Постанова
Іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 320/4739/19
провадження № 61-7170св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя Міністерства оборони України,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року в складі судді Редько О. В. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 березня 2020 року в складі колегії суддів Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
Історія справи
У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивував тим, що з 01 серпня 1991 року по 28 вересня 2018 року він проходив військову службу в Збройних Силах України та був звільнений наказом командувача Повітряних сил Збройних Сил України від 11 вересня 2018 року № 501 у запас у званні підполковника із зарахуванням до військового оперативного резерву першої черги в особливий період. Указував, що на момент звільнення його вислуга в Збройних Силах України складала: календарна - 27 років і 1 місяць, загальний трудовий стаж - 44 роки й 2 місяці. Зазначав, що разом із сім'єю у складі 4-х осіб перебував на квартирному обліку й був включений до пільгової черги та списків першочергового й позачергового отримання житла з 10 березня 1998 року. Вказував, що разом із сім'єю на підставі ордеру вселився до службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій продовжує проживати й після звільнення зі Збройних Сил України, оскільки іншого житла для проживання його сім'я не має, а грошових коштів як компенсації на придбання житла від відповідача він не отримував. Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 08 жовтня 2018 року підполковника ОСОБА_2 зі складом сім'ї з 4-х осіб виключено з загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року на підставі наказу Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями». Крім того, листом від 31 травня 2019 року № 1473 КЕВ м. Запоріжжя Міністерства оборони України висунув вимогу позивачу і членам його сім'ї щодо необхідності звільнення службової квартири на підставі того, що їх знято з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки позивача звільнено в запас по закінченню дії контракту.
Зняття з квартирного обліку позивач уважає незаконним, оскільки його вислуга на військовій службі складає більше 20 років, він та члени його сім'ї не мають іншого житла, а тому ОСОБА_2 просив суд:
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, які полягають у виключенні підполковника ОСОБА_2 зі складом сім'ї з 4-х осіб із загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року у в/ч НОМЕР_1 та у вимозі про звільнення службової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до 30 червня 2019 року;
- визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 113 від 08 жовтня 2018 року, про виключення підполковника ОСОБА_2 зі складом сім'ї з 4-х осіб з обліку в загальній черзі та першочерговій черзі квартирного обліку з 28 вересня 2018 року у в/ч НОМЕР_1 як військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов у м. Мелітополі Запорізької області;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити ОСОБА_2 зі складом сім'ї з 4-х осіб на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов у м. Мелітополі Запорізької області, в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на 08 жовтня 2018 року зі збереженням часу перебування на обліку з 10 березня 1998 року та в пільговій першочерговій черзі як учасника бойових дій з 10 березня 1998 року у в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 03 березня 2020 року, позов задоволено:
- визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, які полягають у виключенні підполковника ОСОБА_2 зі складом сім'ї з 4-х осіб із загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року у в/ч НОМЕР_1 та у вимозі про звільнення службової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до 30 червня 2019 року;
- визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 113 від 08 жовтня 2018 року, про виключення підполковника ОСОБА_2 зі складом сім'ї з 4-х осіб з обліку в загальній черзі та першочерговій черзі квартирного обліку з 28 вересня 2018 року у в/ч НОМЕР_1 як військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов у м. Мелітополі Запорізької області;
- зобов'язано в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити ОСОБА_2 зі складом сім'ї з 4-х осіб на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов у м. Мелітополі Запорізької області, в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на 08 жовтня 2018 року зі збереженням часу перебування на обліку з 10 березня 1998 року та в пільговій першочерговій черзі як учасника бойових дій з 10 березня 1998 року у в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_2 зараховано в чергу на отримання житла у 1998 році; під час зарахування та перебування позивача на квартирному обліку будь-яких порушень житловою комісією встановлено не було; вислуга років позивача у Збройних Силах України на момент звільнення становила 27 років і 1 місяць; на момент звільнення позивач перебував на обліку для поліпшення житлових умов, а визначені законом підстави для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов не настали.
Аргументи учасників справи
09 квітня 2020 року військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони Україниподала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 звільнений у запас на підставі підпункту «к» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме як такий, що «проходив військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, та який вислужив не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо він не висловив бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду». За таких обставин відповідач уважав, що позивач звільнений зі служби з підстав, не передбачених у пункті 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МОУ № 737 від 30 листопада 2011 року, а тому в силу пункту 2.18 цієї ж інструкції підлягає зняттю з квартирного обліку. Посилається також на те, що ОСОБА_2 безпідставно поновлено в пільговій черзі з 10 березня 1998 року, незважаючи на те, що право на перебування в пільговій черзі позивач набув 18 травня 2015 року (з моменту отримання посвідчення учасника бойових дій).
