Провадження № 11-кп/803/3152/21 Справа № 207/1341/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 жовтня 2021 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020040780000371 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 10.10.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Обставини, встановлені ухвалою суду та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 жовтня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 грудня 2021 року, включно та відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що ОСОБА_7 раніше є неодноразова судимою особою, був засуджений 10.10.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 3 місців позбавлення волі, звільнений від покарання з випробовувальним терміном 2 роки. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою судом першої інстанції не встановлено. Також суд вважав обґрунтованим наявність ризику вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень в подальшому та продовження злочинної діяльності. Також суд врахував, що обвинувачений на момент затримання офіційно не працював та не мав постійного джерела доходу. Крім того вважав, недоведеним, твердження захисту про наявність сталих соціальних зв'язків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначає, що прокурор не надав жодних доказів в підтвердження існування ризиків, а сам факт відкритих кримінальних проваджень, на думку захисника, не дає підстав вважати, що особа в подальшому буде вчиняти кримінальні правопорушення, враховуючи положення ст. 17 КПК України.
Зауважує, що всі свідки та потерпілі вже допитані судом. Крім того, суд не взяв до уваги міцні соціальні зв'язки обвинуваченого, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах та має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце реєстрації, а тому такий запобіжний захід є занадто суворим. Вважає, що обвинувачений тривалий час тримається під вартою, а його провадження в супереч ст. 28 КПК України не здійснюється першочергово.
Позиції учасників судового провадження.
Учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, клопотань про особисту участь до суду не надходили, захисник надіслала заяву про розгляд апеляційної скарги без її участі, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК України апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наслідками розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів. До спливу строку дії запобіжного заходу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисника про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська є обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040780000371 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України .
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними вищезазначені ризики, для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є доцільним з огляду на наступне.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, при цьому належним чином врахував, що останній обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Згідно з пред'явленим обвинуваченням, інкримінований злочин ним вчинено в період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком суду, а також із застосуванням насильства стосовно потерпілого, тому з огляду на покарання, яке може бути йому призначено у випадку встановлення судом його винуватості, а також відсутність постійного та легального джерела доходу, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність існування ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те що він, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимим, в тому числі і за аналогічні корисливі злочини проти власності та знову обвинувачується у вчиненні тотожного злочину, вчиненого в період іспитового строку.
Вищезазначені обставини є релевантними і вагомими факторами при оцінці ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Тому такий ризик є дійсними та триваючим і виключає на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м'який запобіжний захід.
Твердження захисника про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків та перебування у фактичних шлюбних відносинах, як правильно зазначив суд першої інстанції, не доведено належними та достовірними даними, крім того, навіть якщо припустити їх існування, такі обставини не є безумовними для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За змістом ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, зокрема складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо, поведінка учасників кримінального провадження тощо.
З наданої місцевим судом інформації, що підтверджується і матеріалами контрольного провадження, наразі триває етап судового розгляду - встановлення фактичних обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами, зокрема залишилось дослідити матеріали досудового розслідування. В той же час, як слідує із доручення для надання правової допомоги від 27 жовтня 2021 року № 004-0076528 (а.с. 17), в день розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачений заявив клопотання про заміну захисника і у провадженні почала брати участь захисник ОСОБА_6 , що, очевидно, стало підставою для перерви в судовому засіданні.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини що стосується порушення, статті 5, пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв'язку з надмірно тривалим триманням обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженнями, тому звертає увагу на тривалість кримінального провадження, періодичність призначення судових засідань, рух даної справи та вважає, що загальний строк тримання ОСОБА_7 під вартою не є надмірним на стадії судового розгляду.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 199, 331, 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 жовтня 2021 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4