Справа № 420/12988/21
19 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
26.07.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.09.2020 року №ЮО094982, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, станом на 05.03.2019 рік, у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.04.2019 року, а також здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії за вислугу років з розрахунку 77% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 року і надалі.
Так, у позові вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання судового рішення по справі №420/572/21 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року. Під час перерахунку з 01.04.2019 року пенсія ОСОБА_1 була обмежена максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а також її розмір зменшено до 70% грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, оскільки він не є пропущеним, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Вказаною ухвалою судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача Пенсійний фонд України.
26.08.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підставі.
Відповідач вказує, що позивач просить зобов'язати Головне управління здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки №ЮО94982 від 11.09.2020 про розмір грошового забезпечення, наданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, проте такої довідки до Головного управління не надходило. Поряд з цим, до Головного управління від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшла оновлена довідка про розмір грошового забезпечення Позивача №ЮО94982 від 10.09.2020. Таким чином, на думку позивача, вимога про проведення позивачу перерахунку пенсії на підставі довідки №ЮО94982 від 11.09.2020 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Як зазначено у відзиві, Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі № 420/1185/19, яке набрало законної сили 25.11.2019, ОСОБА_1 25.11.2019 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018, виходячи з 77 % відповідних сум грошового забезпечення. Тобто, як стверджує відповідач, покладені судом на Головне управління зобов'язання виконані у повному обсязі. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 420/572/21, яке набрало законної сили 30.03.2021, позивачу 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 10.09.2020 №ЮО94982, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 становить 18540,00 грн. Рішення судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, виконуються сторонами в межах покладених зобов'язань. А саме, виплати, призначені на виконання судового рішення, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення. У зв'язку з тим, що 30.03.2021 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 420/572/21, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії у розмірі 77 % грошового забезпечення, то перерахунок пенсії проведено з 01.04.2019 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням оновленої довідки виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 10.09.2020 № ЮО94982.
На думку Головного управління, позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом.
Крім того, у відзиві вказано, що законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства. За таких обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно.
02.08.2021 року від Пенсійного фонду України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами.
Так, щодо централізованого перерахунку пенсії відповідач зазначає, що повноваження Пенсійного фонду України та головних управлінь Пенсійного фонду України щодо виплати пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262 (крім пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей), розмежовані наступним чином: Пенсійний фонд України забезпечує фінансування виплати пенсій за виплатними документами, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві. Централізоване перерахування коштів (фінансування) не є персоналізованим, не передбачає індивідуального визначення суми виплати кожному одержувачу та лише спрощує процедуру проходження коштів від Фонду до банку (пошти); головні управління Фонду в областях та місті Києві здійснюють виплату пенсій шляхом обчислення розмірів пенсійних виплат кожному одержувачу, а також оформлення, підписання в установленому порядку та подання АТ "Ощадбанк" виплатних документів (списків на зарахування пенсії на поточні (карткові) рахунки одержувачів). Функції з виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України. З наведеного, на думку відповідача, слідує, що "фінансування виплати пенсії" та "виплата пенсії" є принципово різними поняттями, які передбачають проведення відмінних між собою адміністративних процедур, а тому не можуть бути ототожнені. Після набрання чинності Постановою № 1279 не відбулося передачі Пенсійному фонду України від головних управлінь Фонду повноважень здійснювати виплату нарахованої пенсії.
Як зазначено у відзиві, покладене судом на Пенсійний фонд України зобов'язання здійснити виплату пенсії Позивачу виходитиме за межі повноважень Пенсійного фонду України, а тому не може бути реалізоване. Це, в свою чергу, не забезпечить реального захисту інтересів Позивача та поновлення його прав.
01.09.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзивів на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка призначена у розмірі 77 % від суми грошового забезпечення.
На підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 2018 році здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2018 року у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі №420/1185/19, яке набрало законної сили зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018р. із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання даного рішення 25.11.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 р.
