Постанова від 04.11.2021 по справі 910/4518/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2021 р. Справа№ 910/4518/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.01.2021 в частині визнання вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн; АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн

у справі №910/4518/16 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"

до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.11.2021

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.17 відкрито провадження у справі № 910/4518/16 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Паніотова О.К.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021, серед іншого, визнано кредиторами приватного акціонерного товариства"АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ": акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн.: 614.287.326,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 4.683.838.714,93 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги; акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн.: 159.108.060, 31 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 3.054.530.757,61 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги; акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн.: 1.397.697.663,67 грн. - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн. - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 21.074.616.860,75 грн. Відмовлено у визнанні конкурсними кредиторами до приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ": публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" на суму 288.697.631,00 грн.; акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 573.462.235,36 грн.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021, ПрАТ "Азовелектросталь" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду в частині визнання вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн.: 614.287.326,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 4.683.838.714,93 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн.: 159.108.060, 31 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 3.054.530.757,61 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги; АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн.: 1.397.697.663,67 грн. - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн. - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги скасувати та прийняти нове в цій частині рішення, яким визнати вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4.773.434.890,06 грн.: 614.287.326,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 4.159.144.364,06 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги; АК "Сбербанк" на суму 2.921.245.282,32 грн.: 159.108.060, 31 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 2.762.134.022,08 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги; АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.110.330.968,55 грн.: 1.109.962.013,66 грн. - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн. - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги.

Ключовим аргументом скарги є:

- кредиторські вимоги за відсотками були нараховані понад строк кредитування.

Від Арбітражного керуючого Паніотов О.К. надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

Ключовими аргументом пояснень є:

- право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколів передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 18.02.2021р. апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду м.Києва від 19.01.2021р. у справі №910/4518/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Пантелієнка В.О., суддів: Доманської М.Л., Верховця А.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Верховця А.А. про самовідвід у справі №910/4518/16 задоволено. Справу №910/4518/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду м.Києва від 19.01.2021р. у справі №910/4518/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Поляков Б.М., суддів: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Сотніков С.В. про самовідвід у справі №910/4518/16 задоволено. Справу №910/4518/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду м.Києва від 19.01.2021р. у справі №910/4518/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Поляков Б.М., суддів: Отрюх Б.В., Гарник Л.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2021р. у справі №910/4518/16, справу призначено до розгляду на 19.05.2021.

В судовому засідання 19.05.2021 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву у розгляді справи до 10.06.21 та зобов'язала представників ТОВ "ФК"Експерт Інвест" та ТОВ "ФК"Альтарес Фінанс" мати в наступне судове засідання оригінали клопотань про правонаступництво, інших учасників справи надати письмові пояснення з питання правонаступництва до суду.

В судовому засіданні 10.06.2021 колегія суддів, по виходу з нарадчої кімнати ухвалила задовольнити клопотання про відкладення для вирішення питання про правонаступництво після огляду оригіналів договорів та зобов'язала представників ТОВ "ФК"Експерт Інвест" та ТОВ "ФК"Альтарес Фінанс" мати в наступне судове засідання оригінали документів про правонаступництво, а також зробити звірку розрахунків. Також колегія оголосила перерву у розгляді справи до 08.07.2021.

Розпорядженням керівника апарату від 05.07.2021 у зв'язку з перебуванням судді Гарник Л.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 для справи №910/4518/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 розгляд справи №910/4518/16 відкладено на 18.08.2021, зобов'язано АТ "Сбербанк" та АТ "Укрексімбанк" надати оригінали документів, які засвідчують їх грошові вимоги (договори, платіжні документи...), зобов'язано ТОВ "ФК "Експерт Інвест" та ТОВ "ФК "Альтарес Фінанс" запросити учасників справи та провести звірку документів по правонаступництву.

Розпорядженням керівника апарату від 16.08.2021 у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 для справи №910/4518/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Грек б.М., Хрипун О.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 01.09.2021, зобов'язано АТ "Сбербанк" та АТ "Укрексімбанк" надати оригінали платіжних документів про перерахування кредитних коштів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 розгляд справи № 910/4518/16 відкладено на 30.09.2021. Залучено Акціонерне товариство «ВТБ Банк», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», як первинних кредиторів, до участі у розгляді питання щодо процесуального правонаступництва ТОВ «Фінансова компанія «Експерт інвест», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт інвест» . Зобов'язано Акціонерне товариство «ВТБ Банк» подати до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 22.09.2021, письмові пояснення щодо заміни його, як кредитора у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт інвест». Зобов'язано Акціонерне товариство «Альфа-Банк» подати до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 22.09.2021, письмові пояснення щодо заміни його, як кредитора у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс». Зобов'язано АТ "Сбербанк" подати до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 22.09.2021, свої пояснення щодо відповідності наданих банком платіжних відомостей чинному законодавству. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" подати до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 22.09.2021, свої пояснення щодо невідповідності наданих банком платіжних відомостей чинному законодавству. Визнано явку учасників апеляційного провадження та Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк» обов'язковою.

В судовому засідання 30.09.2021 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву у розгляді справи до 21.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 розгляд справи № 910/4518/16 відкладено на 04.11.2021, визнано явку учасників апеляційного провадження обов'язковою.

У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі "Вергельський проти України" зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів".

Колегія суддів зазначає, що у зв'язку зі складністю справи й необхідністю перевірок великої кількості бухгалтерських первинних документів, частою зміною складу колегії суддів та епідемії на території України, справу було розглянуто у межах розумного строку.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.17 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Азовелектросталь".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 було затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 21 074 616 860, 75 грн.

Крім інших кредиторами ПрАТ "Азовелектросталь" були визнані:

АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн.: 614.287.326,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 4.683.838.714,93 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги;

АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн.: 159.108.060, 31 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 3.054.530.757,61 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги;

АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн.: 1.397.697.663,67 грн. - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн. - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.871.591.476,29 грн ґрунтуються на кредитному договорі № 151112К22 від 27.09.2012, кредитному договорі № 151112К31 від 25.12.2012 та кредитному договорі № 151112К32 від 29.12.2012.

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 кредитних договорів №151112К22, №151112К31, №151112К32 термін повернення кредиту настав, відповідно 25.12.2015, 24.12.2015, 28.12.2021.

Також із заяви та розрахунків банку вбачається, що відсотки за кредитними договорами нараховувалися до 13.03.20217, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.686.764.249,56 грн ґрунтуються на кредитному договорі № 010/05/00215 від 29.04.2008, кредитному договорі № 010/05/00655 від 13.10.2008, кредитному договорі № 010/05/00671 від 20.10.2008, кредитному договорі № 010/05/00672 від 20.10.2008 та кредитному договорі № 010/05/00673 від 20.10.2008.

Кінцевим терміном погашення кредиту за вищенаведеними кредитними договорами є 01.07.2014.

Також із заяви та розрахунків банку вбачається, що відсотки за кредитними договорами нараховувалися з 01.07.2014 до 13.03.2017, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, грошові вимоги акціонерного товариства "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн ґрунтуються на договорі про відкриття кредитної лінії № 19-В/11/24/ЮО/КІ від 26.08.2011, договорі про відкриття кредитної лінії № 17-В/11/24/ЮО/КІ від 01.07.2011, договорі поруки № 19-В/11/24-П-1 від 10.02.2015, договорі про відкриття кредитної лінії № 18-В/11/24/ЮО/КІ від 26.08.2011, договір поруки № 19-В/11/24-П-1 від 10.02.2015, договорі про відкриття кредитної лінії № 32-В/12/24/КЛ-КБ від 04.09.2012, договорі поруки № 32-В/12/24/КЛ-КБ/П-2 від 04.09.2012, договорі про відкриття кредитної лінії № 41-В/13/24/ЮО/КІ. від 26.06.2013, договорі поруки № 41-В/13/24/ЮО/П-1 від 10.02.2015.

Колегія зауважує, що у пунктах 1.4 кожного з зазначених договір передбачено, що останнім днем дії кредитної лінії є 17.02.2016.

Також із заяви та розрахунків банку вбачається, що відсотки за кредитними договорами нараховувалися з 17.02.2014 до 13.03.2017, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 598 та ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст.

Так, відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору, хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відтак, закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" визначені у ст. 530 ЦК України, згідно з ч. 1 якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, на яку послалися суди попередніх інстанцій.

Водночас, ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, строк дії кредитних договорів, на яких ґрунтуються спірні кредиторські вимоги, сплив. А, отже, сплив і строк на нараховані відсотків за користування кредитними коштами.

У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 також викладена правова позиція, у відповідності до якої, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

При цьому, у вказаній постанові зазначено, що така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Зважаючи на вищенаведене, надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, встановивши, що строк дії кредитних договорів, на підставі яких банками були нараховані боржнику проценти за користування кредитними коштами, є таким, що закінчився до дня порушення провадження у даній справі про банкрутство, як і право боржника законно користуватися позиченими коштами, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені АТ "Райффайзен банк Аваль", АТ "Сбербанк", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до визнання у справі про банкрутство проценти були нараховані поза межами строку кредитування, а відтак вони не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в силу норм чинного законодавства.

З наданого боржником розрахунку вбачається, що поза межами строку кредитування ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" було нараховано відсотки на суму 524 694 350, 87 грн (з 24.12.2015 по 13.03.2017 включно); АТ "Райффайзен банк Аваль" було нараховано відсотки на суму 287 735 650, 01 грн (з 01.07.2014 по 13.03.2017 включно); АТ "Сбербанк" було нараховано відсотки на суму 292 396 735,53 грн (з 17.02.2016 по 13.03.2017 включно)

Колегія суддів погоджується з наданим боржником розрахунком, також колегія суддів наголошує, що банки свого розрахунку не надавали.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище норм, з урахуванням вищевикладених правових позицій Верховного Суду, встановлених обставин у даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відмову ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у визнанні кредитором боржника на суму 524 694 350, 87 грн, про відмову АТ "Райффайзен банк Аваль" у визнанні кредитором боржника на суму 287 735 650, 01 грн, про відмову АТ "Сбербанк" у визнанні кредитором боржника на суму 292 396 735,53 грн.

Аргументи заявлені представниками кредиторів про наявність правових підстав для визнання їх грошових вимог до ПрАТ "Азовелектросталь" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ПрАТ "Азовелектросталь" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 19.01.2021 у справі №910/4518/16 в частині визнання вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн.: 614.287.326,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 4.683.838.714,93 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн.: 159.108.060, 31 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 3.054.530.757,61 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги; АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн.: 1.397.697.663,67 грн. - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн. - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги скасування з прийняттям в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.01.2021 в частині визнання вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн; АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн у справі №910/4518/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2021 у справі №910/4518/16 в частині визнання вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн.: 614.287.326,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 4.683.838.714,93 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн.: 159.108.060, 31 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 3.054.530.757,61 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги; АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн.: 1.397.697.663,67 грн. - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн. - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

3. Визнати вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4.773.434.890,06 грн.: 614.287.326,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 4.159.144.364,06 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги; АК "Сбербанк" на суму 2.921.245.282,39 грн.: 159.108.060, 31 грн. - як такі, що забезпечені заставою, 2.762.134.022,08 грн. - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги; АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.110.330.968,55 грн.: 1.109.962.013,66 грн. - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн. - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн. - вимоги першої черги.

4. Судові витрати покласти на АТ "Державний експортно-імпортний банк України", АК "Сбербанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль".

5. Справу № 910/4518/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.О. Хрипун

Б.М. Грек

Повний текст складено 22.11.2021, у зв*язку з перебування судді Б.М. Грека у відпустці з 08.11.2021 по 19.11.2021.