючи викладене, суд проводить розгляд справи за відсутності боржника та стягувача, на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми для прийняття судового рішення.
Заслухавши думку Приватного виконавця Авторгова А.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України, Приватний виконавець Авторгов А.М. посилався на те, що в межах виконавчого провадження № 66023070 він здійснив усі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 17.02.2021 року у справі № 757/31296/15-ц. Про відкриття зазначеного виконавчого провадження та про здійснення приватним виконавцем виконавчих дій боржник обізнаний, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Проте жодних дій для виконання судового рішення боржник не вчинив, вимоги приватного виконавця залишено ним без розгляду, сума заборгованості є значною, витребувані приватним виконавцем документи (декларацію про доходи та майно) боржник не надає, у зв'язку із чим захист прав стягувача без вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення у спосіб тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань вважає неможливим.
За положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, зокрема, у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
За положеннями п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що «ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням» слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
У справі «Бурдов проти Росії» (рішення від 07.05.2002 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні ґарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би ґарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише ґарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід'ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного: 1) мета цивільного судочинства, закріплена у ст. 2 ЦПК України (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави), в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання; 2) провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов'язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного суду від 23.05.2019 у справі №757/31296/15-ц скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2018 року та постановлено нове судове рішення наступного змісту: позовні вимоги ПАТ «Родовід банк» до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості та стягнення коштів задоволено частково. Ухвалено спонукати ОСОБА_1 до виконання умов мирової угоди, що затверджена ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2010 року у справі № 2-3520-1/10, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк»: процентів у розмірі 2 993 393,83 грн., а саме 898 454,47 грн. та 261 867,42 доларів США; а також пені у розмірі 2 924 291,84 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк»: 517 160,19 грн. - три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 261 867,42 доларів США; 53 586,06 грн. - три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн.; 685 520,78 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк» 3 530,13 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду першої інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог, та 5 648,21 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог.
17.02.2021 року на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.05.2019 Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 757/31296/15-ц.
Постановою Приватного виконавця Авторгова А.М. від 07.07.2021 року (а.с. 8, 9) відкрито виконавче провадження № 66023070 про примусове виконання вказаного виконавчого листа; зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Копію постанови направлено боржнику 07.07.2021 року рекомендованим листом (а.с. 10), проте вимоги постанови боржник не виконав, декларацію про доходи та майно не подав.
Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 07.07.2021 року інформація щодо джерел отримання боржником доходів в ДРФО відсутня (а.с. 11).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.07.2021 року, відомості щодо належного боржнику майна відсутні (а.с. 12).
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 21.07.2021 року за боржником зареєстровано транспортний засіб Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1996 року випуску, сірого кольору (а.с. 14)
Постановою Приватного виконавця Авторгова А.М. від 30.07.2021 року оголошено в розшук майно боржника: Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1996 року випуску, сірого кольору (а.с. 16, 17).
За повідомленням Державної міграційної служби України від 19.07.2021 року ОСОБА_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 24.12.2010 року органом видачі 8099, та другим паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 27.05.2019 року органом видачі 8030 9а.с. 18).
За повідомленням Державної прикордонної служби України від 15.07.2021 року ОСОБА_1 за період з 25.02.2021 року по 11.06.2021 року шість разів перетинав державний кордон України (а.с. 19).
Суд вважає, що вказане свідчить про те, що боржник має реальні можливості виконувати обов'язок щодо виконання судового рішення, і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини, оскільки будь-яких доказів того, що поїздки боржника за межі України оплачувались не ним особисто, матеріали справи не містять.
Станом на 07.09.2021 року приватним виконавцем стягнуто з рахунків боржника грошові кошти в розмірі 11 450,87 грн.
Рішення суду боржник самостійно та добровільно не виконує; залишок заборгованості за виконавчим провадженням № 66023070 станом на 07.09.2021 року становить 5 077 844,52 грн. та 261 867,42 доларів США.
Ураховуючи, що майно та кошти на рахунках у боржника відсутні, примусове виконання судового рішення про стягнення з боржника боргу у значній сумі фактично неможливе.
Зазначені обставини свідчать про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків. На момент звернення приватного виконавця до суду з цим поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань вже відбувся і є об'єктивно наявним та вбачається з матеріалів виконавчого провадження.
З огляду на те, що сума заборгованості є значною, судове рішення не виконується боржником з дня набрання ним законної сили - 23.05.2019 року, проте протягом 2021 року він багаторазово перетинав кордон України, боржник не надав приватному виконавцю будь-яких доказів того, що він не має об'єктивної можливості виконати судове рішення (хвороба, відсутність майна, доходів тощо), суд вважає, що боржник ухиляється від виконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подання Приватного виконавця Авторгова А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань, покладених на нього постановою Київського апеляційного суду від 23.05.2019 року у справі № 757/31296/15-ц, на підставі якої 17.02.2021 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист, підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 313 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 18, 441, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 17.02.2021 року у справі № 757/31296/15-ц, про спонукання ОСОБА_1 до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2010 року у справі № 2-3520-1/10, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»: процентів у розмірі 2 993 393,83 грн., а саме 898 454,47 грн. та 261 867,42 доларів США; а також пені у розмірі 2 924 291,84 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»: 517 160,19 грн. - три проценти річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 261 867,42 доларів США; 53 586,06 грн. - три проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн.; 685 520,78 грн. інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за період з 26.08.2012 року по 21.08.2015 року за прострочення сплати 898 454,47 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» 3 530,13 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду першої інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог, та 5 648,21 грн. у рахунок відшкодування судового збору, що був сплачений до суду апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повна ухвала суду складена 15.10.2021 року.
Суддя Є.С. Хайнацький