ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 листопада 2021 року м. Київ № 826/10399/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Джерело надій», про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування припису.
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1 , (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), до комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач-1, КП «Київблагоустрій») та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі також - відповідач-2, Департамент), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Джерело надій», (далі також - третя особа, ТОВ «Джерело надій»), в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність КП «Київблагоустрій» та Департаменту щодо скасування припису від 18 липня 2017 року №1715889, визнати протиправним та скасувати припис від 18 липня 2017 року № 1715889, прийнятий інспектором 1-ї категорії КП «Київблагоустрій» Федоренком І.С.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року справу №826/10399/17 прийнято до провадження судді Вовка П.В. та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що споруда, щодо якої було складено оскаржуваний припис, є капітальною спорудою, що належить на праві власності позивачу та відомості про яку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Відповідно, на думку позивача, до спірних правовідносин не може бути застосовано норми Правил благоустрою міста Києва, на підставі яких і було прийнято оскаржуваний припис.
Відповідачами були надані суду відзиви на адміністративний позов, в якому вони просять відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як оскаржуваної бездіяльності, так і спірного припису.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2017 року інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» складено припис № 1715889, у якому зазначено, що у АДРЕСА_1 встановлено порушення пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, та пропонувалось усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди в триденний термін. У разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати власними силами відновити благоустрій. У разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
19 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Київблагоустрій» із заявою про виконання припису № 1715889 від 18 липня 2017 року та надав документи: витяг з державного реєстру речових прав та нерухомості майно, схема розташування земельної ділянки, декларація про початок виконання будівельних робіт.
03 серпня 2017 року КП «Київблагоустрій» надано відповідь позивачу щодо надання ним документів на виконання припису № 1715889 про необхідність подачі додаткових документів, зокрема декларації про готовність об'єкта до експлуатації, документ про підтвердження правомірності зайняття земельної ділянки, тощо.
Вважаючи припис від 18 липня 2017 року № 1715889, винесений інспектором 1-ї категорії КП «Київблагоустрій» Федоренком І.С. протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено іншого), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
В розділі 1 Правил благоустрою міста Києва визначено, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Згідно пп. 2.1.1 Правил благоустрою міста Києва, комплексним благоустроєм міста вважається проведення на визначеній території міста (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) робіт з улаштування (відновлення) твердого покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, розміщення тимчасових споруд та малих архітектурних форм, садово-паркових меблів, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення технічного і санітарного стану території, покращення комфортності мешкання жителів та гостей міста Києва.
Розділом 13 Правил благоустрою міста Києва регламентовано порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд.
Зокрема, пп. 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва визначено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 13.2 Правил благоустрою міста Києва визначено порядок розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Так, розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких, у разі необхідності, передбачаються заходи щодо запобігання пошкодженню об'єктів благоустрою, укладання угод на вивезення відходів, забезпечення контролю за організацією постійного прибирання закріплених і прилеглих територій, своєчасного вивезення вмісту контейнерів та урн для сміття, встановлення та (або) належного утримання туалетів і біотуалетів. Розміщення об'єктів сезонної торгівлі здійснюється відповідно до схеми розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодженням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської-міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пп. 13.2.1).
Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено, що порядок демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.
У разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, авто кав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки- прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі;. об'єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.
Засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі мають бути демонтовані (переміщені) негайно після отримання припису.
У разі внесення припису власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі уповноважена особа, яка внесла припис, негайно повідомляє про це Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент промисловості та розвитку підприємництва).
Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).
У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пп. 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва).
Відповідно до п. 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом З цього підпункту.
У разі якщо власник (користувач або особа, яка здійснила розміщеним (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, не здійснює демонтаж (переміщення) цього засобу в строки, зазначені в приписі, Департамент промисловості та розвитку підприємництва, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) негайно вживають заходів щодо організації демонтажу (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
У випадках, зазначених в абзацах першому і другому цього підпункту, всі витрати на проведення демонтажу (переміщення), перевезення, розвантаження, зберігання малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі підлягають відшкодуванню власником (користувачем або особою, яка здійснила розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельною, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.
У випадках, зазначених в абзацах першому і другому цього підпункту, відновлення порушеного благоустрою здійснює власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкту сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі у дводенний строк з моменту демонтажу (переміщення) такого об'єкта (засобу) або відшкодовує балансоутримувачу території витрати на його відновлення.
Згідно з пп. 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Рішення про демонтаж (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом промисловості та розвитку підприємництва.
Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
Для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
Підпунктом 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Відповідно до пп. 19.2.1 Правил благоустрою міста Києва, уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил; складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пп. 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:
- порушенні вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про відходи» та «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил;
- проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм;
- порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;
- самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою;
- пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою;
- знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення;
- забрудненні (засміченні) території;
- самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста;
- неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо;
- створювані умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.
Підпунктом 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва встановлено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому, цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Виходячи з наведеного вище вбачається, що вказані приписи Правил благоустрою міста Києва можуть бути застосовані лише до об'єкта, належного до категорії малих архітектурних форм, а не до категорії капітальних споруд.
Необхідність встановлення обставин можливої належності споруди, розташованої у АДРЕСА_1 , щодо якої було складено оскаржуваний припис, до категорії малих архітектурних форм та, відповідно, правомірності застосування відповідачами у спірних правовідносинах положень Правил благоустрою міста Києва, була наголошена і у постанові Верховного Суду у даній справі від 22 вересня 2021 року.
Досліджуючи зазначене питання, суд акцентує увагу на наступному.
Як вже зазначалось, оскаржувана постанова була складена відносно тимчасової споруди, розташованої у АДРЕСА_1 .
Аргументи позивача про те, що відповідна споруда є капітальною, право власності на яку було зареєстровано за ним у визначеному законом порядку, обґрунтовуються долученим до матеріалів справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 79538484 від 03 лютого 2017 року, відповідно до якого будівлю літ. «Ж» за адресою АДРЕСА_2 30 січня 2017 року зареєстровано за позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 04 квітня 2006 року.
Крім того, позивачем було долучено до матеріалів справи копію розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 07 листопада 2005 року №1014, відповідно до якого, за наслідком розгляду звернення гр. ОСОБА_2 , враховуючи договір купівлі-продажу павільйону від 14 лютого 2003 року, присвоєно будівлі павільйону поштову адресу « АДРЕСА_2 літ. «Ж».
Також позивачем надано суду технічний паспорт на громадський будинок, технічною характеристикою якого, у тому числі, є наявність бетонного фундаменту, розташованого за адресою АДРЕСА_2 літ. «Ж».
Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки позивач наполягає на тому, що споруда, щодо якої було складено оскаржуваний припис, є капітальною, право власності на яку було зареєстровано за позивачем у визначеному законом порядку, він зобов'язаний довести належними, достовірними і допустимими доказами, у контексті того, що припис складений щодо споруди, розташованої у АДРЕСА_1 , належність саме цієї споруди до категорії капітальних.
Між тим, з наявних матеріалів справи доказів суд не може встановити, що надані позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень та копія розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації стосуються саме споруди, щодо якої було складено оскаржуваний припис.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні, а позивачем не було надано, жодних обґрунтувань щодо договору купівлі-продажу, на підставі якого ним було набуто право власності на відповідну споруду.
Більше того, наявні внутрішні неузгодження у наданих позивачем суду документах. Зокрема, згідно з розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 07 листопада 2005 року №1014 адресу присвоєно павільйону, який відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є малою архітектурною формою, в той час як відповідно до даних наданого технічного паспорту споруда, розташована за адресою АДРЕСА_2 літ. «Ж», має бетонний фундамент, що унеможливлює її віднесення до категорії тимчасових споруд.
Крім того, як повідомляє у своєму позові позивач, споруда була збудована у 1964 році, у той час як долучений до матеріалів справи технічний паспорт датований 19 січня 2017 року.
Наведені вище обставини не дають суду можливості погодитись з доводами позивача про те, що оскаржуваний припис був складений саме відносно належної йому на праві власності капітальної споруди, розташованої за адресою АДРЕСА_2 літ. «Ж», у зв'язку з чим до спірних правовідносин відповідач, на думку позивача, неправомірно застосував вимоги Правил благоустрою міста Києва.
Натомість відповідач, на виконання вимог ч. 2 статті 77 КАС України, надав суду докази дотримання ним наведеного вище порядку складання оскаржуваного припису, що було встановлено і під час першого розгляду даної адміністративної справи.
Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 31 корпус 2; код ЄДРПОУ 26199708) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 31 корпус 2; код ЄДРПОУ 34926981), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Джерело надій» (04060, місто Київ, вулиця Щусєва, 42-А, квартира 10; код ЄДРПОУ 16307410), про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування припису - відмовити.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя П.В. Вовк