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної на виконання рішення у справі №420/2939/20 було видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року №ЮО094982 від 10.09.2020 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у здійсненні перерахунку на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виданої на виконання рішення суду було відмовлено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року по справі №420/572/21, яке набрало законної сили зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 р. пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, виданої станом на 05.03.2019р. Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням раніше проведених виплат.
Як вказано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 420/572/21, яке набрало законної сили 30.03.2021, позивачу 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 10.09.2020 №ЮО94982, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що при даному перерахунку пенсію позивача було обмежено максимальним розміром та після проведеного перерахунку основний розмір пенсії позивача було зменшено з 77% до 70% грошового забезпечення.
При цьому позивачем не доведено, а судом не встановлено, що до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області надходила довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 11.09.2020 №ЮО94982.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення та щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
В першу чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що хоча предметом розгляду у даній справі є і дії, які вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області при виконанні рішення суду по справі №420/572/21, однак питання щодо виконання даного рішення не є предметом розгляду у справі.
Так, при розгляді справи №420/572/21 суд не зобов'язував відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром та не зобов'язував відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії із зазначенням відсоткового її розміру.
Тобто, при розгляді даної справи суд не вирішує питання щодо належного виконання позивачем рішення по справі №420/572/21.
Також, суд при розгляді даної справи суд не вирішує питання щодо належного виконання позивачем рішення по справі №420/572/21, оскільки в даному випадку спірний перерахунок відбувся у 01.04.2021 році, а рішення прийнято 26.02.2021 року.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, -95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ до вказаної норми були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення ст. 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З аналізу викладених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"» від 08.07.2011 р. № 3668-VІ та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.03.2018р. у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17) провадження № К/9901/9550/18 та від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження № К/9901/849/17.
Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного суду від 04.02.2019 р. у справі №240/5401/18.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2019 року відсоткового розміру пенсії позивача з 77% до 70% сум грошового забезпечення.
Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі Закон №3668-VI/ визначено, що максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Спір у цій справі стосується правомірності обмеження пенсії за вислугу років позивачу з 01.04.2019 максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган визначаючи з 01 квітня 2019 року ОСОБА_2 пенсії пенсії по інвалідності із обмеженням її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Щодо компетенції Пенсійного фонду України в питанні виплати пенсії суд зазначає.
Відповідно до п.12 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 (далі - Положення №28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з п.п. 5 п. 4 Положення №28-2, головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року було прийнято постанову №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова №1279).
Постановою №1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, від 23 липня 2014 р. № 280 та від 11 травня 2017 р. № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (в редакції Постанови №1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань… забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій…
Відповідно до п.14 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 для проведення розрахунків з уповноваженим органом, необхідних для виплати пенсій, грошової допомоги, уповноважена організація відкриває у банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Для забезпечення своєчасної виплати пенсій, грошової допомоги уповноважений орган перераховує кошти уповноваженій організації на її поточні рахунки із спеціальним режимом використання за два робочих дні до початку виплатного періоду та протягом виплатного періоду - не пізніше ніж за два робочих дні до встановленої дати виплати, а для виплати допомоги на поховання - за два робочих дні до початку виплатного періоду та забезпечує авансування необхідних коштів протягом місяця, що обумовлюється договором.
Згідно з п.2 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 (до змін внесених постановою КМ № 277 від 29.03.2021) уповноважений орган - Пенсійний фонд України, головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Пунктом 2 вказаного Порядку (за змінами, внесеними постановою КМ № 277 від 29.03.2021) визначено, що уповноважений орган - головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2019 року відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження з 01.04.2019 року перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/572/21 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром.
При цьому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача про зобов'язання здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.09.2020 року №ЮО094982, оскільки доказів надходження даної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду не надано, а також, враховуючи те, що підставою для звернення позивача до суду є саме дії при перерахунку пенсії 01.04.2021 року зі зменшення відсоткового її розмірі та щодо виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2019 року відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження з 01.04.2019 року перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/572/21 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323)
Суддя С.М. Корой