Справа № 242/1772/19
Провадження № 6/242/208/21
іменем України
22 листопада 2021 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., за участю секретаря судового засідання Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Перша селидівська державна нотаріальна контора, Селидівський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про заміну боржника,-
встановив:
Заявник звернувся до суду із заявою про заміну боржника, в обґрунтування якої зазначив, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 25.05.2020 р. з ОСОБА_2 на його користь було стягнуто борг за договором позики у розмірі 15000 доларів США та судові витрати у розмірі 4075,50 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Він звернувся до нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців ОСОБА_2 . Листом від 08.07.2021 р. нотаріус повідомила про те, що довела до відома спадкоємців ОСОБА_2 його вимогу про сплату боргу у розмірі 15000 доларів США, але коло спадкоємців йому невідомо.
Просив замінити боржника - ОСОБА_2 , за рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 25.05.2020 р. по справі № 242/1772/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики у розмірі 15000 доларів США та судових втрат у розмірі 4075,50 грн., його правонаступником; видати виконавчий лист по справі.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 25.05.2020 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто борг за договором позики у розмірі 15000 доларів США та судові витрати у розмірі 4075,50 грн.
28.08.2020 р. ОСОБА_1 отримав виконавчий лист по справі, про що свідчить розписка в матеріалах справи.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч.1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч. 2 ст. 442 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття боржника внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним із його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
Отже, обов'язок спадкодавця ОСОБА_2 щодо сплати суми боргу, присудженої судом ОСОБА_1 (кредиторові) за його життя не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.
Як вбачається з повідомлення Першої селидівської нотаріальної контори, до контори звернувся ОСОБА_1 з заявою/вимогою (претензією) кредитора до спадкоємців про погашення боргів спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі чого була заведена спадкова справа за № 107/2021 від 03.06.2021 р.
Також, 06.07.2021 р. звернулася ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини після померлого брата - ОСОБА_2 , яка була ознайомлена зі змістом вимоги (претензії) кредитора ОСОБА_1 до спадкоємців про погашення боргів, свідоцтва про право на спадщину не видавалось.
Виходячи із вищевказаного слід зазначити про те, що саме по собі відсутність посилання на межі відповідальності нового боржника перед кредитором не змінює порядок виконання судового рішення з урахуванням статті 1282 ЦК України і при вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження згідно статті 442 ЦПК України суд з'ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно вимог ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням того, що отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, то відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Проте, виходячи з того, що спадкове майно належить спадкоємцеві з дня смерті спадкодавця, на цей день визначається і його вартість, що має важливе значення при розрахунках з кредиторами спадкодавця. Будь-які прибутки, одержані спадкоємцем внаслідок використання спадкового майна, не тягнуть за собою збільшення його вартості. В свою чергу видатки, понесені ним у зв'язку з утриманням цього майна, є витратами самого спадкоємця, який не вправі віднести їх на рахунок спадщини.
Правило про зворотню силу акту прийняття спадщини не застосовується, якщо до складу спадщини входить нерухомість. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця не з часу відкриття спадщини, а з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК).
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом.
Нотаріусом було надано інформацію стосовно спадкоємця померлого ОСОБА_2 , яка звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини, проте, адреси її проживання не зазначено, що унеможливлює її виклик до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, є представник заявника - адвокат.
Відповідно о ст.20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, необхідно встановити відомості про спадкоємців померлого ОСОБА_2 з метою належного оформлення заяви із зазначенням всіх заінтересованих осіб, відомостей про їх місце перебування/проживання та розгляду справи у встановлені законом строки.
Проте, суд самостійно не може їх витребувати. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні, клопотання про відкладення розгляду не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що вимоги необгрунтовані, а тому в їх задоволені слід відмовити.
Що стосується вимог про видачу виконавчого листа, то відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Згідно зі ст. 1 закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. В силу ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи. За кожним судовим рішенням видається один виконавчий лист.
Згідно підпункту 17.4 пункту 17 перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У заяві зазначено, що 19.05.2021 р. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із смертю боржника і виконавчий лист було направлено до суду.
Натомість, в матеріалах справи виконавчий лист відсутній.
Як вбачається з відмітки на супровідному листі, постанова від 19.05.2021 р. та виконавчий лист було направлено на адресу стягувача - ОСОБА_1 .
Таким чином, доказів на підтвердження втрати виконавчого листа заявником не надано, а тому у задоволені вимог щодо видачі виконавчого листа слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 247, 258-260, 442 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Перша селидівська державна нотаріальна контора, Селидівський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про заміну боржника - відмовити в повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя