Справа № 243/9568/21
Провадження № 2/243/2775/2021
12 листопада 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
За участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 7 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
вимоги позивача: про визнання протиправними рішення щодо припинення страхових виплат та зобов'язання нарахування та виплати страхових виплат,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними рішення щодо припинення страхових виплат та зобов'язання нарахування та виплати страхових виплат, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 перебував на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області та отримував страхові виплати.
З червня 2014 року м. Шахтарськ знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно Переліку населених пунктів, затвердженого Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р.
Нарахування та виплату зазначених страхових виплат було припинено з 01.09.2017 року на підставі рішення комісії з питань призначення соціальних виплат Волноваської районної державної адміністрації. В обґрунтування припинення страхових виплат Управління посилається на те, що ОСОБА_3 не набув статусу внутрішньо переміщеної особи та не звернувся з заявою для продовження щомісячних страхових виплат до будь яких відділень Управління.
Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась до нотаріусу та нею було зроблено запит до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації, останнім надано відповідь № 07-04/5697 від 13.07.2021 року у якій зазначалось, що надати запитувану у адвокатському запиті інформацію неможливо, оскільки вона містить персональні данні. Крім того, на думку відповідача, оскільки ОСОБА_3 до управління фонду не надав довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи, то він не реалізував свого права на продовження отримання страхових виплат з 01.09.2017 року.
Позивач вважає, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат, тому просить суд, визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат Волноваської районної державної реєстрації оформленого протоколом комісії від 28.08.2017 року № 56 та зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати й виплатити ОСОБА_2 не виплачені належні ОСОБА_3 страхові виплати за період з 01.09.2017 року по 05.12.2020 року.
Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до суду не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
22.09.2021 року до суду надано відзив на позовну заяву (а.с.29-33), представник відповідача зазначив, що ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області, де органи державної влади здійснювали свої повноваження в повному обсязі до набуття чинності розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07.11.2014 № 1085-р. Згідно з даним розпорядженням Уряду місто Шахтарськ віднесено до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Реалізуючи свої права ОСОБА_3 звернувся до Волноваського міського відділення, де отримував страхові виплати в період з січня 2016 року по серпень 2017 року. З 01 вересня 2017 року ОСОБА_3 щомісячну страхову виплату припинено на підставі рішення комісії № 56 від 28.08.2017 року у зв'язку із закінченням строку дії довідки ВПО. Одночасно, підстав для нарахування та здійснення страхових виплат за період з 01 вересня 2017 року по 05 грудня 2020 року не було, оскільки ОСОБА_3 не обліковувався у жодному з відділень, а довідку ВПО скасовано рішенням комісії № 56 від 28.08.2017 року. Тобто, за приписами законодавця, без взяття на облік внутрішньо переміщеної особи неможливо отримувати соціальні виплати гарантовані державою, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити (а.с.57).
Таким чином, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за наявності одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою про відкриття провадження та призначення справи до загального позовного провадження від 07.09.2021 року, витребувано з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області інформацію про рух справи відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно здійснених йому виплат, прийняття рішень щодо припинення та поновлення виплат (а.с.57).
Ухвалою підготовчого засідання від 02.11.2021 року (а.с.54) призначено справу до судового розгляду. Встановлено порядок з'ясування обставин по справі.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з довідки від 14.01.2016 року № 1438028566, ОСОБА_3 перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа з 01.12.2015 року по 13.07.2016 року (а.с.9).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Шахтарськ Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31.05.2021 року (а.с.10).
Відповідно до листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 14.06.2021 року в якому зазначено, що з 01 вересня 2017 року ОСОБА_3 припинено страхові виплати на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат Волноваської районної державної адміністрації (протокол комісії від 28.08.2017 року № 56).
З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 65754939 від 27.07.2021 року вбачається, що спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а.с.11).
Відповідно до постанови Волноваського відділення управління ВД Фонду соціального страхування України від 31.08.2017 року припинено потерпілому ОСОБА_3 щомісячну страхову виплату на підставі рішення комісії № 56 від 28.08.2017 року (довідку ВПО скасовано), виплату припинено з 01.09.2017 року (а.с.34).
V. Оцінка суду.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 77-VIII) страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно з частинами четвертою і сьомою статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Частиною 10 цієї статті визначено, що належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.
Так у відповідності до статті 1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на відшкодування у зв'язку з трудовим каліцтвом, каліцтвом як об'єкт цивільних прав), яке нерозривно пов'язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми відшкодування у зв'язку з трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Таким чином, право на відшкодування у зв'язку з трудовим каліцтвом не входить до складу спадщини. Право на нараховані за життя суми відшкодування у зв'язку з трудовим каліцтвом, а не отримані спадкодавцем входять до складу спадщини за умови, що на час відкриття спадщини відсутні члені сім'ї спадкодавця.
При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 243/2404/19-ц та у справі №431/6232/18-ц від 14.04.2020 року.
Проте припинення нарахування Фондом страхових виплат потерпілому ОСОБА_3 здійснено з 01.09.2017 року на підставі постанови Фонду від 31 серпня 2017 року, тобто за життя ОСОБА_3 , але останній у встановленому законом порядку не оскаржив дії відповідача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, а отже, указані суми йому за життя не нараховувались, а тому вони не можуть входити до складу спадщини після смерті останнього, у зв'язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату, згідно із статтею 1219 ЦК України, до складу спадщини не входить.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто через три роки від дати прийняття Фондом рішення про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, а отже, ОСОБА_2 як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано і спадкодавець дій відповідача із ненарахування вказаних страхових виплат не оскаржував.
Оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми у випадку трудового каліцтва згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить, тому вимоги спадкоємця ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй страхові суми або стягнути на її користь належні померлому ОСОБА_3 страхові виплати у порядку спадкування за законом є безпідставними.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц та у справі №431/6232/18-ц від 14.04.2020 року.
За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 припинена виплата страхових виплат за життя і ним не вчинено дій спрямованих на відновлення виплати, у результаті чого ОСОБА_3 у період із 01 вересня 2017 року по 05 грудня 2020 року страхові виплати не нараховувалися, а отже, ОСОБА_2 , враховуючи положення статті 1227 ЦК України, не набула право на отримання цих виплат як спадкове майно.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.
Таким чином, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9,12,19,81,82,141,263-265 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними рішення щодо припинення страхових виплат та зобов'язання нарахування та виплати страхових виплат - відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення ухвалено, складено та підписано у нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Повний текст рішення складений 19.11.2021 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко