номер провадження справи 34/151/21
22.11.2021 Справа № 908/2734/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/2734/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», ідентифікаційний код юридичної особи 20033533 (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення 13 763 грн 68 коп.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 16.09.2021 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 16 576 грн 58 коп. страхового відшкодування, 2270 грн 00 коп. судового збору та 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
Позов заявлено на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Позовні вимоги обгрунтвоані тим, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування на транспорті №030355/4057/0000043 від 26.02.2020 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом NІSSAN Х-TRAIL, д.н.з НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Строк дії договору встановлено з 04.03.2020 року по 03.03.2021 року. 26.02.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів NІSSAN Х-TRAIL, д.н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та Volkswagen E-Golf , д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ТДВ "СК "КРЕДО" згідно полісу ЕР № 202527414. У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у позивчаа, транспортний засіб NІSSAN Х-TRAIL, д.н.з НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві приватної власності. Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку ТОВ "НІКО АВТОАЛЬЯНС" № 01076 від 03.03.2021 склала 19 666,58 грн. За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 00408931 від 15.03.2021 та визначено суми страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 16576 грн 58 грн., які були сплачені на рахунок СТО ТОВ "НІКО АВТОАЛЬЯНС" платіжним дорученням № 207514 від 16.03.2021. Таким чином Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов договору. Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2021 у справі № 759/5208/21 ОСОБА_3 визнано винною за ст. 124 КУпАП. Відповідно до полісу № ЕР 202527414 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 130 000,00 грн. Сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем становить: 16 576,58 грн.
Крім того, у позові позивач зазначив, що згідно договору № 1/20ю про надання правової допомоги та додатку № 1 до нього від 16.09.2021 позивач вже поніс витрати та сплатив на користь АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» 6 000,00 грн згідно рахунку № 138 від 16.09.2021, на підставі договору, звіту про виконану роботу та акту надання послуг.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021 справу 908/2734/21 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2021 у справі № 908/2734/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач отримали вказану копію ухвали суду, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, відповідач отримав копію ухвали суду 27.09.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
11.10.2021 до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд частково задовольнити позовні вимоги, посилаючись на часткове визнання позову в сумі 13 444 грн 61 коп., враховуючи розрахунок № 19511СПР Ез90160-21 від 04.10.2021, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,39. У відзиві відповідач звертає увагу суду, що представником позивача було надано на вимогу відповідача висновок про виплату страхового відшкодування, в якому зазначено коефіцієнт фізичного зносу 0,37, тобто до моменту подання позовної заяви до суду, позивач також погоджувався з тим, що складові частини кузова, кабіни, рами НОМЕР_3, д.н.з НОМЕР_1 відновлювали ремонтом, тобто вже був відремонтований до настання ДТП 26.02.2021.
Відповідач не погоджується із витратами на правову допомогу, заявленими до стягнення позивачем, вважає їх неспівмірними та просить зменшити вказані витрати до 1000 грн 00 коп.
Відзив своєчасно направлений до суду та позивачеві і прийнятий судом до розгляду.
19.10.2021 до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив із заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач, на підставі ст.ст. 46, 252 ГПК України, з посиланням на ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить зменшити розмір позовних вимог з 16 576 грн 58 коп. до 13 763 грн 68 коп., враховуючи вартість відновлювального ремонту транспортного засобу-автомобіля «NISSAN X-TRAIL», д.н. НОМЕР_1 з урахуванням розрахунку коефіцієнту фізичного зносу (0,37).
Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підгот овчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 252 ГПК України встановлено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивачем заяву подано до суду 12.10.2021, копію заяви направлено відповідачеві, а отже, заява позивача про зменшення позовних вимог подано у встановленому кодексом порядку та у відповідний строк.
Заперечень на відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог від відповідача не надходило.
На підставі викладеного, судом приймаються до розгляду зменшені позовні вимоги та розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13 763 грн 68 коп. страхового відшкодування, 2270 грн 00 коп. судового збору та 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
26.02.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування на транспорті №030355/4057/0000043 від 26.02.2020 року предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом NІSSAN Х-TRAIL, д.н.з НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Строк дії договору встановлено з 04.03.2020 по 03.03.2021.
26.02.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів NІSSAN Х-TRAIL, д.н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та Volkswagen E-Golf , д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ТДВ "СК "КРЕДО" згідно полісу № ЕР 202527414. У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у позивчаа, транспортний засіб NІSSAN Х-TRAIL, д.н.з НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві приватної власності.
Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку ТОВ "НІКО АВТОАЛЬЯНС" № 01076 від 03.03.2021 року склала 19 666,58 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 00408931 від 15.03.2021 та визначено суми страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 16576 грн 58 грн., які були сплачені на рахунок СТО ТОВ "НІКО АВТОАЛЬЯНС" платіжним дорученням № 207514 від 16.03.2021.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2021 у справі № 759/5208/21 ОСОБА_3 визнано винною за ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen E-Golf , д/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована полісом ЕР 202527414. Ліміт за шкоду майну за цим полісом становить 130000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
30.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди вих. № 1012 від 30.03.2021, яка отримана відповідачем 08.04.2021.
Доказів надання відповідачем відповіді на заяву позивача, задоволення вимог чи відмови у їх задоволенні сторонами не надано.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 13 763 грн 68 коп., враховуючи вартість відновлювального ремонту транспортного засобу-автомобіля «NISSAN X-TRAIL», д.н. НОМЕР_1 з урахуванням розрахунку коефіцієнту фізичного зносу 0,37.
Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Матеріалами справи підтверджується, що за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту №116928а0кш від 15.08.2019 відповідно до заяви страхувальника позивач виплатив 05.02.2021 страхове відшкодування на рахунок СТО в розмірі 17324,77 грн.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2021 у справі № 759/5208/21 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні ДТП за ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen E-Golf , д/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована полісом відповідача ЕР 202527414.
Ліміт за шкоду майну за цим полісом становить 130000,00 грн., франшиза - 0,00 грн
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пред'явлене до стягнення страхове відшкодування враховує фізичний знос забезпеченого транспортного засобу, коефіцієнт - 0,37.
Відповідач не надав суду доказів виплати страхового відшкодування позивачу.
Щодо зауважень відповідача до правильності визначення страхового відшкодування , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 0,39, суд зауважує наступне.
За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Виходячи з викладених висновків великої палати Верховного Суду та приписів законодавства, суд дійшов висновку, що порядок виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", поширюється не тільки на страхувальника, але й на іншу особу, яка має право на виплату страхового відшкодування, в даному випадку - на позивача, у тому числі щодо строків виплати страхового відшкодування та відповідальності за їх порушення.
Позивач надіслав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування вих. № 1012 від 30.03.2021.
Отже, відповідач не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви (08.04.2021) про страхове відшкодування повинен був відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно з п. 36.7 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Щодо вимог позивача на суму страхового відшкодування відповідач не надав доказів прийняття обґрунтованого рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування та надання його позивачу у встановлений строк відповідно до п. 36.2 ст. 36, п.37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
За таких обставин суд визнав заперечення відповідача проти позовних вимог безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 13 763 грн 68 коп.
Заперечення відповідача проти позову в цій частині судом спростовані.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 13 763 грн 68 коп.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 13 763 грн 68 коп. підлягають задоволенню.
Беручи до уваги, що спір виник з вини відповідача, на підставі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270 грн 00 коп.
Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Так, згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн 00 коп.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» було підписано договір № 1/20ю від 31.12.2020, відповідно до якого, Адвокатське бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» зобов'язується за дорученням позивача надати правову допомогу, у т.ч. із захисту інтересів клієнта в суді.
Договір підписаний з боку обох сторін та мітить всі суттєві умови, передбачені для даного виду договору.
На виконання умов договору та додатку № 1 від 16.09.2021, яким передбачено відповідні дії щодо відшкодування заборгованості за випадком від 26.02.2021 на суму страхового відшкодування - 16 576 грн 58 коп., сторонами складено та підписано акт наданих послуг № 138 від 16.09.2021 на суму 6000 грн 00 коп. за повний збір та аналіз документів по страховій справі, дослідження і оцінка документів та написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу.
Позов підписано представником позивача - адвокатом Білоконь І.В., на підставі ордеру серії КС№ 1386831, виданим 16.09.2021 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно рахунку № 138 від 16.09.2021, на підставі договору, позивачем сплачено Адвокатському бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу, що підтверджується платіжним дорученням № 002733 від 16.09.2021.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг.
Правомірність та дійсність понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 6 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
На підставі викладеного, судом відмовляється у задоволенні заяви про зменшення витрат на правничу допомогу до 1000 грн 00 коп.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн 00 коп.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 34) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», ідентифікаційний код юридичної особи 20033533 (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В) 13 763 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн 68 коп. страхового відшкодування, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору та 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 22.11.2021.
Суддя А.О. Науменко