Справа № 420/13144/21
19 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.07.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.07.2020 року №11/441 щодо зменшення з 01.04.2019 року основного розміру пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 , з 90% до 70% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.07.2020 року №11/441 та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що позивачу призначено та виплачувалась пенсія за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення. Позивач вказує, що йому було безпідставно зменшено при перерахунку пенсії на виконання рішення суду її розмір до 70%.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Вказаною ухвалою судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Судом вирішено розглядати справу в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Пенсійний фонд України.
30.08.2021 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Так, у відзиві в обґрунтування правової позиції, з посиланням на фактичні обставини справи, зазначено, що позивач отримує пенсiйнi виплати, сума яких не зменшилась, право на перерахунок пенсії реалізовано. Таким чином, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог дiючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дiй Головного управління відсутні.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
31.08.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
02.09.2021 року від Пенсійного фонду України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами.
У відзиві, з покликанням на правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, вказано, що позивачем порушено строк звернення до суду.
Також, у відзиві зазначено, що повноваження Пенсійного фонду України та головних управлінь Пенсійного фонду України щодо виплати пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262 (крім пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей), розмежовані наступним чином: Пенсійний фонд України забезпечує фінансування виплати пенсій за виплатними документами, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві. Централізоване перерахування коштів (фінансування) не є персоналізованим, не передбачає індивідуального визначення суми виплати кожному одержувачу та лише спрощує процедуру проходження коштiв вiд Фонду до банку (пошти); головні управління Фонду в областях та місті Києві здійснюють виплату пенсiй шляхом обчислення розмірів пенсійних виплат кожному одержувачу, а також оформлення, підписання в установленому порядку та подання АТ "Ощадбанк" виплатних документів (списків на зарахування пенсії на поточні (карткові) рахунки одержувачів). Функції з виплати пенсiй є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
З наведеного, вказано у відзиві, слідує, що "фінансування виплати пенсії" та "виплата пенсії" є принципово різними поняттями, які передбачають проведення вiдмiнних між собою адміністративних процедур, а тому не можуть бути ототожнені. Після набрання чинності Постановою № 1279 не відбулося передачі Пенсійному фонду України від головних управлінь Фонду повноважень здійснювати виплату нарахованої пенсії.
Як вказано у відзиві, покладене судом на Пенсійний фонд України зобов'язання здійснити виплату пенсії позивачу виходитиме за межі повноважень Пенсійного фонду України, а тому не може бути реалізоване. Це, в свою чергу, не забезпечить реального захисту інтересів позивача та поновлення його прав.
Враховуючи викладене, Пенсійного фонду України просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 отримує пенсію (за вислугу років) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 встановлений основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення.
Згідно протоколу про перерахунок від 06.04.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року по справі № 420/13413/20 (здійснено перерахунок на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленої довідки позивачу від 16.07.2020 року №11/441), та після проведеного перерахунку основний розмір пенсії позивача було зменшено з 90% до 70% грошового забезпечення.
При цьому, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року по справі № 420/6883/18, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням основного розміру пенсії за вислугою років 90% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Позивач, не погоджуючись з зменшенням його основного розміру до 70% грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.
В першу чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що хоча предметом розгляду у даній справі є і дії, які вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області при виконанні рішення суду по справі №420/13413/20, однак питання щодо виконання даного рішення не є предметом розгляду у справі.
Так, при розгляді справи №420/13413/20 суд не зобов'язував відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії із зазначенням відсоткового її розміру.
Тобто, при розгляді даної справи суд не вирішує питання щодо належного виконання позивачем рішення по справі №420/13413/20.
Також, суд при розгляді даної справи суд не вирішує питання щодо належного виконання позивачем рішення по справі №420/6883/18, оскільки в даному випадку спірний перерахунок відбувся у 06.04.2021 році, тобто більш як через рік після його прийняття.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, предметом розгляду у даній справі є дії, які були вчинені відповідачем 06.04.2021 року.
Зважаючи на вищевикладене та підстави звернення ОСОБА_1 до суду, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, -95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ до вказаної норми були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення ст. 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"» від 08.07.2011 р. № 3668-VІ та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.03.2018р. у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17) провадження № К/9901/9550/18 та від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження № К/9901/849/17.
Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного суду від 04.02.2019 р. у справі №240/5401/18.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2019 року відсоткового розміру пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Щодо компетенції Пенсійного фонду України в питанні виплати пенсії суд зазначає.
Відповідно до п.12 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 (далі - Положення №28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з п.п. 5 п. 4 Положення №28-2, головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року було прийнято постанову №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова №1279).
Постановою №1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, від 23 липня 2014 р. № 280 та від 11 травня 2017 р. № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (в редакції Постанови №1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань… забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій…
Відповідно до п.14 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 для проведення розрахунків з уповноваженим органом, необхідних для виплати пенсій, грошової допомоги, уповноважена організація відкриває у банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Для забезпечення своєчасної виплати пенсій, грошової допомоги уповноважений орган перераховує кошти уповноваженій організації на її поточні рахунки із спеціальним режимом використання за два робочих дні до початку виплатного періоду та протягом виплатного періоду - не пізніше ніж за два робочих дні до встановленої дати виплати, а для виплати допомоги на поховання - за два робочих дні до початку виплатного періоду та забезпечує авансування необхідних коштів протягом місяця, що обумовлюється договором.
Згідно з п.2 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 (до змін внесених постановою КМ № 277 від 29.03.2021) уповноважений орган - Пенсійний фонд України, головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Пунктом 2 вказаного Порядку (за змінами, внесеними постановою КМ № 277 від 29.03.2021) визначено, що уповноважений орган - головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.07.2020 року №11/441 щодо зменшення з 01.04.2019 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення.
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
При цьому такий перерахунок має бути здійснено з урахуванням сум грошового забезпечення, які вказані у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.07.2020 року №11/441 так як право на це встановлено у рішенні суду.
Щодо вимог позивача про здійснення виплати заборгованості по день проведення перерахунку, суд зазначає.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсій виходячи з 90% грошового забезпечення.
Відповідно питання щодо виплати заборгованості по день проведення перерахунку є похідними і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що спору щодо виплати заборгованості по день проведення перерахунку на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 17 вересня 2021 року по справі №580/1285/20.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.07.2020 року №11/441 щодо зменшення з 01.04.2019 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323)
Суддя С.М. Корой