Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/17803/15-ц
провадження № 61-11964св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопова Андрія Володимировича на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 16 березня 2021 року у складі судді Зуба Г. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В. Хорошевського О. М.,
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення коштів.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2015 року відкрито провадження в цій справі.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1
ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги і просив: визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «Б-1» з тамбуром літ. «б», гараж літ. «З», літній душ літ. «И», вбиральню літ. «Л», льох літ. «К», гараж літ. «Н» разом з оглядовою ямою літ. «Н», сарай літ. «О», розташовані по АДРЕСА_1 ; стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вартість покращень, проведених в період з 1988 року стосовно вказаного житлового будинку, включаючи підведення комунікацій, ремонт, заміну конструкцій, крівлі, та вартість покращень домоволодіння, включаючи вистилання двору, встановлення огорожі та воріт, в загальному розмірі 1 200 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 16 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Залишаючи позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача в судові засідання, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні, яке відбулося 23 лютого 2021 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Веселянська О. Л. заявила клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та оголошено перерву в судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 05 березня 2021 року, про що адвоката повідомлено під розписку. Позивач і його представник - адвокат Веселянська О. Л. не з'явилися в судове засідання, призначене на 05 березня 2021 року, їх неявка визнана судом неповажною, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 16 год. 30 хв. 16 березня 2021 року. Однак позивач та його представник, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з'явилися в судове засідання, призначене на 16 березня 2021 року, і не повідомили суд про причини своєї неявки.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 16 березня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону. Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що адвокат Веселянська О. Л. представляла інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 19 жовтня 2018 року, який діяв лише до 31 грудня 2018 року без обумовлення сторонами про його автоматичну пролонгацію (продовження). Таким чином, після 31 грудня 2018 року судом першої інстанції безпідставно допущено до участі у справі адвоката Веселянську О. Л. як представника позивача ОСОБА_1 , оскільки її повноваження припинилися. Однак відсутність представницьких повноважень у названого адвоката не є достатньою підставою для висновку, що позивач не був належним чином повідомлений місцевим судом про судові засідання. Так, 30 липня 2020 року ОСОБА_1 подав до Київського районного суду міста Харкова заяву, в якій просив повідомляти його про судові засідання в цій справі за допомогою судових повісток в режимі SMS-повідомлень. На підставі вказаної заяви та відповідно до вимог частини тринадцятої статті 128 ЦПК України місцевий суд повідомляв ОСОБА_1 за допомогою SMS-повісток про судові засідання, призначені на 15 вересня, 06 листопада та 07 грудня 2020 року, в які він не з'явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 скерував на електронну пошту суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 08 грудня 2020 року, хоча таке засідання не призначалося. 17 грудня 2020 року позивач повідомив місцевий суд про неможливість прибути 18 грудня 2020 року в судове засідання у зв'язку з тим, що він хворіє на гостру респіраторну хворобу, на підтвердження чого надав медичну довідку. 25 січня 2021 року ОСОБА_1 доставлено SMS-повідомлення про його виклик в судове засідання на 23 лютого 2021 року, в яке він не з'явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. Також за допомогою SMS-повідомлення місцевий суд викликав позивача в судове засідання, призначене на 16 березня 2021 року, в яке він знову не з'явився. Враховуючи наведене, колегія суддів вважала за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хлопов А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 16 березня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року і направити справу на новий розгляд.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, представник заявника вказав, що ухвала Київського районного суду міста Харкова від 16 березня 2021 року була постановлена за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Зміст SMS-повідомлень, надісланих ОСОБА_1 місцевим судом, не відповідає положенням частини тринадцятої статті 128 ЦПК України, так як вони не містять посилань на веб-адреси відповідних ухвал в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також у вказаному реєстрі відсутня ухвала місцевого суду про призначення судового розгляду на 16 березня 2021 року. Крім того, після 31 грудня 2018 року адвокат Веселянська О. Л. не була повноважним представником ОСОБА_1 , тому її повідомлення про засідання, призначене на 05 березня 2021 року, не можна вважати належним.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду міста Харкова.
21 вересня 2021 року справа № 640/17803/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 16 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що в жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення коштів.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2018 року зупинено провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_5 .
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2018 року поновлено провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 10 год. 30 хв. 22 жовтня 2018 року.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1
17 квітня 2020 року було проведено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями у зв'язку із звільненням з посади головуючого судді ОСОБА_6 . Справу розподілено судді Зубу Г. А. (том 2, а. с. 192).
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 06 травня 2020 року справу було прийнято головуючим суддею Зубом Г. А. до свого провадження та призначено її розгляд на 17 год. 00 хв. 22 червня 2020 року.
22 червня 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Зуба Г. А. в нарадчій кімнаті щодо розгляду іншої справи. Розгляд справи відкладено до 11 год. 00 хв. 30 липня 2020 року (том 2, а. с. 195).
30 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до Київського районного суду міста Харкова заяву, в якій просив повідомляти його про судові засідання в цій справі за допомогою судових повісток в режимі SMS-повідомлень на його телефон НОМЕР_3 (том 2, а. с. 205).
30 липня 2020 рокусправу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Зуба Г. А. в нарадчій кімнаті щодо розгляду іншої справи. Розгляд справи відкладено до 14 год. 30 хв. 15 вересня 2020 року (том 2, а. с. 206).
SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання в цивільній справі» на 14 год. 30 хв. 15 вересня 2020 року у справі № 640/17803/15-ц (2/953/10/20), сформоване 31 липня 2020 року, доставлено одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 31 липня 2021 року о 17 год. 21 хв. (том 2, а. с. 207).
15 вересня 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Зуба Г. А. у щорічній відпустці. Розгляд справи відкладено до 09 год. 45 хв. 06 листопада 2020 року (том 2, а. с. 210).
SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання в цивільній справі» на 09 год. 45 хв. 06 листопада 2020 року у справі № 640/17803/15-ц (2/953/10/20), сформоване 15 вересня 2020 року, доставлено одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 15 вересня 2020 року о 17 год. 17 хв. (том 2, а. с. 212).
06 листопада 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Зуба Г. А. на лікарняному. Розгляд справи відкладено до 10 год. 00 хв. 07 грудня 2020 року (том 2, а. с. 214).
SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання в цивільній справі» на 10 год. 00 хв. 07 грудня 2020 року у справі № 640/17803/15-ц (2/953/10/20), сформоване 06 листопада 2020 року, доставлено одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 06 листопада 2020 року об 11 год. 52 хв. (том 2, а. с. 217).
Згідно з протоколом судового засідання від 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, призначене на цей день, суд визнав його неявку неповажною. Розгляд справи відкладено до 09 год. 30 хв. 18 грудня 2020 року (том 2, а. с. 218-219).
SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання в цивільній справі» на 09 год. 30 хв. 18 грудня 2020 року у справі № 640/17803/15-ц (2/953/10/20), сформоване 07 грудня 2020 року, доставлено одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 07 грудня 2020 року о 12 год. 59 хв. (том 2, а. с. 221).
07 грудня 2020 року ОСОБА_1 скерував на електронну пошту місцевого суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 08 грудня 2020 року (том 2, а. с. 222), хоча таке засідання не призначалося.
17 грудня 2020 року позивач повідомив місцевий суд про неможливість прибути 18 грудня 2020 року в судове засідання у зв'язку з тим, що він хворіє на гостру респіраторну хворобу, на підтвердження чого надав медичну довідку (том 2, а. с. 226, 227).
18 грудня 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Зуба Г. А. в нарадчій кімнаті щодо розгляду іншої справи. Розгляд справи відкладено до 15 год. 00 хв. 20 січня 2021 року (том 2, а. с. 228).
20 січня 2021 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Зуба Г. А. в нарадчій кімнаті щодо розгляду іншої справи. Розгляд справи відкладено до 10 год. 30 хв. 23 лютого 2021 року (том 2, а. с. 234).
SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання в цивільній справі» на 10 год. 30 хв. 23 лютого 2021 року у справі № 640/17803/15-ц (2/953/4/21), сформоване 25 січня 2021 року, доставлено одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 25 січня 2021 року о 18 год. 23 хв. (том 2, а. с. 235).
Згідно з протоколом судового засідання від 23 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Веселянська О. Л. просила суд відкласти розгляд справи для підготовки клопотання про зупинення провадження у справі. Розгляд справи відкладено до 10 год. 30 хв. 05 березня 2021 року (том 3, а. с. 25-26).
Адвокат Веселянська О. Л. розписалася у повідомленні про день та час розгляду справи о 10 год. 30 хв. 05 березня 2021 року (том 3, а. с. 27).
В матеріалах справи відсутні докази щодо повідомлення місцевим судом позивача ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 05 березня 2021 року.
Згідно з протоколом судового засідання від 05 березня 2021 року в цей день ОСОБА_1 та його представник - адвокат Веселянська О. Л. не з'явилися в судове засідання, суд визнав їх неявку неповажною і вказав, що у разі повторної неявки буде поставлене на обговорення питання про залишення позову без розгляду. Розгляд справи відкладено до 16 год. 30 хв. 16 березня 2021 року (том 3, а. с. 31-32).
SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання в цивільній справі» на 16 год. 30 хв. 16 березня 2021 року у справі № 640/17803/15-ц (2/953/4/21), сформоване 05 березня 2021 року, доставлено одержувачам Веселянській О. Л. на номер телефону НОМЕР_2 і ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 05 березня 2021 року о 17 год. 01 хв. (том 3, а. с. 34, 35).
Згідно з протоколом судового засідання від 16 березня 2021 року в цей день позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Веселянська О. Л. не з'явилися в судове засідання. Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 заявив клопотання про залишення позову без розгляду (том 3, а. с. 38-39).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Частинами першою, тринадцятою статті 128 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали, передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, місцевий суд виходив з того, що 23 лютого 2021 року представник позивача - адвокат Веселянська О. Л. була повідомлена під розписку про судове засідання, призначене на 05 березня 2021 року, однак в цей день ні позивач, ні його представник не з'явилися до суду, у зв'язку з чим їх неявка була визнана неповажною, а розгляд справи відкладено на 16 березня 2021 року. Будучи належним чином сповіщеними за допомогою SMS-повідомлень про розгляд 16 березня 2021 року справи, позивач та його представник - адвокат Веселянська О. Л. повторно не з'явилися в судове засідання і не повідомили суд про причини своєї неявки.
Погоджуючись з рішенням місцевого суду щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції також зазначив, що адвокат Веселянська О. Л. представляла інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 19 жовтня 2018 року, який діяв лише до 31 грудня 2018 року без обумовлення сторонами про його автоматичну пролонгацію (продовження). Таким чином, після 31 грудня 2018 року судом першої інстанції безпідставно допущено до участі у справі адвоката Веселянську О. Л. як представника позивача ОСОБА_1 , оскільки її повноваження припинилися. Разом з тим відсутність представницьких повноважень у названого адвоката не є достатньою підставою для висновку, що позивач не був належним чином повідомлений місцевим судом про судові засідання. Так, про розгляд справи 15 вересня, 06 листопада, 07 грудня 2020 року та 23 лютого і 16 березня 2021 рокуОСОБА_1 сповіщався за допомогою SMS-повідомлень, однак в ці дні він не з'явився в суд та не повідомив про причини своєї неявки. Враховуючи наведене, колегія суддів вважала за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Однак вказані висновки апеляційного суду зроблені з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21).
У справі, яка переглядається, два останні судові засідання були призначені місцевим судом на 05 та 16 березня 2021 року.
При цьому про судове засідання, призначене судом першої інстанції на 05 березня 2021 року, була повідомлена лише адвокат Веселянська О. Л., а на 16 березня 2021 року - як названий адвокат, так і позивач ОСОБА_1 .
Як зазначено вище, однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого (наступного за першим) судового засідання, в яке він не з'явився.
Однак, дійшовши висновку щодо відсутності після 31 грудня 2018 року в адвоката Веселянської О. Л. повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 в цій справі через закінчення дії укладеного між ними 19 жовтня 2018 року договору про надання правової допомоги, апеляційний суд залишив поза увагою те, що в такому випадку позивач не може вважатися належним чином і в установленому порядку повідомленим судом першої інстанції про судове засідання, призначене на 05 березня 2021 року, в яке він не з'явився.
Отже, вказуючи на відсутність в адвоката Веселянської О. Л. повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 в цій справі, суд апеляційної інстанції фактично спростував наведені місцевим судом висновки, на підставі яких той обґрунтував своє рішення про залишення позовної заяви без розгляду за пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, при цьому, одночасно погодившись з таким рішенням та залишивши його без змін.
Таким чином, оскаржувана постанова апеляційного суду містить суперечливі та взаємовиключні висновки.
Разом з тим без достовірного з'ясування судом апеляційної інстанції питання про наявність в адвоката Веселянської О. Л. права представляти інтереси позивача, враховуючи, що в матеріалах справи міститься заява самого ОСОБА_1 , датована 19 вересням 2019 року (том 2, а. с. 131), тобто вже після закінчення дії договору про надання правової допомоги від 19 жовтня 2018 року, в якій він просив відкласти судове засідання, призначене місцевим судом на 19 вересня 2019 року, у зв'язку з хворобою свого представника - вищеназваного адвоката і не слухати справу за відсутності останньої, Верховний Суд позбавлений можливості вирішити питання щодо наявності підстав для скасування обох оскаржуваних судових рішень і направлення справи для продовження розгляду до місцевого суду.
Аргументи касаційної скарги про те, що зміст SMS-повідомлень, надісланих ОСОБА_1 місцевим судом, не відповідає положенням частини тринадцятої статті 128 ЦПК України, так як вони не містять посилань на веб-адреси відповідних ухвал в Єдиному державному реєстрі судових рішень, є неспроможними, оскільки, відкладаючи розгляд справи, місцевий суд не постановляв ухвал, оформлених окремими документами, а вніс їх до протоколів судових засідань, що узгоджується з положеннями частини п'ятої статті 259 ЦПК України.
Враховуючи наведене, безпідставними є також доводи заявника про відсутність таких ухвал в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що в даному випадку висновки суду апеляційної інстанції щодо повторної неявки позивача в судові засідання не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у вищезгаданих постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21), і що внаслідок неналежного дослідження доказів у частині наявності/відсутності в адвоката Веселянської О. Л. права представляти інтереси позивача цим судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Верховним Судом взято до уваги тривалий час розгляду судами вказаної справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного, всебічного та об'єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.
Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог процесуального права і ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Керуючись статтями 400, 401, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопова Андрія Володимировича задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийІ. М. Фаловська
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук