Справа № 159/6356/21
Провадження № 3/159/3271/21
18 листопада 2021 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В, розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 від 09.09.2020 року (0717), яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , не працевлаштовану,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 12.10.2021 року о 15.00 годині в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство по відношенню до матері ОСОБА_2 , а саме, виражалась нецензурною лайкою в її адресу та ображала, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 до суду не з'явилась.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 15.10.2021, такий протокол складено у присутності ОСОБА_1 , а відтак останній відомо про наявність в провадженні суду справи про адміністративне правопорушення відносно неї.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ст.268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою (ст.173-2 КУпАП до цього переліку не включена).
Тому суддя вважає можливим розглянути справу у відсутності особи.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями вищевказаного Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні даного правопорушення повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адмінправопорушення серії ВАБ №734129 від 15.10.2021 в якому ОСОБА_3 власноручно в графі «пояснення особи» вказала «згідна», рапортом працівника поліції від 12.10.2021 про те, що на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про вчинення її сусідкою ОСОБА_3 домашнього насильства по відношенню до матері ОСОБА_2 , заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.10.2021 з яких вбачається, що така поведінка дочки має місце не вперше, остання ображає матір, принижує, нецензурно висловлюється, виганяє з будинку та замикає двері на ключ.
Окрім цього, свідок ОСОБА_4 пояснила, що потерпіла є особою похилого віку з інвалідністю, пересувається за допомогою стільця та має проблеми із мовленням. Разом із нею проживає дочка та семеро онуків, які вчиняють сварки та виганяють її з будинку на вулицю та не дають зайти до помешкання.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини у справі, суду не надано.
Таким чином у суду немає обгрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Визначаючи вид стягнення для ОСОБА_1 , враховую конкретні обставини вчинення правопорушення, особу порушника, яка має на утриманні семеро дітей, її вік та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що відносно останньої необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути в користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283, 284 п.1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 -2 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
СуддяТ. В. Денисюк