У вересні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Посилається на те, що суди зробили правильний висновок про безпідставність зняття позивача разом із членами його сім'ї з квартирного обліку, оскільки позивач має вислугу в Збройних Силах України більше 20 років, перебував на квартирному обліку як такий що потребує поліпшення житлових умов, іншого житла для проживання його сім'я не має, а компенсацію за належне до отримання житло позивач не отримував. Просить також урахувати, що після звільнення з військової служби він перебуває на обліку як військовий пенсіонер.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 квітня 2020 рокузазначено, що відповідач оскаржує судове рішення з підстав, передбачених пунктами 2, 3частини другої статті 389 ЦПК України, а саме в зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, та в зв'язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 у період з 1993 року по 1997 рік проходив навчання в Харківському інституті льотчиків ВПС та житловою площею не забезпечувався; перебував на казарменому стані.
23 серпня 1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_6 .
Рішенням житлової комісії гарнізону в/ч НОМЕР_2 від 10 лютого 1999 року, яке оформлено протоколом № 136, ОСОБА_2 поставлено на пільгову чергу (льотно-підйомного складу) на отримання житлової площі.
08 січня 2003 року в зв'язку з переведенням ОСОБА_2 для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 його зараховано на квартирний облік з 10 березня 1998 року при військовій частині НОМЕР_1 та КЕВ м. Запоріжжя у складі сім'ї з 3-х чоловік та внесено в списки першочергового та позачергового отримання житла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилася друга донька ОСОБА_7 .
Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 18 жовтня 2007 року ОСОБА_2 та членів його родини у складі сім'ї з 3-х осіб включено до пільгової черги та включено до списків першочергового та позачергового отримання житла з 10 березня 1998 року.
Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14 січня 2008 року ОСОБА_2 та членів його родини у складі сім'ї з 4-х осіб як таких, що знаходяться в черзі на поліпшення житлових умов в Мелітопольському гарнізоні, зараховано на квартирний облік датою знаходження в списках військовослужбовців на отримання житлових приміщень в Мелітопольському гарнізоні з 10 березня 1998 року.
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12 березня 2009 року № 51/3 «Про внесення квартир до списку службового житла», квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до списку службового житла в/ч НОМЕР_1 .
Рішенням житлової комісії Мелітопольського гарнізону від 13 жовтня 2011 року, яке оформлено протоколом № 10, підтримано клопотання командира в/ч НОМЕР_1 щодо надання службової житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 підполковнику ОСОБА_2 .
Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14 жовтня 2011 року, яке оформлено протоколом № 13, житлова комісія в/ч НОМЕР_1 вирішила службову житлову площу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надати підполковнику ОСОБА_2 у складі родини з 4-х осіб.
10 лютого 2012 року комісія з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України відповідно до наказу Міністерства оборони України від 08 липня 2010 року № 354 «Про організацію роботи комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України та Положення про комісію з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України» затвердила список розподілу житлової площі, згідно з яким підполковнику ОСОБА_2 надана службова квартира за адресою: АДРЕСА_1 без зняття з квартирного обліку.
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської Ради Запорізької області № 42/4 від 26 березня 2012 року підполковнику ОСОБА_2 у складі сім'ї з 4-х осіб надана службова трикімнатна квартира за вказаною вище адресою, на підставі чого 30 березня 2012 року ОСОБА_2 з сім'єю у складі 4-х осіб видано ордер № 20373 на житлове приміщення.
Родина ОСОБА_8 у складі 4-х осіб вселилася в указану квартиру та 03 квітня 2012 року зареєструвала своє місце проживання в установленому законом порядку. З моменту вселення в квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 разом з родиною постійно проживають у вказаній квартирі.
Іншого житла позивач та члени його родини не мають, грошових коштів як компенсації на придбання житла від в/ч НОМЕР_1 не отримували.
Згідно з витягами з наказу командувача Повітряних сил Збройних Сил України від 11 вересня 2018 року № 501 та з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 186 від 28 вересня 2018 року відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_2 звільнено у запас у званні підполковника за підпунктом «к» (особи, які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).
ОСОБА_2 , який здав справи та посаду, з 28 вересня 2018 року виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено для постановки на військовий облік до Мелітопольського ОМВК Запорізької області. У витягу також зазначено про забезпеченість ОСОБА_2 службовим житлом за адресою: АДРЕСА_1 . Підполковника ОСОБА_2 (командира авіаційної ескадрильї) зараховано до військового оперативного резерву першої черги в особливий період на посаду командира авіаційної ескадрильї.
Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 08 жовтня 2018 року, яке оформлено протоколом № 113, на підставі наказу Міністерства оброни України № 737 від 30 листопада 2011 року підполковника ОСОБА_2 у складі сім'ї з 4-х осіб виключено з загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року.
Листом від 31 травня 2019 року ОСОБА_2 повідомлено про необхідність його та членів його родини в термін до 30 червня 2019 року звільнити трикімнатну службову квартиру, в якій вони на даний час проживають.
Суди встановили, що календарна вислуга років ОСОБА_2 у Збройних Силах України складає 27 років і 1 місяць, загальний трудовий стаж - 44 роки й 2 місяці.
Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_1 № 1070 від 26 вересня 2018 року за час служби у Збройних Силах України ОСОБА_2 14 травня 2014 року, 30 травня 2014 року, 31 травня 2014 року, 01 червня 2014 року, 05 червня 2014 року, 11 червня 2014 року, 12 червня 2014 року, 13 червня 2014 року, 14 червня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на територіях Донецької та Луганської областей.
ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 18 травня 2015 року управлінням особового складу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України, та ветераном військової служби, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 02 листопада 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , та має установлені законодавством України пільги.
Після звільнення в запас ОСОБА_2 став на облік до головного управління ПФУ Запорізької області як пенсіонер та отримує пенсію за вислугою років.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів не приймає доводи, викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту з наданням гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній та соціальній сферах.
Законом України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 24 червня 2004 року № 1865-IV, який набрав чинності 01 січня 2005 року, стаття 12 вказаного Закону викладена в новій редакції. Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону (тут і далі - в редакції, чинній на момент зняття позивача з квартирного обліку) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 12 цього Закону військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 24 Порядку датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
У частині 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні положення закріплені також і в пункті 29 Порядку.
Крім того, на момент звільнення позивача у запас була чинною Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 2.16 Інструкції військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла.
У пункті 2.18 Інструкції зазначено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі:
- поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла;
- переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт;
- звільнення з військової служби за підставами, які не зазначені в абзаці 1 пункту 2.16 цього розділу;
- подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
- звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу);
- обрання для місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
У справі, що переглядається, суди встановили, що позивача звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «к» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У частині першій статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, чинній на момент звільнення позивача, зазначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Аналіз указаної норми права свідчить, що звільнення у відставку відбувається у зв'язку з досягненням військовослужбовцями граничного віку або у разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я. У інших випадках відбувається звільнення військовослужбовців у запас.
За змістом пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):
а) у зв'язку із закінченням строку контракту;
[…]
к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що непродовження військовослужбовцем контракту під час дії особливого періоду є одним із різновидів закінчення строку дії контракту.
За таких обставин звільнення військовослужбовця в запас на підставі підпункту «к» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не може вважатися звільненням з інших підстав, ніж ті, що передбачені в пункті 2.16 Інструкції, а тому суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для зняття ОСОБА_2 та членів його сім'ї з квартирного обліку на підставі пункту 2.18 Інструкції.
При цьому суди обґрунтовано врахували, що ОСОБА_2 має календарну вислугу у Збройних Силах України більше 20 років та був взятий на квартирний облік до 01 січня 2005 року, що з урахуванням положень пунктів 2.16, 2.18 Інструкції також не дає підстав для зняття позивача з квартирного обліку.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2021 року в справі № 638/1341/20 (провадження № 61-4777св21) зазначено, що: «пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку) передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством. Аналіз зазначених норм закону дає підстави зробити висновок про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку. […] Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337 (діючої на момент звільнення позивача з військової служби), військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла. Згідно з пунктом 2.18 цієї ж Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, які не зазначені в абзаці 1 пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу); обрання для місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством. Отже, наведені норми цієї Інструкції також передбачають підстави для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на його звільнення у запас у зв'язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги».
Установивши, що позивача, який перебував у черзі на отримання житла з 1998 року та календарна вислуга якого у Збройних Силах України становила 27 років і 1 місяць, звільнено в запас у зв'язку з закінченням строку дії контракту, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про відсутність підстав для зняття позивача і членів його сім'ї з квартирного обліку та пред'явлення до нього вимоги про звільнення службового житла.
Аргументи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 безпідставно поновлено в пільговій черзі з 10 березня 1998 року, незважаючи на те, що право на перебування в пільговій черзі позивач набув 18 травня 2015 року (з моменту отримання посвідчення учасника бойових дій), колегія суддів не приймає, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 18 жовтня 2007 року ОСОБА_2 та членів його сім'ї включено до пільгової черги з 10 березня 1998 року, а тому поновленню на квартирному обліку позивач та члени його сім'ї підлягали саме з указаної дати.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги з урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2021 року в справі № 638/1341/20 (провадження № 61-4777св21), не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без дотримання норм матеріального або процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук